Morphometric and densitometric characteristics of the brainstem locus coeruleus neurons nuclei in rats with experimental arterial hypertension

The aim of our study was to establish the morphodensitometric features of locus coeruleus (LC) neurons nuclei in the brain stem of rats with arterial hypertension of various origin (essential – SHR and endocrine-salt hypertension (ESH)). Matherials and methods: the study was carried out on 30 mature male rats: 10 control Wistar rats, 10 Wistar rats with modeled endocrine-salt AH (ESH) and 10 spontaneously hypertensive rats (SHR) with genetically determined hypertension. The histochemical method of staining with gallocyanine-chrome alum by Einarson was used for the evaluation of morphodensitometric characteristics of the neurons nuclei: the nucleus area, the content and concentration of nucleic acids (NA) in the nucleus. Results: it was found that the highest indices were observed in rats of the SHR line while in rats with ESH the content, RNA concentration and nucleus area decreased. In SHR rats with essential hypertension high synthetic activity was observed in the LC neurons with an increase of the content and concentration of NA. Conclusions. Morphometric and densitometric characteristics of the of the brain stem LC in AH depend on the etiological factor and pathogenesis of hypertension. In essential AH of SHR there is a high synthetic activity in the brainstem LC neurons nuclei along with an increase in the content and concentration of NA. In symptomatic AH in rats with ESH, on the contrary, the structure activity is decreased and characterized by the reduction in nucleus size and NA content in it

Quantitative characteristics of the neurotensin content in the hypothalamic arcuate nucleus in arterial hypertension of different etiologies

The aim of this work is to determine the features of the neurotensin content in the hypothalamic ARC in Wistar rat and SHR strains in arterial hypertension of different etiology: endocrine-salt and essential. Materials and methods. The study was performed on 24 adult male rats at the age of 13–14 months, weight of 250–270 g, which were divided into three experimental groups of 8 animals each. The 1st group (control) – Wistar rats with normal BP indices (Psys / Pdias = 110/75 ± 5 mm Hg), the 2nd – Wistar rats with endocrine-salt model of hypertension (Psys/Pdias = 145/110 ± 10 mm Hg); the 3rd – SHR with spontaneous arterial hypertension (Psys/Pdias = 150/110 ± 10 mm Hg). An immunohistochemical method was used to study the content of neurotensin in the arcuate nucleus, analyzed by digital processing with Image J and EXCEL-7.0. Results. Persistent increase in BP is accompanied by an increase in the content and concentration of neurotensin in the hypothalamic ARC, does not depend on the etiology of hypertension and has a compensatory character. In SHR with essential hypertension there is a higher expression of neurotensin in the hypothalamic ARC in comparison with the endocrine-salt model of hypertension, but the number of neurons involved in the synthesis and accumulation of the neurohormone is significantly lower, which characterizes the morphological features of cellular populations in the hypothalamus of the animals of this strain and can play a role in the development and progression of hypertension

Long-term restraint stress as a predictor of insulin resistance development in experimental rats

