Взаємозв’язок урбанізації з формуванням і реалізацією публічної політики громадського здоров’я в Україні

The purpose of the research is to study and find out the modern foreign technologies of public health policy in the context of the impact of urbanization processes, to explore the possibilities of implementation of best practices in Ukraine.Materials. Peculiarities of public health policy implementation in developed countries in the context of population density increase and agglomeration expansion are described in the article. The study is based on the analysis of statistics, publications in the media and scientific articles. The comparative statistical analysis of the countries of the world on the incidence of the incidence of different species and the correlation of these processes with the urbanization dynamics is made in the article. Expert assessments of UN and World Health Organization experts on processes of concentration of population around the world, deterioration of living conditions, quality of health, morbidity and appropriate prevention, promotion of healthy lifestyle and quality control of goods, works and services for the population are given in the article. Particular emphasis is placed on the environmental problems of densely populated areas, including through the proliferation of motor vehicles, substandard housing and uncontrolled industrial emissions. The connection of the dynamics of urbanization with the increase of the sedentary lifestyle of the citizens is also described. The urban way of life is assessed as requiring immediate influence by public health policy makers. The current experience of foreign public administration and public policy entities on a proactive approach to shaping the concept of public health in the context of urban transformation in society can be used in Ukraine. Practical results of the work of state institutions in developed countries should be implemented in Ukraine. Conclusions. On the example of the positive experience of the capitalist countries of the world, the further directions of the development of public health policy in Ukraine in the conditions of deepening urbanization processes are clearly defined.Цель исследования заключается в изучении и выяснении современных зарубежных технологий публичной политики общественного здоровья в контексте влияния на них урбанизационных процессов, а также исследовании возможностей имплементации лучших практик в Украине. Материалы. В статье раскрываются особенности внедрения публичной политики общественного здоровья в развитых странах мира в условиях увеличения плотности населения и расширение агломераций. Исследование выполнено на основе анализа статистических данных, публикаций в средствах массовой информации и научных статей. В частности, осуществлен сравнительный статистический анализ стран мира по распространению заболеваемости различных видов и проведена корреляция этих процессов с урбанизационных динамикой. Приводятся экспертные оценки специалистов ООН и Всемирной организации здравоохранения относительно процессов концентрации проживания населения по всему миру, ухудшение условий жизни, качества здравоохранения, уровня заболеваемости и соответствующей профилактики, продвижения здорового образа жизни и контроля качества товаров, работ и услуг для населения. Отдельно акцентировано внимание на экологических проблемах густонаселенных территорий, в частности благодаря распространению автотранспорта, некачественном жилищному строительству и неконтролируемым промышленным выбросам. Также описан связь динамики урбанизации с усилением малоподвижного образа жизни горожан. Оценен городской образ жизни как таковой, что требует немедленного влияния со стороны субъектов публичной политики в сфере общественного здоровья. С учетом актуальности для Украины указанного вопроса, изучен опыт иностранных субъектов публичного управления и публичной политики по проактивной подхода к формированию концепции общественного здоровья в условиях урбанизационных трансформаций в обществе. Также осуществлен обзор практических результатов работы государственных учреждений в развитых странах, который целесообразно вводить в Украине. Выводы. В результате исследования, на примере положительного опыта высокоразвитых стран мира, четко очерчены дальнейшие направления развития политики общественного здоровья в Украине с учетом тенденции углубления урбанизационных процессов.Мета дослідження полягає у вивченні і з’ясуванні сучасних закордонних технологій публічної політики громадського здоров’я в контексті впливу на них урбанізаційних процесів, а також дослідженні можливостей імплементації кращих практик в Україні. Матеріали. У статті розкриваються особливості впровадження публічної політики громадського здоров’я в розвинутих країнах світу в умовах збільшення щільності населення і розширення агломерацій. Дослідження виконано на основі аналізу статистичних даних, публікацій в засобах масової інформації та наукових статей. Зокрема, здійснений порівняльний статистичний аналіз країн світу щодо розповсюдження захворюваності різних видів та проведена кореляція цих процесів з урбанізаційною динамікою. Наводяться експертні оцінки спеціалістів ООН і Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо процесів концентрації проживання населення по всьому світу, погіршення умов життя, якості охорони здоров’я, рівня захворюваності і відповідної профілактики, промоції здорового способу життя і контролю якості товарів, робіт і послуг для населення. Окремо акцентовано увагу на екологічних проблемах густонаселених територій, зокрема завдяки поширенню автотранспорту, неякісному житловому будівництву і неконтрольованим промисловим викидам. Також описаний зв'язок динаміки урбанізації з посиленням малорухомого способу життя городян. Оцінено міський спосіб життя як такий, що потребує негайного впливу з боку суб’єктів публічної політики в сфері громадського здоров’я. З урахуванням актуальності для України вказаного питання, вивчений досвід іноземних суб’єктів публічного управління і публічної політики щодо проактивного підходу до формування концепції громадського здоров’я в умовах урбанізаційних трансформацій у суспільстві. Також здійснений огляд практичних результатів роботи державних установ у розвинутих країнах, який доцільно запроваджувати в Україні. Висновки. У результаті дослідження, на прикладі позитивного досвіду високо розвинутих країн світу, чітко окреслені подальші напрями розвитку політики громадського здоров’я в Україні з урахуванням тенденції поглиблення урбанізаційних процесів

