Вплив коронарного стентування на віддалені показники якості життя у пацієнтів із стабільною ішемічною хворобою серця

The purpose of the work is to assess the impact of percutaneous coronary intervention (PCI) on quality of life (QOL) parameters in patients with stable coronary heart disease (CHD).Material and methods. 175 people with stable CHD were examined, group I consisted of 77 people who underwent PCI for 1 year, group II - 98 patients who did not undergo myocardial revascularization. During the study, all patients underwent general clinical examination, ECG recording in standard 12 leads, echocardiography (ECHOCG), daily ECG monitoring to determine heart rate variability, determination of QOL parameters according to the Ukrainian version of the international questionnaire Medical Outcomes Study Short Form (MOS SF-36).Results. It was established that for patients with stable CHD is characterized by a decrease in all indicators of QOL. No significant difference was found in the parameters of QOL of persons who underwent PCI and patients who were not revascularized. There was a tendency to greater limitation of vital activity due to physical problems in the group of persons without revascularization - (13.9 ± 3.6) points against (22.3 ± 4.9) points in group I, (p = 0.16). The physical status of patients of group I was (44.8 ± 2.8) points, persons of group II - (41.7 ± 2.6) points, p = 0.42. Mental status was in group I (36.8 ± 1.8) points, in group II - (35.1 ± 2.0) points (p = 0.54). The general status of persons who underwent revascularization was (61.6 ± 3.1) points, persons without revascularization - (62.7 ± 3.2) points (p = 0.8). The negative correlation of physical status with the age of patients (r = -0.36), the presence of chronic respiratory diseases (r = -0.41), the presence of ventricular extrasystoles (VE) when recording the ECG (r = -0.25) , as well as the number of VE during the day according to daily monitoring (r = -0.29), the number of paired VE (r = -0.27), the number of episodes of ventricular bigeminy (r = -0.23) and trigeminy (r = -0.26).Conclusions. In persons with stable CHD there is a decrease in physical, mental and general status of QOL according to the questionnaire MOS SF36. The QOL values of patients with stable CHD who underwent PCI during the year do not differ significantly from the parameters of persons who did not undergo revascularization. The physical and mental status of patients with stable CHD is most associated with age, the presence of concomitant chronic pathology, ventricular arrhythmias.Цель работы – оценить влияние чрескожного коронарного вмешательства (ЧКВ) на параметры качества жизни (КЖ) у пациентов со стабильной ишемической болезнью сердца (ИБС).Материал и методы. Обследовано 175 человек со стабильной ИБС, І группу составили 77 человек, которым выполнялось ЧКВ в течение 1 года, II группу - 98 пациентов, которым реваскуляризация миокарда не выполнялась. В ходе исследования всем пациентам выполнено общеклиническое обследование, регистрация ЭКГ в стандартных 12 отведениях, эхокардиография (ЭхоКГ), суточное мониторирование ЭКГ с определением вариабельности сердечного ритма, оценка параметров КЖ по украинской версии международного опросника Medical Outcomes Study Short Form (MOS SF-36).