Профілактика реперфузійних пошкоджень у пацієнтів, оперованих з приводу гострої ішемії нижніх кінцівок

Objective: to improve the results of treatment of patients with reperfusion syndrome after operations of open revascularization for embolism and acute thrombosis of lower limb arteries.Material and methods. From 2013 to 2017 in the department of acute vascular diseases SI «V.T. Zaytsev IGUS NAMS of Ukraine» were operated 154 patients admitted with acute ischemia of the lower extremities. Depending on the management in the perioperative period, the patients were divided into 2 groups: 91 patients of group I received conventional treatment, group II included 63 patients who underwent comprehensive prophylaxis of reperfusion injuries. All patients were determined by the dynamics of the levels of creatinine, potassium, lactic acid, low and medium molecular weight substances in the blood plasma.Results. In the postoperative period, various manifestations of renal dysfunction were observed in 21 patients (23.1%) of the first group and in 12 patients (19%) of the second group, 2 patients of the first group needed acute hemodialysis. 20 patients of group I (22.0%) and 13 patients of group II (20.6%) manifested with clinically significant worsening of cardio-pulmonary insufficiency in the postoperative period. In 13 patients of group I (14.3%) and in 8 patients of group II (12.7%) cognitive impairment was diagnosed in the postoperative period. Overall mortality in both groups was not significantly different. The use of comprehensive therapy allowed to reduce reperfusion lesions of distant organs, manifestations of endogenous intoxication, as well as their clinical manifestations, but did not affect the number of amputations in these categories of patients.           Conclusions 1. An correlation of the clinical presentation of reperfusion injury of ischemic tissues and vital organs with biochemical parameters and markers of endogenous intoxication of blood plasma in patients with acute limb ischemia after operations revascularization was revealed. 2. Comprehensive prevention and correction of reperfusion syndrome manifestations significantly improves the course of the postoperative period.Цель исследования — улучшить результаты лечения больных с реперфузионным синдромом после открытых операций реваскуляризации при эмболиях и острых тромбозах артерий нижних конечностей.Материал и методы. С 2013 по 2017 год в отделе острых заболеваний сосудов ГУ «ИОНХ им. В. Т. Зайцева НАМНУ» оперировано 154 человека, поступивших с острой ишемией нижних конечностей. В зависимости от ведения в периоперационном периоде пациенты были разделены на две группы: 91 пациенту I группы проводилось общепринятое лечение, во II группу вошли 63 пациента, которым проводилась комплексная профилактика реперфузионных повреждений. У всех пациентов проводилось определение динамики уровней креатинина, калия, молочной кислоты, веществ низкой и средней молекулярной массы в плазме крови.                   Результаты. В послеоперационном периоде различные проявления почечной дисфункции наблюдались у 21 пациента (23,1%) I группы и у 12 пациентов (19%) II группы. Двум пациентам I группы понадобилось выполнение острого гемодиализа. У 20 больных I группы (22,0%) и у 13 больных II группы (20,6%) в послеоперационном периоде усугубились клинически значимые проявления сердечно-легочной недостаточности. У 13 больных I группы (14,3%) и у 8 больных II группы (12,7%) в послеоперационном периоде диагностированы когнитивные нарушения. Общая летальность в обеих группах достоверно не отличалась. Применение комплексной терапии позволило уменьшить реперфузионные поражения отдаленных органов, проявления эндогенной интоксикации, а также их клинические проявления, но не повлияло на количество ампутаций у данных категорий пациентов.                 Выводы 1. Выявлена взаимосвязь клинической картины реперфузионного повреждения ишемизированных тканей и жизненно важных органов с биохимическими показателями и маркерами эндогенной интоксикации плазмы крови у пациентов с острой ишемией конечностей после реваскуляризирующих операций. 2. Комплексная профилактика и коррекция проявлений реперфузионного синдрома существенно улучшает течение послеоперационного периода.Мета дослідження – покращити результати лікування хворих з реперфузійним синдромом після відкритих операцій реваскуляризації при емболіях та гострих тромбозах артерій нижніх кінцівок.Матеріал і методи. З 2013 по 2017 рік у відділі гострих захворювань судин ДУ «ІЗНХ ім. В.Т. Зайцева НАМНУ» були прооперовані 154 пацієнти, що надійшли з гострою ішемією нижніх кінцівок. Залежно від ведення в періопераційному періоді пацієнти були розподілені на дві групи: 91 пацієнтові I групи проводилося загальноприйняте лікування, до II групи увійшли 63 пацієнти, яким проводилася комплексна профілактика реперфузійних ушкоджень. У всіх пацієнтів проводилося визначення динаміки рівнів креатиніну, калію, молочної кислоти, речовин низької і середньої молекулярної маси в плазмі крові.                                             Результати. У післяопераційному періоді різні прояви ниркової дисфункції спостерігалися у 21 пацієнта (23,1%) I групи та у 12 пацієнтів (19%) II групи. Двом пацієнтам I групи знадобилося виконання гострого гемодіалізу. У 20 осіб I групи (22,0%) і в 11 осіб II групи (17,5%) у післяопераційному періоді посилилися клінічно значущі прояви серцево-легеневої недостатності. У 13 пацієнтів I групи (14,3%) і у 8 пацієнтів II групи (12,7%) у післяопераційному періоді діагностовані когнітивні порушення. Загальна летальність в обох групах достовірно не відрізнялася. Застосування комплексної терапії дозволило зменшити реперфузійні ураження віддалених органів, прояви ендогенної інтоксикації, а також їх клінічні прояви, але не вплинуло на кількість ампутацій у даних категорій пацієнтів.                                                             Висновки 1. Виявлений взаємозв'язок клінічної картини реперфузійного пошкодження ішемізованих тканин і життєво важливих органів з біохімічними показниками і маркерами ендогенної інтоксикації плазми крові у пацієнтів із гострою ішемією кінцівок після операцій реваскуляризації. 2. Комплексна профілактика і корекція проявів реперфузійного синдрому істотно покращує перебіг післяопераційного періоду