Онкопластичні операції у хворих на злоякісні пухлини шкіри голови

The results of oncoplastic surgeries were analyzed in 62 patients with malignant tumors of head of the skin (54 pts. – skin cancer at stage T2-4, and 8 pts. – cutaneous melanoma T4N0-2M0). Primary plasty of a surgical wound was performed in 47 patients (76,0 %), a delayed one in 15 patients (24,0 %). Different oncoplastic techniques were clinically evaluated and optimal plasty methods for a wound closure were determined. Local complications were observed in 21,9 % of the patients in the group with traditional wound care, and in 10,0 % of the patients in the group which used TIMEconcept in wound treatment. Bacterial studies of the ulcerous surface of malignant tumors demonstrated an atypical colonization of microorganisms for the head skin of E. coli and Pseudomonas aeruginosa. It has been concluded that the choice of the method of plasty after radical cancer surgery depends on the location, size and depth of the postoperative defect. By applying methods of flap transposition, rotation-advancement and bridge flaps, and autodermoplasty we achieved optimal conditions for an adequate closure of the operative wound with satisfactory functional and cosmetic consequences. A determination of the microbial spectrum on the ulcerous surface of the malignant tumor before surgery is a necessary research for a purposeful selection of antibacterial therapy during oncoplastic operations.Проанализированы результаты онкопластических операций у 62 больных злокачественными опухолями кожи головы (54 – рак кожи на стадии Т2-4, 8 – меланома кожи Т4N0-2M0). Первичную пластику операционной раны было выполнено у 47 больных (76 %), отсроченную – у 15 больных (24 %). Клинически оценены способы онкопластических операций и определены наиболее целесообразные методы пластики. Местные осложнения наблюдали у 21,9 % больных, у которых послеоперационные раны велись традиционным способом, и в 10,0 % больных, у которых применяли TIME-концепт лечения ран. Бактериальные исследования с язвенной поверхности злокачественных опухолей показали нетипичную для кожи головы колонизацию микроорганизмов кишечной и синегнойной палочки. Сделаны выводы, что выбор метода пластики после радикальных онкологических операций зависит от локализации, величины и глубины послеоперационного дефекта. Применением способов транспозиционной пластики, ротационной и мостовидной пластик, аутодермопластики достигают оптимальных условий полноценного закрытия операционной раны с удовлетворительными функциональными и косметическими последствиями. Определение микробного спектра с язвенной поверхности злокачественной опухоли накануне хирургического вмешательства необходимо для целенаправленного выбора антибактериальной терапии при онкопластических операциях.Проаналізовано результати онкопластичних операцій у 62 хворих на злоякісні пухлини шкіри голови (54 – рак шкіри на стадії Т2-4; 8 – меланома шкіри Т4N0-2M0). Первинну пластику операційної рани виконано в 47 пацієнтів (76,0 %), відстрочену – у 15 осіб (24,0 %). Клінічно оцінено способи онкопластичних операцій і визначено оптимальні методи пластики. Місцеві ускладнення спостерігали у 21,9 % осіб, в яких післяопераційні рани велися традиційним способом, і в 10,0 % пацієнтів, у котрих застосовували TIMEконцепт лікування ран. Бактеріальні дослідження з виразкової поверхні злоякісних пухлин показали нетипову для шкіри голови колонізацію мікроорганізмів кишкової та синьо-гнійної паличок. Дійшли висновку, що вибір методу пластики після радикальних онкологічних операцій залежать від локалізації, величини і глибини післяопераційного дефекту. Застосуванням способів транспозиційної пластики, ротаційної і мостоподібної пластик, автодермопластики досягають оптимальних умов повноцінного закриття операційної рани із задовільними функціональними і косметичними наслідками. Визначення мікробного спектра на виразковій поверхні злоякісної пухлини напередодні хірургічного втручання є необхідним дослідженням для ціленаправленого вибору антибактеріальної терапії під час онкопластичних операцій

Bryophytes as indicators of recovery posttechnogenic landscapes of sulfur extraction.

