Технологія 3D-друку в текстильній та модній індустріях

Однією з найбільш значущих технологій четвертої промислової революції є 3D-друк. Надзвичайна річ у застосуванні технології тривимірного друку полягає в тому, що її можна використовувати для створення різноманітних предметів, адаптованих до власних потреб. У індустрії моди існує потреба в індивідуальних захисних засобах. У даній роботі представлена можливість застосування нових технологій, таких як 3D-моделювання захисних елементів, які можна зробити за допомогою 3D-принтерів. 3D-моделювання та адитивні технології (3D-друк) можуть бути використані при розробці захисного робочого одягу. Для виготовлення потрібен лише цифровий файл із 3D-моделлю та правильно обраний матеріал. В даному досліджені використано термопластичний поліуретан. Зразки конструкції були побудовані та змодельовані за допомогою програмного забезпечення Rhinoceros. Зразки можуть бути інтегровані в предмет одягу для відтворення форми тіла та забезпечення необхідного захисту. Робота спрямована на вивчення можливості застосування 3D-друку з використанням термопластичного поліуретану для розробки захисного спорядження. У індустрії моди тривимірний (3D) друк використовувався дизайнерами та інженерами для створення різноманітних речей, починаючи від аксесуарів і закінчуючи одягом. Дана робота одна з небагатьох, в якій доведено можливість його застосування в засобах індивідуального захисту. Адитивна технологія та 3D-друк є предметом інтенсивних досліджень та розробок (методи, матеріали, нові техніки, сфери застосування тощо), що продовжено в даному досліджені з використанням термопластичного поліуретану. Розроблено зразки матеріалів, які можуть бути застосовані у захисному одязі.The extraordinary thing about the application of 3D printing technology is that it can be used to create accessible items customized to personal needs. In the fashion industry, there is a need for individualized protective equipment. The possibility of applying new technologies such as 3D modelling of protective elements that can be made by using 3D printers is presented in this paper. 3D modelling and additive technologies (3D printing) can be used in the development of protective work clothing. The fabrication process only requires the digital file with the 3D model and the right material – we chose to use thermoplastic polyurethane (TPU). The design samples were constructed and modelled using a software program called Rhinoceros. The samples can be integrated into the clothing item, in order to follow the body shape and to provide the necessary protection. This paper aims to explore the applicability of 3D printing materials using thermoplastic polyurethane (TPU) for the development of protective gear. In the fashion industry, three-dimensional (3D) printing has been used by designers and engineers to create everything from accessories to clothing, but only a few studies have investigated its applicability in personal protective equipment. One of the most significant technologies of the fourth industrial revolution is 3D printing. Additive manufacturing and 3D printing are the subject of intensive research and development (methods, materials, new techniques, application areas, etc.). The purpose of this study is to develop 3D printing samples and study conditions related to TPU

A comparative study of heating elements used for the development of textile heaters

The focus of this paper is to make a comparison between five different types of conductive, heatable samples. These textile samples have been produced according to the five most important implementation techniques such as knitting, weaving, embroidery, printing and nonwoven padding. The idea is to identify a conductive option best suitable for a heating application. This study was divided into four major steps: choosing the adequate materials, swatch production, conductivity measurements and heating behaviour assessment. The first three methods use electro conductive wires as heating elements, the fourth uses conductive ink and the fifth uses carbon black coating. For all of them, resistance, current and heat distribution was measured. The results show that the best options for the development of a wearable textile heating system are the embroidered and the woven techniques, as their mechanical strength and elasticity, is sufficiently high and the fabric/substrate structure allows the insertion/deposition of different types of heating element