The aim of the work was to define the pattern of changes and pathogenetic mechanisms of glycemic curve shape during a glucose tolerance test in rats at 6, 15, and 21 weeks of environmental space restriction. Materials and methods. A total of 55 male Wistar rats aged 6–10 months were used and divided into 4 groups (1 – intact control, 10 rats; 2, 3 and 4 of 15 rats each, which were in conditions of restricted environmental space for 6, 15 and 21 weeks, respectively). Fasting plasma levels of glucose (test strips Test Strip II on a Glucocard glucometer (ARKRAY Inc., Japan)), insulin and corticosterone (by an immunoenzymatic method using commercial kits for rats from Monobind, USA) were measured, glucose tolerance tests (GTT) were performed, the HOMA index and the insulin/corticosterone ratio were calculated. Results. The 6-week environmental space restriction, immobility and complex communication relations resulted in a hypoinsulinemic-hypoglycemic type of the glycemic curve with high tissue glucose sensitivity in animals which were in the conditions described (the HOMA index was significantly decreased to 0.21 versus 0.55 in the control), the characteristic delayed hyperglycemic peak at the 30th min of the test slowly returned to the euglycemic level by only the 90th min against the 30th min in the controls. The 15-week restriction caused a hypoinsulinemic curve with preserved tissue glucose sensitivity (the HOMA index 0.33 versus 0.55 in the controls). Alterations in postprandial glucose absorption were manifested by the highest glucose concentration at the 15th min of the test, a very slow decrease in the glucose level in the post-absorption period not being restored to baseline values by the 90th min. The 21-week restriction shaped a diabetic type of the glycemic curve, impaired tissue glucose sensitivity (a substantial and significant increase in the calculated HOMA index from 0.55 in the controls to 0.95) and resulted in the development of insulin resistance. Conclusions. The environmental space restriction, immobility and complex communication relations gradually induce a range of disorders in animals and change the glycemic response shape to glucose load, impair prandial insulin secretion, augment hyperglycemic effects of counterinsular hormones (corticosterone), and realize dysfunctional manifestations of prandial/postprandial glycemia. 6 weeks of restrictions and challenges shape the hypoinsulinemic-hypoglycemic type of the glycemic curve with high tissue glucose sensitivity, while 15 weeks result in the hypoinsulinemic curve with preserved tissue glucose sensitivity. 21 weeks show the diabetic type of the glycemic curve with impaired tissue glucose sensitivity and the development of insulin resistance

Pattern of changes in morpho-densitometric parameters of magnocellular neurons of the hypothalamic paraventricular nucleus under restraint stress of different duration

The aim of the work was to define the nature of changes in morpho-densitometric parameters of magnocellular neurons of the hypothalamic paraventricular nucleus in rats at 6, 15 and 21 weeks of restricted living space. Materials and methods. A total of 55 male Wistar rats aged 6-10 months were used and divided into 4 groups (1 – intact control, 10 rats; 2, 3 and 4 – experimental groups of 15 rats each, which were in conditions of restricted environmental space for 6, 15 and 21 weeks, respectively). Morpho-densitometric analysis of 5-μm-thick rat brain sections was performed after preliminary standard histological processing and 48 hours of halocyanine-chrome staining by Einarson using an AxioImager-M2 microscope (Carl Zeiss, Germany). Images of magnocellular neurons of the hypothalamic paraventricular nuclei (PVN), which were topographically identified according to the stereotaxic atlas of the rat brain, were captured using a highly sensitive AxioCam-ERc 5s video camera (Carl Zeiss, Germany) and recorded as a computer file using AxioVision 40 V 4.8.2.0 software (license number 3005339). Quantitative data on the area of neurons, their nuclei and nucleoli, the content of heterogeneous DNA and RNA in the cell cytoplasm, nuclei and nucleoli were obtained in a semi-automatic mode using the open source software ImageJ (National Institutes of Health, USA). Results. Chronic stress condition modelled in rats for 6, 15, and 21 weeks (limited living space, inactivity, and complicated communications) resulted in a decrease in the area of cytoplasm and nuclei of magnocellular neurons of the hypothalamic PVN. The decrease was directly proportional to restrain stress duration: cytoplasm and nuclei by 18 % and 9 % at week 6 and by 40 % and 25 % at week 21, respectively, and only cytoplasm by 23 % at 15 weeks. On the contrary, the area of neuronal nuclei was increased by 31 % at 6 weeks of stress and 33 % at 15 weeks, and by 15 % at 21 weeks of stress compared to the control. The content of nucleic acids in the cytoplasm of magnocellular neurons of the hypothalamic PVN in the group of rats with 6-week restriction was 39 % less than in the control group, 34 % less than that in the group with 15-week restriction, and 42 % less than that in the group of 21-week restrain stress. In the nuclei of cells after 6 and 15 weeks of restriction, the content was decreased approximately equally by 37 % and 35 %, respectively, and long-term restriction (21 weeks) contributed to a 41 % decrease. In the neuron nucleoli, the content of nucleic acids was changed similarly: in the group of 6 weeks, a decrease of 40 % was characteristic, after 15 weeks – by 39 %, and after 21 weeks – by 43 %. Conclusions. Changes in the morphometric parameters of magnocellular neurons of the hypothalamic PVN in rats with long-term limitation of living space are characterized by time dependence and multidirectionality, which is related to the functional features of the neuron structural components (cytoplasm, nucleus and nucleoli). There is a progressive decrease in the cytoplasmic area of PVN neurons and their nuclei, while the nucleolar area increases with increasing length of living space limitation. The content of nucleic acids in the studied structures of the hypothalamic PVN magnocellular neurons after prolonged stress at each time point (6, 15, 21 weeks) becomes less than the control values by more than a third. Comparison of nucleic acid content in the neuron cytoplasm, nuclei, and nucleoli shows a narrow range of variations in the parameters of the experimental group rats between different periods

