ОСОБЛИВОСТІ РЕМОДЕЛЮВАННЯ ЗВИВИСТИХ АРТЕРІЙ ЕНДОМЕТРІЯ ПРИ ФОРМУВАННІ СУДИННОГО КОМПОНЕНТА ФІБРОВАСКУЛЯРНОГО ЯДРА ПОЛІПІВ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ

The issues of remodeling of the endometrium and its components in recent years have received increasing attention. The functional layer of the uterus has a unique property – physiological angiogenesis, depending on the hormonal cyclicity of the female body. Changes in the endometrium in general and its vascular component in particular are not well understood. The issue of remodeling the tortuous arteries of the functional layer of the uterus when exposed to additional external factors requires attention. The aim of the study – based on the pathological analysis of archival preparations of the endometrium of women of reproductive age using additional histochemical techniques, determine the structural features of the vascular component and the fibrovascular core of endometrial polyps. Material and Methods. The study included 55 cases of biopsy archival preparations of the endometrium of women of reproductive age: 43 were endometrial polyps, 12 – physiological endometrium. Conducted standard staining with hematoxylin and eosin and additional histochemical methods: resorcin-fuscin by Hart, picrofuscin by Van Gieson and three chrome Masson. Results and Discussion. Among 43 cases of endometrial polyps, 15 cases of glandular polyps were revealed, 26 cases of glandular-stromal ones. Clinically, 33 patients were diagnosed with infertility, 10 fertile women. For control, 12 samples of normal functional endometrium were selected: in the proliferation phase – six cases and secretion – six. Histochemical staining methods made it possible to determine the structural features of the fibrovascular nucleus of endometrial polyps – cells of large thick-walled vessels, often arranged in chains in the form of a “track”. It is established that the composition of the endometrium of the gland normally includes epithelial cells and fibrous elements of the connective tissue located circularly around them, which are visualized by using additional histochemical staining. Our studies have shown that in the normal spiral arteries there are nofibrous elements, and in the conditions of endometrial remodeling in the form of polypous transformation, fibrous elements are an essential element of the arteries. Additional external factors (such as chronic inflammation, etc.) contribute to the progressive vascularization of polyps. The latter is manifested not only by the fibrovascular nucleus of the polyp, but also by the phenomenon of capillary polyps. Conclusions. The presence of fibrovascular nuclei in endometrial polyps is a manifestation of vascular remodeling, which consists in the appearance of arteries with an elastically collagen skeleton. Vascular accumulation is characteristic of the fibrovascular nuclei of a polyp and, along with the more pronounced fibrous character of the stroma, can serve as a valuable differential diagnostic sign that distinguishes the polyp from the background tissue of the endometrium with its small size. The described vascularization is crucial for the progressive growth of the polyp and its possible malignancy. The use of additional histochemical methods allows to facilitate the differential diagnosis of a polyp from both different types of hyperplasia and normal endometrium.Вопросам ремоделирования эндометрия и его составляющих в последние годы уделяется все больше внимания. Функциональный слой матки обладает уникальным свойством – физиологическим ангиогенезом, зависящим от гормональной цикличности женского организма. Изменения эндометрия в целом и его сосудистого компонента в частности изучены недостаточно. Требует внимания вопрос ремоделирования извилистых артерий функционального слоя матки при воздействии дополнительных внешних факторов. Цель – на основании патоморфологического анализа архивных препаратов эндометрия женщин репродуктивного возраста с применением дополнительных гистохимических методик определить структурные особенности сосудистого компонента и фиброваскулярного ядра полипов эндометрия. Материал и методы. Исследовали 55 биопсийных архивных препаратов эндометрия женщин репродуктивного возраста: 43 препарата полипов эндометрия, 12 – физиологического эндометрия. Проводили стандартное окрашивание гематоксилином и эозином, а также использовали дополнительные гистохимические методы: окрашивание резорцин-фуксином по Харту, пикрофусцином по Ван Гизон и треххромным методом Масона. Результаты. Среди 43 случаев полипов эндометрия выявлено 15 случаев железистых полипов, 26 – железисто-стромальных. Клинически у 33 пациенток диагностировано бесплодие, 10 женщин были фертильными. Для контроля отобраны 12 образцов нормального функционального эндометрия, по шесть случаев в фазах пролиферации и секреции. Гистохимические методы окрашивания позволили определить особенности строения фиброваскулярного ядра полипов эндометрия – наличие ячеек больших толстостенных сосудов, которые часто располагаются цепочками в виде «дорожки». Установлено, что в состав эндометриальной железы в норме входят клетки эпителия и циркулярно расположенные вокруг них волокнистые элементы соединительной ткани, которые визуализируются при использовании дополнительных гистохимических окрашиваний. Наши