ЩОДО ДОЦІЛЬНОСТІ ВВЕДЕННЯ У КЛІНІЧНУ ПРАКТИКУ ОКРЕМОЇ ШКАЛИ ОБ’ЄКТИВНОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗАГАЛЬНОГО СТАНУ ПАЦІЄНТА

A necessity of the compatible Scale for the assessment of the patient’s general status is proved. An importance of its implementation into routine clinical practice from the angle of forensic examination is confirmed too. В статье с судебно-медицинской экспертной точки зрения обосновывается необходимость создания и внедрения в повседневную клиническую практику унифицированной шкалы оценки общего состояния пациента.В статті з судово-медичної експертної точки зору обґрунтовується необхідність створення та впровадження у повсякденну клінічну практику уніфікованої шкали оцінки загального стану пацієнта.

ОСОБЛИВОСТІ НЕДОЛІКІВ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ, ЯКУ НАДАЮТЬ ЛІКАРІ-ТЕРАПЕВТИ (за матеріалами судово-слідчих справ)

Introduction. Medical malpractice litigations have become a serious social and public health problem in contemporaryUkraine however peculiarities of improper medical care provided by different medical practitioners are little known inside the country.Objective. The study aims to evaluate the medical malpractice litigations provided by therapeutists in Ukraine.Methods. A retrospective review of all alleged medical malpractice cases (350 in total) between 2007 and 2016 handled at Ternopil, Zhytomir and Chernivtsi Regional Bureaus of Forensic medical Examination, was performed.Results. Peculiarities of improper medical care provided by therapeutists (the prevalence, characteristics, causes and outcomes) were studied on the base of the reports of Commission Forensic medical Examination. Lacks of health care provision committed by therapeutists were detected in 85,9% of the cases. Unreasonable medical care was provided by therapeutists of primary hospitals. Cardiovascular and pulmonary diseases were met more often. Unintentional medical care was confirmed by forensic medical expert commission as a rule in diagnostics 36,5%, medical procedures or medical treatment (27,7%). Mistakes in medical records were detected in (20,1 %) of the cases, institutional errors - (13,2 %), ethical errors - (2,5%). Insufficient or incomplete medical care provided by therapeutists seemed more frequently (83,6%), inopportune medical care - 44,8%, unskillful medical care 4,5%. Severe consequences for the patients (exitus lethalis) took place in majority of the cases (97,0%). A causal relationship between the bodily harm claimed by the patient or his family and improper medical care were found in 49,2% cases.Conclusions. Therapeutists are in the top of physician specialties involved in claims most often in Ukraine. Diagnostic errors, improper performance of medical procedures and medication errors are seemed most frequently in medical malpractice cases provided by therapeutists. The majority of the medical mistakes became due to different objective reasons. Approximately each fifth of all of the studied cases (19,4%) faced with the poor quality of the medical personnel. Вступление. Случаи судебных исков, связанных с ненадлежащим оказанием медицинской помощи, стали серьёзной проблемой современной Украины. Вместе с тем, особенности неправильного исполенния собственных профессиональных обязанностей медицинскими работниками разных специальностей остаються сегодня в стране практичнески не известными.Цель. Цель работы состоит в установлении медико-правовых особенностей неблагоприятного врачевания, которое случается в практике врачей-терапевтов.Материалы и методы. Исследованы материалы следственных дел, возбуждённых против врачей терапевтического профиля, и выполненых соответствуюющих комиссионных экспертиз в Тернопольском, Черновицком и Житомирском областных бюро судебно-медицинской экспертизы за 2007 – 2016 гг. (всего 350 дел).