ОСОБЛИВОСТІ ЦИТОКІНОВОГО ПРОФІЛЮ У СИРОВАТЦІ КРОВІ ЩУРІВ ЗА УМОВИ КОРЕКЦІЇ ТРАВМИ М’ЯЗІВ ПЛАЗМОЮ КРОВІ, ЗБАГАЧЕНОЮ ТРОМБОЦИТАМИ

Summary. Platelet-rich plasma have become increasingly relevant in the last decade and are increasingly the focus of experimental and clinical research in the context of wound healing and tissue regeneration. However, despite various programs, the effectiveness of regenerative methods of treatment of platelet-rich blood plasma remains relevant. The aim of the study – to evaluate the efficacy of platelet-rich plasma on cytokine profile in the setting of experimental muscle injury. Materials and Methods. The experimental study was performed on 92 nonlinear white rats. The injury was modeled according to the developed method in the conditions of thiopental-sodium anesthesia. Obtaining platelet-rich plasma occurred in two stages with all the rules of sterility. Determination of serum cytokines (TNFα, IL1β, IL6, IL10) by solid-phase enzyme-linked immunosorbent assay. Results. Serum proinflammatory cytokines in rats muscle injury were significantly higher than in animals without simulated pathology. The use of platelet-rich blood plasma (PRP) was accompanied by a decrease in the concentration of proinflammatory serum cytokines. Comparing the data obtained before and after correction, we can conclude about the anti-inflammatory effect of PRP, which was characterized by a decrease in the concentration of proinflammatory cytokines, which are strongly produced in the inflammatory process in response to muscle injury at all times, and hyperproduction of anti-inflammatory IL10, which can inhibit TNFα production and mitigate its negative effects. Conclusions. Thus, in animals with mechanical injury to the thigh muscles, there is an increase in the concentration of IL1β, TNFα and IL6 in the serum against the background of depletion of anti-inflammatory reserves. The use of PRP reduces the proinflammatory effect of cytokines by reducing their concentration from the first day of the experiment.Резюме. Плазма крові, збагачена тромбоцитами, набула великої актуальності в останнє десятиліття і становлять все більшу спрямованість експериментального та клінічного дослідження в контексті загоєння ран та регенерації тканин. Однак незважаючи на різноманітні програми, ефективність регенеративних методів лікування плазмою крові, збагаченою тромбоцитами, залишається актуальною. Мета дослідження – оцінити ефективність плазми крові, збагаченої тромбоцитами, на показники цитокінового профілю за умови експериментальної травми м’язів. Матеріали і методи. Експериментальне дослідження виконано на 92 нелінійних білих щурах. Травму моделювали за розробленою методикою в умовах тіопентал-натрієвого знеболюванняння. Отримання плазми, збагаченої тромбоцитами, відбувалося у два етапи з дотриманням усіх правил стерильності. Визначали вміст цитокінів сироватки крові (TNFα, IL1β, IL6, IL10) методом твердофазового імуноферментного аналізу. Результати. Показники прозапальних цитокінів сироватки крові у щурів, яким моделювали травму м’язів, були достовірно вищими, ніж у тварин без змодельованої патології. Застосування плазми крові, збагаченої тромбоцитами, супроводжувалось зменшенням концентрації прозапальних цитокінів сироватки крові. Порівнюючи отримані дані до та після корекції, можна зробити висновок щодо протизапального ефекту PRP, який характеризувався зниженням концентрації прозапальних цитокінів, які посилено продукуються при запальному процесі у відповідь на травму м’язів у всі терміни спостереження, та гіперпродукцією протизапального IL10, який може пригнічувати вироблення TNFα та послаблювати його негативні ефекти. Висновки. У тварин з механічною травмою м’язів стегна спостерігається підвищення концентрації IL1β, TNFα та IL6 сироватки крові на тлі виснаження протизапальних резервів. Застосування плазми, збагаченої тромбоцитами, зменшує прозапальний ефект цитокінів шляхом зниження їх концентрації, починаючи з першої доби експерименту

Ефективність збагаченої тромбоцитами плазми крові в індукції загоєння м’язової тканини в експериментальному дослідженні

