Використання мобільних додатків як соціально-психологічна стратегія реабілітації

The article is dedicated to the role of mobile apps in the psychorehabilitation strategy alignment. The main benefits for mental health mobile apps users are underlined. It is also postulated that the target of numerous mental health mobile applications is providing psychoeducation and interventions for disorders. But the psychorehabilitation process should focus on disorders prevention and turning a person back to his/her normal resourseful condition. It is shown that for Ukrainian citizens in a current military situation in the East the usage of nonclinical population friendly apps is urgent and promising. The requirements for three Ukrainian-language mobile services are overwieved. The “Socio-Psychological Support of Adaptation of Veterans” course embedded in the app “Pocket Psychologist” meets 9 out of 16 requirements for mental health mobile apps. The “Mobile psychological help” service matches 8 requirements. The “PFA Mobile Ukraine” app has 7 strong advantages. The synchronous usage of presented apps as a wide socio-psychological psychorehabilitation strategy is substantiated.Статтю присвячено розгляду ролі мобільних додатків у вибудовуванні психореабілітаційної стратегії. Підкреслено основні вигоди для користувачів мобільних додатків зі збереження ментального здоров’я. Постульовано також, що метою більшості психологічних мобільних додатків є психоедукація та провадження інтервенцій щодо діагностованих розладів. Але психореабілітаційний процес вимагає фокусування на попередженні розладів та поверненні людини до її нормальних ресурсних станів. Показано, що для жителів України в умовах наявної воєнної ситуації на Сході, використання неклінічно орієнтованих психологічних додатків є нагальним і багатообіцяючим. Оглянуто 3 додатки з ракурсу задоволення базовим вимогам до мобільних додатків зі збереження ментального здоров’я. Курс «Соціально-психологічна підтримка адаптації ветеранів», вбудований у додаток «Карманный психолог» задовольняє 9 з 16 вимог. Сервіс «Мобільна психологічна допомога» відповідає 8 вимогам. Додаток «PFA Mobile Ukraine» має 7 сильних переваг. Обґрунтовано одночасне використання представлених додатків в якості широкої соціально-психологічної стратегії психореабілітації

Постмодернистское омоложение взрослых: кто такие кидалты?

The paper is dedicated to the kidult figure – childish adult – as a generation of postmodern reality. It is postulated that 20-35-yeared people escaping from their biological age by desire to dress up into teenage clothes, by anti-aging treatments, by searching of extreme experiences, by the lack of investments in long-term relationships and properties is a logical process of youth lifestyle standardization and juvenile society of postmodern times. The parallelisms for kidult definitions as the symbols of immaturity, responsibility avoidance and escaping from adult identity are investigated. There are also highlighted the major approaches to understanding kidults as the age and activities group, as well as determined the interpretation of their appearance from the economics, culture, social domains, anthropology, age psychology viewpoints. The typical traits and psychological characteristics of kidults starting with immaturity and ending with a high level of suggestiveness and anachronistic features are outlined.Работа посвящена рассмотрению личности кидалтов – взрослых детей – как «социального продукта» постмодернистской реальности. Указано, что бегство 20-35-летними людьми от биологического возраста является закономерным процессом в потребительском обществе, где молодежный стиль жизни приобретает качество высокого стандарта, и нормой становятся желания одеваться в подростковые вещи, использовать омолаживающие процедуры, искать экстремальные впечатления и не инвестировать в длительные отношения и собственность Установлены параллелизмы в определениях фигуры кидалт как символа незрелости, избегания ответственности и бегства от идентичности взрослого. Освещены основные подходы к пониманию кидалтов как возрастной и деятельной группы с точки зрения разных отраслей знания: экономики, культуры, социальной работы, антропологии, возрастной психологии. А также исследованы типичные черты кидалтов – от незрелости до высокого уровня суггестивности и анахроничности выстраивания жизни.Роботу присвячено розгляду особистості кідалтів – дорослих дітей – як «соціального продукту» постмодерної реальності. Вказано, що втеча 20-35-річними людьми від біологічного віку є закономірним процесом у споживацькому суспільстві, де молодіжний стиль життя набуває якості високого стандарту, і нормою стають бажання вдягатися у підліткові речі, використовувати омолоджувальні процедури, шукати екстремальні враження та не інвестувати у тривалі стосунки і власність. Встановлено паралелізми у визначеннях постаті кідалт як символу незрілості, уникання відповідальності та втечі від ідентичності дорослого. Висвітлено основні підходи до розуміння кідалтів як вікової та діяльнісної групи з ракурсу різних галузей знання: економіки, культури, соціальної роботи, антропології, вікової психології. А також досліджено типові риси кідалтів – від незрілості до високого рівня сугестивності й анахронічності життєтворення

