КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАРАЗИТАРНОЇ ІНВАЗІЇ BLASTOCYSTIS SPP.

The aim of the work is to generalize modern views on epidemiological and clinical features of parasitic invasion of Blastocystis spp. The analysis of modern ideas and data of own researches on prevalence and role of Blastocystis spp. in pathology of the gastrointestinal tract, in particular irritable bowel syndrome (IBS) was performed. The state of studying mechanisms of influence of intestinal microbiota on the pathogenesis of IBS and participation in this blastocyst invasion is covered. The issue of the prevalence of Blastocystis spp. in persons with immunodeficiency is reviewed. Based on literature data and own research, the low prevalence of Blastocystis spp. in HIV-positive patients is noted. Significant differences in the frequency of detection of different intestinal protozoa in HIV-positive patients may confirm the higher pathogenicity of Cryptosporidium spp in comparison with Blastocystis spp. Given the ambiguity of literary data on the pathogenic potential of the parasite blastocyst invasion was considered from the standpoint of the parasitic system as the biological basis of the epidemic process. The generalization of the existing of epidemiological and clinical data suggested that further evolutionary changes in biological properties of Blastocystis spp. will occur in the direction of reducing the virulence of the parasite, which will contribute to the long-term persistence of the pathogen in the host organism. Conclusion. The data obtained to date may indicate insignificant epidemiological significance of blastocyst invasion against the background of a significant prevalence of the parasite in the human population. Lack of consensus on the clinical significance of Blastocystis spp. in the formation and development of chronic pathology of the gastrointestinal tract confirms the need for in-depth study of the subtle mechanisms of interaction between the parasite and the host, taking into account the intensity of invasion, intestinal microbiota and immunological resistance of the organism.Мета роботи – узагальнити сучасні погляди на епідеміологічні та клінічні особливості паразитарної інвазії Blastocystis spp. Проведено аналіз сучасних уявлень і даних власних досліджень про поширеність і роль Blastocystis spp. у патології травного каналу, зокрема синдрому подразненого кишечнику (СПК). Висвітлюється стан вивчення механізмів впливу мікробіоти кишечнику на патогенез СПК та участі в цьому бластоцистної інвазії. Розглянуте питання про поширеність Blastocystis spр. в осіб з імунодефіцитними станами. Ґрунтуючись на даних літератури та власних досліджень, вказується на низьку поширеність Blastocystis spр. у ВІЛ-позитивних пацієнтів. Суттєві відмінності у частоті виявлення різних кишкових найпростіших у ВІЛ-позитивних пацієнтів може підтверджувати вищу патогенність Cryptosporidium spp порівняно з Blastocystis spр. Враховуючи неоднозначність літературних даних про патогенний потенціал паразита, бластноцистна інвазія була розглянута з позицій паразитарної системи як біологічної основи епідемічного процесу. Узагальнення існуючих епідеміологічних і клінічних даних дало змогу припустити, що подальші еволюційні зміни біологічних властивостей Blastocystis spр. відбуватимуться у напрямку зниження вірулентності паразита, що сприятиме тривалій персистенції збудника в організмі хазяїна. Висновок. Отримані на теперішній час дані можуть свідчити про несуттєве епідеміологічне значення бластоцистної інвазії на тлі значної поширеності паразита у людській популяції. Відсутність єдиної думки про клінічне значенні Blastocystis spр. у формуванні та розвитку хронічної патології травного каналу підтверджує необхідність поглибленого вивчення тонких механізмів взаємодії паразита і хазяїна з урахуванням інтенсивності інвазії, стану мікробіоти кишечнику та імунної резистентності організму

ДОСВІД ВИЗНАЧЕННЯ ІНТРАТЕКАЛЬНОГО СИНТЕЗУ АНТИТІЛ У ПАЦІЄНТІВ З УРАЖЕННЯМИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

The aim of the work – to study the frequency of intrathecal synthesis of specific antibodies at patients with inflammatory lesions of the central nervous system.Patients and methods. In this work the data of the determination of intrathecal synthesis of specific antibodies (ITSA) in 90 patients are given who were treated at the Lev Hromashevskyi Institute of Epidemiology and Infectious Diseases. The research included quantitative definition of antibodies of the class IgG in serum (S) and cerebrospinal fluid (CSF) to neurotropic pathogens: herpes simplex virus 1/2, cytomegalovirus, Epstein-Barr virus, varicella zoster virus, rubella virus, Borrelies. Calculations of ITSA indicators were carried out according to the method of Reiber H. The condition of a hematoencephalic barrier (HEB) was estimated by means of coefficient of albumine (Qalb) taking into account age norms.Results. ITSA was established in (25.6±4.6) % of the examined patients with damages of the central nervous system. In patients with ITSA most often (in 52.2 %) simultaneously present antibodies to several neurotropic pathogens. Detection of ITSA at the examined patients didn’t depend on concentration of specific antibodies in S and CSF and wasn’t followed by malfunction of HEB. The incidence of HEB dysfunction at patients with ITSA and without ITSA appeared with an identical frequency (13,0 % and 13,6 % respectively).Мета роботи. Вивчити частоту інтратекального синтезу специфічних антитіл у пацієнтів зі запальними ураженнями центральної нервової системи.Пацієнти і методи. В роботі наведені дані визначення інтратекального синтезу специфічних антитіл (ІТСА) у 90 пацієнтів, які проходили лікування в клініці ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського». Дослідження включало кількісне визначення антитіл класу Ig G в сироватці крові (СК) та спинномозковій рідині (СМР) до нейротропних збудників: вірусу простого герпесу 1/2 типу, цитомегаловірусу, вірусу Епштейна-Барр, вірусу оперізувального лишаю, вірусу кору, вірусу краснухи, бореліям. Розрахунки показників ІТСА проведені за методикою Reiber H. Стан гематоенцефалічного бар’єру (ГЕБ) оцінювали за допомогою коефіцієнту альбуміну (Qalb) з урахуванням вікових норм.Результати. ІТСА встановлений у (25,6±4,6) % обстежених пацієнтів з ураженнями ЦНС. У пацієнтів з ІТСА найчастіше (у 52,2 %) одночасно були присутні антитіла до декількох нейротропних збудників. Виявлення ІТСА в обстежених пацієнтів не залежало від концентрації специфічних антитіл у СК і СМР і не супроводжувалося порушенням функції ГЕБ. Випадки дисфункції ГЕБ у пацієнтів з ІТСА та без ІТСА виявлялися з однаковою частотою (13,0 та 13,6 % відповідно)