The aim of the work: to evaluate the effectiveness of platelet-rich blood plasma in the induction of muscle healing in an experimental study. Materials and Methods. The experiment was performed on 92 laboratory rats, which were on the standard diet of the vivarium. Experimental animals were divided into three groups: control – 12 intact, the first experimental group – 40 with traumatic thigh muscle injury without the introduction of platelet-rich blood plasma, the second experimental group – 40 with traumatic thigh muscle injury and the introduction of platelet-rich blood plasma. Preparation of PRP took place in two stages. The effect of platelet-rich blood plasma correction on changes in lipid peroxidation (LPO) and antioxidant protection (AOC) and morphological changes in muscle tissue was analyzed in an experiment in traumatic muscle injury with platelet-rich blood plasma. Biological material was collected on the 1st, 7th, 14th, 21th day after traumatic muscle injury. Results and Discussion It was found that the use of platelet-rich blood plasma reduces the activity of lipid peroxidation, which reduces the signs of inflammation in the injured muscle, which are morphologically manifested on the 7th, 14th day by the following changes: on the 7th day the area of ​​damage was represented by moderate dystrophic changes in muscle fibers, slight edema and an increase in the number of fibroblasts. After 14 days, a small amount of collagen stroma with formed granulation tissue, residual edema and isolated dystrophic muscle changes were visualized, necrotic manifestations were not observed. On day 21, loose collagen fibers were replaced with a hyaline stroma at the site of injury. The number of lympho- and plasma cells, fibroblasts, mast cells decreased sharply and perivascular edema practically disappeared. The vessels of the microcirculatory tract were clearly visualized. The structure of the muscle fibers themselves improved: the sarcoplasm received dyes more intensively, the nuclei regained their localization.Цель работы: оценить эффективность обогащенной тромбоцитами плазмы крови в индукции заживления мышечной ткани в экспериментальном исследовании. Материалы и методы. Эксперимент проведен на 92 лабораторных крысах, которые находились на стандартном рационе вивария. Подопытные животные были разделены на три группы: контроль – 12 интактные, первая исследовательская группа – 40 с травматическим поражением мышц бедра без введения обогащенной тромбоцитами плазмы крови, вторая исследовательская группа – 40 с травматическим поражением мышц бедра и введением обогащенной тромбоцитами плазмы крови. Приготовление PRP происходило двухэтапного. Было проанализировано влияние коррекции обогащенной тромбоцитами плазмы крови на изменения пероксидного окисления липидов (ПОЛ) и антиоксидантной защиты (АОС) и морфологические изменения в мышечной ткани в эксперименте при травматическом поражении мышц, которым проводилась коррекция обогащенной тромбоцитами плазмой крови. Забор биологического материала проводили на 1-е, 7-е, 14-е, 21-е сутки после травматического поражения мышц. Результаты исследований и их обсуждение. Установлено, что применение обогащенной тромбоцитами плазмы крови приводит к уменьшению активности пероксидного окисления липидов, что способствует уменьшению признаков воспаления в травмированной мышце, которые морфологически проявляются на 7-е, 14-е сутки, 21 сутки  следующими изменениями: на 7-е сутки участок повреждения был представлен ​​умеренными дистрофическими изменениями в мышечных волокнах, незначительным отеком и увеличением количества фибробластов. Через 14 суток визуализировалось незначительное количество коллагеновой стромы со сформированной грануляционной тканью, остаточные явления отека и единичные дистрофические изменения мышц, некротические проявления не наблюдались. На 21-е сутки в области повреждения рыхлые коллагеновые волокна замещались гиалинизированной стромой. Резко уменьшалось количество лимфо- и плазмоцитов, фибробластов, тучных клеток и практически исчезал периваскулярный отек. Четко сохраненными визуализировались сосуды микроциркуляторного русла. Улучшалась структура самих мышечных волокон: саркоплазма интенсивнее воспринимала красители, ядра восстанавливали свою локализацию.Мета роботи: вивчити в експерименті вплив збагаченої тромбоцитами плазми крові в індукції загоєння м’язової тканини після травматичного ураження. Матеріали і методи. Експеримент проведено на 92 лабораторних щурах, які знаходились на стандартному раціоні віварію. Дослідні тварини були розділені на три групи: контроль – 12 інтактні, перша дослідна група – 40 із травматичним ураженням м’язів стегна без введення збагаченої тромбоцитами плазми крові, друга дослідна група – 40 з травматичним ураженням м’язів стегна та введенням збагаченої тромбоцитами плазми крові. Приготування PRP відбувалося двохетапно. Було проаналізовано вплив корекції збагаченої тромбоцитами плазми крові на зміни пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту (АОС) і морфологічні зміни в м’язовій тканині в експерименті при травматичному ураженні м’язів, яким проводилася корекція збагаченою тромбоцитами плазмою крові. Забір біологічного матеріалу проводили на 1-шу, 7-му, 14-ту, 21-шу доби після травматичного ураження м’язів. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що застосування збагаченої тромбоцитами плазми крові призводить до зменшення активності пероксидного окиснення ліпідів, що зумовлює зменшення ознак запалення в травмованому м’язі, які морфологічно проявляються на 7-му, 14-ту добу, 21-шу доби наступними змінами: на 7-му добу ділянка пошкодження була представлена помірними дистрофічними змінами в м’язових волокнах, незначним набряком та збільшенням кількості фібробластів. Через 14 діб візуалізувалась незначна кількість колагенової строми із сформованою грануляційною тканиною, залишкові явища набряку та поодинокі дистрофічні зміни м’язів, некротичні прояви не спостерігались. На 21-шу добу в ділянці пошкодження пухкі колагенові волокна заміщувались гіалінізованою стромою. Різко зменшувалась кількість лімфо- та плазмоцитів, фібробластів, опасистих клітин та практично зникав периваскулярний набряк. Чітко збереженими візуалізувались судини мікроциркуляторного русла. Покращувалась структура самих м’язових волокон: саркоплазма інтенсивніше сприймала барвники, ядра відновлювали свою локалізацію

