Показники дерматогліфіки як маркери для побудови математичних моделей ризику виникнення зубощелепних аномалій

Summary. Dermatological examinations are widely used in the diagnosis of many congenital and acquired diseases. It is proved that indicators of dermatoglyphics can be used as markers of a polygenic system for the study of some patterns of phenotypic manifestation of polygenic systems in ontogenesis. Investigating the relationship between finger drawings and dentognathic anomalies can help in the early detection of individuals with genetic predisposition. The aim of the study – to develop prognostic mathematical models of the possibility of dentognathic anomalies in men and women based on the analysis of the features of dermatological characteristics. Materials and Methods. Dermatoglyphic study was performed using H. Cummins and Ch. Midlo in 34 men and 36 women with dentognathic anomalies aged 35–44 years. As a control, the results of dermatological studies 43 healthy men and 44 women of the same age were used. Results and Discussion. Discriminant models with the help of dermatological indicators allow the city residents of Uzhhorod to be divided into healthy and sick with dentognathic anomalies. The greatest contribution to discrimination between healthy and sick men is the length of the line аd on the right hand, and between healthy and sick women, the presence of the axial triadius t ‘, the Kamins index and the length of the line ct on the left hand. Conclusions. Discriminant models of dentognathic anomalies, depending on dermatoglyphic parameters, are adequate and can be used for early prediction of the risk of developing this disease.Резюме. Дерматоглифические обследования широко применяют в диагностике многих врожденных и приобретенных заболеваний. Доказано, что показатели дерматоглифике могут быть использованы в качестве маркеров полигенной системы для исследования некоторых закономерностей фенотипического проявления полигенных систем в онтогенезе. Изучение общих связей между пальцевыми отпечатками и зубочелюстными аномалиями может помочь в раннем выявлении лиц с генетической предрасположенностью. Цель исследования – разработать прогностические математические модели возможности возникновения зубочелюстных аномалий у мужчин и женщин на основании анализа особенностей дерматоглифических показателей. Материалы и методы. Проведено дерматоглифических исследования по методике H. Cummins и Ch. Midlo в 34 мужчин и в 36 женщин с зубочелюстными аномалиями в возрасте 35–44 лет. В качестве контроля использованы результаты дерматоглифических исследований 43 практически здоровых мужчин и 44 женщин аналогичного возраста. Результаты исследований и их обсуждение. Дискриминантные модели с помощью дерматоглифических показателей позволили разделить городских жителей г. Ужгорода на здоровых и больных с зубочелюстными аномалиями. Наибольший вклад в дискриминацию между здоровыми и больными мужчинами имеет протяженность линии аd на правой кисти, а между здоровыми и больными женщинами – наличие осевого трирадиуса t’, индекса Каминнса и длины линии ct на левой кисти. Выводы. Дискриминантные модели возникновения зубочелюстных аномалий в зависимости от дерматоглифических показателей являются адекватными и могут использоваться для раннего прогноза риска возникновения этого заболевания.Резюме. Дерматогліфічні обстеження широко застосовують у діагностиці багатьох уроджених і набутих захворювань. Доведено, що показники дерматогліфіки можуть бути використані як маркери полігенної системи для дослідження деяких закономірностей фенотипового прояву полігенних систем в онтогенезі. Вивчення спільних зв’язків між пальцевими відбитками і зубощелепними аномаліями може допомогти на ранньому етапі виявити осіб із генетичною схильністю. Мета дослідження – розробити прогностичні математичні моделі можливості виникнення зубощелепних аномалій у чоловіків і жінок на основі аналізу особливостей дерматогліфічних показників. Матеріали і методи. Проведено дерматогліфічне дослідження за методикою H. Cummins і Ch. Midlo у 34 чоловіків та у 36 жінок із зубощелепними аномаліями віком 35–44 роки. Як контроль використано результати дерматогліфічних досліджень 43 практично здорових чоловіків і 44 жінок аналогічного віку. Результати досліджень та їх обговорення. Дискримінантні моделі за допомогою дерматогліфічних показників дозволили розділити міських жителів м. Ужгорода на здорових і хворих із зубощелепними  аномаліями. Найбільший внесок у дискримінацію між здоровими і хворими чоловіками має довжина лінії аd на правій кисті, а між здоровими і хворими жінками – наявність осьового трирадіуса t, індексу Каміннса і довжини лінії ct на лівій кисті. Висновки. Дискримінантні моделі виникнення зубощелепних аномалій, залежно від дерматогліфічних показників, є адекватними і можуть використовуватися для раннього прогнозу ризику виникнення цього захворювання