Features of the inducible nitric oxide synthase expression in paraventricular and supraoptic nuclei of hypothalamus in different models of arterial hypertension

The regulation of the paraventricular (PVN) and supraoptic (SON) nuclei’s activity is carried out with a great amount of different neurotransmitters, in particular, with nitric oxide. In order to get clear understanding of the local NO effects in hypothalamus in normal condition and different models of hypertension it is necessary to study all isoforms of NOS in PVN and SON. Our purpose was to find out the features of the inducible nitric oxide synthase (iNOS) expression in magnocellular SON and PVN in SHR and endocrine-saline model of hypertension in rats. Materials and methods. For all rats the mean blood pressure (mBP) was measured. In Wistar rats mBP was stable during the experiment. In SHR mBP was higher than normal. In animals of the 3rd group with ESM the first measurement (before the modelling) demonstrated normal rates of mBP. Since the 7th day of modelling mBP started increase and became steadily increased from the 21st day. We obtained the frontal slices of hypothalamus and performed the assessment of iNOS expression using immunofluorescence assay. The results showed the presence of the constitutive expression of iNOS in the magnocellular neurons of hypothalamus in Wistar rats as well as in both groups of experimental hypertension. The level of iNOS expression in magnocellular nuclei was dependent both on type of hypertension and topography of magnocellular neurons in hypothalamus. In SHR there was high expression of iNOS in PVN and low one in SON, whereas in endocrine-saline model there was high expression in SON and there were no substantial changes of the iNOS expression in PVN. Conclusions. We believe the alteration of iNOS expression in magnocellular nuclei of hypothalamus could participate in development and/or adaptation to hypertension

Pathogenetic characteristics of the hormonal profile in rats subjected to restraint stress of different duration

The aim of the work is to ascertain the character of changes in the hormonal profile (concentrations of corticosterone, insulin, and adrenocorticotropic hormone) in conjunction with metabolic alterations and elevated blood pressure, which are induced in rats by restraint stress at 6th, 15th and 21st weeks of environmental space restriction. Materials and methods. A total of 55 normotensive male Wistar rats, aged 6–10 months, were assigned into 4 experimental groups (1 – intact control (10 rats); 2, 3 and 4 (15 rats each exposed to restricted space allowance)). All the animals were subjected to blood pressure (BP), blood glucose level and body weight measurements twice: at the stage of forming groups and at the 6th, 15th and 21st weeks. Plasma hormone concentrations (insulin, corticosterone, and ACTH) were examined by the immunoenzymatic method using commercial kits (Monobind, USA). Results. The body weight of the animals was significantly reduced by 20.72 % after 6 weeks of space allowance restriction, it was restored to baselines by the 15th week and exceeded control values by 26.1 % at the 21st week. BP levels showed an increasing trend, a dynamic increase in systolic pressure by 7 %, 17 % and 26 % was detected, respectively, as well as diastolic from the 15th week to the 21st week by 21.4 % and 37.0 %, respectively. Glucose concentration was within the euglycemic range. Changes in the hormonal profile showed an increase in the concentration of ACTH by more than 50 % and a decrease in insulin – by 34 % at the 6th week with a subsequent twofold decrease in the insulin concentration (at week 15) and a further more than twofold increase in ACTH at the 21st week. As for changes in the concentration of corticosterone, a peak increase of 3.77 times was noticed at the 15th week, followed by a decrease and restoration to the normative values by the 21st week. Conclusions. Even minor and unremarkable continuously acting stressors, which cannot be coped, become important triggers for hormonal profile and carbohydrate metabolism alterations as well as for a persistent increase in blood pressure, which manifest first by hypoinsulinemia, an increase in the level of ACTH, and a constant concentration of corticosterone. Long-term stress exposure contributes to a transient “peak” increase in the corticosterone level, a significant increase in insulin and a sustained increase in ACTH. Multidirectional changes in the levels of the studied hormones occur amidst a gradual increase in blood pressure and a stable increase in the level of glycemia