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ЕНДОМЕТРІОЗУ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ.

We analyzed the results of treatment of 86 patients with external genital endometriosis. The control group consisted of 25 healthy women. The first step in treatment is laparoscopic organ interference with the subsequent appointment of the first menstrual cycle hormone therapy orhametryl in continuous mode at a dose of 5-7,5 mg. Surgical treatment of endometriosis aims to remove visible areas of endometriosis and restore anatomy by division of adhesions.In order to diagnosis in preoperative period and for early diagnosis of recurrence of endometriosis was performed in the dynamics gynecological examination, ultrasound, determination SA125. The proposed therapy has reduced the symptoms of endometriosis and restore reproductive function of women.Нами проведен анализ результатов комплексной терапии 86 больных з внешним генитальным эндометриозом. Контрольная группа - 25 здоровых женщин. На первом этапе проводилась рганосохраняющая лапароскопическая операция с назначением в дальнейшем гормонотерапии оргаметрилом в непрерывном режиме в дозе 5-7,5 мг. При хирургическом лечении эндометриоза проводили удаление видимых участков эндометриоза и восстановление нормальных анатомических взаимоотношений в полости таза. Для диагностики в дооперационном периоде и с целью ранней диагностики рецидива эндометриоза проводили гинекологическое обследование, УЗД, определение уровня СА 125. Предложенная терапия уменьшила симптомы эндометриоза, но и позволила возобновить фертильность.Нами проведено аналіз результатів комплексного лікування 86 пацієнток з зовнішнім генітальним ендометріозом. Контрольну групу склали 25 здорових жінок. Першим етапом лікування було лапароскопічне органозберігаюче втручання з наступним призначенням з першого менструального циклу гормонотерапії оргаметрилом у безперервному режимі в дозі 5-7,5 мг. Хірургічне лікування ендометріозу полягало у видаленні видимих ділянок ендометріозу і відновленні нормальних анатомічних взаємовідносин у порожнині таза. З метою діагностики в доопераційному періоді та з метою ранньої діагностики рецидивування ендометріозу проводили в динаміці гінекологічне обстеження, УЗД, визначення СА 125. Запропонована терапія дозволила зменшити симптоми ендометріозу та відновити репродуктивну функцію жінки

КАРДІОТОКОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ У ЖІНОК ІЗ ЗАТРИМКОЮ РОСТУ ПЛОДА.

