КРИМІНОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ РІВНЯ ТА ДИНАМІКИ ТЕРОРИСТИЧНИХ АКТІВ В УКРАЇНІ

A description and explanation of the indicators of the level and dynamics of the spread of terrorist acts in Ukraine during 2010–2016 have been provided. The author has stated the high level of terrorist attacks during the last four years and the presence of unfavorable tendencies in their reproduction. The problems of statistical accounting of terrorist acts related to the shortcomings of the legal principles of anti-terrorist activity, departmental manipulations with statistical information and other factors have been analyzed. It has been concluded that, despite the fluctuation of the level of terrorist attacks during 2014–2016, the dynamics of solving these crimes demonstrates a steady, controversial tendency to decrease in 2016 comparing to 2015 (in crime indicators). Besides, even a visual, cursory analysis of the ratio of the number of terrorist attacks and detected persons suspected of their commission in Ukraine, makes it possible to affirm either about critical ineffectiveness of the activities of the Security Service of Ukraine in detecting and investigating these crimes and the failed counter-terrorism policy of the state in the whole or about exceptional artificiality and excessive overstatement of terrorist attacks’ indicators. At the same time, the most striking difference is between recorded terrorist acts and the number of convicted persons. In this connection, the author has substantiated the necessity of radical reforming of the legal principles of the state’s response to the crimes of aggression and war crimes and the separation of the latter from the anti-terrorist measures. Otherwise, the author considers it highly problematic to provide scientific provision for anti-terrorist measures through a biased statistical situation and inadequate information models of terrorism in Ukraine.Надано опис і пояснення показникам рівня та динаміки поширення терористичних актів в Україні протягом 2010–2016 рр. Констатовано на збереження високого рівня терактів протягом останніх чотирьох років і наявності несприятливих тенденцій у їх відтворенні. Проаналізовано проблеми статистичного обліку терористичних актів, пов’язані з недоліками правових засад антитерористичної діяльності, відомчими маніпуляціями зі статистичною інформацією та іншими чинниками

Ethno-religious terrorism: essence, dimensions, concept

Orlov, Y. Ethno-religious terrorism: essence, dimensions, concept / Yurii Orlov, Andrii Yashchenko, Yurii Danylchenko // Baltic Journal of Economic Studies. – Riga: Publishing house «Baltija Publishing», 2018. – Vol. 4, Num. 4. – P. 244-251. – DOI: 10.30525/2256-0742/2018-4-4-244-251.Orlov, Y., Yashchenko, A., & Danylchenko, Y. (2018). ETHNO-RELIGIOUS TERRORISM: ESSENCE, DIMENSIONS, CONCEPT. Baltic Journal of Economic Studies, 4(4), 244-251. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2018-4-4-244-251.Метою статті є виявлення, опис та пояснення сутності тероризму як загальноцивілізаційного кримінального феномена, характеристик вимірів його відтворення і формування його концепції на цій основі.The objective of the article is to identify, describe, and explain the essence of terrorism as a general civilizational criminal phenomenon, the characteristics of dimensions of its reproduction and the formation of its concept on this basis. The results of the study provided the grounds for several conclusions. First, ethno-religious terrorism is manifested as a cultural phenomenon, a special segment of the inhumane discourse of hostility and aggressive social practices. It appears as a reaction to the systemic planetary crisis of managing economics, culture, consumption of natural resources, and becomes possible in the result of the massive loss of identity, fragmentation of the world-view. Secondly, we have established that the specified type of terrorism is a segment of aggressive and violent crime, in the collective and psychological basis of which there is the religious and ideological and/or ethnic domination in the systems of socio-political practice, which is achieved through intimidation as a result of committed murders, destruction or damage to property, objects of nature and offenses of a preventive nature (financial, human resources, information, and other provision). Thirdly, ethno-religious terrorism exists within three dimensions: individual (the act of sacrifice, catharsis), group (integration, social orientation) and general (administrative practice, political criminal activity, the postmodern phenomenon of the culture). The applied value of the study is that the suggested vision of the nature and dimensions of ethno-religious terrorism can be used to improve the systemic principles of counteracting its reproduction.The latter should be reflected in the improvement of the provisions of the United Nations Global Counterterrorism Strategy through the consolidation of a coherent, coordinated system of level differentiation of anti-terrorist activities' directions and measures. We note that without changing the basic approaches within the cultural, political, and economic aspects of the interaction of nations and peoples of the world with regard to their diversity and parity, proper autonomy, without stopping the global tendency towards marginalization, it is impossible to effectively counteract to ethno-religious terrorism. Value/originality. The new vision of a complex, multidimensional nature of ethno-religious terrorism has been formed in the work. Its nature is grounded as a civilizational phenomenon reflected on the level of discourse, mass social practices, global managerial strategies. It forms an empirically grounded theoretical basis for increasing the effectiveness of counteracting ethno-religious terrorism in Europe and the world in the whole.Целью статьи является выявление, описание и объяснение сущности терроризма как общецивилизационного криминального феномена, характеристик измерений его воспроизводства и формирования его концепции на этой основе