STUDY OF INDIVIDUAL ORTHODONTIC SIGNS IN THE PUPILS OF JUNIOR SCHOOL AGE FROM UZHHOROD

Dental examination of the population indicate that the prevalence of dentition in the children and adolescents (by criteria of dental aesthetic index – Dental Aesthetic Index (DAI, 1989) is the average 54 %. The aim of the study to research individual orthodontic indications in the pupils  of  junior school age  in Uzhhorod. There were examined 152 junior pupils, – 46.7 % boys and 53.3 % girls. Materials and Methods. There was conducted dental examination, basic methods of which including: the height of the chin, breathing character, condition of the temporomandibular joint (TMJ), closing of the lips, nasolabial and chin folds, size of mouth slit, speech, harmful habits. The obtained data were recorded in a specially designed Table of orthodontic accounting indications. Results and Discussion. According to the research chin height was normal in 58.2 %, decreased in 33.5 % and increased in 8.2 %. More than a half of primary school children (55.3 %) had a breach of closing lips. Nasolabial and chin folds were expressed moderately in 58.6 % children. Among the most common bad habits were: bite lips and cheeks 84.8 % of the 152 investigated children. A substantial difference between the boys and the girls were found. Conclusions. We determined the following facts: studied orthodontic signs had a high prevalence among Uzhhorod children of primary school age. The specialists may strengthen the work with prevention of identified violations, involving parents, teachers, logopedists and dentist

THE EFFECTIVNESS OF CHRONIC GINGIVITES TREATMENT IN PATIENTS WITH NON-REMOVABLE ORTHODONTIC APPARATUS ACCORDING TO THE RESULTS OF PERIODONTAL TISSUES INDEX ASSESSMENT

Background. The risk of chronic gingivitis is increased in patients who undergo orthodontic treatment. It is known that the gingivitis is closely correlated with the level of hygiene.Objective. The study involved 123 orthodontic patients with chronic catarrhal and hypertrophic gingivitis that developed during the first two months of active orthodontic treatment. We chose VITIS ORTНODONTIС (DENTAID INTERNATIONAL, Spain) that contains active ingredients we need to support healthy state of oral cavity. All studied patients were 12-15 years old.Methods. For dental examination we used health indices OHI-S according to Greene-Vermillion (1964). Gums bleeding was determined according to a modified SBI index by Muhlemann (1971), inflammation of the gingival margin was assessed by PMA index Parma (1960).Results. Therapeutic treatment consisted of the following: all patients underwent correction of oral hygiene, removal of dental plaque. Vitis ORTHODONTIC was prescribed due to the manufacturer's recommendations: rinse 15 ml for 30 seconds after normal procedures of oral hygiene. Eating or drinking is not recommended during the next 30 minutes after using this product. The results proved a high anti-inflammatory efficacy of the treatment schemes.Conclusions. The complex therapy of early manifestations of inflammation in periodontal had a positive effect on the subjective feelings of patients and health performance rate, gum inflammation and bleeding

Генеалогічні та дерматогліфічні дослідження осіб, схильних до зубощелепних аномалій

