СТАН СТІНКИ ЖОВЧНОГО МІХУРА У ВІДДАЛЕНІ ТЕРМІНИ ПІСЛЯ ЕНДОСКОПІЧНИХ ТРАНСПАПІЛЯРНИХ ВТРУЧАНЬ

The aim of research. Study changes in the gallbladder wall in the long-term (more than 7days) after endoscopic transpapillary interventions on the common bile duct.Material and methods. Preparations of the 29 gallbladder wall, operatively removedmore than 7 days after endoscopic transpapillary interventions on the common bile ductwere painted with hematoxylin-eosin and pyrofuksin by Van Gison, the thickness ofmechanically strong structures (muscle layers, collagen) and mechanically weakstructures (intermediate edema, areas of necrosis, areas of leukocyte infiltration) of thegallbladder wall.Results. In terms more than 7 days after endoscopic transpapillary surgical interventionthe following types of changes in the gallbladder wall: "infiltrative sclerotic" and"restorative" were revealed. Basically, collagen structures and leukocyte infiltration havebeen detected in the period from 7 to 18 days following endoscopic transpapillaryintervention on the common bile duct in the gallbladder wall and distant surroundingtissues on the serous membrane side, that indicates strong adhesions with surroundingstructures against a background of pronounced inflammatory response in the area of thecystic duct and cystic artery ("infiltrative sclerotic" type). After 18 days followingendoscopic transpapillary interventions on the common bile duct signs of restoration ofthe structure of the gall bladder wall ("restorative" type of changes in the wall of the gallbladder) are observed.Conclusions. Standard therapy in preparation for the second stage of surgical treatmentof acute cholangitis in some cases does not restore the gallbladder wall and its strength,which is associated with varying degrees of inflammation, necrosis, atrophy, sclerosis ofthe gallbladder wall after endoscopic transpapillary intervention, as well as individualboth regenerative and immune capabilities. Changes in the gallbladder wall can bedescribed as changes in the "infiltrative sclerotic" and "restorative" types.Цель исследования - изучить изменения стенки жёлчного пузыря в отдаленныесроки (более 7 суток) после эндоскопических транспапиллярных вмешательств наобщем жёлчном протоке.Материалы и методы. Препараты стенки 29 жёлчных пузырей, оперативноудаленных в сроки более 7 суток после эндоскопических транспапиллярныхвмешательств на общем желчном протоке окрашены гемотоксилин-эозином ипирофуксином по Ван Гизону, изучена толщина механически прочных структур(мышечные слои, колаген) и механически слабых структур (межуточный отек,участки некроза, участки лейкоцитарного инфильтрата) стенки жёлчногопузыря.Результаты. В сроки более 7 суток после эндоскопических транспапиллярныххирургических вмешательств выявлены следующие типы изменений стенкижёлчного пузыря: "инфильтративно-склерозирующий" и "восстановительный". Восновном, в период от 7 до 18 суток после эндоскопических транспапиллярныхвмешательств на общем жёлчном протоке в стенке жёлчного пузыря и удаленныхокружающих тканях со стороны серозной оболочки выявлены коллагеновыеструктуры и лейкоцитарная инфильтрация, что свидетельствует о прочныхсращениях с окружающими структурами на фоне выраженной воспалительнойреакции в зоне пузырного протока и пузырной артерии ("инфильтративносклерозирующий тип"). После 18 суток после эндоскопических транспапиллярныхвмешательств на общем жёлчном протоке наблюдаются признаки восстановления структуры стенки жёлчного пузыря ("восстановительный" тип изменений стенки жёлчного пузыря).Мета роботи - вивчити зміни стінки жовчного міхура у віддалені терміни (більше7 діб) після ендоскопічних транспапілярних втручань на спільній жовчній протоці.Матеріали і методи. Препарати стінки 29 жовчних міхурів, видалених у термінипонад 7 діб після ендоскопічних транспапілярних втручань на спільній жовчнійпротоці пофарбовані гематоксилін-еозином та пірофуксином за Ван Гізоном,вивчена товщина механічно міцних структур (м'язові прошарки, колаген) тамеханічно слабких структур (проміжний набряк, ділянки некрозу, ділянкилейкоцитарного інфільтрату) стінки жовчного міхура.Результати. У терміни більше 7 діб після ендоскопічних транспапілярних хірургічних втручань відзначені такі типи змін стінки жовчного міхура: "інфільтративно-склерозуючий" та "відновний". Здебільшого терміни від 7 до 18 добипісля ендоскопічних транспапілярних втручань на спільній жовчній протоці встінці жовчного міхура та видалених навколишніх тканинах з боку серозної оболонки виявлені колагенові структури та лейкоцитарна інфільтрація, що засвідчуєпро міцні зрощення з навколишніми структурами на тлі вираженої запальної реакції в ділянці міхурової протоки та міхурової артерії ("інфільтративно-склерозуючий" тип). Пізніше 18 доби після ендоскопічних транспапілярних втручань наспільній жовчній протоці спостерігаються ознаки відновлення структури стінкижовчного міхура ("відновний" тип змін стінки жовчного міхура).Висновки. Стандартна терапія при підготовці до другого етапу хірургічноголікування гострого холангіту в частині випадків не дає відновлення стінкижовчного міхура та її міцності, що пов'язано з різним ступенем запалення, некрозу,атрофії, склерозу стінки жовчного міхура після проведення ендоскопічноготранспапілярного втручання, а також з індивідуальними як регенераторними, такі імунними можливостями. Зміни в стінці жовчного міхура можна охарактеризувати як зміни "інфільтративно-склерозуючого" та "відновного" типів