навчальний посібник

Законодавче забезпечення правоохоронної діяльності : навч. посіб. / за заг. ред. В. В. Сокуренка. – Харків : Стильна типографія, 2017. – 1164 с. – (до 100-річчя підготовки охоронців правопорядку у Харкові).У навчальному посібнику представлено методичні рекомендації, пропозиції і зауваження до проектів нормативно-правових актів та наукові роз’яснення окремих положень чинного законодавства, розроблені кафедрами факультету № 1 Харківського національного університету внутрішніх справ. Наукові праці, що включено до навчального посібника, безпосередньо стосуються питань удосконалення форм та методів діяльності слідчих і інших підрозділів органів Національної поліції України. Для працівників органів Національної поліції України, науковців, викладачів, ад’юнктів, аспірантів, докторантів, курсантів, студентів та слухачів навчальних закладів юридичного профілю, а також усіх, хто цікавиться питаннями удосконалення діяльності органів Національної поліції України і інших органів правопорядку.The training manual presents methodological recommendations, suggestions and comments on draft normative legal acts and scientific explanations of certain provisions of the current legislation developed by the departments of the faculty No. 1 of the Kharkov National University of Internal Affairs. Scientific works, included in the textbook, directly relate to issues of improving the forms and methods of activity of investigative and other units of the National Police of Ukraine. For employees of the National Police of Ukraine, scientists, teachers, adjuncts, graduate students, doctoral students, cadets, students and students of legal educational institutions, as well as anyone interested in improving the activities of the National Police of Ukraine and other law enforcement agencies.В учебном пособии представлены методические рекомендации, предложения и замечания к проектам нормативно-правовых актов и научные разъяснения отдельных положений действующего законодательства, разработанные кафедрами факультета № 1 Харьковского национального университета внутренних дел. Научные труды, включен в учебного пособия, непосредственно касаются вопросов совершенствования форм и методов деятельности следственных и других подразделений органов Национальной полиции Украины. Для работников органов Национальной полиции Украины, научных работников, преподавателей, адъюнктов, аспирантов, докторантов, курсантов, студентов и слушателей учебных заведений юридического профиля, а также всех, кто интересуется вопросами совершенствования деятельности органов Национальной полиции Украины и других органов правопорядка

Criminological analysis of the state and particularities of determination of the illegal possession of vehicles in Ukraine under conditions of armed aggression