We analyzed the features of cardiotocograms in 30 pregnant women with fetal growth retardation. The control group consisted of 25 pregnant women with physiological course. The analysis of 30 indicators cardiotocographic pregnant at the age of 26.2±0.2 years pregnancy 32–36 weeks in whom the results of ultrasound screening was diagnosed the growth retardation. Cardiotocgrams in pregnant women with fetal growth retardation are characterized by a significant decrease in basal heart rate of the fetus, reduced amplitude reduction in acceleration, deceleration availability. These data indicate placental dysfunction and chronic intrauterine hypoxia.Нами проанализированы особенности кардиотокограмм у 30 беременных женщин с задержкой роста плода. Контрольную группу составили 25 беременных с физиологическим течением. Проведенный анализ кардиотокографических показателей в 30 беременных в возрасте 26,2±0,2 лет в сроках беременности 32–36 недель, в которых по результатам ультразвукового скрининга диагностирована задержка роста плода. Кардиотокограммы у беременных с задержкой роста плода характеризуются достоверным уменьшением базальной частоты сердечных сокращений плода, сниженной амплитудой, уменьшением количества акцелераций, наличием децелераций. Эти данные свидетельствуют о плацентарной дисфункции и хронической внутриутробной гипоксии.Нами проаналізовано особливості кардіотокограм у 30 вагітних жінок із затримкою росту плода. Контрольну групу склали 25 вагітних із фізіологічним перебігом. Проведений аналіз кардіотокографічних показників у 30 вагітних віком 26,2±0,2 року в термінах вагітності 32–36 тижнів і у яких за результатами ультразвукового скринінгу діагностовано затримку росту плода. Кардіотокограми у вагітних із затримкою росту плода характеризуються достовірним зменшенням базальної частоти серцевих скорочень плода, пониженою амплітудою, зменшенням кількості акцелерацій, наявністю децелерацій. Ці дані свідчать про плацентарну дисфункцію та хронічну внутрішньоутробну гіпоксію

МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ В ЛЕГЕНЯХ ТА ПЕЧІНЦІ У РАННІЙ ПЕРІОД ПІСЛЯ ТРАВМАТИЧНОГО УРАЖЕННЯ М’ЯЗІВ В ЕКСПЕРИМЕНТІ

An urgent issue today is traumatism, which remains an urgent problem in modern medicine, as there are high levels of disability and mortality among trauma victims. The aim – to study peculiarities of morphological changes in lungs and liver in traumatic muscle injury in experimental study. Material and Methods. The dynamics of morphological changes were investigated in an experimental model of traumatic muscle injury in 60 adult nonlinear rats, which were divided into two groups: intact and experimental. Morphological changes in lung and liver tissues were investigated in the early post-traumatic period for the first and seventh days. Results and Discussion. Histological examination of liver and lung tissues on the first day of the post-traumatic period revealed structural changes that were manifested by marked circulatory disorders and with subsequent development of dystrophic-necrotic changes, which reached a maximum by the seventh day of the experiment. Conclusions. In traumatic muscle lesions in experimental animals, structural changes in the liver and lungs begin to develop from the first day of the experiment throughout the study period and are manifested by marked circulatory disorders and the development of dystrophic-necrotic changes, especially in epithelial maxima, reaching maximal structures.Актуальным на сегодня вопросом является травматизм, который остается актуальной проблемой современной медицины, поскольку среди пострадавших с травмами отмечаются высокие уровни инвалидности и смертности. Цель – изучить особенности морфологических изменений в легких и печени при травматическом поражении мышц в экспериментальном исследовании. Материал и методы. Динамику морфологических изменений исследовали на экспериментальной модели травматического повреждения мышц у 60 взрослых нелинейных крыс, которые были поделены на две группы: интактную и исследовательскую. Исследовали морфологические изменения в тканях легких и печени в ранний посттравматический период на первые и седьмые сутки. Результаты. При гистологическом исследовании тканей печени и легких в первые сутки посттравматического периода выявлены структурные изменения, которые проявлялись выраженными расстройствами кровообращения и последующим развитием дистрофически-некротических изменений, которые достигали максимума на седьмые сутки эксперимента. Выводы. При травматическом поражении мышц у экспериментальных животных структурные изменения в печени и легких начинают развиваться уже с первых суток эксперимента на протяжении всего периода исследований и проявляются выраженными расстройствами кровообращения и развитием дистрофически-некротических изменений, особенно в эпителиальных структурах, достигая максимума на седьмые сутки.Актуальним питанням сьогодення є травматизм, який залишається актуальною проблемою сучасної медицини, оскільки серед постраждалих із травмами відзначаються високі рівні інвалідності та смертності. Мета – вивчити особливості морфологічних змін у легенях та печінці при травматичному ураженні м’язів в експериментальному дослідженні. Матеріал і методи. Динаміку морфологічних змін досліджували на експериментальній моделі травматичного ушкодження м’язів у 60 дорослих нелінійних щурів, які були поділені на дві групи: інтактну та дослідну. Досліджували морфологічні зміни в тканинах легень та печінки в ранній посттравматичний період на першу та сьому доби. Результати. При гістологічному дослідженні тканин печінки та легень на першу добу посттравматичного періоду виявлено структурні зміни, які проявлялися вираженими розладами кровообігу з наступним розвитком дистрофічно-некротичних змін, які досягали максимуму на сьому добу експерименту. Висновки. При травматичному ураженні м’язів у експериментальних тварин структурні зміни в печінці та легенях починають розвиватись уже з першої доби експерименту, тривають упродовж усього періоду досліджень і проявляються вираженими розладами кровообігу та розвитком дистрофічно-некротичних змін, особливо в епітеліальних структурах, досягаючи максимуму на сьому добу