Accelerated biological ageing as a complication of cancer therapy

Aim. The paper aimed to update the study on accelerated biological aging as a complication of cancer therapy with a focus on diagnosing and prognosing the disease course. The authors independently searched scientific literature for the systematic review within databases PubMed, Scopus and Cochrane in the period from 2018 to 2024, using combinations of keywords “cancer”, “biological aging”, “replicative aging”, “antitumor therapy”, “markers of cellular senescence”, “coronary artery calcium” and selected full-text publications written in English and Ukrainian with level 1–3 evidence. People affected by cancer grow old faster. This could be related to malignant growth biology as well as to methods of anticancer therapy received. Cytostatics, targeted, hormonal and immune drugs damage not only malignant, but also benign cells, which leads to violations of replication with sustained cell cycle arrest and other phenotypic signs – macromolecular damage, metabolic changes, production of a specific senescence-associated secretome. Clinically, this is manifested by reduced work capacity, weakness, chronic organ dysfunction, cardiovascular disorders, progression of coronary atherosclerosis, hypertension, diabetes, dyslipidemia, sarcopenia, cognitive disorders, a de novo development of tumors and premature death. Biological markers of cellular senescence include the expression of lipofuscin, Ki67, p21 WAF1/Cip1 or p16 INK4a. A clinical marker of aging is the deposition of calcium salts within coronary arteries based on the Agatston score detected using multidetector computed tomography. Conclusions. A better understanding of the cancer consequences associated with accelerated biological aging might suggest new therapeutic strategies and improve the quality of life among cancer survivors. Rehabilitation measures through changes in diet, caloric restriction, aerobic exercises and pharmacological senolytic therapy should be a part of a patient’s daily routine after completion of radical cancer treatment

УЧАСТЬ СТУДЕНТІВ У РОБОТІ СТУДЕНТСЬКОГО НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА НА КАФЕДРІ ПАТОФІЗІОЛОГІЇ – ВАЖЛИВИЙ ЕТАП У ФОРМУВАННІ МАЙБУТНЬОГО ВЧЕНОГО

We believe there are multiple tasks, which the Students Scientific Society (SSS) should stand for. First of all this is improvement of the quality of students` education. It is also important in the formation of the logical thinking and professional competence of future doctors and mastery of advanced achievements of modern medicine. Students can be involved in the work of SSS of the Department of Pathological Physiology at several levels. They include preparation of abstracts, experimental studies with animals, achieving analysis and interpretation of scientific information, training with the package of statistical applications, writing theses and reports on the scientific student conferences. This kind of work contributes to the formation of algorithm of scientific work – the Ph.D. thesis – in future doctors and lecturers. It develops the basic skills of scientist, the interest of scientific research; it forms the ability to interpret the achieved results, to identify general biological patterns, to make hypotheses with subsequent proof.Мы считаем, что сегодня перед СНО стоит несколько задач и, прежде всего, это повышение качества подготовки специалистов, важным также является формирование у будущего врача логического мышления и профессиональной компетентности, овладение передовыми достижениями медицины. Вовлекать студентов в работу СНО на кафедре патофизиологии можно на нескольких уровнях, которые в себя включают: подготовку рефератов, проведение экспериментальных исследований с животными, сбор научных информационных данных, их анализ и интерпретация, обучение работе с пакетом прикладных и статистических программ, написание тезисов и доклад на научной студенческой конференции. Подобная работа СНО способствует формированию у будущего врача или преподавателя дисциплины алгоритма выполнения научной работы – кандидатской диссертации, развивает основные навыки ученого, прививает любовь к научному поиску, формирует способности к умению интерпретировать полученные результаты, выявлять основные общебиологические закономерности, выдвигать гипотезы с последующим их доказательством.Ми вважаємо, що сьогодні перед СНТ стоїть декілька завдань і, насамперед, це підвищення якості підготовки фахівців, важливим також є формування у майбутнього лікаря логічного мислення і професійної компетентності, оволодіння передовими досягненнями медицини. Залучати студентів до роботи СНТ на кафедрі патофізіології можна на кількох рівнях, які включають в себе: підготовку рефератів, проведення експериментальних досліджень з тваринами, збір наукових інформаційних даних, їх аналіз та інтерпретація, навчання роботі з пакетом прикладних і статистичних програм, написання тез та доповідь на науковій студентській конференції. Подібна робота СНТ сприяє формуванню у майбутнього лікаря або викладача дисципліни алгоритму виконання наукової роботи - кандидатської дисертації, розвиває основні навички вченого, прищеплює любов до наукового пошуку, формує здібності до вміння інтерпретувати отримані результати, виявляти основні загальнобіологічні закономірності, висувати гіпотези з подальшим їх доказом

