The dental implications of bisphosphonates and bone disease

The document attached has been archived with permission from the Australian Dental Association. An external link to the publisher’s copy is included.In 2002/2003 a number of patients presented to the South Australian Oral and Maxillofacial Surgery Unit with unusual non-healing extraction wounds of the jaws. All were middle-aged to elderly, medically compromised and on bisphosphonates for bone pathology. Review of the literature showed similar cases being reported in the North American oral and maxillofacial surgery literature. This paper reviews the role of bisphosphonates in the management of bone disease. There were 2.3 million prescriptions for bisphosphonates in Australia in 2003. This group of drugs is very useful in controlling bone pain and preventing pathologic fractures. However, in a small number of patients on bisphosphonates, intractable, painful, non-healing exposed bone occurs following dental extractions or denture irritation. Affected patients are usually, but not always, over 55 years, medically compromised and on the potent nitrogen containing bisphosphonates, pamidronate (Aredia/Pamisol), alendronate (Fosamax) and zolendronate (Zometa) for nonosteoporotic bone disease. Currently, there is no simple, effective treatment and the painful exposed bone may persist for years. The main complications are marked weight loss from difficulty in eating and severe jaw and neck infections. Possible preventive and therapeutic strategies are presented although at this time there is no evidence of their effectiveness. Dentists must ask about bisphosphonate usage for bone disease when recording medical histories and take appropriate actions to avoid the development of this debilitating condition in their patients

'Clinical triad' findings in pediatric Klippel-Feil patients

published_or_final_versio

Methodology of calculation of construction and hydrodynamic parameters of a foam layer apparatus for mass-transfer processes

Промислова реалізація методу стабілізації газорідинного шару дозволяє значно розширити галузь застосування пінних апаратів і відкриває нові можливості інтенсифікації технологічних процесів з одночасним створенням маловідходних технологій. У статті встановлені основні параметри, що впливають на гідродинаміку пінних апаратів, розглянуті основні конструкції та режими роботи пінних апаратів. Виявлено зв'язок гідродинамічних параметрів. Розглянуто гідродинамічні закономірності пінного шару. Вказані фактори, що впливають на процес масообміну, як в газовій, так і в рідкій фазах. Проведений аналіз ряду досліджень показав, що перспективним напрямком інтенсифікації процесу масообміну є розробка апаратів з трифазним псевдозрідженим шаром зрошуваної насадки складних форм із сітчастих матеріалів. Отже, необхідне проведення спеціальних досліджень гідродинамічних режимів роботи апарату з сітчастою насадкою і визначенням параметрів, що впливають на швидкість переходу насадки з одного режиму в інший.Industrial implementation of the stabilization method of the gas-liquid layer can significantly expand the field of use of foaming apparatus and opens up new opportunities for intensifying technological processes with the simultaneous creation of low-waste technologies. The article establishes the basic parameters influencing the hydrodynamics of foam apparatus, considers the basic constructions and operating modes of foam apparatus. The connection of hydrodynamic parameters is revealed. The hydrodynamic laws of the foam layer are considered. The indicated factors affecting the process of mass transfer, both in the gas and in the liquid phases. The conducted analysis of a number of studies showed that the perspective direction of intensification of the mass transfer process is the development of apparatuses with a three-phase fluidized bed of an irrigated nozzle of complex forms with mesh materials