Статтю присвячено кримінологічному аналізу стану та особливостей детермінації незаконного заволодіння транспортними засобами в умовах збройної агресії. Встановлено, що динаміка незаконного заволодіння транспортними засобами в умовах збройного конфлікту є несприятливою. Констатовано значне зростання кількості вчинених кримінальних правопорушень, передбачених ст. 289 Кримінального кодексу України. З’ясовано, що погіршення криміногенної обстановки за критерієм, який досліджується, сталося за рахунок активізації дії низки факторів, чільне місце серед яких належить ситуативним. Виявлено й описано чотири їх групи, які ідентифікуються за складовими криміногенних ситуацій. Наглядово-дефіцитні фактори – група детермінант незаконного заволодіння транспортними засобами, що становлять комплекси криміногенних ситуацій, особливостями яких є недостатній контроль та нагляд за транспортними засобами на місцях їхнього статичного перебування. В умовах збройного конфлікту зазначені детермінанти формуються у зв’язку з терміновим залишенням транспортних засобів без нагляду, коли пріоритет надається порятунку життя та здоров’я, особистій свободі за наявності ризику бойового впливу, окупації території. Кримінально-бойові чинники незаконного заволодіння транспортними засобами формуються як елементи бойової обстановки; заволодіння транспортними засобами цивільних осіб відбувається або на полі бою, або у зв’язку з виконанням представниками країни-агресора (комбатантами та іншими учасниками збройного конфлікту, що воюють) завдань на шкоду інтересам України: незаконне заволодіння транспортними засобами членами диверсійно-розвідувальних груп або ворожими (російськими) комбатантами під час ведення бойових дій. Окупаційні фактори найбільш інтенсивно відтворюються в умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України та пов’язані з такою самою масштабною та комплексною віктимізацією населення, яка виявляється на тимчасово окупованих територіях. Ця категорія громадян повністю позбавлена юридичних гарантій дотримання їхніх прав і свобод. Віктимно-урбаністичні фактори представлені конгломерацією обставин криміногенного значення, що формують ситуацію ослабленого контролю за транспортними засобами у місцях їх вимушеної концентрації через тривале зберігання. У таких ситуаціях йдеться насамперед про незаконне заволодіння транспортними засобами внутрішньо переміщених осіб. Через масове переміщення громадян із північних, східних, південних областей України в західний регіон країни утворився дефіцит охоронюваних, належним чином облаштованих місць для паркування, спростився доступ злочинців до транспортних засобів.The article deals with the criminological analysis of the state and peculiarities of determination of the illegal possession of vehicles in conditions of armed aggression. It has been established that the dynamics of illegal vehicle possession in the context of armed conflict are unfavourable. There has been a significant increase in the number of criminal offences committed under article 289 of the Criminal Code of Ukraine. It has been established that the deterioration of criminogenic situation according to the criterion under study was due to the intensification of a number of factors, the leading place among which is occupied by situational factors. Four groups have been defined and described, which are identified with the components of criminogenic situations. Supervisory and deficit factors are a group of determinants of illegal vehicle possession that represent complex criminogenic situations, the characteristics of which are inadequate control, supervision of vehicles in a static location. In situations of armed conflict, these determinants are shaped by the urgency of leaving vehicles unattended, prioritising saving lives and health, personal freedom when there is a risk of combat exposure, and the occupation of territory. Criminal and combat factors of illegal possession of vehicles are formed as an element of the combat situation; possession of vehicles by civilians occurs either on the battlefield or in connection with the performance by representatives of the aggressor country (combatants and other participants in the armed conflict) of tasks harmful to the interests of Ukraine: illegal possession of vehicles by members of diversionary-intelligence groups or hostile (Russian) combatants during combat operations. Occupation factors are most intensively reproduced in the conditions of full-scale armed aggression of the Russian Federation against Ukraine and are associated with the same large-scale and complex victimisation of the population who find themselves in the temporarily occupied territories. This category of citizens is completely deprived of legal guarantees of their rights and freedoms. Victim-urban factors are represented by a conglomeration of circumstances of criminogenic significance that form a situation of relaxed control over vehicles in places where they are forced to concentrate, for relatively long periods of time. These situations primarily involve the illegal possession of vehicles by internally displaced persons. The mass displacement of citizens from the northern, eastern and southern regions of Ukraine to the western region has created a shortage of secure, properly equipped parking spaces, making it easier for criminals to gain access to vehicles.  The article deals with the criminological analysis of the state and peculiarities of determination of the illegal possession of vehicles in conditions of armed aggression. It has been established that the dynamics of illegal vehicle possession in the context of armed conflict are unfavourable. There has been a significant increase in the number of criminal offences committed under article 289 of the Criminal Code of Ukraine. It has been established that the deterioration of criminogenic situation according to the criterion under study was due to the intensification of a number of factors, the leading place among which is occupied by situational factors. Four groups have been defined and described, which are identified with the components of criminogenic situations. Supervisory and deficit factors are a group of determinants of illegal vehicle possession that represent complex criminogenic situations, the characteristics of which are inadequate control, supervision of vehicles in a static location. In situations of armed conflict, these determinants are shaped by the urgency of leaving vehicles unattended, prioritising saving lives and health, personal freedom when there is a risk of combat exposure, and the occupation of territory. Criminal and combat factors of illegal possession of vehicles are formed as an element of the combat situation; possession of vehicles by civilians occurs either on the battlefield or in connection with the performance by representatives of the aggressor country (combatants and other participants in the armed conflict) of tasks harmful to the interests of Ukraine: illegal possession of vehicles by members of diversionary-intelligence groups or hostile (Russian) combatants during combat operations. Occupation factors are most intensively reproduced in the conditions of full-scale armed aggression of the Russian Federation against Ukraine and are associated with the same large-scale and complex victimisation of the population who find themselves in the temporarily occupied territories. This category of citizens is completely deprived of legal guarantees of their rights and freedoms. Victim-urban factors are represented by a conglomeration of circumstances of criminogenic significance that form a situation of relaxed control over vehicles in places where they are forced to concentrate, for relatively long periods of time. These situations primarily involve the illegal possession of vehicles by internally displaced persons. The mass displacement of citizens from the northern, eastern and southern regions of Ukraine to the western region has created a shortage of secure, properly equipped parking spaces, making it easier for criminals to gain access to vehicles

