Зв’язок між латентною міофасціальною тригерною точкою та діапазоном рухів м’язів-згиначів і розгиначів колінного суглоба

The study purpose was to assess the relationship between Latent Myofascial Trigger Point and range of motion in the lower limb of athletes. A lower Pain pressure threshold (< 25 lbs/cm2) in muscles indicates the presence of a latent myofascial trigger point. Materials and methods. Initially, the study involved 46 male Athletes (aged 20-23 years) as participants. The pain pressure threshold was measured by the pressure algometer (FPX 25 Wagner Instruments, Greenwich, CT, USA) to detect latent myofascial trigger points on the hamstring and quadriceps muscles. Out of 46 participants, 23 tested positive with a latent myofascial trigger point, and rest of them tested negative with a latent myofascial trigger point. All the participants measured knee flexor and extensor range of motion with the Kinovea software (version 0.9.5). In descriptive statistics, mean and standard deviation were used, and Pearson correlation was used to determine the relationship between the variables. The level of significance was set at 0.05. Results. A significant correlation was found between Latent Myofascial Trigger Points and lower limb range of motion (p < 0.05), and it was also observed that the magnitude of correlation coefficient was very large (0.7–0.9). Conclusions. Latent Myofascial Trigger Points impair sports performance by decreasing the range of motion of knee flexors and extensors. In light of this, Latent Myofascial Trigger Point should be considered a serious musculoskeletal disorder, and appropriate preventative measures should be taken by health professionals.Метою дослідження було оцінити взаємозв’язок між латентною міофасціальною тригерною точкою та діапазоном рухів у нижній кінцівці спортсменів. Нижчий поріг больового тиску (<25 фунтів/см2) у м’язах вказує на наявність латентної міофасціальної тригерної точки. Матеріали та методи. Спочатку в дослідженні брали участь 46 спортсменів чоловічої статі (віком 20–23 роки). Поріг больового тиску вимірювали алгометром тиску (модель FPX 25, виробник Вагнер Інструментс, Грінвіч, Конектикут, США) для виявлення латентних міофасціальних тригерних точок на підколінному сухожиллі та чотириголовому м’язі. Із 46 учасників 23 дали позитивний результат тесту з латентною міофасціальною тригерною точкою, а решта з них дали негативний результат із латентною міофасціальною тригерною точкою. Усі учасники вимірювали діапазон рухів згиначів і розгиначів колінного суглоба за допомогою програмного забезпечення Kinovea (версія 0.9.5). В описовій статистиці використовували середнє значення та стандартне відхилення, а для визначення зв’язку між змінними використовували кореляцію Пірсона. Рівень значущості був заданий показником 0,05. Результати. Було виявлено статистично значущу кореляцію між латентними міофасціальними тригерними точками та діапазоном рухів нижніх кінцівок (p <0,05), а також спостерігалося, що величина коефіцієнта кореляції була дуже високою (0,7–0,9). Висновки. Латентні міофасціальні тригерні точки погіршують спортивні результати, зменшуючи діапазон рухів згиначів і розгиначів коліна. У світлі цього латентну міофасціальну тригерну точку слід вважати серйозним розладом опорно-рухового апарату, і медичні працівники повинні вживати відповідних профілактичних заходів

Вплив онлайн-занять віньяса-йогою на витривалість нижньої та верхньої частини тіла домогосподарок: рандомізоване дослідження в період після пандемії COVID-19