Міжсекторальна складова структурно-функціональної моделі управління: методологія розробки регіональних програм профілактики та оцінки її ефективності (на прикладі дитячого населення окремих адміністративних областей України)

Modern ideas about comprehensive assessments of the level of health are based on synthetic (complex, integral, multidimensional) indicators, the requirement for which is the need to take into account various (by origin and methods of obtaining) health indicators both at the individual and population, regional levels. In recent years, many methodological methods have been processed to obtain a comprehensive qualitative and quantitative assessment of the state of individual health. Obtaining a generalized qualitative and quantitative assessment remains the most important methodological task of modern theory and practice of public administration and public health. The purpose of the study was to develop a methodology for substantiating intersectoral regional prevention programs and an algorithm for evaluating their effectiveness using the example of a dysplastic-dependent pathology of the bronchopulmonary system in children. In developing and justifying population-based management models for early diagnosis and primary prevention, we used systematic population modeling methods. The expected indicators of the pathogenic and sanogenic effects of the most significant regional and environmental factors of the dysplastic-dependent pathology of the bronchopulmonary system among children are determined. Substantiated models of end results for modification of risk factors and the expected effectiveness of the N-factor regional and environmental program for the primary prevention of dysplastic dependent pathology of the bronchopulmonary system in children. Priority areas for the implementation of regional-population programs for the prevention of dysplastic-dependent pathology of the bronchopulmonary system in children due to the impact on controlled environmental environmental factors are determined. An example of calculating the expected effectiveness of children's health management through interdepartmental interaction at the regional level is given. Prospects for further research on this issue related to a prospective evaluation of the effectiveness of intersectoral programs to reduce the influence of regional environmental factors on the health status of the child population, in particular, dysplastic-dependent pathology of the bronchopulmonary system.Современные представления о комплексных оценках уровня здоровья базируются на синтетических (комплексных, интегральных, многомерных) показателях, требованием к которым является потребность учета различных (по происхождению и методам получения) показателей здоровья как на индивидуальном, так и на популяционном, региональном уровнях. За последние годы обработано много методических способов получения комплексной качественно-количественной оценки состояния индивидуального здоровья. Получение обобщенной качественно-количественной оценки остается важнейшей методической задачей современной теории и практики государственного управления и общественного здоровья. Цель исследования заключалась в разработке методологии обоснования межсекторальных региональных программ профилактики и алгоритма оценки их эффективности на примере диспластикозависимой патологии бронхолегочной системы у детей. При разработке и обосновании популяционных моделей управления ранней диагностики и первичной профилактики мы использовали методы системного популяционного моделирования. Определены ожидаемые показатели патогенного и саногенного влияния наиболее значимых регионально-экологических факторов диспластикозависимой патологии бронхолегочной системы среди детского населения. Обоснованные модели конечных результатов по модификации факторов риска и ожидаемая эффективность N-факторной регионально-экологической программы первичной профилактики диспластикозависимой патологии бронхолегочной системы у детей. Определены приоритетные направления реализации регионально-популяционных программ профилактики диспластикозависимой патологии бронхолегочной системы у детей за счет воздействия на управляемые экологические факторы окружающей среды. Приведен пример расчета ожидаемой эффективности управления здоровьем детского населения за счет межведомственного взаимодействия на региональном уровне. Перспективы дальнейших исследований по этой проблематике связаны с проспективной оценкой эффективности межсекторальных программ уменьшения влияния регионально-экологических факторов на состояние здоровья детского населения, в частности с диспластикозависимой патологией бронхолегочной системы.Сучасні уявлення про комплексні оцінки рівня здоров’я базуються на синтетичних (комплексних, інтегральних, багатовимірних) показниках, вимогою до яких є потреба врахування різноманітних (за походженням та методами одержання) показників здоров’я як на індивідуальному, так і на популяційному, регіональному рівнях. За останні роки опрацьовано багато методичних способів одержання комплексної якісно-кількісної оцінки стану індивідуального здоров’я. Одержання узагальненої якісно-кількісної оцінки залишається найважливішим методичним завданням сучасної теорії та практики державного управління і громадського здоров’я. Мета дослідження полягала у розробці методології обґрунтування міжсекторальних регіональних програм профілактики та алгоритму оцінки їх ефективності на прикладі диспластикозалежної патології бронхолегеневої системи у дитячому віці. При розробці та обґрунтуванні популяційних моделей управління ранньої діагностики та первинної профілактики ми використали методи системного популяційного моделювання. Визначені очікувані показники патогенного та саногенного впливу найбільш значимих регіонально-екологічних факторів диспластикозалежної патології бронхолегеневої системи серед дитячого населення. Обґрунтовані моделі кінцевих результатів щодо модифікації факторів ризику та очікувана ефективність N-факторної регіонально-екологічної програми первинної профілактики диспластикозалежної патології бронхолегеневої системи у дітей. Визначені пріоритетні напрямки реалізації регіонально-популяційних програм профілактики диспластикозалежної патології бронхолегеневої системи у дітей за рахунок впливу на керовані екологічні фактори довкілля. Наведено приклад розрахунку очікуваної ефективності управління здоров’ям дитячого населення за рахунок міжсекторальної взаємодії на регіональному рівні. Перспективи подальших досліджень з цієї проблематики пов’язані з проспективною оцінкою ефективності міжсекторальних програм зменшення впливу регіонально-екологічних факторів на стан здоров`я дитячого населення, зокрема з диспластикозалежною патологією бронхолегеневої системи

