МОДЕЛЮВАННЯ ТА ДІАЛЕКТНА КАРТИНА СВІТУ

[Ястремська Тетяна. Моделювання українського діалектного простору : концепти ВЕРХ / НИЗ –Львів: НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 2021. – 804 с.

МОВНІ ІННОВАЦІЇ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ 2022 РОКУ

Зміни у суспільстві та в різних сферах життєдіяльності людини, нові історичні та геополітичні умови існування сучасних європейських держав вносять суттєві корективи в комунікативну стратегію мовців, сприяють появі інноваційних слів і значень, що відображають нові факти життя соціуму.  Соціальна обумовленість лінгвальних змін пов'язана з коунікативною функцією мови, із прагненням реалізувати свої можливості в забезпеченні потреб суспільства в спілкуванні, що сприяє пошукові найбільш влучних і семантично ємних засобів номінації. Новотвори "кодують" різноаспектну інформацію про особливості життя певної епохи. Їхня кількість зростає у переломні періоди розвитку суспільства, яким для України стала російсько-українська війна 2022 р. Мовні інновації закумулювали в собі весь спектр емоцій українського народу до агресора, його політичних поплічників у Європі та світі, а також ставлення українців до бездіяльності та пасивності переважної більшості росіян. Мотиватором творення нових слів були прізвища визначних політичних діячів чи відомих публічних фігур (макронити, шойгувати, кадирити, кімити, арестовлення, байденотерапія, путінферштеєр), їхні домінантні ознаки та риси (кремлівський терорист, рашистський фюрер, гебіст рашист, путіночет, путлер, лаптенфюрер, хапутін, капутін, пітерський гопник, директор бюро ритуальних послуг, бункерний хробак, кадебістський маніяк), герої творів (орки), український топонімікон (чорнобаїти, начорнобаїти, відірпінити, перегостомелити), запозичення (путінферштеєр, байрактар, джавелін, стінгер) та ін. Як потужний засіб боротьби із загарбниками українці використовують "мовний щит", який допомагає ідентифікувати окупантів за допомогою кодових слів, послуговуючись відомим прийомом "шиболет", що застосовувався у військовій тактиці багатьох держав світу

СКАРБНИЦЯ МОВИ – ГЛИБИННА ТАЄМНИЦЯ ПРАВІКІВ

[Словник української мови XVI – першої половини XVII ст. Випуск 18. МОВА – МѦТКА. Л., 2022, 425 с.

МОВА VS ІДЕОЛОГІЯ В УКРАЇНІ XVI-XVII СТ.

Період XVI–XVII ст. – час найбільшої інтенсивності в Україні реформаційних рухів, які були як сприйняті із Заходу і частково зі Сходу, так і витворені на питомій основі. Реформаційні рухи в кожній країні набували свого специфічного змісту. В Україні сформувався такий тип суспільного руху, який був властивий "північному Ренесансові", і така культура, яка виникла на цій основі: відродження середньовічної ментальності в поєднанні із засвоєнням деяких здобутків Ренесансу і Реформації із новими, специфічними бароковими явищами, які виникли як на ґрунті окресленого синтезу, так і цілком новими. Цей складний період розвитку України О. Зілинський характеризує як добу найбільшого вимирання матеріальної субстанції нації і в той самий час як добу першої синтези її духовних сил. Окремі представники української аристократії докладали титанічних зусиль для розбудови української мови і культури, для розвою освіти та організації книгописних осередків та організації книгодрукування на теренах України. Мовна строкатість України XVI–XVII ст. вражає і засвідчує про толерантність народу. Поширення набули українська (руська), церковнослов’янська (слов’янська), грецька, латинська, гебрайська та ідиш, вірменська, турецька, кипчацько-татарська, польська, німецька, угорська, італійська, французька та ін. Розподіл сфер впливу мов, на думку І. Фаріон, був таким: роль першої скрипки на правах державної і літературної мови посідала польська, на правах мови науки і судочинства – латинська, на правах священної і містичної мови – церковнослов’янська, а народна мова лише торувала дорогу у престижні сфери життя. Провідною тенденцією української літературно-писемної мови XVI ст. стало утвердження її на народній основі; до сер. XVI ст. книжна українська мова потіснила слов’яноруську навіть у жанрі конфесійної літератури. Межі і сфери функціонування багатьох мов були зумовлені низкою чинників, серед яких найвагоміший – конфесійний. Перед українцем XVI-XVII ст. стояв складний вибір: яку з відомих йому мов ужити. Цей вибір зумовлюють юридичні, політичні, історичні, етнічні та інші чинники. Мовне питання перестає бути суто лінгвіcтичним питанням, а стає питанням політичним, соціальним і культурним

Intercultural and globalization factors in the development of multilingualism

The aim of the study was to determine multilingualism in Ukraine with the identification of intercultural and globalization factors. The study involved statistical methods and comparative analysis. It was established that the phenomenon of multilingualism is characteristic of the Ukrainian people. During the period of its establishment, Ukraine was constantly under the socio-cultural influence of neighbouring states, which showed elements of chauvinistic ascendancy. However, the typical combinations of languages that were characteristic of multilingual groups of the population of Ukraine are being transformed in accordance with the current requirements. In particular, an increased influence of the official languages of the international community is recorded. The phenomenon of multilingualism for the Ukrainian people is contradictory, as it is mostly artificial, caused by intercultural factors of foreign countries. However, technological development, globalization processes and Ukraine’s Euro-Atlantic aspirations form the basis for a fundamental change in attitudes towards this phenomenon and the use of multilingualism as an advantage of Ukrainian society. Further research is aimed at obtaining the concept of systemic solutions for the positive use of the multilingualism of the Ukrainian people, in particular through the implementation of language combinations using languages recognized by the international society

Sociolinguistic dimensions of dialect space of Ukraine and Poland

The aim of the research is to analyse the use of lexical, grammatical and morphological dialectisms-Polonisms in speech by the inhabitants of Nadsanie in various spheres of life (family, household, business, and education). The research involved the following general scientific and sociolinguistic methods: diagnostic (questionnaire), discursive, and intentional methods; the statistical method—mathematical processing of data obtained during the experiment; and the descriptive method—description and recording of the results. The following results were found through the application of the said methods for the analysis of respondents’ answers. Hence, the use of lexical, grammatical and morphological dialects tends to gradually decrease in older and middle age groups, the actual disappearance among young people. Given the socio-historical situation of modern Ukraine, sociolinguistic study of dialectisms-Polonisms showed how the independence of their own state contributes to the development of their own ethnographic dialectisms, as well as the gradual decline and disappearance of other languages. Further research involves the study of dialectisms-Polonisms in other territories of Western Ukraine and the areas which are close to the Polish border. The studies of other groups of dialectisms-Polonisms (in particular, phonetic and syntactic) and the elements of dialectisms-Ukrainianisms in the Polish language are also promising