Нові підходи до вибору операційного втручання у хворих з поєднаними захворюваннями аноректальної зони

We aimed to compare long-term outcomes in patients undergoing circular stapled hemorrhoidopexy with dearterialization to those who had Milligan-Morgan hemorrhoidectomy. 94 patients who underwent Milligan-Morgan hemorrhoidectomy and 156 patients who underwent circular stapled hemorrhoidopexy with dearterialization were reviewed. Long-term follow-up was assessed. Postoperative period was longer in the Milligan-Morgan hemorrhoidectomy subgroups (7.2 ± 2.0 vs. 2.7 ± 1.1 days, p = 0.003). Short-term need for additional medical treatment was similar in the Milligan-Morgan hemorrhoidectomy and circular stapled hemorrhoidopexy groups (6.4 % vs. 5.8 %, respectively). Long-term need for additional surgical treatment was higher in the Milligan-Morgan group (2,1 % vs. 1,3%).  Compared with Milligan-Morgan hemorrhoidectomy, stapled hemorrhoidopexy with dearterialization resulted in less postoperative pain, shorter operating time, a shorter hospital stay, and a shorter convalescence. Patient satisfaction, resolution of symptoms, quality of life, and functional outcome appear similar after circular stapled hemorrhoidopexy with dearterialization and Milligan-Morgan hemorrhoidectomy in long term in patients with grade III-IV hemorrhoids combined anal fissure and fistula.Проведено порівняння методики гемороїдектомії за Мілліганом–Морганом та степлерної гемороїдектомії із деартеризацією гемороїдальних вузлів та мукопексією при хірургічному лікуванні геморою  III–IV стадій у поєднанні з анальними тріщинами та параректальними норицями. 94 пацієнти, які перенесли гемороїдектомію за Мілліганом–Морганом та 156 хворих після степлерної гемороїдектомії з деартеризацією гемороїдальних вузлів та мукопексією склали контрольну та основну групи. Проводили аналіз ранніх та віддалених результатів. Післяопераційний період та повне відновлення пацієнтів було значно довшим після гемороїдектомії за Мілліганом–Морганом. Необхідність додаткового консервативного лікування була майже однаковою в контрольній та основній групах (6,4 та 5,8 % відповідно). Необхідність додаткового хірургічного лікування була вищою в групі з відкритою гемороїдектомією (2,1 %) порівняно з основною групою (1,3 %). Степлерна гемороїдектомія із деартеризацією гемороїдальних вузлів та мукопексією є надійною альтернативою гемороїдектомії за Мілліганом–Морганом і дозволяє статистично достовірно зменшити рівень болю у післяопераційному періоді й скоротити період непрацездатності пацієнтів. Степлерна гемороїдектомія з деартеризацією гемороїдальних вузлів та мукопексією не відрізняється за ефективністю з традиційною гемороїдектомією у віддаленому післяопераційному періоді у пацієнтів з ІІІ–ІV стадіями захворювання в поєднанні з анальними тріщинами та параректальними норицями

ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ ТЕЛЕМЕДИЧНОГО МОНІТОРИНГУ БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ ПІСЛЯ ГЕМОРОЇДЕКТОМІЇ

We aimed to compare long-term outcomes in patients undergoing circular stapled hemorrhoidectomy to those who had Milligan-Morgan hemorrhoidectomy. Material and Methods. 184 patients who underwent Milligan-Morgan hemorrhoidectomy and 312 patients who underwent circular stapled hemorrhoidectomy were reviewed. Long-term follow-up was assessed by using software and telemedicine pain monitoring. Results. The pain level on the first day in the control group was significantly higher – averaged 8 points compared to 5 points in the main group. On the 15th day, patients in the main group did not fill any pain in the postoperative area. Patients from the control group fill pain after two weeks. All patients in both groups noted that using the software at home gave them a sense of contact with the surgeon. Conclusions. Compared with Milligan-Morgan hemorrhoidectomy, stapled hemorrhoidectomy resulted in less postoperative pain, shorter operating time, and shorter hospital stay. Using a specialized software allows to eliminate the emotional component and to evaluate the pain level in the postoperative period more realistically.Проведено сравнение методик геморроидэктомии по Милигану–Моргану и степлерной геморроидэктомии при хирургическом лечении геморроя III–IV стадий. Материал и методы. 184 пациента, перенесших геморроидэктомию по Милигану–Моргану, и 312 пациентов после степлерной геморроидэктомии составили контрольную и основную группы. Был проведен анализ послеоперационного болевого синдрома с помощью специальной разработанной авторами программы. Результаты. Уровень боли по визуальной аналоговой шкале Вонга–Бейкера в послеоперационном периоде в первые сутки в контрольной группе был значительно выше и составил, в среднем, 8 баллов, по сравнению с 5 баллами в основной группе. На 15-е сутки пациенты основной группы не испытывали боли в послеоперационной области. У пациентов контрольной группы болевые ощущения сохранялись после двух недель. Все пациенты обеих групп отмечали, что использование программы в домашних условиях давало им ощущение контакта с хирургом и постоянного контроля боли со стороны лечащего врача. Выводы. Степлерная геморроидэктомия является надежной альтернативой геморроидэктомии по Милигану–Моргану и позволяет уменьшить уровень боли в послеоперационном периоде и сократить период нетрудоспособности пациентов. Использование специализированной компьютерной программы позволяет ликвидировать эмоциональную составляющую и реально оценить уровень боли в послеоперационном периоде.Проведено порівняння методик гемороїдектомії за Мілліганом–Морганом та степлерної гемороїдектомії при хірургічному лікуванні геморою III–IV стадій. Матеріал і методи. 184 пацієнти, що перенесли гемороїдектомію за Мілліганом–Морганом, та 312 пацієнтів після степлерної гемороїдектомії склали контрольну та основну групи. Було проведено аналіз післяопераційного больового синдрому за допомогою спеціалізованої програми “Ternotel-Vida”, розробленої авторами. Результати. Рівень болю за візуальною аналоговою шкалою Вонга–Бейкера в післяопераційному періоді на 1-у добу в контрольній групі був значно вищий і склав, у середньому, 8 балів, порівняно з 5 балами у основній групі. На 15-ту добу пацієнти основної групи не відчували болю в післяопераційній ділянці. У пацієнтів контрольної групи больові відчуття зберігалися після двох тижнів. Усі пацієнти з обох груп відмічали, що використання програми в домашніх умовах давало їм відчуття контакту з хірургом та постійного контролю болю зі сторони лікуючого лікаря. Висновки. Степлерна гемороїдектомія є надійною альтернативою гемороїдектомії за Мілліганом–Морганом і дозволяє зменшити рівень болю в післяопераційному періоді та скоротити період непрацездатності пацієнтів. Використання спеціалізованої комп’ютерної програми дозволяє ліквідувати емоційну складову та реальніше оцінити рівень болю у післяопераційному періоді