Terrorism: Phenomenon, Determination, Counteraction

Данильченко, Ю. Б. Тероризм : феномен, детермінація, протидія : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук (д-ра наук) : 12.00.08 / Ю. Б. Данильченко; МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Харків, 2018. - 34 с.Дисертація є першою з часів початку збройного конфлікту на Сході України монографічною роботою, в якій комплексно, із застосуванням сучасної методології юридичних досліджень розглянуто систему заходів кримінологічного впливу на тероризм та супутні йому явища з метою усунення факторів, що сприяють їх відтворенню та існуванню. У результаті проведеного дослідження розглянуто феномен тероризму в системі кримінального насильства та здійснено типологізацію проявів сучасного тероризму. Проаналізовано кількісні та якісні показники тероризму в Україні в контексті відповідних світових і європейських трендів. Здійснено кримінологічну характеристику особи сучасного терориста. Сформульовано загальну концепцію детермінації тероризму та визначено систему факторів детермінації тероризму. Проаналізовано механізм детермінації терористичного акту. Розглянуто концепцію механізму протидії тероризму. Досліджено організаційно-правові засади протидії тероризму. Визначено коло суб’єктів протидії тероризму та оцінено їх кримінологічну діяльність у цьому напрямку. Розглянуто якість координації дій суб’єктів щодо протидії тероризму та систему відповідних заходів. Проаналізовано загальносоціальні та спеціальнокримінологічні заходи протидії тероризму. Визначено напрями удосконалення віктимологічних заходів протидії тероризму.The dissertation is the first monographic paper since the beginning of the armed conflict in the East of Ukraine, where the system of measures of criminological influence on terrorism and its related phenomena has been comprehensively studied with the usage of modern methodology of legal research with the purpose of elimination of factors contributing to their reproduction and existence. As a result of the conducted research, the author has studied the phenomenon of terrorism within the system of criminal violence and has carried out the typology of manifestations of modern terrorism. The quantitative and qualitative indicators of terrorism in Ukraine in the context of relevant world and European tendencies have been analyzed. Criminological characteristic of a modern terrorist’s personality has been carried out. The general concept of determination of terrorism has been formulated and the system of factors of determination of terrorism has been defined. The mechanism of determination of a terrorist act has been analyzed. The concept of the mechanism of counteracting terrorism has been considered. Organizational and legal principles of counteracting terrorism have been researched. The range of subjects of counteracting terrorism has been defined and their criminological activity in this area has been estimated. The quality of coordination of actions of the subjects combating terrorism and the system of appropriate measures have been considered. General social, special and criminological measures of counteracting terrorism have been analyzed. The directions of improving the victimological measures of counteraction to terrorism have been determined.Диссертация является первой со времен начала вооруженного конфликта на востоке Украины монографической работой, в которой комплексно, с применением современной методологии юридических исследований рассмотрена система мер криминологического воздействия на терроризм и сопутствующие ему явления с целью устранения факторов, способствующих их воспроизводству и существованию. В результате проведенного исследования рассмотрен феномен терроризма в системе криминального насилия и осуществлена типологизация проявлений современного терроризма. Проанализированы количественные и качественные показатели терроризма в Украине в контексте соответствующих мировых и европейских трендов. Установлено, что терроризм в Украине