Результаты исследования. Изучены распространённость, особенности, причины и исходы ненадлежащего оказания медицинской помощи врачами-терапевтами. Недостатки такой медицинской помощи установлены среди 85,9% экспертиз по «врачебным делам», . допускали их обычно врачи-терапевты первичного звена, во время лечения больных с заболеваниями органов дыхания и сердечно-сосудистой системы. Чаще всего терапевты допускали диагностические (36,5%) и лечебно-тактические (27,7%) ошибки. Недостатки в составлении медицинской документации составили (20,1%), организационные упущения (13,2%), деонтологические (2,5%). Недостаточный объём медицинской помощи терапевтическим больным омел место в 83,6% случаев, несвоевременность медицинской помощи констатирована в 44,8% случаев, неправильность её оказания – в 4,5%. Дефекты терапевтической помощи как правило (97,0% случаев) сопровождались смертью пациентов. Причинно-следственные связи между неправильными врачебными действиями и неблагоприятными исходами подтверждены в 49,2% случаев. Выводы. Врачи-терапевты входять в топ-лист наиболее рискованных с точки зрения юридической ответственности врачебных специальностк. Наиболее распространены среди врачей терапевтов диагностические и лечебно-тактические недостатки. Большинство дефектов медицинской помощи случаются вследствие объективных причин, однако, каждое пятое «врачебное дело» (19,4%) связано с низкой профессиональной квалификацией врачей-терапевтов. Вступ. Випадки судових позовів, пов’язаних з неналежним наданням медичної допомоги, стали помітною проблемою сучасної України, разом з тим особливості невдалого виконання власних професійних обов’язків медичними працівниками різних фахів сьогодні залишаються в країні практично не дослідженими.Мета. Мета роботи полягає у з’ясуванні медико-правових особливостей несприятливого лікарювання, яке стається у практичній діяльності лікарів-терапевтів.Матеріали і методи. Досліджено матеріали судово-слідчих справ, порушених проти лікарів-терапевтів, і виконаних відповідно до цих справ комісійних експертиз в Тернопільському, Чернівецькому та Житомирському обласних бюро судово-медичної експертизи за 2007 – 2016 рр. (загалом вивчено 350 таких справ).Результати дослідження. Вивчені поширеність, особливості, причини та наслідки неналеж­ного надання медичної допомоги лікарями-терапевтами. Недоліки у наданні медичної допомоги терапевтичним хворим виявлені в 85,9% експертиз за «лікарськими справами». Неналежне виконання професійних обов’язків допускали зазвичай лікарі-терапевти районних і міських лікарень та поліклінічних відділень, під час надання медичної допомоги хворим з патологією органів дихання і серцево-судинної системи. Частіше за все терапевти припускались діагностичних помилок, питома вага яких серед інших дефектів медичної допомоги склала 36,5%, лікувально-тактичні помилки мали місце у 27,7% випадків, помилки у веденні медичної документації (20,1 %), організаційні (13,2 %), деонтологічні (2,5%). Помилкові дії лікарів рідко були одиничними, зазвичай асоціюючись між собою. Недостатній обсяг медичної допомоги терапевтичним хворим встановлено серед 83,6% справ, несвоєчасність медичної допомоги констатована у 44,8% випадків, неправильність її надання – у 4,5%. Дефекти стосовно якості медичної допомоги лікарями-терапевтами зустрічались як поодиноко, так і комбіновано. Недоліки у наданні медичної допомоги терапевтичним хворим майже завжди (97,0%) супроводжувались тяжкими наслідками – смертю пацієнтів. Неналежні дії лікарів-терапевтичного фаху, які знаходились у причинно-наслідковому зв’язку із несприятливими наслідками, констатовані в 49,2% випадків експертиз.Висновки. Лікарі-терапевти входять до топ-листа найбільш ризикованих лікарських спеціальностей з точки зору юридичної відповідальності. Найбільш поширеними серед лікарів-терапевтів недоліками є діагностичні і лікувально-тактичні помилки. Більшість  дефектів медичної допомоги стається внаслідок об’єктивних причин, однак, майже кожна п’ята «лікарська справа» (19,4%) пов’язана з низькою професійною кваліфікацією лікарів-терапевтів

ДЕФЕКТИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В АКУШЕРСТВІ: КЛІНІЧНО-ПРАВОВИЙ ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ НА ПІДСТАВІ АНАЛІЗУ МАТЕРІАЛІВ СУДОВО-СЛІДЧИХ СПРАВ

Мета дослідження – з’ясування медико-правових особливостей недоліків професійної діяльності лікарів акушерів-гінекологів. Матеріали та методи. Досліджено матеріали судово-слідчих справ, порушених проти лікарів акушерів-гінекологів десяти різних областей України, і виконаних відповідно до цих справ комісійних судово-медичних експертиз у Тернопільському, Чернівецькому та Житомирському обласних бюро судово-медичної експертизи за 2007–2016 рр. (загалом 350 «лікарських справ»). Результати дослідження та їх обговорення. Чверть усіх «лікарських справ» (23,4 %) правоохоронні органи порушують проти лікарів акушерів-гінекологів. Різноманітні недоліки підтверджуються в 70,5 % таких кримінальних справ, і виникають ці дефекти зазвичай під час надання акушерської допомоги. Помилковість лікарів акушерів-гінекологів стається зазвичай у випадках непростої акушерської ситуації, пов’язаної з патологією плода чи матері. Частіше за все недоліки трапляються під час пологів, у допологовому періоді, в момент операції або анестезіологічного забезпечення. Акушери-гінекологи припускаються лікувально-тактичних (28,2 %), діагностичних (23,0 %), організаційних (16,7 %) і деонтологічних (5,8 %) помилок. Дефекти у складанні медичної документації становлять 26,3 % справ. Помилкові дії лікарів рідко є одиничними і зазвичай асоціюються між собою. Недостатній обсяг медичної допомоги в акушерстві встановлено серед 74,5 % справ, несвоєчасність – в 36,4 % випадків, неправильність її надання – у 20,0 %. Окремо досліджено професійно-кваліфікаційний портрет лікаря акушера-гінеколога, у відношенні якого виникають скарги. Недоліки у наданні медичної допомоги вагітнимі породіллям майже завжди (92,7 %) супроводжуються тяжкими наслідками. Неналежні дії лікарів акушерів-гінекологів, які знаходились у причинно-наслідковому зв’язку із несприятливими наслідками, констатовані в 23,6 % випадків експертиз. Висновки. Лікарі акушери-гінекологи входять до топ-листа найбільш ризикованих, з точки зору юридичної відповідальності, лікарських спеціальностей. Найбільш поширеними недоліками в акушерстві є лікувально-тактичні, діагностичні і організаційні дефекти. Майже половина «лікарських справ», порушених проти лікарів акушерів-гінекологів, зумовлена неналежними, всупереч стандартам медичної допомоги професійними діями медичних працівників

Експертно-правові особливості несприятливого лікарювання в хірургії

The prevalence, characteristics, causes and consequences of the misuse of surgeon care, based on the studies of materials of law enforcement cases, brought against surgeons, and commission examinations in the Ternopil Regional Bureau of the Forensic examination during 2007–2016, according to the cases were  studied in details in the article. Deficiencies in health care for surgical patients were detected in 90.6 % of examinations for "Doctoring". Disadvantages of medical care generally were committed by district and city hospitals surgeons and outpatient departments during the healing process of patients with urgent surgical pathology, with prevailance among patients with trauma of the chest and abdomen. Most often the surgeons made diagnostic errors, their share among other defects of medical care was 35.4 %, errors in the conduct of medical records – (23.5 %), medical and tactical errors – (20.6 %), institutional errors – (17.6 %), ethical errors – (2.9 %). Doctors’ errors were rarely isolated, usually associating with each other. Insufficient surgical care was found in 47.7 % of cases, irregularity provided surgical care – in 33.3 % of cases, untimely medical aid – in 19.0 % of cases. Defects in the quality of surgical care were met both singly and in combination. Deficiencies in health care for surgical patients almost always (93.7 %) were accompanied by serious consequences: death, serious injury or injury of moderate severity. Surgeons’ errors, which were in the causation with serious consequences, were found in 40.6 % of examinations.