Онлайн-модулі промоції психологічного здоров'я під час російсько-української війни

It is outlined the urgent need for health preservation and psychological health promotion in Ukrainians during the full-scale military aggression of the Russian Federation. According to previous research on the support of psychological well-being in Ukrainians and due to the online communities' observations, online modules are presented to promote psychological health among war victims. Those are (1) involvement, (2) psychoeducation, (3) finding solutions, and (4) assistance. The results can be incorporated into the national mental health program in Ukraine.Окреслено нагальну потребу збереження здоров’я та зміцнення психологічного здоров’я українців під час повномасштабної військової агресії Російської Федерації. Згідно з попередніми дослідженнями щодо підтримки психологічного благополуччя українців та за спостереженнями онлайн-спільнот, представлені онлайн-модулі для сприяння психологічному здоров’ю жертв війни. Це (1) залучення, (2) психоосвіта, (3) пошук рішень і (4) супровід. Результати можуть бути включені до національної програми психічного здоров’я в Україні

Оцінка україномовного електронного курсу "Соціально-психологічна підтримка адаптації ветеранів"

Представлено результати дослідження ефективності використання електронного курсу "Соціально-психологічна підтримка адаптації ветеранів", включеного у мобільний застосунок "Кишеньковий психолог".There are presented the results of research on effectiveness of the electronic course "Social-psychological support for adaptation of veterans" included in the mobile application "Pocket psychologist"

Специфика получения психосоциальной личностной поддержки граждан в период пандемии COVID-19 в Украине: перекрёстное исследование