Механізм синергетичної взаємодії інструментів публічної політики центральних банків з урядами їх країн як елемент підвищення рівня розвитку економіки в умовах епідемічної загрози

Goal. The purpose of the research is to conduct a comparative study of the work of the Central Bank of the world with their governments in the context of forming a mechanism for synergistic interaction of its economic policy instruments to improve the level of economic development. Topicality. The actualization of this study is the need to establish effective formal and informal links between the central bank as a system-forming financial institution that shapes the monetary policy of the state and the government as a governing body that creates a virgin economic policy. There is a need for a systematic comparative analysis of the experience of developed and developing countries in order to form an effective tool for economic policy of the central bank with its government and make effective management decisions aimed at improving the level of economic development. Results. The system of relations between the central bank of developed and developing countries and their governments is described. Factors of positive and negative influence on the formation of economic policy tools of the central bank of the countries and their governments are revealed. Formal and informal links have been analyzed between the world country’s central bank and its government in the process of implementing the central bank’s economic policy. The mechanism of synergetic interaction of the tools of economic policy of the central bank of the countries with their governments is improved, which contains indicative indicators of the interactions of the central bank, ministries, government of the countries for the purpose of making effective management decisions. The necessity of systematic work of all stakeholders (central bank, government, other stakeholders) in the process of forming economic policy, the implementation of which can affect the level of economic development of the state, is substantiated. Conclusions. The comparative analysis with elements of benchmarking estimation is carried out The mechanism of relations of the central bank of the country with its government is improved. The role of this interaction of the country's central bank with its government and other stakeholders was assessed.Цель. Целью является проведение сравнительного исследования процессов сотрудничества центральных банков отдельных стран мира с их правительствами в контексте формирования механизма синергетического взаимодействия инструментов их публичной политики с целью повышения уровня развития экономики. Актуальность данного исследования заключается в необходимости установления эффективных формальных и неформальных связей между центральным банком страны как системообразующего финансового учреждения, которое формирует монетарную политику государства, и правительством страны как руководящей структуры, которая создает экономическую политику государства – часть своей публичной политики. При этом возникает необходимость проведения системного сравнительного анализа опыта развитых стран и развивающихся с целью формирования действенного инструментария взаимодействия публичной политики центрального банка страны с ее правительством и принятия эффективных управленческих решений, направленных на повышение уровня развития экономики государства. Результаты. Охарактеризована система отношений между центральным банком в развитых странах и в развивающихся с их правительствами. Выявлены факторы положительного и отрицательного влияния на формирование инструментария публичной экономической политики центрального банка страны и правительств. Проанализированы формальные и неформальные связи между центральными банками в отдельных странах мира и их правительствами в процессе реализации публичной политики центробанка. Установлены направления совершенствования механизма синергетического взаимодействия инструментов политики центральных банков стран с их правительствами, содержащий индикативные показатели взаимодействия центрального банка, министерств, правительства стран с целью принятия эффективных управленческих решений. Обоснована необходимость системной работы всех заинтересованных сторон (центральный банк, правительство страны, другие стейкхолдеры) в процессе формирования публичной политики, реализация которой может влиять на повышение уровня развития экономики государства. Выводы. Проведен сравнительный анализ, содержащий элементы бенчмаркингового оценивания. Усовершенствован механизм отношений центрального банка страны с ее правительством. Оценена роль данного взаимодействия центрального банка страны с ее правительством и другими стейкхолдерами.Мета. Метою є проведення порівняльного дослідження процесів співпраці центральних банків окремих країн світу з їх урядами в контексті формування механізму синергетичної взаємодії інструментів їх публічної політики з метою підвищення рівня розвитку економіки. Актуальність даного дослідження полягає в необхідності встановлення ефективних формальних та неформальних зв’язків між центральним банком країни як системоутворюючої фінансової установи, яка формує монетарну політику держави, та урядом країни як керівної структури, що створює економічну політику держави як частину своєї публічної політики. При цьому виникає необхідність проведення системного порівняльного аналізу досвіду розвинених країн та таких, що розвиваються, з метою формування дієвого інструментарію публічної політики центрального банку країни (у процесі взаємодії з її урядом) та прийняття ефективних управлінських рішень, які спрямовані на підвищення рівня розвитку економіки держави. Результати. Охарактеризовано систему відносин між центральним банком у розвинених країнах та в таких, що розвиваються, з їх урядами. Виявлено фактори позитивного та негативного впливу на формування інструментарію публічної економічної політики центрального банку країн та їх урядів. Проаналізовано формальні та неформальні зв’язки між центральними банками країн світу та їх урядами в процесі реалізації публічної політики центрального банку. Встановлені напрями удосконалення механізму синергетичної взаємодії інструментів політики центральних банків країн з їх урядами, який містить індикативні показники взаємодії центрального банку, міністерств, уряду країн з метою прийняття ефективних управлінських рішень. Обґрунтовано необхідність системної роботи всіх зацікавлених сторін (центральний банк, уряд країни, інші стейкхолдери) у процесі формування публічної політики, реалізація якої може впливати на підвищення рівня розвитку економіки держави. Висновки. Проведено порівняльний аналіз з елементами бенчмаркингового оцінювання. Удосконалено механізм відносин центрального банку країни з її урядом. Оцінено роль даної взаємодії центрального банку країни з її урядом та іншими стейкхолдерами