Morphological changes in pituitary-adrenal and pituitary-testes systems in rats which were intrauterine exposed to weak electromagnetic radiation.

Background. Electromagnetic radiation (EMR) at the household level is now widespread. Studies of changes in progeny under the action of EMR on the mother during pregnancy are very rare. Methods. In the experiment on rats prenatally exposed to weak EMR in the centimeter range, the morphological features of the pituitary gland, adrenals, testes were studied. Adult females-mothers (5 individuals) were exposed to low-intensity EMR centimeter range (1-10 cm); radiation energy was less than 3 mW/cm2. Exposure to EMR was performed daily for 4 hours during 1 month before pregnancy and during the entire period of pregnancy. Results. In three months old progeny of the main group (15 individuals) comparing with the control group (14 individuals) morphofunctional activation of adrenocorticotropic cells (ACTC) -adrenal system was identified: ACTC hyperplasia and a significant increase of their nuclei size, hyperplasia of spongiocytes and increase of their nuclei size. The adrenal medulla in the main group showed a decrease in the number of inactive neuroendocrine cells, and significant increase in their nuclear area in males and females. The study of the pituitary-testes system found in the testes of main group males thinning of spermatogenic epithelium (reduction of sperm production). Islets of Leydig cells in the interstitium were hyperplastic, nuclei of Leydig cells were increased. In the pituitary gland of the main group animals gonadotropic cells occur in fewer than in the control group, but they had larger nuclei. Conclusion. In adult young rats prenatally exposed to chronic effects of EMR in the centimeter range, there is a general morphofunctional activation of the ACTC-adrenal system and decrease of spermatogenesis in male on the background of their hormonal hyperstimulation

Pathological anatomy of the placenta in pregnant women with pyelonephritis.

Background. In different countries 5-15% of pregnancies occur on the background either gestational or chronic pyelonephritis. Knowledge about the pathological and compensatory changes in placental tissue due to pyelonephritis in pregnant women are incomplete. Objective. To analyze the results of a comprehensive morphological study of the placenta in pregnant women with pyelonephritis at term and late preterm pregnancy taking into account the data of the presence and activity of a specific enzyme of renal parenchyma (transamidinase) with the aim to differentiate pathological and compensatory changes in the placenta. Methods. 79 placentas with chronic and gestational pyelonephritis, 15 placentas of comparison group were investigated. In addition to description of the morphological changes in placenta tissue micromorphometry and immunohistochemical reaction for 8 clotting factors (mark of endothelial cells and villi syncytiotrophoblast) were performed. Results. Damage of the placental tissue of infectious-toxic and hypoxic etiology (small-focal or diffuse macrophage-lymphocyte infiltration of the basal lamina, presence of intervillous fibrinoid, sclerosis of stroma, foci of calcification, thrombosis in the vessels of the placenta and on the surface of the villi) accompanied the formation of compensatory mechanisms, including hypertrophy and hyperplasia of structures at different levels: total hypertrophy of the placenta, hyperplasia of terminal villi, hyperplasia of syncytiotrophoblast nuclei, hyperplasia of capillaries, thin syncytial-capillaries membrane in terminal villi, increase in the number of syncytial-capillaries membranes, hyperplasia and hypertrophy of syncytial nodules. Conclusion. It has been established that in transamidinase-positive cases compensatory mechanisms do not compensate progressive damage of the placental tissue. Increasing production of 8th clotting factor in the terminal villous syncytiotrophoblast can be considered as adaptive mechanism due to the increased destruction of the villous epithelium at pyelonephritis in pregnant women, to create preconditions for the rapid formation of parietal thrombus, reducing the isolation of the maternal and fetal blood flow