Ізоформний профіль ферменту NOS у структурі солітарно-вагального комплексу щурів при артеріальній гіпертензії різного ґенезу

 The aim of this study was to characterize the nitric oxide isoforms profile in rats’ nucleus tractus solitarii (NTS) and dorsal motor nucleus (DMN) of vagus nerve in arterial hypertension (AH) of various origin (essential (EAH) – rats of SHR line, and endocrine-salt AH).Materials and methods. The study was performed on 30 aged male rats. Among them, 20 Wistar rats were divided into two groups – control (10 rats) and 10 rats with simulated endocrine-salt AH (ESAH) and 10 SHR rats. An immunohistochemical method was used to study the of nitric oxide synthase isoforms expression features in DMN and NTS. The following parameters were determined: the content of immunoreactive material (IRM) for the studied peptides (Uif), the relative area of the IRM (%) and the IRM concentration in 1 μm2 (Uif/μm2).Results. It was found that in rats with both models of AH, the expression indices of all three nitric oxide synthase (NOS) isoforms in the studied structures increased. In our opinion, this is due to the activation of the studied structures in AH conditions. This must be considered as an important element of high blood pressure compensating. It is achieved through the implementation by a complex of mechanisms like reducing of the sympathetic tone and increasing of the parasympathetic tone by activating a system of secondary messengers; improving neurotrophy due to the high activity of constitutive NOS isoforms; iNOS-mediated NO overproduction, as a factor in compensating for its bioavailability in conditions of local ischemia in AH.Conclusions. Regardless of the AH etiopathogenesis in both experimental groups, the expression of all three NOS isoforms increases in the DMN and NTS structures. In rats with EAH in the DMN and NTS structures, the expression indices of NOS isoforms have their own characteristics. So in the first structure, the largest changes in the indices of the immunoreactive material content and concentration are observed for eNOS, and the relative area for iNOS. At the same time, in the NTS structure, the largest changes in the content indices are observed for iNOS, and the concentration and relative area for eNOS. In rats with ESAH in the DMN structure, the highest changes in the indices of IRM content and concentration are observed for the endothelial isoform of NOS, and the relative area – for inducible. In the NTS structure, the IRM content changed the most for nNOS, and the concentration and relative area for iNOS.  Цель работы – дать характеристику изоформного профиля синтазы оксида азота (NOS) в структурах ядра солитарного тракта (ЯСТ) и дорсального моторного ядра (ДМЯ) крыс при артериальной гипертензии (АГ) различного генеза (эссенциальной – ЭАГ) – крысы линии SHR, и эндокринно-солевой АГ.Материалы и методы. Исследование проведено на половозрелых 30 крысах-самцах, среди которых 20 животных линии Wistar, поделенные на две группы: контроль (10 крыс) и 10 крыс с смоделированной эндокринно-солевой АГ (ЭСАГ), 10 крыс линии SHR – с генетически детерминированной АГ. Для исследования особенностей экспрессии изоформ NOS в ДМЯ и ЯСТ использовали иммуногистохимический метод. Определяли параметры: содержание иммунореактивного материала (ИРМ) к исследуемым пептидам (Едиф), относительную площадь ИРМ (%) и концентрацию исследуемого вещества в 1 мкм2 (Едиф/мкм2).