В статье изучено распространенность, особенности, причины и последствия ненадлежащего оказания медицинской помощи на основании исследования материалов судебно-следственных дел, возбужденных против врачей-хирургов, и выполненных в соответствии с этими дел комиссионных экспертиз в Тернопольском областном бюро судебно-медицинской экспертизы по 2007-2016 гг . Недостатки в оказании медицинской помощи хирургическим больным обнаружено в 90,6% экспертиз "лекарственными делами". Ненадлежащее исполнение профессиональных обязанностей допускали обычно хирурги районных и городских больниц и поликлинических отделений, во время оказания медицинской помощи больным с ургентной хирургической патологией, среди которой преобладали пациенты с травмой органов грудной и брюшной полостей. Чаще всего хирурги допускали диагностических ошибок, удельный вес которых среди других дефектов медицинской помощи составила 35,4%, ошибок в ведении медицинской документации (23,5%), лечебно-тактических ошибок (20,6%), организационных (17,6 %), деонтологических (2,9%). Ошибочные действия врачей редко были единичными, обычно ассоциируясь между собой. Недостаточный объем хирургической помощи установлено среди 47,7% дел, неправильность ее предоставления - в 33,3%, несвоевременность медицинской помощи констатировали в 19,0% случаев. Дефекты по качеству медицинской помощи врачами-хирургами встречались как одиночно, так и комбинированно. Недостатки в оказании медицинской помощи хирургическим больным почти всегда (93,7%) сопровождались тяжелыми для пациентов последствиями: смертью, тяжелым телесным повреждениям или телесным повреждением средней степени тяжести. Ненадлежащие действия хирургов, которые находились в причинно-следственной связи с неблагоприятными последствиями, констатировано в 40,6% случаев экспертиз. У статті вивчено поширеність, особливості, причини та наслідки неналеж­ного надання медичної допомоги на підставі дослідження матеріалів судово-слідчих справ, порушених проти лікарів-хірургів, і виконаних відповідно до цих справ комісійних експертиз у Тернопільському обласному бюро судово-медичної експертизи за 2007–2016 рр. Недоліки у наданні медичної допомоги хірургічним хворим виявлено в 90,6 % експертиз за “лікарськими справами”. Неналежне виконання професійних обов’язків допускали зазвичай хірурги районних і міських лікарень та поліклінічних відділень, під час надання медичної допомоги хворим з ургентною хірургічною патологією, серед якої переважали пацієнти з травмою органів грудної і черевної порожнин. Частіше за все хірурги припускались діагностичних помилок, питома вага яких серед інших дефектів медичної допомоги склала 35,4 %, помилок у веденні медичної документації (23,5 %), лікувально-тактичних помилок (20,6 %), організаційних (17,6 %), деонтологічних (2,9 %). Помилкові дії лікарів рідко були одиничними, зазвичай асоціюючись між собою. Недостатній обсяг хірургічної допомоги встановлено серед 47,7 % справ, неправильність її надання – у 33,3 %, несвоєчасність медичної допомоги констатовано у 19,0 % випадків. Дефекти стосовно якості медичної допомоги лікарями-хірургами зустрічались як поодиноко, так і комбіновано. Недоліки у наданні медичної допомоги хірургічним хворим майже завжди (93,7 %) супроводжувались тяжкими для пацієнтів наслідками: смертю, тяжким тілесним ушкодженням або тілесним ушкодженням середнього ступеня тяжкості. Неналежні дії хірургів, які перебували у причинно-наслідковому зв’язку із несприятливими наслідками, констатовано в 40,6 % випадків експертиз.

