Experience of application of interventional sonography in treatment of patients with bacterial hepatic abscesses

Objective. To analyze the possibilities and efficacy of application of the intervention sonography in complex surgical treatment of patients with bacterial hepatic abscesses. Materials and methods. Results of treatment of 39 patients with hepatic abscesses in Department of Surgery № 3 through period from 2012 till June 2019 yr was presented. The patients were treated, using the puncture aspiration or drainage of abscesses under sonographic guidance. In hepatic abscesses with diameter up to 40 mm a puncture sanation was applied. In all the patients transcutaneous drainage was performed, not depending from the abscesses dimensions and localization. Results. Treatment and application of the intervention sonography was effective in 37 (94.9%) patients. Postoperative complications have occurred in 4 (10.3%) patients: hemorrhage inside the abscess cavity (in 2), durable bile leakage via the drain (in 1), migration of the drain from the abscess cavity (in 1). Average stationary stay of the patients was (19,2 ± 1,6) bed-days. Conclusion. Application of the puncture-draining procedures under sonographic control in treatment of patients, suffering hepatic abscesses constitutes a method of choice, what is caused by their small traumaticity, availability of dynamical control and efficacy in 94.9% patients. But these procedures owe some limitations, connected by the abscesses quantity, their localization, as well as complex configuration and big possibility of presence of large sequesters of necrotized hepatic parenchyma

ЗАСТОСУВАННЯ МІНІІНВАЗИВНОГО ДРЕНУВАННЯ ОБМЕЖЕНИХ ПАТОЛОГІЧНИХ РІДИННИХ СКУПЧЕНЬ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ ПРИ ГОСТРІЙ ХІРУРГІЧНІЙ ПАТОЛОГІЇ

In the article the presented experience of treatment 53 patients were with limit liquid accumulations of abdominal region. What depending on the method of liquidation liquid accumulation were updiffused on 2 groups. I – 34 patients that catchments conducted by an open laparotomy or laparoscopic operation with imposition of carboxyperitoneum; ІІ were 19 patients that the catchments of pathological liquid accumulations conducted with the use of the method worked out in a clinic. It is set at comparison of results treatment patients of both groups, that at application of the worked out method of catchment efficiency catchment for certain does not differ from methods applied in I group and laid down 94.7%. Developments of postoperative complications for patients I group are established in 11.8% cases then, as in ІІ this index laid down 5.3% a group. At comparison of duration stationary treatment it is set that patients I group were in permanent establishment a 14.5±1.5 days, while patients of ІІ group were on treatment for certain less interval of time (9±1.5 days). Thus, application of an offer method is effective at 94.7% cases, and after the efficiency does not yield to their catchment from open laparotomy access or laparoscopic operation with imposition of carboxyperitoneum; allows for certain to decrease frequency of postoperative complications from 11.8% to 5.3% and duration of stationary treatment these patients from a 14.5±1.5 twenty-four hours to 9±1.5.Представлен опыт лечения 53 пациентов с ограниченными жидкостными скоплениями брюшной полости. 34 пациента дренирование проводили путем открытой лапаротомии или лапароскопически с наложением карбоксиперитонеуму; 19 пациентам применяли способ дренирования, разработанный в нашей клинике. Сравнивая результаты установлено, что эффективность разработанного способа дренирования достоверно не отличается от общепринятых методов и составила 94,7%. Развитие послеоперационных осложнений у пациентов I группы установлено у 11,8% случаев тогда, как во II группе этот показатель составил 5,3%. Продолжительность стационарного лечения в I группе составила 14,5±1,5 суток, тогда как во II группе она был достоверно меньше (9±1,5 суток). Таким образом, применение предлагаемого способа является эффективным в 94,7% случаев, а по своей эффективности он не уступает дренированию с открытого лапаротомного доступа или лапароскопически с наложением карбоксиперитонеума; позволяет уменьшить частоту послеоперационных осложнений и продолжительность стационарного лечения этих пациентов.Представлений досвід лікування 53 пацієнтів з обмеженими рідинними скупченнями черевної порожнини. 34 пацієнти, яким дренування проводили шляхом відкритої лапаротомії або лапароскопічно з накладанням карбоксиперитонеуму; 19 пацієнтам застосовували спосіб дренування, розроблений в клініці. Порівнюючи результати, встановили, що ефективність розробленого способу дренування достовірно не відрізняється від загальноприйнятих методів та становив 94,7%. Розвиток післяопераційних ускладнень у пацієнтів І групи констатовано у 11,8% випадках, тоді як у ІІ групі цей показник становив 5,3%. Тривалість стаціонарного лікування у І групі становила 14,5±1,5 діб, тоді як у ІІ групі він був достовірно меншим (9±1,5 діб). Отже, застосування запропонованого способу є ефективним у 94,7% випадків та за своєю ефективністю не поступається дренуванню з відкритого лапаротомного доступу чи лапароскопічно з накладанням карбоксиперитонеуму; дозволяє зменшити частоту післяопераційних ускладнень та тривалість стаціонарного лікування цих пацієнтів