Вміст загальної води у головному мозку статевозрілих щурів в умовах впливу на організм сульфатів міді, цинку та заліза

На сьогодні існує багато об’єктивних методів визначення набряку у головному мозку, однак, за даними літературних джерел, патоморфологічний метод не позбавлений суб’єктивності. Мідь, залізо та цинк мають достатньо повну токсикологічну характеристику при ізольованій дії. Дані літератури про вміст загальної води у головному мозку при комбінованій дії сульфатів цих металів невідомі. Тому, метою роботи є вивчення вмісту загальної води у корі головного мозку щурів за умов тривалої токсичної дії на організм комбінації сульфатів цинку, міді та заліза. Матеріал та методи дослідження. Експеримент проведений на 48 білих статевозрілих щурах-самцях масою 200-250г, віком 5-8 місяців, що були розподілені на 4 групи. Лабораторні тварини першої групи (контрольної) утримувались у звичайних умовах віварію. Тварини 2, 3 та 4 груп протягом 3-х місяців вживали воду, насичену комбінацією солей важких металів: цинку (ZnSO4) – 50 мг/л, міді (СuSО4) – 20 мг/л та заліза (FeSO4) – 20 мг/л. Групи піддослідних тварин виводилися з експерименту шляхом декапітації під ефірним наркозом через 30, 60 та 90 діб від початку експерименту. Для вивчення процесів набряку у корі головного мозку застосовували загальноприйняті методи гістологічного дослідження (гематоксилін-еозин). Кількісне визначення загальної води проводилося за допомогою об’ємно-дилятометричного методу. Отримані дані обробляли статистично на персональному комп'ютері з використанням ліцензованого пакета прикладних програм. Достовірність розходження експериментальних і контрольних даних оцінювали з використанням критерію Ст'юдента, достатньою вважали ймовірність похибки р≤0,001. Результати дослідження та їх обговорення На протязі всіх термінів дії на організм суміші сульфатів міді, цинку та заліза у головному мозку піддослідних тварин на світлооптичному рівні відмічаються розлади гемодинаміки гіпоксичного характеру, що поглиблюються з зростанням термінів експерименту. Виявляється повнокрів'я та спазм судин кори головного мозку (в,основному, венозного русла), збільшення проникливості судинної стінки з утворенням периваскулярних набряків та кребіопор, порушення реологічних властивостей крові (стаз, садж-феномен). На останніх термінах експерименту відмічається утворення діапедезних крововиливів та геморагічної інфільтрації речовини мозку, з виходом еритроцитів у позасудинний простір. На перших термінах експерименту вміст загальної води в речовині мозку експериментальних тварин залишається практично незмінним в порівнянні з показниками інтактних тварин та становить 0,760±0,0490 мкг/г сирої ваги. При більш тривалих термінах досліду, а саме на 60-ту добу від початку експерименту, спостерігається збільшення показників вмісту загальної води у речовині головного мозку та становить 0,792±0,0773 мкг/г сирої ваги. Це на 3,8 % (р≥0,001) більше за показники інтактних тварин. На 90-ту добу від початку експерименту відмічається подальше збільшення показників вмісту загальної води у речовині головного мозку та становить 0,802±0,0517 мкг/г сирої ваги, що на 11,9 % (р≥0,001) більше за показники інтактних тварин. Висновки Отже, динамічне збільшення кількості загальної води та отримані результати гістологічного дослідження кори головного мозку щурів в умовах дії на організм комбінації сульфатів міді, цинку та заліза, свідчать про розвиток набряку речовини головного мозку. Ступінь виразності набряку зростає із збільшенням термінів експерименту та досягає максимального розвитку на останніх термінах

Хімічний склад головного мозку в умовах впливу на організм солей важких металів

Наук. кер.: А.М. РоманюкВажлива роль у формуванні захворювань центральної нервової системи відводиться впливу на організм важких металів та їх зєднань. Як відомо з літературних джерел, свинець та його зєднання, серед представників багаточисельного класу важких металів, вважають одним з найбіших токсикантів.В генезі неврологічних порушень свинець діє як хімічний стресор та визиває порушення гомеостазу клітинних мембран, діє як на анатомічному так і на нейротрансміттерному рівні. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2686

Стан судинного русла мозочка в умовах довготривалої дії на організм сульфатів міді, цинку та заліза

У сучасних умовах відмічається зростання кількості хворих з патологією ЦНС. Згідно літературних даних, у структурі загальної нейропатології відмічається збільшення захворювань, обумовлених дією екологічних чинників, зокрема солей важких металів. Так, визначено пряму залежність між підвищенням рівня в організмі заліза та розвитком таких захворювань, як хвороба Паркінсона, хвороба Альцгеймера, розсіяний склероз. В Ямпільському районі Сумської області відмічено збільшення в питній воді рівня сульфатів цинку, міді та заліза. На сьогоднішній день вивчено негативний вплив комбінації солей цинку, хрому та свинцю, а також міді, марганцю та свинцю на кору головного мозку та мозочка. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3589

Реакція нейроглії кори мозочка за умов впливу на організм сульфатів міді, цинку та заліза

Метою роботи є вивчення реакції клітин нейроглії кори мозочку статевозрілих щурів за умов дії на організм сульфатів міді, цинку та заліза

Морфофункціональні перебудови селезінки за умов адаптаційно-реадаптаційних змін у кістковій системі та клітинної дегідратації організма