Summary. Violation in development of dentognathic anomalies is inflicted harm to not only the health of child but also negatively influence on his/her adaptation in a social environment. A large value in development of dentognathic anomalies has heredity. The study of general connections between digit pictures and realization of genealogical analysis and dentognathic anomalies can help in the early exposure of persons with genetic predisposition to dentognathic anomalies. The aim of the study – the definition of the role of genealogical and dermatological studies for the screening of persons prone to dentognathic anomalies. Materials and Methods. To solve the problems, 15 people from 19 to 74 years old were studied, which made up a large number of relatives of proband З with the compilation of pedigree in three generations: parents, children and grandchildren. Results and Discussion. For progeny relatives, the characteristic patterns were hinges and/or arches on the fingers of the right and left arms. Clinical and genealogical analysis of family members of proband found that in all cases the disease is observed in each generation; presence of one of the parents; each patient has at least one relative with the same sign. About the autosomal dominant type of inheritance is evidenced by the prevalence of this pathology vertically in both sexes. Dentognathic anomalies are found in each generation of the pedigree. The ratio of sick boys and girls is the same. Probability of childbirth with dentognathic anomalies if one of the parents is ill 50 %. Conclusions. Dermatological analysis in combination with genealogical research can be used for the screening of hereditary diseases among the population for the purpose of early diagnosis. An effective approach to prophylaxis of hereditary diseases of dental anomalies is medical-genetic counseling, as a result of which patients can obtain information about inheritance of a pathology, probability of its development.Резюме. Нарушение в развитии зубочелюстного аппарата наносят вред не только здоровью ребенка, но и негативно влияют на ее адаптацию в социальной среде. Большое значение в развитии зубочелюстных аномалий (ЗЧА) имеет наследственность. Изучение общих связей между пальцевыми рисунками и проведения генеалогического анализа и ЗЧА может помочь в раннем выявлении лиц с генетической предрасположенностью к аномалиям. Цель исследования – определить роль генеалогических и дерматоглифических исследований для скрининга лиц, склонных к зубочелюстным аномалиям. Материалы и методы. Для решения поставленных задач проведены исследования у 15 человек от 19 до 74 лет, которые составили широкий круг родственников пробанда З с составлением родословной в трех поколениях: родители, дети и внуки. Результаты исследований и их обсуждение. Для родственников пробанда характерными узорами были ульнарные петли и/или дуги на пальцах правой и левой рук. Клинико-генеалогический анализ членов семей пробанда обнаружил, что во всех случаях заболевание наблюдается в каждом поколении; наличие у одного из родителей; каждый больной должен иметь хотя бы одного родственника с тем же признаком. О аутосомно-доминантном типе наследования свидетельствует распространенность этой патологии по вертикали в обоих полов. ЗЧА встречаются в каждом поколении родословной. Соотношение больных мальчиков и девочек одинаково. Вероятность рождения ребенка с ЗЧА, если болен один из родителей равно 50 %. Выводы. Дерматоглифический анализ в комплексе с генеалогическими исследованиями может быть использовано для скрининга наследственных заболеваний среди населения с целью ранней диагностики. Эффективным подходом к профилактике наследственных заболеваний зубочелюстных аномалий есть медико-генетическое консультирование, в результате которого пациенты могут получить сведения о наследовании патологии, вероятности ее развития.Резюме. Порушення в розвитку зубощелепового апарату завдають шкоди не тільки здоров’ю дитини, але і негативно впливають на її адаптацію в соціальному середовищі. Велике значення у розвитку зубощелепних аномалій (ЗЩА) має спадковість. Вивчення спільних зв’язків між пальцевими малюнками та проведення генеалогічного аналізу й ЗЩА може допомогти в ранньому виявленні осіб із генетичною схильністю до аномалій. Мета дослідження – визначити роль генеалогічних та дерматогліфічних досліджень для скринінгу осіб, схильних до зубощелепних аномалій. Матеріали і методи. Для вирішення поставлених завдань проведені дослідження у 15 осіб від 19 до 74 років, що становили широке коло родичів пробанда З зі складанням родоводу в трьох поколіннях: батьки, діти й онуки. Результати досліджень та їх обговорення. Для родичів пробанда характерними візерунками були ульнарні петлі та/або дуги на пальцях правої та лівої рук. Клініко-генеалогічний аналіз членів сімей пробанда виявив, що в усіх випадках захворювання спостерігається в кожному поколінні; наявність її у одного з батьків; кожний хворий має хоча б одного родича з тією ж самою ознакою. Про аутосомно-домінантний тип успадкування свідчить поширеність цієї патології по вертикалі в обох статей. ЗЩА бувають у кожному поколінні родоводу. Співвідношення хворих хлопчиків і дівчат однакове. Імовірність народження дитини із ЗЩА, якщо хворий один з батьків становить 50 %. Висновки. Дерматогліфічний аналіз в комплексі з генеалогічними дослідженнями може бути використано для скринінгу спадкових захворювань серед населення з метою ранньої діагностики. Ефективним підходом до профілактики спадкових захворювань зубощелепних аномалій є медико-генетичне консультування, в результаті якого пацієнти можуть отримати відомості про успадкування патології, ймовірності її розвитку