МІСЦЕ, РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ ЛІКАРСЬКОЇ ПРОФЕСІЇ В УМОВАХ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Purpose: analyzing the importance of the medical doctor’s profession in the modern Ukrainian society.Materials and Methods. Indicators of the maternal and infant mortality in Ukraine derived from the WHO annual report (2017), together with socio-demographic indicators, results of forensic medical examinations performed in alleged medical malpractice cases and of cial data of legislative and executive authorities in Ukraine. The data were analyzed statistically using the method of content analysis.Results. The state-derived de nition and importance of the profession of a doctor is substantiated, seven social and legal features of the professional medical activity are distinguished and characterized.Conclusions. The primary task of juridical reforming of medicine in Ukraine should be provision of the decent working conditions to the medical professionals with maintenance and improvement of the high social status in the society.Мета: з’ясування значимості професії лікаря в сучасному українському суспільстві.Матеріали і методи. Показники материнської і малюкової смертності в Україні з щорічного звіту ВООЗ за 2017, соціально демографічні показники, дані судово-медичних експертиз у випадках «лікарських справ» та витримки з офіційних документів органів законодавчої та виконавчої влади, які опрацьовано з використанням методів медичної статистики та контент-аналізу.Результати. Обґрунтовано державно формуюче значення професії лікаря, виокремлено і охарактеризовано 7 суспільно-правових особливостей професійної медичної діяльності: об’єктом лікарської діяльності є життя і здоров’я громадян, велика соціальна значимість, винятковість наслідку професійної помилки, окремий порядок правозастосовної практики у випадках злочинів в сфері охорони здоров’я, легкість у процедурі порушення кримінальних справ проти медичних працівників, докладна правова регламентація медичної діяльності, виконання лікарем професійних обов’язків у ризикованих умовах.Висновки. Першочерговим завданням реформи в медицині має стати забезпечення лікарю достойних умов праці та повернення йому належного статусу в суспільстві