Результаты. Установлено, что для пациентов со стабильной ИБС характерно снижение всех показателей КЖ. Не выявлено достоверного различия по параметрам КЖ лиц, которым выполнялось ЧКВ и пациентов, которым реваскуляризация не проводилась. Наблюдалась тенденция к большему ограничению жизнедеятельности из-за физических проблем в группе лиц без реваскуляризации – (13,9±3,6) баллов против (22,3±4,9) баллов в группе I (р=0,16). Физический статус пациентов I группы составил (44,8±2,8) баллов, лиц II группы – (41,7±2,6) баллов, р=0,42. Психический статус составлял в первой группе (36,8±1,8) баллов, во II группе – (35,1±2,0) баллов (р=0,54). Общий статус лиц, которым выполнялась реваскуляризация, составил (61,6±3,1) баллов, лиц без реваскуляризации – (62,7±3,2) баллов (р=0,8). Установлена обратная связь физического статуса с возрастом пациентов (r=-0,36), наличием хронических заболеваний органов дыхания (r=-0,41), наличием желудочковой экстрасистолии (ЖЭ) при записи ЭКГ (r=- 0,25) , а также количеством ЖЭ в течение суток по данным суточного мониторирования (r=-0,29), количеством парных ЖЭ (r=- 0,27), количеством эпизодов желудочковой бигеминии (r=-0,23) и тригеминии (r=-0,26).Выводы. У лиц со стабильной ишемической болезнью сердца отмечается снижение физического, психического и общего статуса качества жизни по опроснику MOS SF-36. Показатели качества жизни пациентов со стабильной ишемической болезнью сердца, которым в течение года было выполнено чрескожное коронарное вмешательство, достоверно не отличаются от параметров лиц, которым реваскуляризация не проводилась. Физический и психический статус пациентов со стабильной ишемической болезнью сердца более всего взаимосвязан с возрастом, наличием сопутствующей хронической патологии, желудочковыми нарушениями сердечного ритма.Мета роботи – оцінити вплив черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ) на параметри якості життя (ЯЖ) у пацієнтів із стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС).Матеріал і методи. Обстежено 175 осіб із стабільною ІХС, І групу склали 77 осіб, котрим виконувалось ЧКВ протягом 1 року, ІІ групу – 98 пацієнтів, котрим реваскуляризація міокарда не виконувалась. Під час дослідження всім пацієнтам виконано загальноклінічне обстеження, реєстрацію ЕКГ у стандартних 12 відведеннях, ехокардіографія (ЕхоКГ), добове моніторування ЕКГ із визначенням варіабельності серцевого ритму, визначення параметрів ЯЖ за українською версією міжнародного опитувальника Medical Outcomes Study Short Form (MOS SF-36).Результати. Встановлено, що для пацієнтів із стабільною ІХС характерно зниження всіх показників ЯЖ. Не виявлено достовірної відмінності за параметрами ЯЖ осіб, котрим виконувалось ЧКВ, та пацієнтів, котрим реваскуляризація не проводилась. Спостерігалась тенденція до більшого обмеження життєдіяльності через фізичні проблеми в групі осіб без реваскуляризації – (13,9±3,6) балів проти (22,3±4,9) балів у групі І, (р=0,16). Фізичний статус пацієнтів І групи становив (44,8±2,8) балів, осіб ІІ групи – (41,7±2,6) балів, р=0,42. Психічний статус складав в І групі (36,8±1,8) балів, у ІІ групі – (35,1±2,0) балів, (р=0,54). Загальний статус осіб, котрим виконувалась реваскуляризація, становив (61,6±3,1) балів, осіб без реваскуляризації – (62,7±3,2) балів, (р=0,8). Встановлено зворотний зв'язок фізичного статусу пацієнтів з ІХС з віком (r=-0,36), наявністю хронічних захворювань органів дихання (r=-0,41), наявністю шлуночкової екстрасистолії (ШЕ) при записі ЕКГ (r=- 0,25), а також кількістю ШЕ протягом доби за даними добового моніторування (r=-0,29), кількістю парних ШЕ (r=-0,27), кількістю епізодів шлуночкової бігемінії (r=-0,23) та тригемінії (r=-0,26).Висновки. В осіб із стабільною ішемічною хворобою серця відзначається зниження фізичного, психічного та загального статусу якості життя за опитувальником MOS SF-36. Показники якості життя пацієнтів із стабільною ішемічною хворобою серця, котрим протягом року виконано черезшкірне коронарне втручання, достовірно не відрізняються від параметрів осіб, котрим реваскуляризація не проводилась. Фізичний та психічний статус пацієнтів із стабільною ішемічною хворобою серця найбільше пов'язаний із віком, наявністю супутньої хронічної патології, шлуночковими порушеннями серцевого ритму