Оцінка ризику розвитку карієсу зубів у дітей в сільській місцевості

There was conducted a study of the prevalence and intensity of dental caries in primary school children in rural areas. Study of prediction and assessment of the risk of tooth decay in children is an urgent problem, because on the basis of these data, we can determine the child population in need of treatment and preventive measures, calculate the necessary amount of dental care, to assess the effectiveness of preventive measures.Було проведено дослідження  поширеності та інтенсивності карієсу зубів у дітей молодшого шкільного віку в сільській місцевості. Вивчення питання прогнозування та оцінки ризику виникнення карієсу в дітей є актуальною проблемою, тому як на підставі цих даних можна визначити потребу дитячого населення в лікувальних і профілактичних заходах, розрахувати необхідний обсяг стоматологічної допомоги, оцінити ефективність лікувально-профілактичних заходів

Поширеність зубощелепних аномалії та удосконалення організації профілактичної роботи серед школярів

According to many studies, the prevalence of dentognathic in the structure of dental morbidity is in third place after dental caries and periodontal tissue pathology. Functional disorders and orthodontic disorders of the dental system are not only a problem of human health, but also an important aspect in the process of personality formation and social status. The aim of the study – to learn the prevalence of dental anomalies and improve the organization of preventive work among schoolchildren aged 14–15 years. Materials and Methods. A total of 268 children and adolescents were examined: 122 boys (45.5 %) and 146 girls (54.5 %). To verify the diagnosis of dentohnathic anomalies used the classification of Calvelis, to assess the need for orthodontic treatment used a clinical index – Index of Treatment Need, designed to determine the presence and assessment of the severity of dental anomalies directly during the examination of the patient. Results and Discussion. In the structure of the types of pathological occlusion the most common was deep (38.0 %), in second place was the cross type (28.8 %), 20.4 % was the distal type, 7.3 % – direct, 3.3 % – open , 2.2% – mesial. In 74.0 % of children there was a deformation of the dentition. The most common (46.0 cases per 100) – deformations of the lower dentition, in 28.0 cases per 100 – the upper dentition. In 58.0 % of children there was a congestion of teeth, in 23.4 % of cases there was tremor, and in 18.6 % – diastema. The most frequent congestion of teeth was observed in the anterior mandible (44.4 cases per 100 examined), and in girls it was recorded significantly more often. Less often – in the anterior part of the upper jaw (16.1 per 100 examined). Other localizations of this pathology were rare. Conclusions. Thus, during the examination of the oral cavity it was found that in most cases in children 12–15 years there were abnormalities in the development of teeth, which could be due to both congenital factors and the influence of external factors. All such cases should be corrected by an orthodontist for the purpose of early prevention, both of the orthodontic disorders themselves and their consequences, but parents are in no hurry to bring their children to the orthodontist.