Результаты. В ходе исследования установили, что у крыс обеих моделей с АГ показатели экспрессии всех трех изоформ NOS в изучаемых структурах увеличиваются. По нашему мнению, это связано с активацией этих структур при АГ. Это необходимо рассматривать как важный элемент компенсации повышенного АД, который осуществляется за счет реализации комплекса механизмов: снижения тонуса симпатической нервной системы и повышения тонуса парасимпатической нервной системы путем активации нейрорегуляторных программ коррекции сосудистого тонуса через систему вторичных мессенджеров, улучшения нейротрофики за счет высокой активности конститутивных изоформ NOS; iNOS-опосредованной гиперпродукции NO как фактор компенсации его биодоступности в условиях локальной ишемии при АГ.Выводы. Вне зависимости от этиопатогенеза АГ в обеих экспериментальных группах в структурах ДМЯ и ЯСТ увеличивается экспрессия всех трех изоформ NOS. У крыс с ЭАГ в структуре ДМЯ и ЯСТ показатели экспрессии изоформ NOS имеют особенности. Так, в первой структуре наибольшие изменения показателей содержания и концентрации ИРМ отмечены для eNOS, а относительной площади – для iNOS. В структуре ЯСТ наибольшие изменения показателей содержания установлены для iNOS, а концентрации и относительной площади – для eNOS. У крыс с ЭСАГ в структуре ДМЯ наибольшие изменения содержания и концентрации отмечены для эндотелиальной изоформы NOS, а относительной площади – для индуцибельной. В структуре ЯСТ содержание ИРМ наиболее изменилось для nNOS, а концентрация и площадь – для iNOS.Мета роботи – дати характеристику ізоформного профілю синтази оксиду азоту (NOS) у структурах ядра солітарного тракту (ЯСТ) і дорсального моторного ядра (ДМЯ) щурів при артеріальній гіпертензії (АГ) різного ґенезу (есенціальній  – ЕАГ) – щури лінії SHR, та ендокринно-сольовій АГ.Матеріали та методи. Дослідження здійснили на статевозрілих 30 щурах-самцях, серед них – 20 тварин лінії Wistar, яких поділили на дві групи: контроль (10 щурів) і 10 щурів зі змодельованою ендокринно-сольовою АГ (ЕСАГ), 10 щурів лінії SHR – із генетично детермінованою АГ. Для дослідження особливостей експресії ізоформ NOS у ДМЯ та ЯСТ використовували імуногістохімічний метод. Визначали параметри: вміст імунореактивного матеріалу (ІРМ) до досліджуваних пептидів (Одіф), відносну площу ІРМ (%) і концентрацію досліджуваної речовини в 1 мкм2 (Одіф/мкм2).Результати. Протягом дослідження встановили, що в щурів обох моделей з АГ показники експресії всіх трьох ізоформ NOS у досліджуваних структурах збільшуються. На нашу думку, це пов’язано з активацією структур, що дослідили, під час АГ. Це необхідно розглядати як важливий елемент компенсації підвищеного артеріального тиску, який здійснюється внаслідок реалізації комплексу механізмів: зниження тонусу симпатичної нервової системи та підвищення тонусу парасимпатичної нервової системи шляхом активації нейрорегуляторних програм корекції судинного тонусу через систему вторинних месенджерів; поліпшення нейротрофіки внаслідок високої активності конститутивних ізоформ NOS; iNOS-опосередкованої гіперпродукції NO як фактора компенсації його біодоступності в умовах локальної ішемії під час АГ.Висновки. Незалежно від етіопатогенезу АГ в обох експериментальних групах у структурах ДМЯ та ЯСТ збільшується експресія всіх трьох ізоформ NOS. У щурів з ЕАГ у структурі ДМЯ та ЯСТ показники експресії ізоформ NOS мають особливості. Так, у першій структурі найбільші зміни показників вмісту та концентрації ІРМ спостерігали для eNOS, а відносної площі – для iNOS. У структурі ЯСТ найбільші зміни показників вмісту визначили для iNOS, а концентрації та відносної площі – для eNOS. У щурів з ЕСАГ у структурі ДМЯ найбільші зміни вмісту та концентрації визначили для ендотеліальної ізоформи NOS, а відносної площі – для індуцибельної. У структурі ЯСТ вміст ІРМ найбільше змінився для nNOS, а концентрація та площа – для iNOS

