Вибір хірургічної тактики у постраждалих із скелетно-абдомінальною травмою з врахуванням імунологічного статусу

The aim of the work: reduction of lethality and surgical complications of patients with skeletal and abdominal trauma by optimization of medical diagnostic tactics taking into account immunological status. Materials and Methods. Concentration in blood serum of cytokines, interleukin 2 (IL-2), interleukin 10 (IL-10), tumor necrosis factor alpha (FNP-α) and interferon gamma (IFN-γ) was determined by immunoassay test systems. Investigation of the immunological status was carried out at the victims at admission to the hospital and on 7th and 14th days. Results and Discussion. At admission to the hospital of patients with skeletal-abdominal trauma, the concentration of proinflammatory cytokines, FNP-α and IFN-γ, increased respectively in 4.5 and 2.2 times. At the same time, we observe a drop in anti-inflammatory intracellular messengers IL-2 in 4.1, and IL-10 - in 9.5 times. At 7th day there is still an increasing of FNP-α by 16.7%. The content of anti-inflammatory protective cytokines IL-2 and IL-10 increased by 79.8% and 147.6% on 7th days. At day 14, the concentration of TNF-α remained at 96.3% higher compared to the onset day. The content of IFN-γ was 51.9 % different from the data on the day of admission. IL-2 concentration at day 14 was higher by 163.9 % compared with the primary data and by 46.8 % compared to the patients on 7th day. The content of IL-10 grew by 159.0% compared to the 7th day and then by 541.3 % (in 5.4 times) higher than the indicators at the time of admission. The analysis of immunological status shows that a patient with a skeletal and abdominal trauma has a greater chance to die as a result of intraoperative metabolic disorders during prolonged surgical interventions than as a result of a purposeful reduction of the operation time. Conclusion. The level of cytokines and the balance between humoral and cellular immune responses stabilize in 2 weeks after a skeletal-abdominal injury. Within one hour after the trauma, the victim should be restored to vital functions, the surgery should only control of the bleeding and contamination. After 2 weeks from admission according to the immunological status, radical and reconstructive operations can be performed.Цель работы: снижение летальности и хирургических осложнений пострадавших со скелетно-абдоминальной травмой путем оптимизации лечебно-диагностической тактики с учетом данных иммунологического статуса. Материалы и методы. Концентрацию цитокинов, а именно интерлейкина 2 (ИЛ-2), интерлейкина 10 (ИЛ-10), фактора некроза опухолей альфа (ФНО-α) и интерферона гамма (ИФН-γ) в сыворотке крови определяли с помощью иммуноферментных тест-систем. Исследование иммунологического статуса проводили в 90 пострадавших при поступлении в стационар и на 7 и 14 сутки. Результаты исследований и их обсуждение. При поступлении пострадавших со скелетно-абдоминальной травмой концентрация провоспалительных цитокинов ФНО-α и ИФН-γ росли соответственно в 4,5 и в 2,2 раза. Одновременно мы наблюдаем падение противовоспалительных внутриклеточных мессенджеров ИЛ-2 в 4,1, а ИЛ-десятых 9,5 раз. На 7 сутки все еще наблюдается рост содержания ФНО-α на 16,7%. Содержание противовоспалительных защитных цитокинов ИЛ-2 и ИЛ-10 на 7 сутки повышался на 79,8 % и 147,6 %. На 14 день концентрация ФНО-α оставалась на 96,3 % выше по сравнению с показателями в день поступления. Содержание ИФН-γ на 51,9% отличался от данных в день поступления. Концентрация ИЛ 2 на 14 сутки была выше на 163,9 % по сравнению с первичными данными и на 46,8 % по сравнению с показателями пациентов на 7 сутки. Содержание ИЛ-10 росло на 159,0 % по сравнению с 7-ю сутками и было на 541,3 % (в 5,4 раза) выше показателей на время поступления. При анализе иммунологического статуса видно, что пациент с опорно-абдоминальной травмой имеет больше шансов погибнуть в результате интраоперационных нарушений метаболизма при длительных оперативных вмешательствах, чем в результате целенаправленного сокращения операции.Мета роботи: зниження летальності та хірургічних ускладнень постраждалих зі скелетно-абдомінальною травмою шляхом оптимізації лікувально-діагностичної тактики з врахуванням даних імунологічного статусу. Матеріали і методи. Концентрацію цитокінів, а саме інтерлейкіну 2 (ІЛ-2), інтерлейкіну 10 (ІЛ-10), фактора некрозу пухлин альфа (ФНП-α) та інтерферону гама (ІФН-γ) у сироватці крові визначали за допомогою імуноферментних тест-систем. Дослідження імунологічного статусу проводили до постраждалих при госпіталізації в стаціонар та на 7 і 14 доби. Результати досліджень та їх обговорення. При госпіталізації постраждалих зі скелетно-абдомінальною травмою концентрація прозапальних цитокінів ФНП-α та ІФН-γ зростали, відповідно, у 4,5 та у 2,2 раза. Одночасно ми спостерігаємо падіння протизапальних внутрішньоклітинних месенджерів ІЛ-2 у 4,1, а ІЛ-10 – у 9,5 разів. На 7-му добу все ще спостерігається зростання вмісту ФНП-α на 16,7 %. Вміст протизапальних захисних цитокінів ІЛ-2 та ІЛ-10 на 7 добу підвищувався на 79,8 % та 147,6 %. На 14-ту добу концентрація ФНП-α залишалася на 96,3 % вище порівняно з показниками на день госпіталізації. Вміст ІФН-γ на 51,9 % відрізнявся від даних у день госпіталізації. Концентрація  ІЛ-2 на 14 добу була вище на 163,9 % порівняно з первинними даними та на 46,8 % порівняно з показниками пацієнтів на 7 добу. Вміст ІЛ-10 зростав на 159,0 % порівняно із 7-ю добою та був на 541,3 % (у 5,4 раза) вище від показників на час госпіталізації аналіз імунологічного статусу підтвердив високу ймовірність смерті хворого скелетно-абдомінальною травмою в результаті інтраопераційних порушень метаболізму при тривалих оперативних втручаннях, ніж в результаті цілеспрямованого скорочення операції