Evaluation of Sprague Dawley rats as biomodels to detect damage on DNA in leukocytes of peripheral blood and hepatic cells, by means of the comet assay

Las rupturas de cadena simple y la formación de sitios lábiles al álcali en el ADN han sido parámetros ampliamente utilizados para la detección de genotoxicidad y han sido demostradas sus implicaciones en enfermedades degenerativas, el cáncer, y recientemente están vinculadas al estrés oxidativo. Este artículo tuvo como objetivo realizar una comparación en cuanto a la frecuencia espontánea (basal) e inducida con ciclofosfamida, de las rupturas de cadena simple y la formación sitios lábiles al álcalis en el ADN de leucocitos de sangre periférica y células hepáticas en ratas Sprague Dawley de ambos sexos, mediante el ensayo Comet. Se administraron 10 ratas/sexo/grupo durante 14 días, utilizando un grupo control negativo (no administrado), dos controles con sustancias vehículo y un control positivo administrado con ciclofosfamida 50 mg/kg por vía intraperitoneal. Pasado este tiempo se realizo la electroforesis alcalina de células inviduales en gel de leucocitos de sangre periférica y de las células hepáticas, para demostrar el posible daño en el ADN. Se concluyó que esta línea de rata constituye un buen modelo experimental in vivo para demostrar el daño primario en el ADN dado la baja frecuencia espontánea de los indicadores analizados. Además bajo nuestras condiciones experimentales resulta más factible la utilidad de este biomodelo en las determinaciones de daño en leucocitos de sangre periférica en ambos sexos.The induction of strand breaks (SB) or alkali-labile sites formation on DNA have been parameters broadly used for the genotoxicity detection and their implications have been demonstrated in degenerative illnesses, the cancer, and recently linked to the oxidative stress. This article had as objective to carry out a comparison to the spontaneous basal frequency and induced with cyclophosphamide, the induction of strand breaks or alkali-labile sites formation on DNA of leukocytes of peripheral blood and hepatic cells of Sprague Dawley rats of both sexes, by means of the Comet Assay. We administered 10 rats/sex/group for 14 days, using a negative control group (not administered), two substance-vehicle controls and positive control cyclophosphamide administered with 50 mg/kg, intraperitoneal route. The last time of administered was performed the alkaline electrophoresis them gel individual cells from leukocytes of peripheral blood and hepatic cells to demonstrate the possible damage to the DNA. These rat line constitute a good in vivo experimental model to demonstrate the primary damage in the DNA given the low spontaneous frequency of the analyzed indicators. Also under our experimental conditions it is more feasible the biomodels utility in the determinations of damage in leukocytes of peripheral blood in both sexes

Evaluation of Sprague Dawley rats as biomodels to detect damage on DNA in leukocytes of peripheral blood and hepatic cells, by means of the comet assay

Las rupturas de cadena simple y la formación de sitios lábiles al álcali en el ADN han sido parámetros ampliamente utilizados para la detección de genotoxicidad y han sido demostradas sus implicaciones en enfermedades degenerativas, el cáncer, y recientemente están vinculadas al estrés oxidativo. Este artículo tuvo como objetivo realizar una comparación en cuanto a la frecuencia espontánea (basal) e inducida con ciclofosfamida, de las rupturas de cadena simple y la formación sitios lábiles al álcalis en el ADN de leucocitos de sangre periférica y células hepáticas en ratas Sprague Dawley de ambos sexos, mediante el ensayo Comet. Se administraron 10 ratas/sexo/grupo durante 14 días, utilizando un grupo control negativo (no administrado), dos controles con sustancias vehículo y un control positivo administrado con ciclofosfamida 50 mg/kg por vía intraperitoneal. Pasado este tiempo se realizo la electroforesis alcalina de células inviduales en gel de leucocitos de sangre periférica y de las células hepáticas, para demostrar el posible daño en el ADN. Se concluyó que esta línea de rata constituye un buen modelo experimental in vivo para demostrar el daño primario en el ADN dado la baja frecuencia espontánea de los indicadores analizados. Además bajo nuestras condiciones experimentales resulta más factible la utilidad de este biomodelo en las determinaciones de daño en leucocitos de sangre periférica en ambos sexos.The induction of strand breaks (SB) or alkali-labile sites formation on DNA have been parameters broadly used for the genotoxicity detection and their implications have been demonstrated in degenerative illnesses, the cancer, and recently linked to the oxidative stress. This article had as objective to carry out a comparison to the spontaneous basal frequency and induced with cyclophosphamide, the induction of strand breaks or alkali-labile sites formation on DNA of leukocytes of peripheral blood and hepatic cells of Sprague Dawley rats of both sexes, by means of the Comet Assay. We administered 10 rats/sex/group for 14 days, using a negative control group (not administered), two substance-vehicle controls and positive control cyclophosphamide administered with 50 mg/kg, intraperitoneal route. The last time of administered was performed the alkaline electrophoresis them gel individual cells from leukocytes of peripheral blood and hepatic cells to demonstrate the possible damage to the DNA. These rat line constitute a good in vivo experimental model to demonstrate the primary damage in the DNA given the low spontaneous frequency of the analyzed indicators. Also under our experimental conditions it is more feasible the biomodels utility in the determinations of damage in leukocytes of peripheral blood in both sexes