По данным многих исследований, распространенность зубочелюстных аномалий (ЗЧА) в структуре стоматологической заболеваемости стоит на третьем месте после кариеса зубов и патологии тканей пародонта. Функциональные расстройства и ортодонтические нарушения зубочелюстной системы являются не только проблемой состояния здоровья человека, но и важным аспектом в процессе формирования личности и социального статуса. Цель исследования – изучить распространенность зубочелюстных аномалий и совершенствование организации профилактической работы среди школьников в возрасте 14–15 лет. Материалы и методы. Всего обследовано 268 детей и подростков: 122 ребят (45,5 %) и 146 девушек (54,5 %). Для верификации результатов обследований ЗЧА использовали классификацию Д. А. Калвелиса, для оценки потребности в ортодонтическом лечении использовали клинический индекс  Index Of Treatment Need, предназначен для определения наличия и оценки выраженности зубочелюстных аномалий непосредственно при осмотре пациента. Результаты исследований и их обсуждение. В структуре видов патологического прикуса наиболее часто встречался глубокий (38,0 %), на втором месте находился перекрестный тип (28,8 %), 20,4 % и составил дистальный вид, 7,3 % – прямой, 3,3 % – открытый , 2,2 % – мезиальный. В 74,0 % детей отмечалась деформация зубных рядов. Наиболее часто (46,0 случаев на 100) – деформации нижнего зубного ряда, в 28,0 случаев на 100 – верхнего зубного ряда. В 58,0 % детей регистрировали скученность зубов, в 23,4 % случаев наблюдалась трема, а в 18,6 % – диастема. Наиболее часто скученность зубов отмечалась в переднем отделе нижней челюсти (44,4 случая на 100 осмотренных), причем у девочек оно фиксировалось достоверно чаще. Реже – в переднем отделе верхней челюсти (16,1 на 100 осмотренных). Другие локализации данной патологии встречались редко. Выводы. В ходе обследования полости рта было обнаружено, что в большинстве случаев у детей 12–15 лет наблюдались аномалии развития зубов, могло быть обусловлено как врожденными факторами, так и влиянием внешних факторов. Все подобные случаи должны иметь коррекцию у ортодонта с целью ранней профилактики как самих ортодонтических нарушений, так и их последствий, однако родители не спешат приводить детей на прием к ортодонту.За даними багатьох досліджень, поширеність зубощелепних аномалій (ЗЩА) в структурі стоматологічної захворюваності стоїть на третьому місці після карієсу зубів і патології тканин пародонта. Функціональні розлади та ортодонтичні порушення зубощелепної системи є не тільки проблемою стану здоров'я людини, але і важливим аспектом в процесі формування особистості та соціального статусу. Мета дослідження – вивчити поширеність зубощелепних аномалій та удосконалити організацію профілактичної роботи серед школярів у віці 14–15 років. Матеріали і методи. Обстежено 268 дітей та підлітків: 122 хлопців (45,5 %) і 146 дівчат (54,5 %). Для верифікації діаґнозу ЗЩА використовували класифікацію Д. А. Калвеліса, для оцінки потреби в ортодонтичному лікуванні використали клінічний індекс Index Of Treatment Need, призначений для визначення наявності та оцінки вираження зубощелепних аномалій безпосередньо при огляді пацієнта.  Результати досліджень та їх обговорення. У структурі видів патологічного прикусу найчастіше зустрічався глибокий (38,0 %), на другому місці знаходився перехресний тип (28,8 %), 20,4 % склав дистальний вид, 7,3 % – прямий, 3,3 % – відкритий, 2,2 % – мезіальний. У 74,0 % дітей була деформація зубних рядів. Найбільш часто (46,0 випадків на 100) – деформації нижнього зубного ряду, в 28,0 випадків на 100 – верхнього зубного ряду. У 58,0 % дітей реєстрували скупчення зубів, в 23,4 % випадків спостерігалася трема, а в 18,6 % – діастема. Найчастіше скупчення зубів відзначалося в передньому відділі нижньої щелепи (44,4 випадка на 100 оглянутих), причому в дівчаток воно фіксувалося достовірно частіше. Рідше – в передньому відділі верхньої щелепи (16,1 на 100 оглянутих). Інші локалізації даної патології були рідко. Висновки. В ході обстеження ротової порожнини було виявлено, що в більшості випадків у дітей 12–15 років спостерігалися аномалії розвитку зубів, що могло бути зумовлено як вродженими чинниками, так і впливом зовнішніх факторів. Всі подібні випадки повинні мати корекцію в ортодонта з метою ранньої профілактики як самих ортодонтичних порушень, так і їх наслідків, проте батьки не поспішають приводити дітей на прийом до ортодонта