Стратегія регіонального розвитку громадського здоров’я в Україні: інноваційні аспекти

На фоні поширення коронавірусу COVID-19 питання розвитку системи громадського здоров’я в регіонах набуло додаткової актуальності. Особливо гостро в сучасних умовах стає питання активної промоції вакцинації від коронавірусної інфекції з боку представників центрів громадського здоров’я. Також вказані центри потребують матеріально-технічного дооснащення і посилення власного кадрового складу. В публікації пропонуються інноваційні кроки покращення публічного управління в сфері регіонального громадського здоров’я, зокрема, такі як ініціювання наукових досліджень у сфері громадського здоров’я, активізація з боку відповідних співробітників інформаційно-роз’яснювальної та комунікаційної діяльності з місцевим населенням щодо популяризації вакцинації і взагалі тренду культури здоров’я, запровадження моніторингу, оціювання та прогнозування ситуацій в сфері громадського здоров’я, комплексна розробка регіональної політики з обов’язковим урахуванням специфіки питань громадського здоров’я і відповідного кращого світового досвіду.На фоне распространения коронавируса COVID-19 вопрос развития системы общественного здоровья в регионах приобрёл дополнительную актуальность. Особенно остро в современных условиях становится вопрос активного продвижения вакцинации от коронавирусной инфекции со стороны представителей центров общественного здоровья. Также указанные центры нуждаются материально-техническое дооснащение и усиление собственного кадрового состава. В публикации предлагаются инновационные шаги улучшения публичного управления в сфере регионального общественного здоровья, в частности, такие как инициирование научных исследований в сфере общественного здоровья, активизация со стороны соответствующих сотрудников информационно-разъяснительной и коммуникационной деятельности с местным населением по популяризации вакцинации и вообще тренда культуры здоровья, внедрение мониторинга, оценка и прогнозирование ситуаций в сфере общественного здоровье, комплексная разработка региональной политики с обязательным учетом специфики вопросов общественного здоровья и соответствующего лучшего мирового опыта.Formulation of the problem. The spread of coronavirus COVID-19 is developing the public health system in the regions of Ukraine. Active promotion of coronavirus vaccination by public health centers is urgently needed. Also, these centers need logistics and strengthening their own staff. Analysis of recent research and publications. Public administration in the area of public health is the subject of research by many researchers. M. Banchuk and O. Dziuba [1] developed approaches to improving public health management taking according to the global challenges. In his monograph M. Spivak [8] studied the perspectives of domestic and foreign state health policy. V. Knyazevich, T. Avramenko, V. Korolenko [3] studied aspects of change management in health care. The authors under the direction of M. Bilynska and Ya. Radisha [2] in their collective monograph explored the issues of strategic health planning. The purpose of the article. Steps to improve public administration in the field of regional public health are offered in the publication: research in the field of public health, intensification of outreach and communication activities with the local population to promote vaccination, introduction of monitoring, evaluation and forecasting of public health situations health, etc. Conclusions from this study and prospects for further exploration. Thus, we have analyzed the state of development of the public health system at the regional level. Certain problems have been identified at the present stage. Innovative steps to improve public administration in the field of regional public health are proposed. Further research should focus on assessing the adequacy of the national public health system's response to the challenges of the global coronavirus epidemic

