Motor activity as the basis of a healthy lifestyle of student youth

Motor activity as the basis of a healthy lifestyle of student youth / Grygoriy P. Griban, Tetiana Ye. Yavorska, Pavlo P. Tkachenko and ot. // Wiadomości Lekarskie. - 2020. - Vol. 73, Issue 6. - P. 1199-1206. -DOI: 10.36740/WLek202006123.З’ясовано роль рухової активності у формуванні здорового способу життя студентської молоді в процесі фізичного виховання. Визначено відсутність у більшості студентів потреби у здоровому способі життя, відсутність знань у цій галузі, низьку активність під час виконання вимог здорового способу життя, нераціональної організації навчальної діяльності, шкідливих звичок та інших факторів, що негативно впливають на їх здоров'я. Наголошено, що сучасна система фізичного виховання у вищих навчальних закладах України не може змінити ставлення студентів до здорового способу життя. Метою фізичного виховання, окрім формування фізичних навичок та розвитку фізичних якостей учнів, має бути виховна робота, спрямована на формування позитивного ставлення до здорового способу життя.The aim is to find out the role of motor activity in developing a healthy lifestyle of student youth in the process of physical education. The study involved 647 students, aged 18-22. The research methods are the analysis and synthesis of the literature, analysis of curricula, programs, methodological support and quality of training, questionnaires, and the methods of mathematical statistics. It is determined that the majority of the students had no need for a healthy lifestyle, the lack of knowledge in this area, low activity while performing the requirements of a healthy lifestyle, irrational organization of educational activities, bad habits and other factors that negatively affect their health. The current system of physical education in the higher education institutions of Ukraine cannot change the attitude of students to a healthy lifestyle. The purpose of physical education, in addition to the formation of physical skills and development of students’ physical qualities, should be educational work aimed at forming a positive attitude towards a healthy lifestyle.Выяснена роль двигательной активности в формировании здорового образа жизни студенческой молодежи в процессе физического воспитания. Определены отсутствие у большинства студентов потребности в здоровом образе жизни, отсутствие знаний в этой области, низкая активность при выполнении требований здорового образа жизни, нерациональная организация учебной деятельности, вредные привычки и другие факторы, негативно влияющих на их здоровье. Отмечено, что современная система физического воспитания в высших учебных заведениях Украины не может изменить отношение студентов к здоровому образу жизни. Целью физического воспитания, кроме формирования физических навыков и развития физических качеств учащихся, должна быть воспитательная работа, направленная на формирование положительного отношения к здоровому образу жизни

Специфіка особистісних властивостей неповнолітніх злочинців із різним рівнем усвідомлення вини

The results of the study on the generalisation of psychological characteristics of juvenile offenders with different levels of guilt awareness during their adaptation to the conditions of the educational colony are presented. Based on the theoretical analysis of the philosophical, psychological, scientific and legal literature and the study of legislative acts, the authors characterise guilt as a psychological formation which includes cognitive (assessment of criminal law consequences of a criminal act), behavioural (desire to confess to a crime, to condemn one's actions in front of other convicts, assessment of the likelihood of committing a crime in the future) and emotional (assessment of the attitude towards the crime, its consequences, the victim and the court verdict) components. The personal characteristics of juvenile offenders with different levels of guilt awareness have been determined on the basis of generalisation of empirical studies of emotional and social intelligence, prognostic competence and locus of control as psychological factors of guilt awareness. The empirical part of the study is based on the use of the authors' own and modified methods. Based on the analysis of the components of guilt awareness, the studied adolescents have been divided into three groups: 1) with a high level of guilt awareness (characterised by almost complete guilt awareness); 2) with an average level of guilt awareness (manifested in partial guilt awareness); 3) with a low level of guilt awareness (characterised by the absence or weak guilt awareness). The expediency of using factor analysis to generalise the personal characteristics of juvenile offenders with different levels of guilt awareness has been substantiated. Using this procedure, the latent factors that are significant in the process of assessing the level of guilt consciousness of adolescents have been identified using the principal components method with Varimax raw rotation. Based on the results of the study, the recommendations for the organisation of differentiated psychological and correctional work with each group of juvenile offenders have been formulated. The essence of educational, psychological, correctional and preventive work is the development of personality traits that determine a high level of awareness of guilt for a crime, and all components of the phenomenon under study (cognitive, behavioural, emotional) require attention.Досліджено психологічні особливості неповнолітніх злочинців у період їхньої адаптації до умов виховної колонії. Доведено, що передумовою ефективної ресоціалізації підлітків є щире каяття, усвідомлення вини. Усвідомлення вини неповнолітнім злочинцем охарактеризовано як психологічне утворення, що містить когнітивну, поведінкову, емоційну складові. У процесі дослідження виявлено групи неповнолітніх злочинців із трьома рівнями усвідомлення вини: високим, середнім і низьким. Особистісні властивості неповнолітніх злочинців із різним рівнем усвідомлення вини визначені за допомогою факторного аналізу. За результатами дослідження сформульовано рекомендації щодо організації диференційованої психолого-корекційної роботи з кожною групою неповнолітніх злочинців залежно від рівня усвідомлення вини