Порівняльна характеристика показників експресії мозкового натрійуретичного пептиду та ангіотензину ІІ у структурі блакитної плями стовбура мозку щурів при артеріальній гіпертензії різного ґенезу

 The aim of our study was to determine the characteristics of the BNP and AT II expression in the LC structure of rat brain stem with experimental (genetically determined essential and secondary endocrine-salt) arterial hypertension and to give a comparative description of the expression pattern of these peptides in etiologically different types of arterial hypertension.Materials and methods. The study was carried out on adult 30 male rats. 20 Wistar animals were divided into two groups – control (10 rats) and 10 rats with simulated endocrine-salt AH (ESAH) and 10 rats of the SHR line with essential AH (EAH). The expression parameters of neuropeptides, such as the content, concentration, and relative area of the immunoreactive material, were studied using an immunohistochemical method.Results. It was found that from all BNP expression parameters in the locus coeruleus structure, only relative area increased significantly in both groups. The concentration did not significantly change, and the content of immunoreactive material increased significantly only in animals with ESAH. At the same time, all parameters of angiotensin II expression increased significantly in both experimental groups. Thus, in rats with experimental arterial hypertension in the locus coeruleus structure, more pronounced changes in expression parameters are characteristic for angiotensin II, rather than for BNP. There is a discrepancy between levels of pressor angiotensin II expression and depressor BNP expression in the direction of angiotensin II expression increasing during the arterial hypertension formation. The nature and peculiarities of these neuropeptides expression in the LC structure depend on the key link of the pathogenesis of the modeled arterial hypertension.Conclusions. In rats of the control group with normal blood pressure in LC structure, AT II is more represented. The content and concentration of IRM to AT II are 2.32 and 2.19 times higher than the corresponding BNP values. Prevalence of AT II in the LC structure of the brainstem remains even when arterial hypertension is formed, regardless of its etiology. However, the etiopathogenetic mechanisms of arterial hypertension development impose their own characteristics. In EAH, the content and concentration of AT II is higher than BNP by 4.58 and 3.59 times; in ESAH – by 2.16 and 2.83 times. In the pathogenesis of essential arterial hypertension formation an important role is played by a change in the central control of blood pressure regulation. It is characterized by a significant predominance of the pressor component AT II over the depressor BNP in the brainstem LC structure. Цель работы – установить особенности показателей экспрессии мозгового натрийуретического пептида (BNP) и ангиотензина ІІ (АТ II) в структуре голубого пятна (ГП) ствола мозга крыс с экспериментальными (генетически детерминированной эссенциальной и вторичной эндокринно-солевой) артериальными гипертензиями (АГ), дать сравнительную характеристику паттерна экспрессии этих пептидов при этиологически разных видах артериальной гипертензии.Материалы и методы. Исследование проведено на половозрелых 30 крысах-самцах, среди которых 20 животных линии Wistar, поделенных на 2 группы: 10 – контроль, 10 – со смоделированной эндокринно-солевой АГ (ЭСАГ); 10 крыс линии SHR с эссенциальной АГ (ЭАГ). Параметры экспрессии нейропептидов: содержание, концентрацию и относительную площадь иммунореактивного материала – исследовали с помощью иммуногистохимического метода.