Цифрова трансформація сфери громадського здоров’я в Україні

Зараз коронавірусна інфекція поширюється по всьому світу. Фахівцям охорони здоров’я необхідно розробити нові інструменти для забезпечення епідеміологічної безпеки громадян. Перш за все, це стосується реалізації політики охорони здоров’я та культури здоров’я на міжгалузевому рівні. Допомагають у цьому аналітика великих даних, розумні рішення для вакцинації від COVID-19 та моніторингу захворюваності, мобільні додатки для моніторингу пересування та контактів людей, персональні розумні пристрої, кіберфізичні технології та інфраструктура розумного міста. Наукові праці дослідників присвячені впливу цифрової економіки на розвиток суспільства, застосуванню цифрових комунікацій у діяльності органів державної влади, особливостям формування цифрової культури, кібербезпеці та електронній демократії. Експерти НУО пропонують свої проекти цифрової трансформації в країні, в тому числі в сфері охорони здоров’я. Питання електронних інструментів у сфері охорони здоров’я та пов’язаної з нею державної політики поки що не розглядається в останніх наукових публікаціях. Мета статті – з’ясувати сучасний стан цифрової трансформації в державному управлінні та політиці України та світу, визначити подальші ефективні сфери застосування ІТ-інструментів у сфері політики громадського здоров’я. У статті досліджуються вітчизняні закони та нормативні акти у сфері електронного урядування. Проаналізовано запропоновані громадськими організаціями альтернативні проекти цифрової трансформації України. Встановлено, що на національному рівні сформовано основи цифрової трансформації у сфері охорони здоров’я та здоров’я населення зокрема. Автор статті фіксує приватну ініціативу професійних об’єднань ІКТ-фахівців, бажання та зусилля третього сектору у напрямку динамічного розвитку цифровізації охорони здоров’я. Регіони та місцеві громади на рівні об’єднаних територіальних громад недостатньо охоплені цифровим розвитком. Запропоновано напрями цифровізації державного управління та державної політики. Таким чином, використання цифрових та мобільних робочих місць у державному секторі та в органах місцевого самоврядування наблизить працівників до суспільства; дозволить їм якісно виконувати функції обслуговування, у тому числі охорони здоров’я. Інструменти електронного урядування займають одну з провідних позицій у формуванні державної політики. Сьогодні Україна заклала основи для цифрової трансформації державного управління та державної політики. Розроблено необхідну законодавчу та нормативно-правову базу для розвитку електронного урядування, у тому числі щодо профілактики захворюваності, моніторингу та оцінки стану здоров’я населення, пропаганди здорового способу життя, протиепідеміологічних заходів, формування культури здоров’я та розвитку здоров’я. збереження регіонального та місцевого бачення. Проте залишається проблема подальшого розвитку на регіональному рівні охорони здоров’я. Не вистачає коштів у місцевих бюджетах та досвідчених кадрів. Подальші дослідження мають зосередитися на аспектах гуманістичної політики охорони здоров’я, орієнтованої на людину, особливо в умовах карантину.В настоящее время коронавирусная инфекция распространяется по миру. Специалистам общественного здравоохранения необходимо разработать новые инструменты для обеспечения эпидемиологической безопасности граждан. В первую очередь, это касается реализации политики общественного здравоохранения и культуры здоровья на межотраслевом уровне. В этом отношении помогают аналитика больших данных, интеллектуальные решения для мониторинга вакцинации и заболеваемости COVID-19, мобильные приложения для мониторинга передвижения и контактов людей, персональные интеллектуальные устройства, киберфизические технологии и инфраструктура умного города. Научные работы исследователей посвящены влиянию цифровой экономики на развитие общества, применению цифровых коммуникаций в деятельности органов государственной власти, особенностям формирования цифровой культуры, кибербезопасности и электронной демократии. Эксперты НПО предлагают свои проекты цифровой трансформации в стране, в том числе в сфере здравоохранения. Вопрос об электронных инструментах в области общественного здравоохранения и связанной с ним государственной политики еще не рассматривался в последних научных публикациях. Цель статьи - выяснить текущее состояние цифровой трансформации в государственном управлении и политике Украины и мира, определить дальнейшие эффективные области применения ИТ-инструментов в сфере политики общественного здравоохранения. В статье исследуются внутренние законы и правила в области электронного правительства. Анализируются альтернативные проекты цифровой трансформации Украины, предлагаемые общественными организациями. Установлено, что на национальном уровне заложены основы цифровой трансформации в сфере здравоохранения и общественного здравоохранения в частности. Автор статьи фиксирует частную инициативу профессиональных объединений специалистов в области ИКТ, стремление и усилия третьего сектора в направлении динамичного развития цифровизации здравоохранения. Регионы и местные сообщества на уровне объединенных территориальных сообществ недостаточно охвачены цифровым развитием. Предложены направления цифровизации государственного управления и государственной политики. Таким образом, использование цифровых и мобильных рабочих мест в государственном секторе и в органах местного самоуправления приблизит сотрудников к обществу; позволит им выполнять качественные сервисные функции, включая здравоохранение. Инструменты электронного правительства занимают одно из ведущих мест в формировании государственной политики. Сегодня Украина заложила основы цифровой трансформации государственного управления и государственной политики. Разработана необходимая законодательная и нормативная база для развития электронного правительства, в том числе с точки зрения профилактики заболеваемости, мониторинга и оценки общественного здоровья, пропаганды здорового образа жизни, противоэпидемиологических мер, формирования культуры здоровья и развития здорового образа жизни. сохранение регионального и местного видения. Однако проблема дальнейшего развития на региональном уровне здравоохранения остается. Не хватает средств в местных бюджетах и ​​опытных кадров. Дальнейшие исследования должны быть сосредоточены на аспектах гуманистической политики общественного здравоохранения, ориентированной на человека, особенно в области карантина.Currently, coronavirus infection is spreading around the world. Public health professionals need to develop new tools to ensure the epidemiological safety of citizens. First of all, it concerns the implementation of public health policy and health culture at the intersectoral level. Big data analytics, smart solutions for COVID-19 vaccination and morbidity monitoring, mobile applications to monitor the movement and contact of in-dividuals, personal smart devices, cyberphysical technologies, and smart city infrastruc-ture help in this regard. Scientific works of researchers are devoted to the impact of the digital economy on the development of society, the application digital communications in the activities of public authorities, the peculiarities of the formation of digital culture, cybersecurity and e-democracy. NGO’s experts offer their projects of digital transfor-mation in the country, including in the field of health care. The issue of electronic tools in the field of public health and related public policy has not yet been addressed in recent scientific publications. The purpose of the article is to find out the current state of digital transformation in public administration and politics of Ukraine and the world, to deter-mine further effective areas of application of IT tools in the field of public health policy. The article examines domestic laws and regulations in the field of e-government. Alter-native projects of digital transformation of Ukraine proposed by public organizations are analyzed. It is established that at the national level, the foundations of digital transfor-mation in the field of health care and public health in particular have been formed. The author of the article records a private initiative of professional associations of ICT spe-cialists, the desire and efforts of the third sector in the direction of dynamic development of digitalization of health care. Regions and local communities at the united territorial communities’ level are not sufficiently covered by digital development. The directions of digitalization of public administration and public policy are proposed. Thus, the use of digital and mobile jobs in the public sector and in local governments will bring employees closer to society; will enable them to perform quality service functions, includ-ing health care. E-government tools are one of the leading positions in public policy-making. Today, Ukraine has laid the foundations for the digital transformation of public administration and public policy. The necessary legislative and regulatory framework for the development of e-government has been developed, including in terms of morbidity prevention, monitoring and assessment of public health, promotion of healthy lifestyles, anti-epidemiological measures, formation of health culture and development of health-preserving regional and local visions. However, the problem of further development at the regional level of public health remains. There are not enough funds in local budgets and experienced staff. Further research should focus on aspects of human-centred, hu-manistic public health policy, especially in quarantine

