«ЩОБ ХОЧ НЕ СИДЯЧОГО ТАТАРИ БРАЛИ…»

Одним із вагомих (не в останню чергу з точки зору суспільної ваги) напрямків в колі наукових зацікавлень Ганни Кирилівни є краєзнавство, до якого не завжди «прихильно» ставиться академічна наука. Саме з краєзнавчої актуальності виводить Автор у передмові потребу у написанні роботи, присвяченої досить знаковій постаті на загальноукраїнському тлі і абсолютно виключній особистості на регіональному рівні – Михайлові Федоровичу Комарову (1844-1913) (с.4-5