The aim: To investigate the obtaining of psychosocial support by citizens during the COVID-19 pandemic in Ukraine using a cross-sectional study assessing the socio-demographic characteristics of the respondents. Materials and methods: It was developed and used the authors’ questionnaire “Socio-psychological support during the COVID-19 pandemic in Ukraine”. Data processing used Nonparametric Mann-Whitney analysis of variance and one-way Kruskal-Wallis analysis of variance (SPSS 26.0). Results: The study was conducted from October 2020 to May 2021 and sampled 100 individuals. Significant differences in the studied features are revealed. Gender: women have a more prosperous and broader range of contacts to discuss fears and anxieties during quarantine; suffer more from emotional loss; have more need to be heard and to be taken care of, with no criticism; are more experienced in professional psychological help obtaining; communicate with internal migrants more often. Age: young respondents (19-24 y.o.) suffer more from pandemic losses in the areas of spirituality and friendship; however, more often and more effectively use the means of online psychological support; older respondents are more likely to receive support from an important community and through meditation. Living conditions: living alone, citizens experience more pandemic stress, suffer from losses in personal life and friendship, and consider participation in challenge activities as the most convenient form of support. Place of residence: living in the rural areas is associated with a narrow circle of citizens’ contacts to discuss their plans for leisure; more significant damage from pandemic losses in health; lack of support in the form of understanding themselves and their conditions. Education: higher education affects a broader circle of communication; more minor financial losses; willingness to share traumatic stories for art therapy. Financial satisfaction promotes the exchange of ideas between users of online psychological support. Conclusions: The identified conditionality of psychosocial support obtaining by socio-demographic indicators can be used in the development of psychosocial support interventions during a pandemic for Ukrainian citizens by the public and private sectors, particularly in creating specialized smartphone applications, adapting playback theatre in the online space, creating gender-sensitive online programs to integrate IDPs into local communities.Мета: за соціально-демографічними ознаками з’ясувати специфіку одержання громадянами психосоціальної підтримки під час пандемії COVID-19 в Україні. Методологія і методи: авторський опитувальник “Соціально-психологічна підтримка в період пандемії COVID-19 в Україні”. Обробка даних здійснювалася за допомогою пакету статистичних програм SPSS 26.0. Для аналізу використовувався непараметричний дисперсійний аналіз Манна-Уітні та однофакторний дисперсійний аналіз Крускала-Уолліса. Результати: дослідження проводилося з жовтня 2020 по травень 2021 року. Вибірка склала 100 осіб. Виявлено значущі розбіжності у досліджуваних ознаках. Стать: жінки мають більш насичене та розширене коло контактів для обговорення власних страхів і тривог під час карантинних обмежень, більше зазнають шкоди від втрат в емоційній сфері, більше потребують бути почутими, оточеними увагою і турботою без повчань, більше схильні звертатися до фахової психологічної допомоги і мають у цьому більший досвід, надавати підтримку переселенцям. Вік: респонденти 19-24 років зазнають більше пандемічних втрат у сферах духовності та дружніх стосунків, охочіше вислуховують інших користувачів, імовірніше отримують корисні ідеї, вирішення своїх проблем та найчастіше користуються засобами електронної психологічної підтримки; старші респонденти більше надають перевагу одержанню підтримки від значущої для них спільноти та завдяки медитації. Стан проживання: мешкаючи наодинці, громадяни більше відчувають пандемічний стрес, зазнають втрат у сферах особистого життя та дружніх стосунків, вважають найбільш зручною формою підтримки участь у челенджах. Місце проживання: проживання на периферії асоційоване зі звуженим колом контактів задля обговорення власних планів на відпочинок/дозвілля, більшою шкодою від пандемічних втрат у сфері здоров’я, нестачею підтримки у вигляді розуміння себе і своїх станів. Освіта: вища освіта позначається на більш розширеному колі спілкування, рідшим втратам у фінансовій сфері, готовності розповідати травмівні історії для аудиторії у плейбек-театрі. Фінансова задоволеність сприяє частішому вислуховуванню проблем інших користувачів та отриманню завдяки електронним засобам психологічної підтримки потрібних ідей. Висновки: виявлену обумовленість одержання психосоціальної підтримки соціально-демографічними показниками можна використати при розробці психосоціальних підтримувальних інтервенцій для громадян України в умовах пандемії з боку державного та недержавного секторів, зокрема, при створенні спеціалізованих мобільних застосунків, адаптації плейбек-театру в онлайн-просторі, створення гендерно-чутливих онлайн-програм інтеграції ВПО у місцеві громади.Цель: по социально-демографическим признакам выяснить специфику получения гражданами психосоциальной поддержки во время пандемии COVID-19 в Украине. Методология и методы: авторский опросник «Социально психологическая поддержка в период пандемии COVID-19 в Украине». Обработка данных производилась с помощью пакета статистических программ SPSS 26.0. Для анализа использовался непараметрический дисперсионный анализ Манна-Уитни и однофакторный дисперсионный анализ Краскела-Уоллиса. Результаты: исследование проводилось с октября 2020 по май 2021 года. Выборка составила 100 человек. Выявлены значимые разногласия в изучаемых признаках. Пол: женщины имеют более насыщенный и расширенный круг контактов для обсуждения собственных страхов и тревог во время карантинных ограничений, больше терпят ущерб от потерь в эмоциональной сфере, больше нуждаются быть услышанными, окруженными вниманием и заботой без поучений, больше склонны обращаться к профессиональной психологической помощи и имеют в этом больший опыт, оказывать поддержку переселенцам. Возраст: респонденты 19-24 лет несут больше пандемических потерь в сферах духовности и дружеских отношений, охотнее выслушивают других пользователей, скорее получают полезные идеи, решения своих проблем и чаще всего пользуются средствами электронной психологической поддержки; старшие респонденты больше предпочитают получать поддержку от значимого для них сообщества и благодаря медитации. Состояние проживания: проживая наедине, граждане больше испытывают пандемический стресс, теряют потери в сферах личной жизни и дружеских отношений, считают наиболее удобной формой поддержки участие в челленджах. Место проживания: проживание на периферии ассоциировано с зауженным кругом контактов для обсуждения собственных планов на отдых/досуг, большим ущербом от пандемических потерь в сфере здоровья, недостатком поддержки посредством понимания себя и своих состояний. Образование: высшее образование сказывается на более расширенном круге общения, более редких потерях в финансовой сфере, готовности рассказывать травматические истории для аудитории в плейбек-театре. Финансовая удовлетворенность способствует более частому выслушиванию проблем других пользователей и получению благодаря электронным средствам психологической поддержки нужных идей. Выводы: выявленную обусловленность получения психосоциальной поддержки социально-демографическими показателями можно использовать при разработке психосоциальных поддерживающих интервенций для граждан Украины в условиях пандемии со стороны государственного и негосударственного секторов, в частности, при создании специализированных мобильных приложений, адаптации плейбек-театра в онлайн-пространстве, создании гендерно-чувствительных онлайн-программ интеграции ВПЛ в местные сообщества

