Differentiated tactics of pregnancy in women with premature rupture of membranes

Проблема передчасного розриву плодових оболонок (ПРПО), на превеликий жаль, залишається актуальною у сучасному акушерстві та перинатології, особливо при недоношеній вагітності, та призводить до 20% всіх випадків перинатальних втрат. Серед можливих причин останнім часом багато уваги приділяють порушенням структури сполучної тканини генетичного походження. У статті наведено огляд сучасної медичної літератури щодо причин та діагностики ПРПО. Також наведені попередні власні дані про позитивний вплив удосконаленого алгоритму виявлення недиференційованої дисплазії сполучної тканини (НДСТ) на акушерські та перинатальні наслідки. Мета дослідження: уточнення причин ПРПО, ролі вираженості дисплазії сполучної тканини для прогнозування факторів ризику передчасних пологів, особливо у разі поєднання їх у вагітних з анемією. Матеріали та методи. Було обстежено 60 вагітних з ПРПО. Під час обстеження використовували лабораторні та інструментальні методи дослідження. Результати. Якість життя у жінок з НДСТ мала зворотний середній достовірний зв’язок між самопочуттям пацієнток і кількістю фенотипічних проявів ДСТ (r=0,653; p>94%). Крім того, встановлено високий конституціонально зумовлений рівень особистісної тривожності. Якість життя залежить від кількості і вираженості фенотипічних порушень, тобто чим більше ознак сполучнотканинної дисплазії (гіпермобільність суглобів, сколіоз, нефроптоз, підвищена кровоточивість, міопія, виражене розширення вен нижніх кінцівок тощо), тим нижче цей показник. У міру розвитку вагітності спостерігалося погіршення самопочуття і зниження якості життя у пацієнток з НДСТ. Заключення. Удосконалений алгоритм продемонстрував позитивний вплив у вагітних з недиференційованою дисплазією сполучної тканини на акушерські і перинатальні результати розродження. Отримані дані дозволяють рекомендувати його впровадження у практичну охорону здоров’я.The problem of premature rupture of membranes (PROM) is unfortunately still relevant in modern obstetrics and perinatology, especially in preterm pregnancy, and leads to 20% of all cases of perinatal loss. Among the possible causes, a lot of attention has recently been paid to disorders of connective tissue structure of genetic origin. The article provides an overview of current medical literature on the causes and diagnosis of PROM. Preliminary own data on the positive effect of the advanced algorithm for detecting undifferentiated connective tissue dysplasia (UCTD) on obstetric and perinatal outcomes are also given. The objective: to clarify the causes of PROM, the role of the severity of connective tissue dysplasia to predict risk factors for preterm birth, especially when combined in pregnant women with anemia. Materials and methods. A total of 60 pregnant women with IDF were examined. During the survey, laboratory and instrumental methods were used. Results. The quality of life in women with UDCT had an inverse mean relationship between the well-being of patients and the number of phenotypes of furnace manifestations of connective tissue dysplasia (r=0.653; p>94%). In addition, a high constitutionally determined level of personal anxiety was established. Quality of life depends on the number and severity of phenotypic disorders, ie the more signs of connective tissue dysplasia (hypermobility of joints, scoliosis, nephroptosis, increased bleeding, myopia, pronounced varicose veins of the lower extremities, etc.), the lower this indicator. As pregnancy progressed, worsening of health and decrease in quality of life in patients with NST were observed. Conclusion. The advanced algorithm has demonstrated the positive effects in pregnant women with undifferentiated connective tissue dysplasia on obstetric and perinatal delivery, and the findings suggest that it is practiced in health care. Key words: premature rupture of membranes, preterm pregnancy, undifferentiated connective tissue dysplasia

Concept of complications of reproductive aging in women for anti-aging therapy. Literature review