ЛІКАРСЬКА ПОМИЛКА: ІСТОРИЧНИЙ НАРИС

Purpose: to evaluate a notion “medical error” retrospectively.Materials and Methods. A retrospective review of some historical facts was performed.Results and Discussion. A problem of medical error in different historical periods was associated with different responsibility of medical practitioners.In ancient Rome, the germs of state regulation of medical activity have already been observed. Regarding the era of early Christianity, unsuccessful treatment in those days was subject to severe punishment.Conclusions. The problem of professional medical mistakes has accompanied medicine since its inception.Випадки судових позовів, пов’язаних із неналежним наданням медичної допомоги, стали помітною проблемою сучасної України.Мета: встановлення особливостей лікарської помилки в різні історичні періоди. Матеріали і методи. Ретроспективно розглянуто різноманітні історичні факти, пов’язані з лікарськими помилками.Результати. Медичні помилки в різні історичні періоди були пов’язані з різним ступенем відповідальності лікарів. Зародки державного регулювання медичної діяльності спостерігались ще в Стародавньому Римі. В еру раннього християнства неналежне лікарювання було підставою для суворої відповідальності лікаря.Висновки. Проблема професійних помилок супроводжувала медицину з часів її зародження

ЛІКАРСЬКА ПОМИЛКА: СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ З ПОЗИЦІЇ СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТНОЇ ПРАКТИКИ

Medical malpractice litigations have become a serious social and public health problem in contemporary Ukraine, however peculiarities of improper medical care provided by different medical practitioners are little known inside the country.The aim – to evaluate the medical malpractice litigations in Ukraine.Material and Methods. A retrospective review of all alleged medical malpractice cases (350 in total) between 2007 and 2016 handled at Ternopil, Zhytomyr and Chernivtsi Regional Bureaus of Forensic Medical Examination, was performed.Results. Peculiarities of improper medical care provided by physicians of all specialties, nurses and ancillary staff (the prevalence, characteristics, causes and outcomes) were studied on the base of the reports of Commission Forensic Medical Examination. Lacks of health care provision committed by medical practitioners were detected in 72.0 % of the cases. Unreasonable medical care was provided by physicians of primary hospitals. Unintentional medical care was confirmed by forensic medical expert commission as a rule in diagnostics 29.7 %, medical procedures or medical treatment (27.9 %). Mistakes in medical records were detected in (21.3 %) of the cases, institutional errors – (14.6 %), ethical errors – (7.5 %). Insufficient or incomplete medical care seemed more frequently (54.3 %), inopportune medical care – (27.0 %), unskillful medical care (14.4 %), non-rendering of medical care (4.3 %). Severe consequences for the patients (exitus lethalis) took place in majority of the cases (97.0 %). A causal relationship between the bodily harm claimed by the patient or his family and improper medical care were found in 12.9 % cases.Conclusions. Three-fourths of alleged medical malpractice cases met lacks in health care provision. Diagnostic errors, improper performance of medical procedures and medication errors are seemed most frequently in medical malpractice cases. Approximately each fifth of all of the studied cases faced with the poor quality of the medical personnel.Случаи судебных исков, связанных с ненадлежащим оказанием медицинской помощи, стали серьёзной проблемой современной Украины. Вместе с тем, особенности неправильного исполенния собственных профессиональных обязанностей медицинскими работниками разных специальностей остаются сегодня в стране практичнески неизвестными.Цель – установление медико-правовых особенностей врачебных ошибок в Украине.Материал и методы. Исследованы материалы следственных дел, возбуждённых против медицинских работников разных регионов Украины и выполненых соответствую­ющих комиссионных экспертиз в Тернопольском, Черновицком и Житомирском областных бюро судебно-медицинской экспертизы за 2007–2016 гг. (всего 350 дел).Результаты исследования. Изучены распространённость, особенности, причины и исходы врачебных ошибок. Недостатки во время оказания медицинской помощи установлены среди 72,0 % экспертиз по «врачебным делам» и  допускали их обычно врачи стационарных отделений районних и городских больниц. Чаще всего медицинские работники допускали диагностические (29,7 %) и лечебно-тактические (27,9 %) ошибки. Недостатки в составлении медицинской документации составили 21,3 %, организационные упущения – 14,6 %, деонтологичес­кие – 7,5 %. Ошибочные действия врачей редко были однотипними и, как правило, ассоциировались между собой. Недостаточный объём медицинской помощи имел место в 54,3 % случаев, несвоевременность медицинской помощи констатирована в 27,0 % случаев, неправильность её оказания – в (14,4 %), неоказание медицинской помощи – (4,3 %). Дефекты оказания медицинской помощи, как правило (97,0 % случаев), сопровождались тяжкими последствиями – смертью пациентов. Причинно-следственные связи между неправильными врачебными дейст­виями и неблагоприятными исходами подтверждены в 12,9 % случаев. Выводы. Всевозможные дефекты медицинской помощи констатированы судебно-медицинскими экспертными комиссиями среди ¾ «врачебных дел». Медицинские работники чаще всего допускали диагностические и лечебно-тактические ошибки. Почти каждый случай ненадлежащей медицинской помощи бул обусловлен неквалифицированными действиями врачей.Випадки судових позовів, пов’язаних із неналежним наданням медичної допомоги, стали помітною проблемою сучасної України. Разом з тим, особливості невдалого виконання медичними працівниками різних фахів власних професійних обов’язків залишаються сьогодні в країні практично не дослідженими.Мета – з’ясування медико-правових особливостей лікарських помилок в Україні.Матеріал і методи. Досліджено матеріали судово-слідчих справ, порушених проти медичних працівників різних регіонів України, і виконаних відповідно до цих справ комісійних експертиз в Тернопільському, Чернівець­кому та Житомирському обласних бюро судово-медичної експертизи за 2007–2016 рр. (загалом вивчено 350 таких справ).Результати. Вивчені поширеність, особливості, причини та наслідки лікарських помилок. Недоліки у наданні медичної допомоги виявлені в 72,0 % експертиз за «лікарськими справами». Неналежне виконання професійних обов’язків допускали зазвичай лікарі стаціонарних відділень районних і міських лікарень. Найчастіше медичні працівники припускались діагностичних помилок, питома вага яких серед інших дефектів медичної допомоги склала 29,7 %, лікувально-тактичні помилки мали місце у 27,9 % випадків, помилки у веденні медичної документації – у 21,3 %, організаційні – у 14,6 %, деонтологічні – 7,5 %. Помилкові дії лікарів рідко були одиничними, зазвичай асоціюючись між собою. Структура лікарських помилок за якісною характеристикою була наступною: недос­татній обсяг медичної допомоги (54,3 %), несвоєчасність медичної допомоги (27,0 %), неправильність її надання (14,4 %), ненадання (4,3 %). Дефекти якості медичної допомоги зустрічались як поодиноко, так і комбіновано. Недоліки у наданні медичної допомоги майже завжди (97,0 %) супроводжувались тяжкими наслідками – смертю пацієнтів. Неналежні дії медичних працівників, які мали причинно-наслідковий зв’язок із несприятливими наслідками, констатовані в 12,9 % випадків експертиз.Висновки. Різноманітні дефекти у наданні медичної допомоги констатовані судово-медичними експертними комісіями серед 3/4 «лікарських справ». Медичні працівники найчастіше припускались діагностичних та лікувально-тактичних помилок. Майже кожен п’ятий випадок неналежної медичної допомоги був викликаний некваліфікованими діями лікарів