МАРКЕРИ ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ ПРИ ТРАВМАТИЧНОМУ УРАЖЕННІ М’ЯЗІВ В ЕКСПЕРИМЕНТІ

Background. Endogenous intoxication is a multicomponent complex process due to the endogenous biological products or dysfunction of systemic natural detoxification. Objective. The aim of the research was to study the dynamics of indices of endogenous intoxication in rats with traumatic muscle damage in the experiment. Methods. The experiment was performed on 45 non-linear white rats, which were modeled with traumatic muscle damage. The level of endogenous intoxication was assessed by the content of medium plasma molecules (MMM), leukocyte and erythrocytic index of intoxication (LII and EII). The research was conducted on the 1st, 3rd, 7th, 14th days after the injury. Results. It was found that traumatic muscle damage causes endotoxemia. Manifestations of endogenous intoxication are: the increase of MMM1 in 2.3 times, MMM2 in 2.8 times compare to the intact animals. The level of this indicator slightly decreased in 7 days. Simultaneously with an increase in the MCT level in the post-traumatic period, the total toxic effect on the erythrocyte membrane also increased, which was manifested by a significant increase in EII in all terms of observation. Conclusions. Traumatic damage of the muscles is accompanied by the growth of molecules of average mass in upto 7 days of observation, which significantly differ from the indicators of the intact group. The results of our research prove that traumatic muscle damage causes endotoxicosis development evidenced by accumulation of endotoxins in the animals’ body that is proved by significant changes in endogenous intoxication indices: i.e. erythrocytic and leukocytic indexes of intoxication and content of medium mass molecules.Вступ. Ендогенна інтоксикація – це складний багатокомпонентний процес, зумовлений патологічною біологічною активністю ендогенних продуктів або дисфункцією систем природної детоксикації, що викликає як загальні, так і локальні зміни. Мета дослідження. Вивчити динаміку показників ендогенної інтоксикації у щурів з травматичним ушкодженням м'язів. Методи дослідження. Експеримент проводили на 45 нелінійних білих щурах. Нанесення травми відбувалося в умовах тіопентало-натрієвого знечулення (40 мг/кг) шляхом дозованого удару по стегну. Рівень ендогенної інтоксикації оцінювали за вмістом молекул середньої маси в плазмі, визначення лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ) і еритроцитарного індексу інтоксикації (EII). Дослідження проводили на 1, 3, 7, 14 день після травми. Результати. Було виявлено, що в результаті травматичного ураження м’язів розвивається ендотоксикоз, свідченням чого є накопичення ендотоксинів в організмі тварин. Проявами ендогенної інтоксикації є зростання МСМ1 у 2,3 рази, МСМ2 у 2,8 рази відносно інтактних тварин. Рівень даного показника незначно зменшувався на 7 добу. Одночасно із збільшенням у посттравматичному періоді рівня MCM, зростав і сумарний токсичний вплив на мембрани еритроцитів, який проявлявся в достовірному підвищенні EII у всі терміни спостереження. Висновки. Травматичне ушкодження м’язів супроводжується зростанням молекул середньої маси до 7 доби спостереження які достовірно відрізняються від контрольних показників. Результати експериментального дослідження свідчать, що при травматичному ушкодженні м’язів розвивається ендотоксикоз, свідченням чого є нагромадження ендотоксинів в організмі тварин, на що вказують виражені зміни показників ендогенної інтоксикації – еритроцитарного та лейкоцитарного індексів інтоксикації та вмісту молекул середньої маси