Predicting the development of maxillofacial anomalies in young school-age children

В дослідженнях останніх років відзначається ріст розповсюдженості зубощелепних аномалій, а показники їх частоти у дітей різних регіонів України свідчать про поліетіологічний характер даної патології. Закладка і формування організму обумовлена генетичними особливостями батьків, станом здоров'я матері, умовами перебігу вагітності, які, в свою чергу, схильні до впливу комплексу зовнішніх чинників: соціально-гігієнічних, екологічних та інших. Мета роботи. Розробити алгоритм і методику прогнозування розвитку зубощелепних аномалій у дітей молодшого шкільного віку. Матеріали і методи дослідження. При вивченні стану здоров'я дітей, які мають зубощелепні аномалії, був проведений ретроспективний аналіз умов внутрішньоутробного розвитку шляхом опрацювання даних з індивідуальних карт вагітних та історій пологів (74 дітей). Контрольну групу складали 67 дітей, які не мають зубощелепних аномалій. Були вивчені соціально-гігієнічні, екологічні, медико-біологічні фактори в сім'ях, де народилися діти, які мають і не мають зубощелепних аномалії. На підставі зібраних даних була складена матриця прогнозування розвитку зубощелепних аномалій у дітей молодшого дошкільного віку. Результати дослідження та їх обговорення. Проведений ретроспективний аналіз 74 дітей показав, що прогнозовані нами ступені ризику підтверджуються в 92,4% випадків. Решта 7,6% можемо пояснити приєднанням різних несприятливих факторів в постнатальному періоді, таких як шкідливі звички, умови харчування дитини і т.д. Як, показав аналіз, найбільш високі значення відносного ризику мають саме ті фактори, які є провідними у формуванні зубощелепних аномалій: спадкові (34,6 і 34,3), великий плід (35,3). Висновки. Проведення такого прогнозування у кожного новонародженого, а, отже, визначення ризику зубощелепних аномалій, дає можливість вже на ранніх етапах здійснювати профілактичні коригуючі заходи для попередження виникнення і розвитку зубощелепних аномалій у кожної дитиниВ исследованиях последних лет отмечается рост распространенности зубочелюстных аномалий, а показатели их частоты у детей разных регионов Украины свидетельствуют о полиэтиологическом характере данной патологии. Закладка и формирование организма обусловлена генетическими особенностями родителей, состоянием здоровья матери, условиями протекания беременности, которые, в свою очередь, подвержены влиянию комплекса внешних факторов: социально-гигиенических, экологических и других. Цель работы. Разработать алгоритм и методику прогнозирования развития зубочелюстных аномалий у детей младшего школьного возраста. Материалы и методы исследования. При изучении состояния здоровья детей, имеющих зубочелюстные аномалии, был проведен ретроспективный анализ условий внутриутробного развития путем обработки данных с индивидуальных карт беременных и историй родов (74 детей). Контрольную группу составили 67 детей, которые не имеют зубочелюстных аномалий. Были изучены социально-гигиенические, экологические, медикобиологические