Правовий напрям публічної політики у сфері громадського здоров`я в аспекті забезпечення соціальної підтримки вразливих верств населення

Мета дослідження - обґрунтувати та розробити система-тизований комплекс нормативно-правового забезпечення структурно-функціональної моделі (СФМ) медичної допомоги (МД) дітям з бронхолегеневою дисплазією (БЛД), зокрема щодо соціа-льно-медичної допомоги та соціальної підтримки сімей, у яких утримується дитина з інвалідністю (дитина з особливими по-требами). Наведено авторське визначення нормативно-правового забезпечення компонентів структурно-функціональної моделі медичної допомоги дітям з бронхолегене-вою дисплазією, зокрема щодо соціальної підтримки сімей, у яких виховуються діти з інвалідністю, що була зорієнтована на поси-лення соціального захисту, індивідуалізації робочого графіку та зайнятості, розширення доступності та здешевлення продуктів харчування, пацієнт-орієнтованої соціальної допомоги та пок-ращення економічного стану осіб, які утримують неповносправ-них дітей та дітей з інвалідністю, інші актуальні проблеми хворих на БЛД. Законом України № 5067–VI «Про зайнятість населення» відновлено права громадян, які мають додаткові га-рантії у працевлаштуванні та забезпечені цих гарантій, а щодо цільового контингенту СФМ — посилює соціальний захист ба-тьків, встановлення скороченої тривалості робочого часу або неповного робочого дня чи робочого тижня не тільки для жінок, які виховують дитину з інвалідністю, індивідуалізація робочого часу під час здійснення догляду за хворим членом сім’ї. Передба-чається забезпечення справедливості в оподаткуванні згідно з Директивою Ради ЄС № 2006/112, а щодо цільового контингенту СФМ — здешевлення харчових продуктів для спеціального харчу-вання дітей. Забезпечується також реалізація соціальної спра-ведливості в пенсійному забезпеченні батьківської сім’ї та щодо цільового контингенту СФМ — покращення економічного стану осіб, які утримують неповносправних дітей та дітей з інвалід-ністю. Визначено комплексне реформування системи охорони здоров’я задля створення мережі державних та комунальних за-кладів з достатнім рівнем самостійності, що стосується цільо-вого контингенту СФМ і реалізує підходи, спрямовані на ство-рення системи, орієнтованої на пацієнта, здатної забезпечити медичне обслуговування в умовах закладу. Для вдосконалення за-конодавчого та нормативно-правового забезпечення впродовж 2014–2017 років визначено напрями реалізації законодавчої іні-ціативи. Удосконалено соціально-медичну допомогу: посилено со-ціальний захист батьків, що мають на утриманні дитину віком до 6 років, індивідуалізовано тривалість робочого часу під час здійснення догляду за хворим членом сім’ї, встановлено здешев-лення харчових продуктів для спеціального харчування дітей, об-ґрунтовано створення системи допомоги, орієнтованої на паціє-нта, покращено економічний стан осіб, які утримують дітей під час одночасного підвищення взаємної відповідальності бать-ків у матеріальній допомозі та інше, чим удосконалено норма-тивно-правове забезпечення цього компоненту СФМ медичної допомоги дітям з БДЛ.Цель исследования - обосновать и разработать систематизированный комплекс нормативно-правового обеспечения структурно-функциональной модели (СФМ) медицинской помощи (МД) детям с бронхолегочной дисплазией (БЛД), в частности относительно социально-медицинской помощи и социальной поддержки семей, в которых содержится ребенок с инвалидностью (ребенок с особыми потребностями). Приведено авторское определение нормативно-правового обеспечения компонентов структурно-функциональной модели медицинской помощи детям с бронхолегочной дисплазией, в частности по социальной поддержке семей, в которых воспитываются дети с инвалидностью, ориентированной на усиление социальной защиты, индивидуализации рабочего графика и занятости, расширение доступности и удешевление продуктов питания, пациент-ориентированной социальной помощи и улучшение экономического состояния лиц, удерживающих инвалидов детей и детей с инвалидностью, другие актуальные проблемы больных БЛД. Законом Украины № 5067-VI «О занятости населения» восстановлены права граждан, имеющие дополнительные гарантии в трудоустройстве и обеспеченные этими гарантиями, а в отношении целевого контингента СФМ - усиливает социальную защиту родителей, установление сокращенной продолжительности рабочего времени или неполного рабочего дня или рабочей недели не только для женщин, воспитывающих ребенка с инвалидностью, индивидуализация рабочего времени при осуществлении ухода за больным членом семьи. Предполагается обеспечение справедливости в налогообложении согласно Директиве Совета ЕС № 2006/112, а в целевом контингенте СФМ — удешевление пищевых продуктов для специального питания детей. Обеспечивается также реализация социальной справедливости в пенсионном обеспечении родительской семьи и относительно целевого контингента СФМ - улучшение экономического состояния лиц, удерживающих детей с инвалидностью. Определено комплексное реформирование