3 research outputs found

    Клініко-функціональні особливості перебігу стабільної стенокардії різних функціональних класів, враховуючи наявність інфаркту міокарда в анамнезі

    No full text
     Aim. To study clinical-functional peculiarities of stable angina pectoris (SAP) of different functional classes (FC) with post-infarction and diffuse cardiosclerosis.Materials and methods. In total, 120 patients with SAP involved in the study, and a written informed consent was obtained from all of them. The patients were distributed into the groups according to angina severity, experienced Q-myocardial infarction (Q-MI) in the anamnesis, nonQ-myocardial infarction (nonQ-MI) and diffuse cardiosclerosis.Results. Q-MI in the anamnesis was found to promote the development of more severe SAP (Р < 0.01), unlike nonQ-MI. Coronary angiography findings were indicative of the hemodynamically significant damage of the coronary arteries among the patients with FC III SAP. Higher FC SAP was associated with a considerable increase in total cholesterol (Р < 0.05) rather than increase in triglyceride levels (Р > 0.05), irrespective of experienced MI in the anamnesis. The levels of amino-terminal propeptide of natriuretic peptide and C-reactive protein were higher in FC III SAP (Р < 0.01 and Р < 0.001, respectively) regardless of MI in the anamnesis. An increased level of uric acid caused more severe SAP (Р < 0.001) among patients who had experienced myocardial infarction Q-MI (Р < 0.01).According to the echocardiography findings, patients with FC III SAP presented larger size of the left ventricle (Р < 0.05), irrespective of experienced MI in the anamnesis. The bicycle ergometry results revealed lower indices of the threshold load and tolerance to physical exercise (in both cases Р < 0.001) and more pronounced test-induced ischemia (Р < 0.001) due to FC III SAP.Conclusions. Higher FC SAP is caused by more hemodynamically significant damage of the coronary arteries with increased levels of amino-terminal propeptide of natriuretic peptide and C-reactive protein, irrespective of experienced Q-MI and nonQ-MI in the anamnesis. Цель работы – изучить клинико-функциональные особенности течения стабильной стенокардии (СтСт) различных функциональных классов (ФК) с постинфарктным и диффузным кардиосклерозом.Материалы и методы. В исследование после получения информированного согласия включили 120 пациентов со СтСт, которых поделили на группы по тяжести стенокардии и наличию в анамнезе перенесенного Q-инфаркта миокарда (ИМ), неQ-ИМ, диффузного кардиосклероза.Результаты. Установлено, что наличие в анамнезе Q-ИМ чаще предполагает развитие более тяжелой СтСт (р < 0,01) в отличие от неQ-ИМ. Данные коронарной ангиографии свидетельствуют о развитии гемодинамически значимых поражений коронарных артерий (КА) у пациентов со СтСт ІІІ ФК. Повышение ФК СтСт сопровождается значительным увеличением общего холестерина (р < 0,05), но не обусловлено ростом триглицеридов (р > 0,05) независимо от наличия ИМ в анамнезе. Уровни амино-терминального пропептида натрийуретического пептида (NT-проНУП) и С-реактивного белка значительно выше при СтСт ІІІ ФК (р < 0,01 и р < 0,001 соответственно) и не зависели от ИМ в анамнезе. Повышение уровня мочевой кислоты обусловливает более тяжелую СтСт (р < 0,001) у пациентов, перенесших Q-ИМ (р < 0,01).По данным эхокардиографии у пациентов со СтСт ІІІ ФК установили значительно больший размер левого желудочка (р < 0,05) независимо от наличия ИМ в анамнезе. Результаты велоэргометрии свидетельствуют: наличие СтСт ІІІ ФК обусловливает более низкие показатели пороговой нагрузки и толерантности к физической нагрузке (в обоих случаях р < 0,001) и значительно более выраженную тест-индуцированную ишемию (р < 0,001).Выводы. Прирост ФК СтСт обусловлен гемодинамически более значимыми поражениями коронарной артерии и предполагает увеличение уровней NT-проНУП и С-реактивного белка независимо от наличия в анамнезе Q- и неQ-ИМ.Мета роботи – вивчити клініко-функціональні особливості перебігу стабільної стенокардії (СтСт) різних функціональних класів (ФК) із постінфарктним і дифузним кардіосклерозом.Матеріали та методи. У дослідження після отримання інформованої згоди залучили 120 пацієнтів зі СтСт, яких поділили на групи за тяжкістю стенокардії та наявністю в анамнезі Q-інфаркту міокарда (ІМ), неQ-ІМ, дифузного кардіосклерозу.Результати. Наявність Q-ІМ в анамнезі частіше передбачає розвиток тяжчої СтСт (р < 0,01) на відміну від неQ-ІМ. Результати коронарної ангіографії свідчать про розвиток гемодинамічно значущих уражень коронарних артерій (КА) в пацієнтів зі СтСт ІІІ ФК. Підвищення ФК СтСт супроводжується суттєвим зростанням загального холестерину (ЗХС) (р < 0,05), але не зумовлено зростанням тригліцеридів (р > 0,05) незалежно від наявності ІМ в анамнезі. Рівні аміно-термінального пропептиду натрійуретичного пептиду (NT-проНУП) та С-реактивного білка істотно вищі у разі СтСт ІІІ ФК (р < 0,01 та р < 0,001 відповідно) та не залежать від наявності ІМ в анамнезі. Підвищення рівня сечової кислоти спричиняє тяжчу СтСт (р < 0,001) в пацієнтів, які раніше мали Q-ІМ (р < 0,01).За результатами ехокардіографії в пацієнтів зі СтСт ІІІ ФК встановили істотно більший розмір лівого шлуночка (р < 0,05) незалежно від наявності в анамнезі ІМ. Результати велоергометрії свідчать: СтСт ІІІ ФК зумовлює нижчі показники порогового навантаження та толерантності до фізичного навантаження (в обох випадках р < 0,001) і  вираженішу тест-індуковану ішемію (р < 0,001).Висновки. Підвищення ФК СтСт спричинене гемодинамічно значущими ураженнями коронарної артерії, передбачає підвищення рівнів NT-проНУП і С-реактивного білка незалежно від наявності в анамнезі Q- та неQ-ІМ