Assessment of Sprague Dawley rats as biomodel in two antigenotoxicity assays

The discovery of new drugs with antigenotoxic effect constitutes in our days a prioritized line of research. In this work was evaluated the response of Sprague Dawley rats (both sexes) against cyclophosphamide and bleomycin by means of alkaline comet assay of peripheral blood leukocytes and micronuclei in bone marrow cells assay as antigenotoxicy biomodel. Higher induction of the strand breaks (SB) and alkali-labile sites formation on DNA damage were obtained with the use of the cyclophosphamide and bleomycin, both in the design of 48 and 24 hr administration before the euthanasia. In the mironucleis assay was obtained high results of induction the micronucleus formation in bone marrow cells with cyclophosphamide was administered 48 and 24 hr before euthanasia in both sexes. These results are useful in studies of drugs evaluation that they have not been explored in to the in vivo antigenotoxicity environment. [Vet. World 2011; 4(10.000): 455-460

Comparison of micronuclei frequency in bone marrow cells of three rat lines

The aim of this paper is to compare the spontaneous and induced with cyclophosphamide micronucleus indexes in bone marrow cells of the Sprague Dawley, Lewis and Wistar rat lines. Five experimental groups were formed (10 animals of each sex and of each line, in every group). The first group was used as the negative control (intact animals), the second one was exposed to oral administration of drugs; other conditions were the same as for the other groups. The third group was treated with 2 % Tween 65 and the fourth group was treated with 0.9 % NaCl. Both substances were administered by oral way to 2 ml/kg during 14 days. The fifth group was treated intraperitoneally with strong mutagen cyclophosphamide in the dose of 50 mg/kg (10 ml/kg in solution), on 48th and 24th hours before euthanasia. The Sprague Dawley line (both sexes) was significantly different from the other lines. Rats of this line had lower index of spontaneous formation of micronuclei, higher index of cyclophosphamide­induced micronucle formation, percent of micronucleated erythrocytes in bone marrow and the index of cytotoxicity. The results obtained make it possible to identify the most appropriate line of rats as model animals for studies of genotoxicity. It will allow also to obtain more accurate estimates of genotoxicity of various substances.Сравнивали спонтанные и индуцированные циклофосфамидом микроядерные индексы в клетках костного мозга трех линий крыс – Sprague Dawley, Льюис и Вистар. Сформировали пять экспериментальных групп (по 10 животных каждого пола и линии в каждой группе). Первую группу использовали в качестве негативного контроля (интактные животные), вторая служила контролем влияния перорального приема препаратов. Все условия содержания были одинаковыми для всех групп животных. Крыс третьей группы обрабатывали 2 % Tween 65, а четвертой группы – 0,9 % NaCl. Оба вещества вводили перорально в дозе 2 мл/кг в течение 14 дней. Животных пятой группы обрабатывали внутрибрюшинно циклофосфамидом в дозе 50 мг/кг (10 мл/кг раствора), за 48 и 24 ч до эвтаназии. Линия Sprague Dawley (оба пола) существенно отличается от других. Крысы этой линии имели низкие показатели спонтанного образования микроядер и высокий индекс при индукции циклофосфамидом, а также процент эритроцитов с микроядрами в костном мозге и индекс цитотоксичности. Полученные результаты позволяют определить наиболее подходящие линии крыс в качестве модельных животных для изучения генотоксичности. Это также позволит получать более точные оценки генотоксичности различных веществ. Порівнювали спонтанні та індуковані циклофосфамідом мікроядерні індекси в клітинах кісткового мозку трьох ліній щурів – Sprague Dawley, Люіс і Вистар.Сформували п’ять експериментальних груп (по 10 тварин кожної статі і лінії в кожній групі). Першу групу використали як негативний контроль (інтактні тварини), друга слугувала контролем впливу перорального прийому препаратів. Всі умови утримання були однаковими для всіх груп тварин. Щурів третьої групи обробляли 2 % Тween 65, а четвертої групи – 0,9 % NaCl. Обидві речовини вводили перорально в дозі 2 мл/кг впродовж 14 днів. Тварин п’ятої групи обробляли внутрішньочеревно циклофосфамідом в дозі 50 мг/кг (10 мл/кг розчину), за 48 і 24 год до евтаназії. Лінія Sprague Dawley (обидві статі) істотно відрізнялась від інших. Щури цієї лінії мали низькі показники спонтанного утворення мікроядер і високий індекс при індукції циклофосфамідом, а також відсоток еритроцитів з мікроядрами в кістковому мозку та індекс цитотоксичності. Отримані результати дозволяють визначити найбільш відповідні лінії щурів як модельних тварин для вивчення генотоксичності. Це також дозволить отримувати точніші оцінки генотоксичності різних речовин