системы здравоохранения для создания сети государственных и коммунальных учреждений с достаточным уровнем самостоятельности, касающейся целевого контингента СФМ и реализующего подходы, направленные на создание системы, ориентированной на пациента, способной обеспечить медицинское обслуживание в условиях заведения. Для усовершенствования законодательного и нормативно-правового обеспечения на протяжении 2014-2017 годов определены направления реализации законодательной инициативы. Усовершенствована социально-медицинская помощь: усилена социальная защита родителей, имеющих на содержании ребенка в возрасте до 6 лет, индивидуализирована продолжительность рабочего времени при осуществлении ухода за больным членом семьи, установлено удешевление пищевых продуктов для специального питания детей, -основано создание системы помощи, ориентированной на пациента, улучшено экономическое состояние лиц, которые удерживают детей при одновременном повышении взаимной ответственности родителей в материальной помощи и другое, чем усовершенствовано нормативно-правовое обеспечение этого компонента СФМ медицинской помощи детям с БДЛ.The author’s legal support of the components of the structural-functional model (SFM) of medical care for children with bronchopulmonary dysplasia (BPD) is given in this article, in particular regarding social support for families in which children with disabilities are raised, which is aimed at strengthening social protection, individuali-zation of the worker schedule and employment, expanding the availability and cheap-ening of food products, patient-oriented social assistance and improving the economic condition of persons with children with disabilities, other urgent problems of patients with BPD. The Law of Ukraine number 544-VIII «On Employment» renewed the rights of citizens with additional guarantees in employment, and provided these guarantees, and with respect to the target contingent of the SFM, it strengthens the social protec-tion of parents, the establishment of a shorter working time or part-time or non-working week only for women who raise a disabled child, individualization of working time in the care of a sick family member. It is envisaged to ensure fairness in taxation in accordance with EU Council Directive number 2006/112, and in relation to the tar-get contingent of the SFM — the reduction in the cost of food for special nutrition for children. It is also ensured that social justice is implemented in the pension provision of the parental family and, in relation to the target contingent of the SFM, is the im-provement of the economic condition of persons with disabled children. A comprehen-sive reform of the health care system has been defined to create a network of state and communal institutions with a sufficient level of independence, which in relation to the target contingent, the SFM implements approaches aimed at creating a patient oriented system that can provide medical care in an institution. In order to improve the legislative and regulatory support during 2014–2019, directions for the implementation of the legislative initiative were identified. Socio-medical assistance has been improved: social protection of parents with dependent children under 6 years of age has been strengthened, working hours have been individualized when taking care of a sick fam-ily member, food products have been cheapened for special nutrition of children, the creation of a patient-oriented care system has been substantiated, the economic state of persons supporting children has been improved while increasing the mutual responsi-bility of parents in material assistance and other, which improved the regulatory and legal support of this component of the SFM of medical care for children with BDL

Стратегічне управління та управління змінами

Мета навчальної дисципліни полягає у розвитку системних знань та умінь щодо здійснення стратегічного управління на національному, регіональному та місцевому рівнях публічного управління, а також управління змінами на організаційному рівні

Actual aspects of public health policy formation on the example of Ukraine

Our publication is devoted to the evolution of the public health system, its role in public health promotion and determination of the basic notions. According to the definition of the World Health Organization, public health is a science and practice of the diseases prevention, increase in life expectancy and health promotion with the help of the organized actions of the society. Yet in practice, public health formed under difficult conditions. In the article we consider the following questions: stages of public health system formation in the world and in Ukraine; analysis of public health system formation in Ukraine: institutional frameworks and strategic priorities and basic operational public health functions in Ukraine. We propose suggestions on legal procedures state improvement in public health in Ukraine in the context of European integration

