Вплив інтервального тренування високої інтенсивності на склад тіла і біоенергетичні показники у підлітків - футзалістів

Цель: Интенсивные интервальные тренировки могут привести к улучшению пропорциональности и гармоничности развития тела среди спортсменов в кратчайшие сроки. Влияние такой тренировки на биоэнергетические факторы футзалистов не изучена. Цель настоящего исследования состояла в том, чтобы исследовать влияние 3-недельной интенсивной интервальной тренировки на показатели состава тела, максимальной аэробной и анаэробной мощности среди подростков - футзалистов. Материал : 30 подростков - футзалистов (средний возраст 13,49±1,03 лет, индекс массы тела 20,95 ± 1,78 кг/м2) приняли участие в исследовании на добровольной основе. Они были случайным образом распределены в экспериментальную (n = 15) и контроля (n = 15) групп. Тренировки продолжались в течение трех недель по три раза в неделю в течение 12-36 минутного упражнения на беговой дорожке. Вес, индекс массы тела, индекс отношения размера талии к бедру, толщина жировых отложений, максимальная аэробная и анаэробная мощность были зарегистрированы до тренировки и через 48 часов после последней тренировки. Аэробные мощность была измерена в 20-м челночном беге, а максимальная анаэробная мощность была измерена с помощью теста RAST. Был использован t-тест для парной выборки для определения предтестовых-посттестовых различий и независимый t -тест для определения различий между группами. Уровень значимости был установлен pBackground: High-intensity interval trainings (HIIT) can result in the best improvement of body fitness among athletes in the shortest possible time. The impact of HIIT on bioenergetic factors of futsal players has not been studied extensively. The objective of the present study was to investigate the effect of 3-week HIIT on body composition indices, maximum aerobic power, and maximum anaerobic power, anaerobic power among boys - futsal players. Material: 30 boys - futsal players (mean± SD age, 13.49±1.03 years; BMI, 20.95±1.78 kg/m2) participated in the study voluntarily. They were randomly assigned to experimental (n=15) and control (n=15) groups. HIIT lasted for three weeks, three sessions a week for 12-36 minutes on treadmill. Weight, body mass index (BMI), waist to hip ratio (WHR), thickness of body fat, maximal aerobic power, and maximum anaerobic power were recorded before intervention and 48 hours after the final training session. Aerobic power was measured with 20-m shuttle run, and maximum anaerobic power was measured with RAST test. Paired sample t-test was used to determine pretest-posttest differences, and independent t-test was used to determine between-group differences. The significance level was set to P < 0.05. Results: Significant differences were found in weight, BMI, thickness of body fat, maximum aerobic power and maximum anaerobic power in experimental group (P = 0.001) before and after training intervention, but the change in WHR was not significant (P < 0.05). No significant differences were observed in selected body composition between experimental and control groups, but they exhibited significant differences in maximum aerobic power and maximum anaerobic power (P = 0.001). Conclusion: According to the results, HIIT can be an effective training program for improving the performance of bioenergetic indices of futsal players. Also, it is recommended to study the effect of similar trainings with longer durations on other indices in other sports in future studies.Мета : Інтенсивні інтервальні тренування можуть привести до поліпшення пропорційності і гармонійності розвитку тіла серед спортсменів в найкоротші терміни. Вплив такого тренування на біоенергетичні фактори футзалістів не вивчена. Мета цього дослідження полягала в тому, щоб дослідити вплив 3-тижневого інтенсивного інтервального тренування на показники складу тіла, максимальної аеробної та анаеробної потужності серед підлітків - футзалістів. Матеріал : 30 підлітків - футзалістів (середній вік 13,49 ± 1,03 років, індекс маси тіла 20,95 ± 1,78 кг / м2) взяли участь в дослідженні на добровільній основі. Вони були випадковим чином розподілені в експериментальну (n = 15) і контролю (n = 15) групи. Тренування тривали протягом трьох тижнів по три рази на тиждень протягом 12-36 хвилинних вправ на біговій доріжці. Вага, індекс маси тіла, індекс відношення розміру талії до стегна, товщина жирових відкладень, максимальна аеробна і анаеробна потужність були зареєстровані до тренування і через 48 годин після останнього тренування. Аеробні потужність була виміряна в 20-м човниковому бігу, а максимальна анаеробна потужність була виміряна за допомогою тесту RAST. Було використано t-тест для парної вибірки для визначення передтестових-посттестових відмінностей і незалежний t-тест для визначення відмінностей між групами. Рівень значущості був встановлений