Learning Foveated Reconstruction to Preserve Perceived Image Statistics

Foveated image reconstruction recovers full image from a sparse set of samples distributed according to the human visual system's retinal sensitivity that rapidly drops with eccentricity. Recently, the use of Generative Adversarial Networks was shown to be a promising solution for such a task as they can successfully hallucinate missing image information. Like for other supervised learning approaches, also for this one, the definition of the loss function and training strategy heavily influences the output quality. In this work, we pose the question of how to efficiently guide the training of foveated reconstruction techniques such that they are fully aware of the human visual system's capabilities and limitations, and therefore, reconstruct visually important image features. Due to the nature of GAN-based solutions, we concentrate on the human's sensitivity to hallucination for different input sample densities. We present new psychophysical experiments, a dataset, and a procedure for training foveated image reconstruction. The strategy provides flexibility to the generator network by penalizing only perceptually important deviations in the output. As a result, the method aims to preserve perceived image statistics rather than natural image statistics. We evaluate our strategy and compare it to alternative solutions using a newly trained objective metric and user experiments

ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОБҐРУНТУВАННЯ РІШЕНЬ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ АНТИКРИЗОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

The article defines the essence of insourcing and outsourcing, considers and analyzes approaches to their organization and implementation at the enterprise. The advantages of outsourcing in the context of scaling ideas and implementing innovations are given, a significant number of internal and external reasons for its use are indicated, and the need for a clear formation of goals and a plan for its implementation through the sequence of certain stages, usually by companies that have established effective business processes, as well as the possibility of their control even in the conditions of outsourcing, is emphasized. The authors consider insourcing as a form of economic relations, its relationship with outsourcing. It is argued that the main economic criterion for making a decision on insourcing can be the true cost, which will be reduced as a result of optimization and improvement of the quality of the business process. It is indicated that it is the development of insourcing that demonstrates both the expansion of the use of a systematic approach and the reduction of security risks of leakage of financial and other information about the work of the entity. The work emphasizes that the expediency of using insourcingincreases when an enterprise has temporary excess capacity or competitive advantages, and its ability to effectively use anti-crisis tools increases economic stability and anti-crisis potential. The article provides a list oftasks that should be performed by the enterprise in order to ensure the implementation of the insourcing project. To assess the feasibility of usinginsourcing, a methodology for quantifying the feasibility of transferring a project to outsourcing/insourcing is used. It is noted that when deciding on insourcing or outsourcing, it is mandatory to compare the current level of system efficiency in the basic configuration and its predicted, based on the results of the project, state. The results of calculations of outsourcing/insourcing feasibility indices at the enterprise are presented. В статті визначено сутність інсорсингу та аутсорсингу, розглянуто та проаналізовано підходи до їх організації та впровадження на підприємстві. Наведено переваги аутсорсингу в контексті масштабування ідей та  імплементації інновацій, вказано на значну кількість внутрішніх і зовнішніх причин його використання, а також наголошено на необхідності чіткого формування цілей та плану його реалізації через послідовність виконання певних етапів, як правило компаніями, що мають налагоджені ефективні бізнес-процеси, а також можливості їх контролю навіть за умов передачі на аутсорсинг. Авторами розглянуто інсорсинг як форму економічних відносин, його зв’язок з аутсорсингом. Стверджується, що головним економічним критерієм щодо прийняття рішення щодо інсорсингу може бути справжня вартість, яка буде знижуватися в результаті оптимізації та покращення якості бізнес процесу. Вказано, що саме розвиток інсорсингу демонструє як розширення використання системного підходу, так і зниження ризиків безпеки витоку фінансової та іншої інформації щодо роботи суб’єкта господарювання. В роботі наголошується на тому, що доцільність використання інсорсингу зростає за наявності у підприємства тимчасових надлишкових потужностей або конкурентних переваг, а його здатність ефективно використовувати антикризові інструменти підвищує економічну стійкість та антикризовий потенціал. В статті наведено перелік завдань, що повинні виконуватися підприємством з метою забезпечення реалізації проєкту інсорсингу. Для оцінки доцільності застосування інсорсингу використано методику кількісної оцінки доцільності передачі проєкту на аутсорсинг/інсорсинг. Зазначено, що при прийнятті рішення про інсорсинг чи аутсорсинг, обов’язковим єпорівняння поточного рівня ефективності системи при базовій конфігурації та її прогнозного, за результатами реалізації проєкту, стану. Наведено результати розрахунків індексів доцільності аутсорсингу/інсорсингу на підприємстві.