Результаты. Установлено, что из исследуемых параметров экспрессии BNP в структуре голубого пятна достоверно в обеих группах увеличилась лишь площадь; концентрация достоверно не изменилась, а содержание иммунореактивного материала достоверно возросло лишь у животных с ЭСАГ. Все показатели экспрессии ангиотензина ІІ достоверно выросли в обоих экспериментальных группах. Таким образом, у крыс с экспериментальной артериальной гипертензией в структуре голубого пятна более выраженные изменения показателей экспрессии характерны для ангиотензина ІІ, чем для BNP. Так, при сформированной артериальной гипертензии отмечено несоответствие между уровнями экспрессии прессорного ангиотензина ІІ и депрессорного BNP в сторону увеличения экспрессии ангиотензина ІІ. Характер и особенности экспрессии изучаемых нейропептидов в структуре голубого пятна зависят от ключевого звена патогенеза моделированной артериальной гипертензии.Выводы. У крыс контрольной группы с нормальным артериальным давлением в структуре голубого пятна более представленным является АТ II, содержание и концентрация которого в 2,32 и 2,19 раза превышают соответствующие показатели BNP. При сформированной артериальной гипертензии, независимо от ее этиологии, преобладание АТ II в структуре голубого пятна ствола мозга сохраняется. Однако этиопатогенетические механизмы развития АГ накладывают свои особенности. При ЭАГ превышение содержания и концентрации АТ II по сравнению с BNP составляет 4,58 и 3,59 раза; при ЭСАГ – в 2,16 и 2,83 раза. В патогенезе формирования эссенциальной артериальной гипертензии важную роль играет изменение центрального контура регуляции артериального давления, характерно существенное преобладание прессорного компонента АТ II в структуре голубого пятна ствола мозга над депрессорным BNP. Мета роботи – встановити особливості показників експресії мозкового натрійуретичного пептиду (BNP) та ангіотензину ІІ (АТ ІІ) у структурі блакитної плями (БП) стовбура мозку щурів з експериментальними (генетично детермінованою есенціальною та вторинною ендокринно-сольовою) артеріальними гіпертензіями (АГ), дати порівняльну характеристику паттерна експресії цих пептидів при етіологічно різних видах артеріальної гіпертензії.Матеріали та методи. Дослідження виконали на 30 статевозрілих щурах-самцях, серед них – 20 тварин лінії Wistar, яких поділили на дві групи: 10 – контроль, 10 – зі змодельованою ендокринно-сольовою АГ (ЕСАГ); 10 щурів лінії SHR з есенціальною АГ (ЕАГ). Параметри експресії нейропептидів: вміст, концентрацію та відносну площу імунореактивного матеріалу – досліджували за допомогою імуногістохімічного методу.Результати. Встановили, що серед досліджуваних параметрів експресії BNP у структурі БП вірогідно в обох групах збільшилась тільки відносна площа; концентрація вірогідно не змінилася, а вміст імунореактивного матеріалу вірогідно виріс тільки у тварин з ЕСАГ. Водночас усі показники експресії ангіотензину II вірогідно збільшилися в обох експериментальних групах. Отже, в щурів з експериментальною артеріальною гіпертензією у структурі блакитної плями вираженіші зміни показників експресії були характерні для ангіотензину ІІ, ніж для BNP. Так, при сформованій артеріальній гіпертензії спостерігали невідповідність між рівнями експресії пресорного ангіотензину ІІ і депресорного BNP у бік збільшення експресії ангіотензину ІІ. Характер та особливості експресії досліджуваних нейропептидів у структурі блакитної плями залежать від ключової ланки патогенезу змодельованої артеріальної гіпертензії.Висновки. У щурів контрольної групи з нормальним артеріальним тиском у структурі блакитної плями значушо представленим є АТ ІІ, вміст і концентрація якого у 2,32 та 2,19 раза перевищує відповідні показники BNP. При сформованій артеріальній гіпертензії, незалежно від її етіології, переважання АТ ІІ у структурі блакитної плями стовбура мозку зберігається. Але патогенетичні механізми розвитку артеріальної гіпертензії зумовлюють свої особливості. Під час ЕАГ підвищення вмісту й концентрації АТ ІІ  порівняно з BNP становить 4,58 і 3,59 раза; при ЕСАГ – у 2,16 і 2,83 раза. У патогенезі формування есенціальної артеріальної гіпертензії важливу роль відіграють зміни центрального контура регуляції артеріального тиску, характерне суттєве переважання пресорного компонента АТ ІІ у структурі блакитної плями стовбура мозку над депресорним BNP