Modern mankind, through the development of medicine and using its scientifically grounded innovations has learned to prolong human life. In Ukraine as in the whole world there is a tendency to increase in life expectancy. Since aging is a natural physiological process, a person from time immemorial has been preoccupied with the search for the so-called “Philosophy Stone” is a substance that prevents aging. This article analyzes data from scientific publications on modern aspects of the problems associated with aging of the female body. It has been proven that aging and anti-aging processes substantiate the individualization of modern approaches to the correction of pre- and perimenopause complications. The general strategy for maintaining of women’s health in peri- and postmenopause according to the International Menopause Society includes menopausal hormone therapy, taking into accounts the therapy goals and individual risk factors. Despite all the desire to give a modern definition of aging, it is currently not possible, therefore in this literature review an attempt is made to analyze the known strategies of premature aging to develop the potential for prolonging active life. In any case, the doctor needs to correlate the benefits and risks of menopausal hormone therapy, taking into account individual risk factors and select appropriate rehabilitation methods aimed at “improving the female face” of the classic image of old age. Since the role of estrogen deficiency in the formation of perimenopausal complications and especially premature aging, is not questioned, anti- aging strategies should be considered a pathogenetically justified method of treating vasomotor, psychosomatic symptoms and sleep disorders, as well as a method of preventing metabolic syndrome. It should be remembered that hormone therapy has a number of limitations and contraindications, which is an incentive for every doctor to contribute to prolongation of the active and healthy life of women 40+ and 50+ years old. Creation of a conceptual model for overcoming the complications of reproductive aging and especially cardiovascular events, osteoporosis, cerebrovascular pathology based on the identification of risk factors will allow to develop the protective anti-aging therapy not only to prolong a woman's life, but also to improve its quality. Сучасне людство за рахунок розвитку медицини і застосування її науково обґрунтованих інновацій навчилося продовжувати своє життя. В Україні, як і в усьому світі, спостерігається тенденція до збільшення тривалості життя. Оскільки старіння – закономірний фізіологічний процес, людина споконвіку стурбована пошуком так званого «філософського каменя» – субстанції, що запобігає старінню. У статті проаналізовані дані зарубіжних наукових публікацій про сучасні аспекти проблем, пов'язаних зі старінням жіночого організму. Доведено, що процеси старіння та анти- старіння обґрунтовують індивідуалізацію сучасних підходів до корекції ускладнень пре- і перименопаузи. Загальна стратегія підтримки здоров'я жінок в пери- та постменопаузі, за даними Міжнародного товариства з менопаузи, включає менопаузальну гормональну терапію з урахуванням цілей лікування та розрахунку індивідуальних чинників ризику. При всьому бажанні надати сучасне визначення старіння в даний час неможливо, тому в даному огляді зроблено спробу проаналізувати відомі стратегії передчасного старіння для розробки потенціалу продовження активного життя. У будь-якому випадку лікарю необхідно співвіднести переваги і ризики менопаузальної гормональної терапії з урахуванням індивідуальних факторів ризику і вибрати відповідні методи реабілітації, спрямовані на «поліпшення жіночого обличчя» класичного образу старості. Оскільки роль естрогенної недостатності у формуванні ускладнень перименопаузи, а особливо передчасного старіння, не піддається сумніву, застосування стратегій антивікової терапії слід вважати патогенетично обґрунтованим методом лікування вазомоторних, психосоматичних симптомів і розладів сну, а також методом профілактики метаболічного синдрому. Слід пам'ятати про ряд обмежень і протипоказань до гормональної терапії, що є для кожного лікаря стимулом зробити свій внесок у справу продовження активного та здорового життя жінки у віці 40+ та 50+. Створення концептуальної моделі подолання ускладнень репродуктивного старіння, особливо серцево-судинних подій, остеопорозу, цереброваскулярної патології на основі визначення факторів ризику дозволить розробити захисну антивікову терапію не тільки для продовження життя жінки, але й для поліпшення його якості

Guideline for diagnostic, prevention and treatment of postmenopausal osteoporosis

Background.Postmenopausal osteoporosis (PMO), which is developed due the estrogen deficiency in women after menopause, is the most common type of systemic osteoporosis. The latest Ukrainian recommendation for its management requires revision due to new data from high-quality research performed in recent years. Thepurposewas to develop a guideline on the diagnosis, prevention, and treatment of PMO based on an analytical analysis of modern literary sources in order to improve the awareness of the medical community of Ukraine. Methodology. To develop the guideline, an expert group of 13 leading Ukrainian scientists of various specialties was created who conducted a thorough review of modern literature on this topic, assessed the level of existing evidence using the GRADE system, proposed and voted on 15 recommendations of the guideline. Results. The guideline contains chapters on diagnosis and differential diagnosis of PMO, assessment of the osteoporotic fracture risk, the role of bone turnover markers in the management of PMO, and modern strategies of antiosteoporotic treatment.Conclusions. The Ukrainian guideline on the diagnosis, prevention, and treatment of PMO, which contains 15 main recommendations, created on the basis of a thorough analysis and synthesis of modern literature data, is an important tool for the management of PMO and is recommended by Ukrainian Association of Osteoporosis for use in Ukrainian medical community

On the use of sex steroids in women during the COVID-19 pandemic

The document was approved at an expanded meeting of the Ukrainian Society of Gynecological Endocrinology with the involvement of all board members and representatives of the Association of Obstetricians-Gynecologists of Ukraine, the Association of Pharmacologists of Ukraine, the Association of Anesthesiologists of Ukraine, as well during the Third Ukrainian School of Gynecological and Reproductive Endocrinology with international participation ISGE 19–20.03.21. The COVID-19 pandemic has significantly impacted medical practice, in terms of organizational and clinical practices, posing a number of complex and contradictory challenges for professionals. This document is the result of the systematization of scientific data available by March 2021 and recommendations of international medical and specialized professional societies on controversial clinical issues in gynecological practice caused by the COVID-19 pandemic, as well as certain issues of safety and ratio of using hormonal drugs. The involvement of experts from professional associations of the obstetric and gynecological field, pharmacology, anesthesiology and vascular surgery and phlebology in the working group made it possible to formulate clinically justified provisions of the position. The position includes three thematic sections: “On the use of estrogen-containing combined hormonal contraceptives (CHC) during the COVID-19 pandemic”; “On the use of menopausal hormone therapy (MHT) during the COVID-19 pandemic”; “On the issue of unregistered compounded bioidentical hormones”. At the beginning of each thematic section, the main conclusions of the consensus position of professional medical associations are presented. According to the data available by March 2021, there is no reason to limit the use of CHC or MHT in healthy women (currently not having COVID-19). The question of CHC or MHT discontinuing or switching to other forms by women with COVID-19 should be decided depending on the severity of the disease, the total set of risk factors for thromboembolic complications and other individual characteristics of the clinical situation. Further research will provide elaboration of more detailed algorithms. Physicians need to be vigilant about the safety of compounded Bioidentical Hormonal Therapy (cBHT) in any dosage form (including pellets), especially during the COVID-19 pandemic, given the unexplored systemic effects and therefore the potential risks. Preference should be given to officially licensed medicinal products with a well-studied safety profile and clinical effects, the use of which is authorized by doctor's prescription and supported by clinical protocols and guidelines