A digital transformation into occupational health and safety systems: a review of the best practices in Europe

Цифровізація активно поширюється і широко впроваджується в системах охорони праці (OHS). Прогресивні технології дозволяють ефективно впроваджувати цифрові системи у всіх елементах циклу управління – від планування до моніторингу, оцінки та рішень у різних секторах економіки. Цілься. Мета статті – дати огляд поточного стану цифрової трансформації в політиці гігієни праці європейських країн та України та визначити позитивні та негативні аспекти цифровізації в системах управління охороною праці. метод. Огляд базується на повних дослідницьких статтях, звітах і матеріалах конференцій у Scopus, Web of Science і базі даних Google Scholar, де ключові слова «оцифрування», «гігієна праці», «безпека», «роботи» та «системи управління» для літератури пошук використовували. Результати. Загалом було проаналізовано 51 джерело, включаючи 23 повні дослідницькі статті та 28 публікацій від EU-OSHA, МОП та ОЕСР. Формування бази даних і використання систем великих даних та інструментів контролю для моніторингу та оцінки робочого середовища, цифрових інструкцій, законодавства та платформ електронного навчання є основними цифровими інструментами в системах управління охороною праці. Використання програм навігатора на робочому місці допомагає зібрати необхідну інформацію та внести правильні норми в закон. Застосування нових цифрових технологій дозволяє ефективніше виконувати функції інспекції охорони праці, обслуговування та запобігання ризикам, а також зменшити виробничі травми та захворювання. Висновки. Нова ідеологія державної політики щодо розробки цифрових систем управління охороною праці (DOHSS) зробить ефективними рішення, засновані на фактичних даних, і досягне високих стандартів безпеки, а також стимулюватиме зростання бізнесу окремих галузей на національному та європейському рівнях. Кращий європейський досвід цифрової трансформації в системи управління охороною праці може бути впроваджений і в Україні.Digitization is actively spreading and widely implemented in the occupational health and safety (OHS) systems. Progressive technologies make it possible to effectively implement digitalised systems in all the elements of management cycle - from planning to monitoring, evaluation and solutions in the different economy sectors. Aim. The purpose of the article is to give a review on the current state of digital transformation in OHS policy of European countries and Ukraine and identify the positive and negative aspects of digitization in OHS management systems. Method. The review is based on full research articles, reports and conference proceedings in Scopus, Web of Science and Google Scholar database, where the keywords ‘digitization’, ‘occupational health’, ‘safety’, ‘robots’ and ‘management systems’ for literature search have used. Results. In total 51 sources were under analysis, including 23 full research articles and 28 publications from EU-OSHA, ILO and OECD. The database formation and use of big data systems and control tools for monitoring and assessing work environment, digital guidelines, legislation and e-teaching platforms are the main digital instruments in OHS management systems. Use of workplace navigator programs helps to collect necessary information and make right regulations by the law. Use of new digital technologies allows more effectively perform OHS inspection, service and risk prevention functions, and diminish work related injuries and illnesses. Conclusions. A new ideology of public policy in developing digitalised OHS management systems (DOHSS) will make the evidence-based solutions effective and achieve high safety standards and stimulate business growth of specific industries on the national and EU level. The best European experiences of digital transformation into OHS management systems can be implemented also in Ukraine

Спосіб популяційної стратифікації населення регіону з використанням інтегрального показника якості довкілля

Спосіб популяційної стратифікації населення регіону з використанням інтегрального показника якості довкілля включає визначення рівня забруднення довкілля з наступним визначенням інтегрального індексу показника якості довкілля. Попередньо виконують в реальному часі радіометром виміри фонових значень потужності дози у-випромінювання (Х1), газоаналізатором вимір викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин (Х2, тонн/км2). За допомогою радіометра вимірюють забруднення території Cs137 (Х3). Забруднення приземного прошарку атмосфери зі стаціонарних джерел (Х4) вимірюють газоаналізатором. За допомогою вимірювача параметрів ґрунтів вимірюють щільність накопичених токсичних відходів промислового виробництва І-ІІІ класу небезпеки (Х5). Після чого для кожної особи або однорідної онтогенетичної групи населення відповідного району розраховують показник відносної ентропії по кожному із перелічених інформативних факторів за формулою: hn=-kхlog2k, де k - індекс відношення районного інформативного показника рХn до RXn - відповідного регіонального інформативного показника, n=5 - кількість врахованих факторів довкілля. Стратифікацію виконують за екологічними кластерами регіону (ЕКР) з використанням інтегрального показника якості довкілля, що розраховують за формулою: EQn=Іh1+h2+h3…+hnІ/Xn, де h - показник відносної ентропії; Хn - інформативний показник забруднення. Коли значення показника EQn знаходиться у межах 1,0-0,7 визначають належність особи чи однорідної онтогенетичної групи осіб до ЕКР1 - з високим рівнем якості довкілля, 0,69-0,31 - ЕКР2 - з середнім рівнем якості довкілля, 0,30 і менше - ЕКР3 - з низьким рівнем якості довкілля