факторы в семьях, где родились дети, имеющие и не имеющие зубочелюстные аномалии. На основании собранных данных была составлена матрица прогнозирования развития зубочелюстных аномалий у детей младшего дошкольного возраста. Результаты исследования и их обсуждение. Проведенный ретроспективный анализ 74 детей показал, что прогнозируемые нами степени риска подтверждаются в 92,4% случаев. Остальные 7,6% можем объяснить присоединением различных неблагоприятных факторов в постнатальном периоде, как вредные привычки, условия питания ребенка и т.д. Как показал анализ, наиболее высокие значения относительного риска имеют именно те факторы, которые являются ведущими в формировании зубочелюстных аномалий: наследственные (34,6 и 34,3), крупный плод (35,3). Выводы. Проведение такого прогнозирования у каждого новорожденного, а, следовательно, определение риска зубочелюстных аномалий, дает возможность уже на ранних этапах осуществлять профилактические корректирующиеRecent studied have pointed out an increase in the prevalence of maxillofacial anomalies, and the rates of their occurrence rate in children of different regions of Ukraine is an evidence of the polyetiologic nature of this pathology. The formation and development of the human body is predetermined by a number of factors including parental genetic characteristcs, the state of mother's health, and the course of pregnancy that, in turn, is amenable to the influence of some external factors, e.g. social, hygienic, environmental and others. The purpose of the work was to develop an algorithm and a technique for predicting the development of maxillofacial anomalies in young school-age children. The study of the health status of children with maxillofacial anomalies included a retrospective analysis of conditions during perinatal development by reviewing data from obstetric and perinatal records (74 children). The control group consisted of 67 children who had no maxillofacial anomalies. Social, hygienic, environmental, medical and biological factors were investigated in the families having the children with and without maxillodental anomalies. On the basis of the data collected, a matrix for predicting the development of maxillofacial anomalies in young school-age children was compiled. The retrospective analysis of 74 children has shown that the risks we predicted are confirmed in 92.4% of cases. The remaining 7.6% can be explained by the combination of various adverse factors in the postnatal period, such as bad habits, modes of baby's nutrition, etc. The results obtained have demonstrated the highest values of relative risks are due to the factors known as leading in the development of maxillodantal anomalies: heredity (34.6 and 34.3), large foetus (35.3). Applying this prediction algorithm to each newborn makes it possible to evaluate the risks of maxillodental anomalies and to carry out preventive and corrective measures in early period to prevent the onset and development of maxillofacial anomalies