Застосування цифрових технологій для управління роботою радами молодих вчених

The publication explores the features of the digital technologies’ usage to organize the work of the Young Scientists’ Councils and describes the best practices. The digital transformation of society and the quarantine restrictions caused by the COVID-19 pandemic have forced the use of various digital technologies for scientific communication, the organization of work for youth associations, and the training of students and Ph.D. students. An important role in increasing the prestige of scientific activity and encouraging talented young people to participate in scientific projects belongs to the Young Scientists’ Councils, which are created at scientific institutions and higher education institutions. It is determined that the peculiarities of the work of Young Scientists’ Councils are in providing conditions for further staff development of the institution in which they operate; contribution to the social, psychological and material support of young scientists and Ph.D. students; creating an environment for teamwork and collaborative partnership; development of leadership and organizational qualities; contribution to the development of digital competence. The advantages of using electronic social networks in higher education and research institutions are analyzed, namely: general popularity and free of charge; prompt exchange of messages and multimedia data; user-friendly interface; availability of event planning func- tions, sending invitations, setting reminders; support of synchronous and asynchronous communication between network participants; possibility of access from various devices; a powerful tool for organizing the learning process; possibility of organization and work of closed and open groups; advertising of various events, etc. Peculiarities of managing the activity of the Young Scientists’ Council with the use of digital technologies are determined. The Young Scientists’ Council is a social system, and therefore the management of this system refers to social management. The effectiveness of the digital technologies’ usage to manage the activities of the Young Scientists’ Council depends on the intensity and need for their use to implement organizational, presentation functions and to ensure constant communication. The areas to apply digital technologies for the work managing of Young Scientists’ Councils are sorted as the presentation of activity; distribution of various information for young scientists; conducting question- naires, surveys; organization and holding of scientific mass events; managing of thematic workgroups, holding of work meetings. It is generalized and described the experience of electronic social networks usage for organizing and conducting of scientific mass events.Видання досліджує особливості використання цифрових технологій для організації роботи Рад молодих вчених та описує найкращі практики. Цифрова трансформація суспільства та карантинні обмеження, спричинені пандемією COVID-19, змусили використовувати різні цифрові технології для наукового спілкування, організації роботи для молодіжних асоціацій та навчання студентів та докторів наук. студентів. Важлива роль у підвищенні престижу наукової діяльності та заохоченні талановитої молоді до участі у наукових проектах належить Радам молодих вчених, які створюються при наукових установах та вищих навчальних закладах. Визначено, що особливості роботи Рад молодих вчених полягають у забезпеченні умов для подальшого розвитку персоналу закладу, в якому вони працюють; внесок у соціальну, психологічну та матеріальну підтримку молодих учених та к.т.н. студенти; створення середовища для колективної роботи та партнерства; розвиток лідерських та організаційних якостей; внесок у розвиток цифрової компетентності. Проаналізовано переваги використання електронних соціальних мереж у вищих навчальних закладах та науково -дослідних установах, а саме: загальна популярність та безкоштовно; оперативний обмін повідомленнями та мультимедійними даними; зручний інтерфейс; наявність функцій планування подій, надсилання запрошень, налаштування нагадувань; підтримка синхронного та асинхронного зв'язку між учасниками мережі; можливість доступу з різних пристроїв; потужний інструмент організації навчального процесу; можливість організації та роботи закритих та відкритих груп; рекламу різних заходів тощо. Визначено особливості управління діяльністю Ради молодих вчених із застосуванням цифрових технологій. Рада молодих вчених - це соціальна система, і тому управління цією системою відноситься до соціального менеджменту. Ефективність використання цифрових технологій для управління діяльністю Ради молодих вчених залежить від інтенсивності та потреби їх використання для реалізації організаційних, презентаційних функцій та забезпечення постійного спілкування. Області застосування цифрових технологій для управління роботою Рад молодих вчених сортуються як презентація діяльності; розповсюдження різної інформації для молодих вчених; проведення анкет, опитувань; організація та проведення наукових масових заходів; керівництво тематичними робочими групами, проведення робочих зустрічей. Узагальнено та описано досвід використання електронних соціальних мереж для організації та проведення наукових масових заходів