    Електрокардіографічні маркери в диференціації ішемії і некоронарних ушкоджень серця у пацієнтів молодого віку

    No full text
    The aim of the work is to investigate the differences between acute coronary syndrome (ACS), myocarditis, Takotsubo cardiomyopathy, Brugada syndrome, vasospasm based on the clinical, instrumental, laboratory examinations to reduce the frequency of medical errors in diagnostics and prescribe adequate treatment according to the disease.Material and methods. The analysis of the clinical cases of a young patients’ group admitted to the medical establishment with manifestations of “J-waves syndromes”, which had similar “ischemic” ECG changes.Results. The examination of patients showed that the cases with a disorder of the repolarization phase from the group “J-waves syndromes” of young people include ACS with elevation of the ST segment, vasospastic reactions, "pseudocoronary" type of the myocarditis, cardiomyopathy Takotsubo, Brugada syndrome, etc. For differential diagnostics, it is advisable to refer the patient for the following examinations: electrocardiography, echocardiography, magnetic resonance imaging with gadolinium, computer tomography of the coronary arteries (CTCA), coronary angiography and left ventriculography (CAG & LVG) and radioisotope scintigraphy of the myocardium.Conclusion. The similarity of electrocardiographic results and the lack of clear criteria for distinguishing these diseases provide for the order to some additional methods of examination, but only computer tomography of the coronary arteries can determine the degree of coronary artery damage and help in the differentiation between coronary and non-coronary pathologies at the screening approach, at the same time, coronary angiography and left ventriculography remains the “golden criterion” of diagnostics.Цель работы — исследовать дифференциальные различия острого коронарного синдрома (ОКС), миокардита, кардиомиопатии Такоцубо, синдрома Бругада и вазоспазма в соответствии с клиникой, инструментальными и лабораторными обследованиями для уменьшения частоты врачебных ошибок в установлении диагноза и назначения адекватного лечения заболевания.Материал и методы. Проведен анализ клинических случаев группы пациентов молодого возраста, поступивших в медицинское учреждение с проявлениями “J‑waves syndromes”, которые имели подобные «ишемические» изменения ЭКГ.                                                 Результаты. При обследовании больных объективизировано, что к состояниям с нарушением фазы реполяризации из группы “J‑waves syndromes” в молодом возрасте принадлежат ОКС с элевацией сегмента ST, вазоспастические реакции, «псевдокоронарный» вариант миокардита, кардиомиопатия Такоцубо, синдром Бругада и др. Для их дифференциальной диагностики целесообразно назначать ряд исследований: электрокардиографию, эхокардиографию, магнитно-резонансную томографию с гадолинием, компьютерную томографию коронарных артерий, коронаровентрикулографию и радиоизотопную сцинтиграфию миокарда.                                         Выводы. Сходство электрокардиографических признаков и отсутствие четких критериев для различения данных заболеваний предусматривают назначение дополнительных методов обследования, но только компьютерная томография коронарных артерий позволяет определить степень поражения коронарных артерий и помочь при дифференциации коронарных и некоронарных патологий при скрининговом подходе, в то же время коронаровенрикулография остается «золотым критерием» диагностики.Мета роботи — дослідити диференційні відмінності гострого коронарного синдрому (ГКС), міокардиту, кардіоміопатії Такоцубо, синдрому Бругада та вазоспазму відповідно до клініки, інструментальних та лабораторних обстежень для зменшення частоти лікарських помилок у встановленні діагнозу та призначення адекватного лікування захворювання.Матеріал і методи. Проведено аналіз клінічних випадків групи пацієнтів молодого віку, які надійшли до медичної установи з проявами “J‑waves syndromes” та мали подібні «ішемічні» зміни ЕКГ.Результати. При обстеженні хворих об’єктивізовано, що до станів із порушенням фази реполяризації з групи “J‑waves syndromes” у молодому віці належать ГКС з елевацією сегмента ST, вазоспастичні прояви, «псевдокоронарний» варіант міокардиту, кардіоміопатія Такоцубо, синдромБругада та ін. Для їх диференційної діагностики доцільно призначати ряд досліджень: електрокардіографію (ЕКГ), ехокардіографію (ЕхоКГ), магнітно-резонансну томографію (МРТ) з гадолінієм, комп’ютерну томографію коронарних артерій (КТКА), коронаровентрикулографію (КВГ) та радіоізотопну сцинтиграфію міокарда.Висновки. Схожість електрокардіографічних ознак та відсутність чітких критеріїв для розрізнення даних захворювань передбачають призначення додаткових методів обстеження, проте лише комп’ютерна томографія коронарних артерій дозволяє неінвазивно визначити ступінь ураження коронарних артерій та допомогти при диференціації коронарних та некоронарних патологій за скринінгового підходу, натомість коронаровентрикулографія залишається «золотим критерієм» діагностики
    corecore