Issues of systemic pathologies at dental examination

В статті приведені та проаналізовані дані щодо проблеми загальносоматичної патології на стоматологічному прийомі. Згідно з даними Європейської асоціації з вивчення цукрового діабету, 6-10% дорослого населення світу хворіють на дане захворювання, і щорічно кількість таких хворих зростає. Однак, на жаль, лікарі-стоматологи недооцінюють вплив загальносоматичних захворювань на стан в порожнині рота, так само як і вплив стоматологічної патології на їх перебіг. Проведено анкетне опитування 170 пацієнтів та 56 лікарів-стоматологів міста Ужгорода. Визначено вміст рівня цукру в крові у 42 пацієнтів з пародонтитом. Серед респондентів 97 осіб страждали на цукровий діабет (57%). При вивченні аналізу збору анамнезу з'ясувалося, що у 42% пацієнтів лікарі при заповненні первинної медичної документації взагалі не цікавилися наявністю загальних захворювань. Тільки кожен четвертий лікар завжди при зборі анамнезу цікавився наявністю у пацієнтів супутніх захворювань. 12% стоматологів, опитаних нами, взагалі нікого нікуди не направляли і відразу приступали до лікування. Близько половини лікарів (44,3%), які взяли участь в опитуванні, повідомили, що в тій чи іншій мірі всі їхні пацієнти хворіють захворюваннями тканин пародонта. З 34 пацієнтів з пародонтитом, які не мали в анамнезі підтвердженого діагнозу «цукровий діабет», натщесерце підвищений вміст рівня цукру в крові (7,8-12,2 ммоль / л) було виявлено у 6 осіб, що послужило приводом для негайного звернення до ендокринолога і обстеження. Таким чином, аналіз показав, що цукровий діабет, який набуває масштабу «неінфекційної» епідемії ХХІ століття з стрімким розповсюдженням серед населення, має безпосередній вплив на стан зубів, тканин пародонту та відповідно, на показники стоматологічної захворюваності в осіб з цією ендокринною патологією.В статье приведены и проанализированы данные о проблеме общесоматической патологии на стоматологическом приеме. Согласно данным Европейской ассоциации по изучению сахарного диабета, 6-10% взрослого населения мира болеют данным заболеванием, и ежегодно количество таких больных возрастает. Однако, к сожалению, врачи-стоматологи недооценивают влияние общесомати- ческих заболеваний на состояние полости рта, так же, как и влияние стоматологической патологии на их ход. Проведен анкетный опрос 170 пациентов и 56 врачей-стоматологов города Ужгорода. Определено содержание уровня сахара в крови у 42 пациентов с пародонтитом. Среди респондентов 97 человек страдали сахарным диабетом (57%). При изучении анализа сбора анамнеза выяснилось, что у 42% пациентов врачи при заполнении первичной медицинской документации вообще не интересовались наличием общих заболеваний. Только каждый четвертый врач всегда при сборе анамнеза ин- тересовался наличием у пациентов сопутствующих заболеваний. 12% стоматологов, опрошенных нами, вообще никого никуда не направляли и сразу приступали к лечению. Около половины врачей (44,3%), принявших участие в опросе, сообщили, что в той или иной степени все их пациенты болеют заболеваниями тканей пародонта. С 34 пациентов с пародонтитом, которые не имели в анамнезе подтвержденного диагноза «сахарный диабет», натощак повышенное содержание уровня сахара в крови (7,8-12,2 ммоль / л) было выявлено у 6 человек, что послужило поводом для немедленного об- ращения к эндокринологу и обследованию. Таким образом, анализ показал, что сахарный диабет, к торый приобретает масштаб «неинфекционной» эпидемии XXI века со стремительным распространением среди населения, имеет непосредственное влияние на состояние зубов, тканей пародонта и соответственно, на показатели стоматологической заболеваемости у лиц с этой эндокринной патологией. The article presents and analyzes the data concerning the issues of systemic pathologies at dental examination. According to the European Association for the Study of Diabetes, 6-10% of the adult population of the world has this disease, and every year the number of such patients increases. However, unfortunately, dentists underestimate oral-systemic connection and oral manifestations of systemic pathologies, as well as the impact of dental pathology on the course of systemic diseases. We conducted a questionnaire survey of 170 patients and 56 dentists from the city of Uzhhorod and described the results obtained. The level of blood sugar in 42 patients with periodontitis was determined. Among respondents, 97 people suffered from diabetes (57%). The analysis of medical history data demonstrated that 42% of patients at the stage of filling the primary medical documentation were even not asked by dentists about systemic or other diseases. Only every fourth dentist always asked patients about past and present medical conditions during taking history. 12% of the dentists we interviewed never refer their patients to other specialists and started dental treatment immediately. About a half of the dentists (44.3%) involved in the survey reported that all of their patients had periodontal tissue diseases of various severities. Among 34 patients with periodontitis who had not had a history of a confirmed diagnosis of "diabetes mellitus", 6 were found out to have an increase in blood sugar levels (7.8-12.2 mmol / l) by glucose fasting test that was a serious reason for their referring to endocrinologists. Thus, the analysis showed that diabetes mellitus becoming a "non-infectious" epidemic of the 21st century with a rapid spread among the population, has a direct impact on the state of teeth, periodontal tissues and, accordingly, on indices of oral morbidity in individuals with this endocrine pathology