Study purpose. The COVID-19 pandemic has a considerable impact on social and financial factors in addition to health outcomes. There is, however, still little information available as to how Covid-19 actually impacted housewives. Consequently, this paper aims to provide a new dimension to the study of how vinyasa could support mothers’ fitness throughout the pandemic. This study sought to determine whether an online vinyasa programme for 8 weeks during Covid-19 pandemic could significantly influence housewives’ upper and lower body muscle endurance. Materials and methods. 24 housewives (between the ages of 26 and 36) from the NCR region of Delhi participated in the study. The participants were divided at random and put either into the experimental group (vinyasa) or the control group. Both upper and lower body muscular endurance was found to be the health-related variable. The longest-lasting bent knee push-ups were used to gauge upper body muscular endurance, while the longest-lasting bodyweight squat holds over a 90-degree angle were used to gauge lower body muscle endurance. Results. To analyse the findings, tests were run both prior to and following the training. A substantial difference between the experimental group and control group was found using ANCOVA to compare them to the baseline after 8 weeks. Conclusions. Thus, it was determined that the online/virtual vinyasa training programme was a successful way for housewives to increase  their body muscular endurance (health-related fitness).  Мета дослідження. Пандемія COVID-19 має значний вплив на соціальні та фінансові фактори, окрім наслідків для здоров’я. Однак поки що мало інформації про те, як Covid-19 насправді вплинув на домогосподарок. Отже, метою цієї статті є забезпечення нового виміру дослідженню того, як віньяса-йога могла підтримувати фізичну форму матерів протягом пандемії. Метою цього дослідження було визначити, чи могла онлайн-програма занять віньяса-йогою протягом 8 тижнів під час COVID-19 суттєво вплинути на витривалість м’язів верхньої та нижньої частини тіла домогосподарок. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 24 домогосподарки (віком від 26 до 36 років) з Національносго столичного регіону Делі (Індія). Учасниць розподілили випадковим чином до експериментальної групи (віньяса-йога) або до контрольної групи. Установлено, що м’язова витривалість як верхньої, так і нижньої частини тіла є змінною, пов’язаною зі здоров’ям. Найтриваліші віджимання на колінах використовували для вимірювання витривалості м’язів верхньої частини тіла, тоді як найтриваліші утримання присіду із власною вагою під кутом 90 градусів використовували для вимірювання витривалості м’язів нижньої частини тіла. Результати. Для аналізу отриманих результатів були проведені тести до та після тренування. Між експериментальною та контрольною групою було виявлено значну різницю за допомогою коваріаційного аналізу, який використовували для їх порівняння із вихідним рівнем через 8 тижнів. Висновки. Таким чином, було визначено, що онлайн/віртуальна програма занять віньяса-йогою є успішним способом для домогосподарок підвищити м’язову витривалість свого тіла (фізичну витривалість)

Balancing orbital volume reduction and redistribution for a tailored surgical treatment in Graves’ ophthalmopathy

Aim!#!The purpose of this study is to share our experience on the use of different orbital decompression techniques, as well as the principles followed for deciding the most case-appropriate procedure that ensured the most favorable outcomes.!##!Methods!#!We reviewed the Graves' ophthalmopathy cases operated over the course of 14 years, regarding the presenting signs, the imaging evaluation, the degree of exophthalmos, the type of surgical orbital decompression performed, and the postoperative outcomes.!##!Results!#!All 42 patients identified presented with proptosis, with 92.8% cases of bilateral proptosis. The main addressing concern was functional in 54.8% cases and aesthetic in 45.2% patients. CT was used for the preoperative evaluation in all cases. In total, 81 orbits were operated. The orbital decompression surgery involved only the orbital fat in 7.4% of orbits and associated fat and bone decompression in the other 92.6% of orbits. The postoperative results were favorable in all cases regarding both appearance and function, with minimal postoperative complications.!##!Conclusion!#!The adequate selection of the most suitable procedure based on the characteristics of each case is the prerequisite for a successful surgery. We found that the association of fat and bone decompression of various extents is most permissive in tailoring the degree of decompression to the existing requirements

The Impact of Peripheral Vision on Manual Reaction Time Using Fitlight Technology for Handball, Basketball and Volleyball Players

The purpose of the research was to identify the impact of peripheral (unilateral and bilateral) vision on manual reaction time to visual stimuli in handball, basketball and volleyball players by implementing a 6-week experimental program of specific exercises and some adapted tests using Fitlight technology. The research included 412 players (212 male—51.5%; 200 female—48.5%) from three team sports: basketball—146 (35.4%), handball—140 (40%) and volleyball—126 (30.6%). The experimental program carried out over 6 weeks was identical for all handball, basketball and volleyball players participating in the study; two training sessions per week were performed, with each session lasting 30 min; 15 exercises were used for the improvement of manual reaction time to visual stimuli involving peripheral vision. Through the Analysis of Variance (ANOVA), we identified statistically significant differences between the arithmetic means of the samples of handball, basketball and volleyball players, as well as according to general samples also of gender (male and female), p = 0.000. Male and female handball samples achieved the greatest progress in manual reaction time to visual stimuli involving peripheral vision for the Reaction time test with a unilateral right visual stimulus (30 s) and the Reaction time test with a unilateral left visual stimulus (30 s), while general sample also of male and female basketball samples, for the Reaction time test with bilateral visual stimuli (30 s) and the Reaction time test with six Fitlights (1 min); male and female volleyball samples recorded the lowest progress in all tests compared to handball and basketball groups. According to our results, female samples made greater progress in reaction time than male groups for all four tests of the present study. The implemented experimental program led to an improvement in manual reaction time to visual stimuli due to the use of Fitlight technology and the involvement of peripheral vision for all research samples