Применение цифровых технологий для организации работы Советов молодых ученых

The publication explores the features of the digital technologies’ usage to organize the work of the Young Scientists’ Councils and describes the best practices. The digital transformation of society and the quarantine restrictions caused by the COVID-19 pandemic have forced the use of various digital technologies for scientific communication, the organization of work for youth associations, and the training of students and Ph.D. students. An important role in increasing the prestige of scientific activity and encouraging talented young people to participate in scientific projects belongs to the Young Scientists’ Councils, which are created at scientific institutions and higher education institutions. It is determined that the peculiarities of the work of Young Scientists’ Councils are in providing conditions for further staff development of the institution in which they operate; contribution to the social, psychological and material support of young scientists and Ph.D. students; creating an environment for teamwork and collaborative partnership; development of leadership and organizational qualities; contribution to the development of digital competence. The advantages of using electronic social networks in higher education and research institutions are analyzed, namely: general popularity and free of charge; prompt exchange of messages and multimedia data; user-friendly interface; availability of event planning functions, sending invitations, setting reminders; support of synchronous and asynchronous communication between network participants; possibility of access from various devices; a powerful tool for organizing the learning process; possibility of organization and work of closed and open groups; advertising of various events, etc. Peculiarities of managing the activity of the Young Scientists’ Council with the use of digital technologies are determined. The Young Scientists’ Council is a social system, and therefore the management of this system refers to social management. The effectiveness of the digital technologies’ usage to manage the activities of the Young Scientists’ Council depends on the intensity and need for their use to implement organizational, presentation functions and to ensure constant communication. The areas to apply digital technologies for the work managing of Young Scientists’ Councils are sorted as the presentation of activity; distribution of various information for young scientists; conducting questionnaires, surveys; organization and holding of scientific mass events; managing of thematic workgroups, holding of work meetings. It is generalized and described the experience of electronic social networks usage for organizing and conducting of scientific mass events.Стаття досліджує особливості використання цифрових Стаття досліджує особливості використання цифрових технологій для організації роботи Рад молодих вчених та описує їхній передовий досвід. Цифрова трансформація суспільства і карантинні обмеження, викликані пандемією COVID-19, змусили використовувати різні цифрові технології наукової комунікації, організації роботи молодіжних об'єднань, підготовка студентів та аспірантів. Важливу роль у підвищенні престижу наукової діяльності та заохочення талановитої молоді до участі в наукових проектах належить Радам молодих вчених, які створюються при наукових установах і вищих навчальних закладах. Визначено що особливості роботи рад молодих вчених полягають у створенні умов для подальшого розвитку персоналу закладу, в якому вони діють; внесок у соціальне, психологічне та матеріальне забезпечення молодих вчених та аспірантів; створення середовища для командної роботи та спільного партнерства; розвиток лідерських та організаторських якостей; внесок у розвиток цифрової компетентності. Аналізуються переваги використання електронних соціальних мереж у закладах вищої освіти, а саме: загальна популярність та безкоштовність; обмін повідомленнями та мультимедійними даними; зручний інтерфейс; наявність функцій планування заходів,розсилання запрошень, встановлення нагадувань; підтримка синхронного та асинхронного зв'язку між учасниками мережі; можливість доступу з різних пристроїв; потужний інструмент для організації процесу навчання; можливість організації та роботи закритих та відкритих груп; реклама різноманітних заходів тощо. Визначаються особливості управління діяльністю Ради молодих вчених з використанням цифрових технологій. Рада молодих вчених – це соціальна система, а отже управління цією системою відноситься до соціального управління. Ефективність цифрових технологій використання для управління діяльністю Ради молодих вчених залежить від інтенсивності та потреби їх використання для реалізації організаційних, презентаційних функцій та забезпечення постійного спілкування. Сфери застосування цифрових технологій для керівництва роботою Рад молодих вчених відсортовано за презентація діяльності; поширення різноманітної інформації для молодих науковців; проведення анкетування, опитування; організація та проведення науково-масових заходів; ведення тематичних робочих груп, проведення робочих нарад. Узагальнено та описано досвід використання соціальних мереж для організації та проведення науково-масових заходів

Апаратно-програмний комплекс «Штучна голова». Частина 1 Коригування частотної характеристики тракту

Розроблено технологію коригування частотної характеристики вимірювального тракту апаратно-програмного комплексу «Штучна голова», призначеного для акустичної експертизи приміщень. Показано, що таке коригування може бути виконано шляхом контрольованого ділення частотної характеристики системи «гучномовець-приміщення-мікрофон» на попередньо отриману оцінку амплітудної частотної характеристики підсистеми «гучномовець-мікрофон». Виконано аналіз характеру та ступеня впливу такого коригування на точність оцінювання імпульсної характеристики приміщення. Показано необхідність застосування методу регуляризації для досягнення задовільної точності обчислень, вказано можливий варіант регуляризуючого множника та значення параметра регуляризації