воспроизводится согласно тенденциям, идентичным с таковыми в общемировом и европейском измерениях. Всплеск статистически зарегистрированной террористической активности в течение последних пяти лет связывается с созданием в апреле 2014 г. и последующей деятельностью на территории отдельных районов Донецкой и Луганской областей террористических организаций «ДНР» и «ЛНР», развязыванием и ведением агрессивной войны против Украины со стороны РФ, а также особенностями правового регулирования деятельности, связанной с противодействием ей. Осуществлена криминологическая характеристика личности современного террориста. Сформулирована общая концепция детерминации терроризма и определена система факторов его детерминации. Предложен системоформный комплекс детерминант терроризма – фасетная их классификация. По содержанию, специфике воздействия на базовую систему, уровням действия и другим критериям выделены различные детерминанты терроризма, которые дополнительно градуируются за счет их содержательного анализа. Предложенная вариативная классификационная характеристика детеминации терроризма имеет системно-структурированное межуровневое и внутриуровневое строение, объединенное функциональными зависимостями детерминант, дает целостное представление о процессе их генезиса, закладывает условия для дальнейшего системного факторного анализа детерминации терроризма по определенной типологии. Проанализирован механизм детерминации террористического акта. Рассмотрена концепция механизма противодействия терроризму. Исследованы организационно-правовые основы противодействия терроризму. Определен круг субъектов противодействия терроризму и оценена их криминологическая деятельность в этом направлении. Оценено качество координации действий субъектов по противодействию терроризму и система соответствующих мероприятий. Проанализированы общесоциальные и специально-криминологические меры противодействия34 терроризму. Определены направления совершенствования виктимологических мер противодействия терроризму. Предложена разветвленная система научно обоснованных предложений по совершенствованию теоретических знаний и практических подходов к организации и осуществлению уголовно-превентивного воздействия на террористическую преступность, в том числе за счет повышения эффективности организационно-правового обеспечения противодействия терроризму, оптимизации действующей системы субъектов противодействия терроризму, модернизации как вертикальных, так и горизонтальных коммуникативных связей между ними, активизации сотрудничества и углубления взаимодействия с научными и исследовательскими учреждениями с целью совершенствования форм и методов противодействия терроризму и т. д

Criminological space: the way to synergy

Литвинов, О. М. Кримінологічний простір: шлях до синергії / Олексій Миколайович Литвинов, Юрій Броніславович Данильченко // Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2022. – № 1 (26). – С. 78-87.Стаття присвячена дослідженню евристичного шляху кримінологічного пізнання, внаслідок чого цілеспрямоване висловлювання кримінологом конкретних ідей запускає процеси функціональної самоорганізації системи кримінологічного дискурсу, в рамках якого смислові компоненти накопичуються та інтегруються у єдиний багатовимірний кримінологічний простір.The article is devoted to the study of the heuristic path of criminological cognition. As a result the purposeful expression of specific ideas by a criminologist triggers the processes of functional self-organization of the criminological discourse system. There the semantic components are accumulated and integrated into a single multidimensional criminological space.Статья посвящена исследованию эвристического пути криминологического познания, в результате чего целенаправленное высказывание криминологом конкретных идей запускает процессы функциональной самоорганизации системы криминологического дискурса, в рамках которого смысловые компоненты накапливаются и интегрируются в единое многомерное криминологическое пространство