Efficacy of the staged endoscopic ligature of the varicose veins in children, suffering portal hypertension

Objective. To estimate the efficacy of first procedure of endoscopic ligature for the varicose esophageal veins in children, suffering portal hypertension in accordance to data of endoscopic examination. Materials and methods. Endoscopic ligature of the varicose esophageal veins was performed in 24 patients, suffering portal hypertension, aiming at prophylaxis of hemorrhage from the varicose veins. Results. Reduction of the varicose veins degree after first ligature procedure was observed in 14 (58.33%) children, eradication of the varicose veins - in 5 (20.83%) of them. In 1 (4.17%) patient a complication (hemorrhage) have occurred in a moment of a ligature application. In 2 (8.33%) patients a hemorrhage from the varicose veins of stomach have occurred. Conclusion. Endoscopic ligature constitutes a secure and effective prophylactic method for hemorrhage from the esophageal varicose in children, suffering portal hypertension, and permits to control the varicose degree on stages of the portal hypertension treatment. Even after first procedure of endoscopic ligature the esophageal varicose degree have had reduced at average (p < 0.05). After endoscopic ligature the hemorrhage occurrence risk have reduced: p=0.05, and the risks ratio constitutes 0.14 (95% CI 0.04-0.56)

Capture of carriers to screened charged centres and low temperature shallow impurity electric field break down in semiconductors

Free carrier capture by a screened Coulomb potential in semiconductors are considered. It is established that with decreasing screening radius the capture cross section decreases drastically, and it goes to zero when $$. On the basis of this result a new mechanism of shallow impurity electric field break down in semiconductors is suggested.Comment: 8 pages, latex, 1 figure in gif format, to be submitted to "Journal of Condensed Matter

Діагностика та вибір методу хірургічного лікування дітей із подвоєнням травного тракту