Адаптація є якісно новим станом, що характеризується підвищеною опірністю організму до екстремальних впливів, в тому числі клітинної дегідратації та травмуючого агента. Природа формування адаптативних реакцій та реадаптаційних механізмів залишається невідомою. Вивчення адаптаційних можливостей кісткової тканин та особливостей її морфофізіологічних реакцій на стресові фактори залишається актуальним напрямком досліджень у сучасній морфології. Беручи до уваги, що селезінка є однією з базових контролюючих та життєрегулюючих систем, ми припустили, що специфіка її індивідуальних проявів повинна відображатися на особливостях життєвих реакцій у підтриманні гомеостазу, що у кінцевому рахунку повинно виразитися морфологічно. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3242

Застосування імуноферментних методів дослідження в сучасній клінічній та експериментальній ендокринології

Сучасна ендокринологія - галузь медичної науки, що швидко розвивається. За останні 10 років широкого розповсюдження і застосування в клінічній і лабораторній діагностиці набули імуноферментний та імунохемолюмінісцентний аналізи. Імуноферментний аналіз (ІФА) – лабораторне дослідження, засноване на реакції «антиген-антитіло». Матеріалом для дослідження може слугувати кров (ІФА крові), спинномозкова рідина, речовина скловидного тіла, навколоплідні води і т.п

Генотоксичний вплив солей важких метелів на кору головного мозку

Дія техногенного пресингу на людину призводить до виникнення змін у генетичному апараті, які ведуть до порушення інтелектуальної діяльності людей. Важкі метали викликають порушення структури та процесів репарації ДНК, нестабільність хромосом, хромосомні аберації, конденсацію хромосом. При вивчення негативного впливу солей важких металів на головний мозок і динаміки компенсаторно-відновних процесів у нейронах особливий інтерес представляє дослідження внутрішньоядерних структур. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3209

Вміст загальної води у головному мозку статевозрілих щурів в умовах впливу на організм сульфатів міді, цинку та заліза

На сьогодні існує багато об’єктивних методів визначення набряку у головному мозку, однак, за даними літературних джерел, патоморфологічний метод не позбавлений суб’єктивності. Мідь, залізо та цинк мають достатньо повну токсикологічну характеристику при ізольованій дії. Дані літератури про вміст загальної води у головному мозку при комбінованій дії сульфатів цих металів невідомі. Тому, метою роботи є вивчення вмісту загальної води у корі головного мозку щурів за умов тривалої токсичної дії на організм комбінації сульфатів цинку, міді та заліза. Матеріал та методи дослідження. Експеримент проведений на 48 білих статевозрілих щурах-самцях масою 200-250г, віком 5-8 місяців, що були розподілені на 4 групи. Лабораторні тварини першої групи (контрольної) утримувались у звичайних умовах віварію. Тварини 2, 3 та 4 груп протягом 3-х місяців вживали воду, насичену комбінацією солей важких металів: цинку (ZnSO4) – 50 мг/л, міді (СuSО4) – 20 мг/л та заліза (FeSO4) – 20 мг/л. Групи піддослідних тварин виводилися з експерименту шляхом декапітації під ефірним наркозом через 30, 60 та 90 діб від початку експерименту. Для вивчення процесів набряку у корі головного мозку застосовували загальноприйняті методи гістологічного дослідження (гематоксилін-еозин). Кількісне визначення загальної води проводилося за допомогою об’ємно-дилятометричного методу. Отримані дані обробляли статистично на персональному комп'ютері з використанням ліцензованого пакета прикладних програм. Достовірність розходження експериментальних і контрольних даних оцінювали з використанням критерію Ст'юдента, достатньою вважали ймовірність похибки р≤0,001. Результати дослідження та їх обговорення На протязі всіх термінів дії на організм суміші сульфатів міді, цинку та заліза у головному мозку піддослідних тварин на світлооптичному рівні відмічаються розлади гемодинаміки гіпоксичного характеру, що поглиблюються з зростанням термінів експерименту. Виявляється повнокрів'я та спазм судин кори головного мозку (в,основному, венозного русла), збільшення проникливості судинної стінки з утворенням периваскулярних набряків та кребіопор, порушення реологічних властивостей крові (стаз, садж-феномен). На останніх термінах експерименту відмічається утворення діапедезних крововиливів та геморагічної інфільтрації речовини мозку, з виходом еритроцитів у позасудинний простір. На перших термінах експерименту вміст загальної води в речовині мозку експериментальних тварин залишається практично незмінним в порівнянні з показниками інтактних тварин та становить 0,760±0,0490 мкг/г сирої ваги. При більш тривалих термінах досліду, а саме на 60-ту добу від початку експерименту, спостерігається збільшення показників вмісту загальної води у речовині головного мозку та становить 0,792±0,0773 мкг/г сирої ваги. Це на 3,8 % (р≥0,001) більше за показники інтактних тварин. На 90-ту добу від початку експерименту відмічається подальше збільшення показників вмісту загальної води у речовині головного мозку та становить 0,802±0,0517 мкг/г сирої ваги, що на 11,9 % (р≥0,001) більше за показники інтактних тварин. Висновки Отже, динамічне збільшення кількості загальної води та отримані результати гістологічного дослідження кори головного мозку щурів в умовах дії на організм комбінації сульфатів міді, цинку та заліза, свідчать про розвиток набряку речовини головного мозку. Ступінь виразності набряку зростає із збільшенням термінів експерименту та досягає максимального розвитку на останніх термінах

Реакція нейроглії кори мозочка за умов впливу на організм сульфатів міді, цинку та заліза

Метою роботи є вивчення реакції клітин нейроглії кори мозочку статевозрілих щурів за умов дії на організм сульфатів міді, цинку та заліза