РАБИК І. В., ЛОБАЧЕВСЬКА О. В., ЩЕРБАЧЕНКО О. І., ДАНИЛКІВ І. С. (2017). Мохоподібні як індикатори відновлення посттехногенних ландшафтів видобутку сірки. Чорноморськ. бот. ж., 13 (4) : 468–480. doi : 10.14255/2308-9628/17.134/5На території нерекультивованого відвалу сірчаного видобутку виявлено 45 видів бріофітів, рекультивованого – 32 види. На основі результатів біоморфологічного аналізу мохоподібних встановлено, що на нерекультивованому відвалі серед біоморф переважають плетива та дернинки, тоді як на рекультивованих ділянках більшість мохів утворюють життєву форму дернинка. Серед екологічних груп нерекультивованого відвалу переважно трапляються мезотрофні мезофіти і ксеромезофіти, на рекультивованій території до найчисельніших груп належать мезотрофні ксеромезофіти і мезоевтрофні гігромезофіти. Моховий покрив рекультивованого відвалу здебільшого представлений епігейними мохами зі стратегією поселенці та багаторічні стаєри конкурентні, тоді як на нерекультивованому відвалі ростуть мохоподібні з різними життєвими стратегіями. Результати аналізу життєвих стратегій мохоподібних, видового різноманіття, груп видів з різною активністю, способами розмноження і показниками біомаси дають можливість стверджувати, що проведена рекультивація сприяла значній стабілізації мікрокліматичних та едафічних умов, а на нерекультивованій території переважання серед видів різних субстратних груп епігейних мохів вказує на низьку зімкнутість трав’яного ярусу та різноманіття умов місцезростань. Отримані результати свідчать про важливу роль мохоподібних для індикації стану рослинного покриву на девастованих територіях та контролю їх відновлення. На территории нерекультивованного отвала добычи серы выявлено 45 видов бриофитов, рекультивированного – 32 вида. На основании результатов биоморфологического анализа мохообразных установлено, что на нерекультивованном отвале среди биоморф преобладают плетения и дерновинки, тогда как на рекультивированных участках большинство мохообразных образуют жизненную форму дерновинки. Среди экологических групп нерекультивованного отвала преобладают мезотрофные мезофиты и ксеромезофиты, на рекультивированной территории к наиболее многочисленным группам принадлежат мезотрофные ксеромезофиты и мезоэвтрофные гигромезофиты. Моховой покров рекультивированного отвала представлен в основном эпигейными мхами со стратегией поселенцы и многолетние стайеры конкурентные, тогда как на нерекультивованном отвале растут мохообразные с различными жизненными стратегиями. Результаты анализа жизненных стратегий мохообразных, видового разнообразия, групп видов с разной активностью, способами размножения и биомассой дают возможность утверждать, что осуществленная рекультивация способствовала значительной стабилизации микроклиматических и эдафических условий, а на нерекультивированной территории преобладание эпигейных мхов среди видов различных субстратных групп указывает на низкую сомкнутость травяного яруса и разнообразие условий местообитаний. Полученные результаты свидетельствуют о важной роли мохообразных для индикации состояния растительного покрова на девастированных территориях и контроля их восстановления. 45 bryophytes species on not recultivated areas of sulfur mining dump, and 32 species on recultivated areas were found. Biomorphological analysis of mosses was provided. Wefts and turfs are dominates mosses biomorfs on not recultivated areas. Turf is widespread biomorfs on recultivated areas. Most species of mosses from not recultivated areas are mesotrophic mesophytes and xeromesophytes which grows on wide substrate specter. However, terricolous mesotrophic xeromesophytes and mesoeutrophical gigromesophytes mosses are present in recultivated areas. According to our research, recultivation can significantly stabilize the micro-climatic and edaphic conditions. The results are suggest an important role of bryophytes as indication of vegetation condition on devastated areas and monitoring of their restoratio