Objective: to develop rational diagnosis and the effective choice of methods for surgical treatment of digestive tract duplication (DTD) in children.Material and methods. From 1981 to 2016, we treated 59 children with DTD, aged 6 months to 18 years. Cystic type duplication was detected in 44 (74.58%), diverticular type – in 9 (15.25%) and tubular type – in 6 (10.17%) patients.Results and discussion. All children underwent surgical treatment depending on the localization of the duplicate. In duplication of thoracic part of the esophagus, thoracotomy (n=3) and thoracoscopy (n=2) was performed for the removal of duplication. In children with the abdominal esophageal duplication, for removal of the duplication laparotomy (n=5), laparoscopy (n=2), Nissen (n=5) and Thal (n=2) fundoplication were performed. Children with duplication of the stomach, removal of duplication and suturing of the defect was performed using laparotomy (n=8) or laparoscopy (n=4). With cystic duplication of the stomach and duodenum, Bilroth-1 resection of the stomach (n=1) and subserosum removal of the cystic duplication with the defect suturing (n=2) was used. With duplication of the duodenum (n=7), the cysts were removed with suturing of the wall defect. With long forms of duplications of the small intestine (n=8), it was considered expedient to perform an economical resection of the intestine, together with duplication and endtoend anastomosis. With short forms of duplications (n=3), the wedge-shaped resection of intestine was performed. In one child using the enucleation of the small intestine duplication had good results. In case of the terminal ileum (n=1) and ceacum duplication (n=2), the resection of duplication with invaginative ileiocoloanastomosis was used. All patients with duplication of the colon and rectum (n=9) underwent the stage surgical treatment with the affected area removal. Long term results in all patients were good. Children are practically healthy with good quality of life.Conclusions. DTD is a rare surgical congenital defect, the final diagnosis of which is established during the operation. Duplication occurs in various sections of the digestive tract, most often in the colon (22.03%), in the stomach and small intestine (20.34%); to a lesser degree in the esophagus and duodenum. The cystic type of duplication is typical for 74.28%, diverticular for 15.25%, and tubular for 10.17% of children with this anomaly. Clinical symptoms of duplication in children depend on the level and length of affected part of the digestive tract. The most rational and effective methods for diagnosis of duplications of various sections of the digestive tract in children is ultrasound with Doppler, CT and MRI. The type of surgical intervention in children with DTD depends on the localization, size and anatomical structure of duplication.Цель – разработать подходы к рациональной диагностике и выбору эффективных методов хирургического лечения детей с удвоением пищеварительного тракта (УПТ).Пациенты и методы. За период 1981–2016 гг. пролечено 59 детей с УПТ в возрасте от 6 месяцев до 18 лет. Кистозный тип удвоение выявлен у 44 (74,58%), дивертикулярный – у 9 (15,25%), тубулярный – у 6 (10,17%) пациентов.Результаты. Всем детям проведено хирургическое лечение в зависимости от локализации дубликатуры. При удвоении торакальной части пищевода выполнили торакотомию (n=3) или торакоскопию (n=2) с удалением удвоенной части пищевода. У детей с удвоением абдоминальной части пищевода выполнили лапаротомию (n=5) и лапароскопию (n=2), удаление удвоенной части пищевода с фундопликацией по Ниссену (n=5) или Талем (n=2). Детям с удвоением желудка проведена лапаротомия (n=8) или лапароскопия (n=4) и субсерозно удалено удвоение с зашиванием дефекта. При кистозном удвоении желудка и двенадцатиперстной кишки выполнены резекция желудка по Бильрот-1 (n=1) и субсерозное удаление кистозного удвоения с зашиванием дефекта (n=2). При удвоении двенадцатиперстной кишки (n=7) иссекали кисту с зашиванием дефекта стенки. При длинных формах удвоения тонкой кишки (n=8) целесообразными считали экономную резекцию кишки вместе с участком удвоения и наложение анастомоза «конец-в-конец». При коротких формах удвоения (n=3) прибегали к клиновидной резекции кишки. У одного ребенка эффективной была энуклеация удвоенного отдела тонкой кишки. При удвоении терминального отдела подвздошной кишки (n=1) и при удвоении слепой кишки (n=2) проводили резекцию удвоения с инвагинационным тонко-толстокишечным анастомозом. У всех пациентов с удвоением толстой и прямой кишок (n=9) проводили этапное хирургическое лечение с удалением пораженного отдела кишечника. Отдаленный период у всех пациентов протекал благоприятно. Дети – практически здоровы, с хорошим качеством жизни.Выводы. Удвоение пищеварительного тракта – редкостный хирургический порок развития, окончательный диагноз которого устанавливается во время операции. Удвоения встречаются в различных отделах пищеварительного тракта, чаще всего в толстой кишке (22,03%), в желудке и тонкой кишке (по 20,34%); реже – в пищеводе и двенадцатиперстной кишке. Кистозный тип удвоения характерен для 74,28%, дивертикулярный – для 15,25% и тубулярный – для 10,17% детей с этой аномалией. Клинические симптомы удвоений у детей зависят от уровня и длины поражения пищеварительного тракта. Наиболее целесообразными вспомогательными методами для выявления удвоений различных отделов пищеварительного тракта у детей являются УЗИ с допплерографией, КТ и МРТ. Характер хирургического вмешательства при УПТ у детей зависит от локализации, размеров и анатомического строения удвоения.Мета – розробити підходи до раціональної діагностики та вибору ефективних методів хірургічного лікування дітей із подвоєнням травного тракту (ПТТ).Пацієнти і методи. За період 1981–2016 рр. проліковано 59 дітей із ПТТ віком від 6 місяців до 18 років. Кістозний тип подвоєння виявлено у 44 (74,58%), дивертикулярний – у 9 (15,25%), тубулярний – у 6 (10,17%) пацієнтів.Результати. Усім дітям проведено хірургічне лікування залежно від локалізації дублікатури. При подвоєнні торакальної частини стравоходу виконали торакотомію (n=3) або торакоскопію (n=2) з видаленням подвоєної частини стравоходу. У дітей із подвоєнням абдомінальної частини стравоходу виконали лапаротомію (n=5) та лапароскопію (n=2), видалення подвоєної частини стравоходу з фундоплікацією за Ніссеном (n=5) або Талем (n=2). Дітям з подвоєнням шлунка зроблено лапаротомію (n=8) чи лапароскопію (n=4) та субсерозно видалено подвоєння із зашиванням дефекту. При кістозному подвоєнні шлунка і дванадцятипалої кишки виконано резекцію шлунка за Більрот-1 (n=1) та субсерозне видалення кістозного подвоєння із зашиванням дефекту (n=2). При подвоєнні дванадцятипалої кишки (n=7) висічено кісти із зашиванням дефекту стінки. При довгих формах подвоєння тонкої кишки (n=8) доцільними вважали економну резекцію кишки разом із ділянкою подвоєння і накладання анастомозу «кінець-у-кінець». При коротких формах подвоєння (n=3) вдавалися до клиноподібної резекції кишки. В однієї дитини ефективною була енуклеація подвоєного відділу тонкої кишки. При подвоєнні термінального відділу клубової кишки (n=1) та при подвоєнні сліпої кишки (n=2) проводили резекцію подвоєння з інвагінаційним тонко-товстокишковим анастомозом. В усіх пацієнтів з подвоєнням товстої та прямої кишок (n=9) проводили етапне хірургічне лікування з видаленням ураженого відділу кишечника. Віддалений період в усіх пацієнтів мав сприятливий перебіг. Діти – практично здорові, із доброю якістю життя.Висновки. Подвоєння травного тракту – рідкісна хірургічна вада розвитку, остаточний діагноз якої встановлюється під час операції. Подвоєння зустрічаються в різних відділах травного тракту, найчастіше в товстій кишці (22,03%), в шлунку і тонкій кишці (по 20,34%), рідше – у стравоході та дванадцятипалій кишці. Кістозний тип подвоєння притаманний 74,28%, дивертикулярний – 15,25% і тубулярний – 10,17% дітей з цією аномалією. Клінічні симптоми подвоєнь у дітей залежать від рівня та довжини ураження травного тракту. Найбільш доцільними допоміжними методами для виявлення подвоєнь різних відділів травного тракту у дітей є УЗД з допплерографією, КТ та МРТ. Характер хірургічного втручання при ПТТ у дітей залежить від локалізації, розмірів та анатомічної будови подвоєння