ОСОБЛИВОСТІ ДЕФЕКТІВ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ-РЕАНІМАТОЛОГІЇ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ СУДОВО-СЛІДЧИХ СПРАВ)

Medical malpractice litigations have become a serious social and public health problem in contemporary Ukraine, however peculiarities of improper medical care in anesthesiology is little known inside the country.The aim of the study – to evaluate the medical malpractice litigations provided by anesthesiologists in Ukraine.Materials and Methods. A retrospective review of all alleged medical malpractice cases (350 in total) between 2007 and 2016 handled at Ternopil, Zhytomyr and Chernivtsi Regional Bureaus of Forensic Medical Examination, was performed. The paper analyses official data of court verdicts in cases of medical malpractice litigations taken from Ukrainian State Register of court decisions for the same time period.Results and Discussion. 32.5 % of all of medical malpractice litigations were initiated against anesthesiologists. Lacks of health care provision committed by anesthesiologists were detected in 70.2 % of the cases. Unreasonable medical care occurred in cases of serious Unintentional medical care was confirmed by forensic medical expert commission as a rule in diagnostics (33.8 %) and medical procedures or medical treatment (26.4 %). Mistakes in medical records were detected in (24.7 %) of the cases, institutional errors – (11.1 %), ethical errors – (4.0 %). Insufficient or incomplete medical care provided by anesthesiologists seemed more frequently (44.5 %), inopportune medical care – 33.6 %, unskillful medical care 20.3 %. Severe consequences for the patients took place in all of the cases. A causal relationship between the damage claimed by the patient or his family and improper medical care were found in 30.0 % cases.Conclusions. Anesthesiologists lead the top list of physician specialties involved in claims in Ukraine. Diagnostic and institutional errors, improper performance of medical procedures and medication errors are seemed most frequently in medical malpractice cases in anesthesiology. The majority of the medical mistakes became due to different objective reasons. Approximately a half of all of the studied cases faced together with breach of standards of care followed by the poor quality of the medical personnel.На фоне роста судебных исков против врачей, особенности ненадлежащей медицинской помощи в анестезиологии-реаниматологии остаются сегодня в стране практичнески не известными.Цель исследования – выяснить медико-правовые особенности недостатков профессиональной деятельности врачей анестезиологов-реаниматологов.Материалы и методы. Исследованы материалы следственных дел, возбуждённых против врачей анестезиологов-реаниматологов десяти областей Украины, и выполненых соответствующих комиссионных экспертиз в Тернопольском, Черновицком и Житомирском областных бюро судебно-медицинской экспертизы за 2007–2016 гг. (всего 350 “врачебных дел”). Отдельно изучены официальные данные Единого государственного реестра судебных решений по “врачебным делам” за тот же период времени.Результаты исследований и их обсуждение. 32,5 % всех “врачебных дел” правоохранительные органы возбуждают против врачей анестезиологов-реаниматологов. Различные недостатки подтверждаются в 70,2 % таких уголовных дел и возникают они чаще всего при осуществлении интенсивной терапии. Ошибочность врачей анестезиологов-реаниматологов происходит обычно в сложных клинических случаях, связанных с травмой или патологией дыхательной и сердечно-сосудистой систем. Анестезиологи-реаниматологи допускают диагностические (33,8 %), лечебно-тактические (26,4 %), организационные (11,1 %) и деонтологические (4,0 %) ошибки. Дефекты в составлении медицинской документации составляют 24,7 % дел. Ошибочные действия врачей редко являются единичными и обычно ассоциируются между собой. По своему характеру ненадлежащая медицинская помощь в анестезиологии является недостаточной (44,5 %), несвоевременной (33,6 %), неправильной (20,3 %). Недостатки в оказании медицинской помощи в анестезиологии-реаниматологии всегда сопровождаются тяжкими последствиями. Ненадлежащие действия врачей анестезиологов-реаниматологов, которые находились в причинно-следственной связи с неблагоприятными исходами, констатированы в 30,0 % случаев экспертиз.Выводы. Врачи анестезиологи-реаниматологи возглавляют топ-лист врачебных специальностей с наибольшим медикоюридическим риском. Наиболее распространенными недостатками в анестезиологии-реаниматологии являются диагностические, лечебно-тактические и организационные дефекты. Почти половина “врачебных дел”, возбуждаемых против врачей анестезиологов-реаниматологов, обусловлена нарушениями стандартов медицинской помощи.На тлі збільшення судових позовів проти лікарів, особливості неналежної медичної допомоги в анестезіології-реаніматології сьогодні в країні практично не досліджуються і мало аналізуються.Мета дослідження – з’ясувати медико-правові особливості недоліків професійної діяльності лікарів анестезіологів-реаніматологів.Матеріали і методи. Досліджено матеріали судово-слідчих справ, які порушені проти лікарів анестезіологів-реаніматологів десяти різних областей України і виконаних відповідно до цих справ комісійних судово-медичних експертиз в Тернопільському, Чернівецькому та Житомирському обласних бюро судово-медичної експертизи за 2007–2016 рр. (загалом 350 “лікарських справ”). Окремо вивчено офіційні дані з Єдиного державного реєстру судових рішень за 2007–2016 рр. стосовно справ про притягнення до кримінальної відповідальності медичних працівників усіх географічних регіонів України.Результати досліджень та їх обговорення. 32,5 % усіх “лікарських справ” правоохоронні органи порушують проти лікарів анестезіологів-реаніматологів. Різноманітні недоліки підтверджуються в 70,2 % таких кримінальних справ, і виникають вони найчастіше під час здійснення інтенсивної терапії. Помилковість лікарів анестезіологів-реаніматологів стається зазвичай у складних клінічних випадках, пов’язаних з травмою чи патологією дихальної і серцево-судинної систем. Анестезіологи-реаніматологи припускаються діагностичних (33,8 %), лікувально-тактичних (26,4 %), організаційних (11,1 %) і деонтологічних (4,0 %) помилок. Дефекти у складанні медичної документації становлять 24,7 % справ. Помилкові дії лікарів рідко є одиничними і зазвичай асоціюються між собою. За своїм характером неналежна медична допомога в анестезіології є недостатньою (44,5 %), несвоєчасною (33,6 %), неправильною (20,3 %). Недоліки у наданні медичної допомоги в анестезіології-реаніматології завжди супроводжуються тяжкими наслідками. Неналежні дії лікарів анестезіологів-реаніматологів, які перебували у причинно-наслідковому зв’язку із несприятливими наслідками, констатовано в 30,0 % випадків експертиз.Висновки. Лікарі анестезіологи-реаніматологи очолюють топ-лист лікарських спеціальностей з найбільшим медико-юридичним ризиком. Найпоширенішими недоліками в анестезіології-реаніматології є діагностичні, лікувально-тактичні й організаційні дефекти. Майже половина “лікарських справ”, порушених проти лікарів анестезіологів-реаніматологів, зумовлена недотриманням стандартів медичної допомоги

ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ DATA MINING ДЛЯ З'ЯСУВАННЯ СУДОВО-МЕДИЧНИХ ЕКСПЕРТНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ НЕНАЛЕЖНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

The paper presents Data Mining technology, in particular the method of induction of decision trees, for solving of special issues during forensic medical expertise in cases of medical malpractice. Based on the obtained results with using of the automated mathematical program of intellectual processing of the database, specific forensic expert peculiarities of inappropriate medical care were established. Presented research was performed on the example of medical malpractice litigation in internal medicine practiceВ работе представлены возможности технологии искусственного интеллекта Data Mining, в частности метода индукции деревьев решений, для решения специальных вопросов во время судебно-медицинской экспертизы уголовных дел, возбуждённых против врачей в случаях ненадлежащего оказания медицинской помощи. На основании полученных результатов, обоснованных автоматизированной математической программой интеллектуальной обработки базы данных, установлены конкретные судебно-медицинские экспертные особенности ненадлежащей медицинской помощи на примере уголовных дел, возбужденных против врачей-терапевтов.У роботі представлені можливості технології штучного інтелекту Data Mining, зокрема методу індукції дерев рішень, для вирішення спеціальних питань під час судово-медичної експертизи кримінальних проваджень, відкритих проти лікарів у випадках неналежного надання медичної допомоги. На підставі отриманих результатів, обґрунтованих автоматизованою математичною програмою інтелектуальної обробки бази даних, встановлені конкретні судово-медичні експертні особливості неналежної медичної допомоги на прикладі кримінальних справ, порушених проти лікарів-терапевтів

РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ ТА ПОЛОГІВ У ЖІНОК ІЗ ПІЗНІМ ГЕСТОЗОМ НА ТЛІ МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ

У статті висвітлено питання перебігу вагітності та пологів у жінок із пізнім гестозом на тлі метаболічного синдрому. Прееклампсія і надалі залишається актуальною та важливою проблемою сьогодення, займаючи провідне місце в структурі материнської та перинатальної захворюваності й смертності. Мета дослідження – підвищити ефективність діагностики, профілактики пізнього гестозу на тлі метаболічного синдрому. Матеріали та методи. Ми провели ретроспективний аналіз 640 історій пологів, облікових карт спостереження за вагітними за три роки (2016–2018), у яких перебіг вагітності був ускладнений прееклампсією на тлі метаболічного синдрому. Результати досліджень та їх обговорення. Перебіг вагітності у жінок із пізнім гестозом на тлі метаболічного синдрому ускладнився в 72,38 %, а саме: плацентарною недостатністю (27,83 %), тазовим передлежанням плода (13,4 %), передчасними пологами у терміні 32–34 тижні вагітності (24,74 %), передчасним відшаруванням нормально розташованої плаценти (3,09 %), передчасним розривом плідних оболонок (15,46 %). Перебіг пологів ускладнився первинною слабкістю пологової діяльності (4,12 %), вторинною слабкістю пологової діяльності (3,09 %), кровотечею у ІІІ періоді пологів (2,06 %), обвиттям пуповини навколо шиї плода (10,3 %), дистресом плода (13,4 %), затримкою плаценти і плідних оболонок, без кровотечі (2,06 %), розривом промежини (1,03 %) при розродженні та акушерським розривом шийки матки (2,06 %). У 27,62 % жінок вагітність на тлі метаболічного синдрому перебігала без ускладнень. Висновки. Дані ретроспективного аналізу клінічного перебігу вагітності, пологів у жінок із пізнім гестозом на тлі метаболічного синдрому за останні 3 роки свідчать про зростання цих ускладнень. Тому важливо для профілактики проводити комплексну прегравідарну підготовку та визначати предиктори даного ускладнення вагітності