исследования показали, что в норме в спиральных артериях отсутствуют волокнистые элементы, а в условиях ремоделирования эндометрия в виде полипозной его трансформации – волокнистые элементы являются обязательным элементом артерий. Дополнительные внешние факторы (такие, как хроническое воспаление и др.) способствуют прогрессирующей васку­ляризации полипов. Последняя проявляется не только фиброваскулярным ядром полипа, но и феноменом капилляризации полипов. Выводы. Наличие фиброваскулярного ядра в полипах эндометрия является проявлением сосудистого ремоделирования, которое заключается в появлении артерий с эластично-коллагеновым каркасом. Скопления сосудов характерны для фиброваскулярной ножки полипа и, наряду с более выраженным волокнистым характером стромы, могут служить ценным дифференциально-диагностическим признаком, отличающим полип от фоновой ткани эндометрия при его небольших размерах. Описанная васкуляризация является решающей для прогрессирующего роста полипа и его возможной малигнизации. Применение дополнительных гистохимических методов позволяет облегчить дифференциальную диагностику полипа как от различных видов гиперплазии, так и нормального эндометрия.Питанням ремоделювання ендометрія та його складових в останні роки приділяється все більше уваги. Функціональний шар матки має унікальну властивість – фізіологічний ангіогенез, який залежить від гормональної циклічності жіночого організму. Зміни ендометрія загалом та його судинного компонента зокрема вивчені не достатньо. Потребує уваги питання ремоделювання звивистих артерій функціонального шару матки за умов впливу додаткових зовнішніх факторів. Мета – на основі патоморфологічного аналізу архівних препаратів ендометрія жінок репродуктивного віку із застосуванням додаткових гістохімічних методик визначити структурні особливості судинного компонента та фіброваскулярного ядра поліпів ендометрія. Матеріал і методи. Досліджували 55 біопсійних архівних препаратів ендометрія жінок репродуктивного віку: 43 препарати поліпів ендометрія, 12 – фізіологічного ендометрія. Проводили стандартне фарбування гематоксиліном та еозином, а також використовували додаткові гістохімічні методи фарбування: резорцин-фуксином за Хартом, пікрофусцином за Ван Гізон та трихромним методом Масона. Результати. Серед 43 випадків поліпів ендометрія виявлено 15 випадків залозистих поліпів, 26 – залозисто-стромальних. Клінічно у 33 пацієнток діагностовано непліддя, 10 жінок були фертильними. Для контролю відібрали 12 зразків нормального функціонального ендометрія: по 6 випадків у фазах проліферації та секреції. Гістохімічні методи забарвлення дозволили визначити особливості будови фіброваскулярного ядра поліпів ендометрія – наявність осередків великих товстостінних судин, які часто розташовуються ланцюжками у вигляді «доріжки». Встановлено, що до складу ендометріальної залози в нормі входять клітини епітелію та циркулярно розташовані навколо них волокнисті елементи сполучної тканини, які візуалізуються при використанні додаткових гістохімічних фарбувань. Наші дослідження показали, що у нормі в спіральних артеріях волокнисті елементи відсутні, а за умов ремоделювання ендометрія у вигляді його поліпозної трансформації волокнисті елементи є обов'язковим елементом артерій. Додаткові зовнішні фактори (такі, як хронічне запалення тощо) сприяють прогресуючій васкуляризації поліпів. Остання проявляється не лише сформованим фіброваскулярним ядром поліпа, а й феноменом капіляризації поліпів. Висновки. Наявність фіброваскулярного ядра в поліпах ендометрія є проявом судинного ремоделювання, яке полягає в появі сформованих артерій із еластично-колагеновим каркасом. Скупчення судин характерні для фіброваскулярної ніжки поліпа і, разом з більш вираженим волокнистим характером строми, можуть бути цінною диференційно-діагностичною ознакою, що відрізняє поліп від фонової тканини ендометрія при його невеликих розмірах. Описана васкуляризація є вирішальною для прогресуючого росту поліпа та його можливої малігнізації. Застосування додаткових гістохімічних методів дозволяє полегшити диференційну діагностику поліпа як від різних видів гіперплазій, так і від нормального ендометрія

МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕНДОМЕТРІЯ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ: АНАЛІЗ МОРФОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ

Endometrium is the main structure in the process of implantation, which undergoes permanent morpho-functional changes, and its adequate state and pregravidar transformation are necessary conditions for normal passing of pregnancy, especially in its first trimester. The research of the features of the morphological structure of normal endometrium using modern morphometric methods is necessary for understanding the essence of the pathological processes of the fuctional layer of the uterus, the progress of which may hinder pregnancy. Material and Methods. For morphometric researching histological preparations of the functional layer of the uterus of 20 women of reproductive age with normal endometrium in the proliferation and secretion phase were used. Serial, progressive sections of paraffin blocks, thickness 2–4 micron were carried out, and were painted according to the standard method of hematoxylinum and eosin. Measurement and analysis of the diameter of the glands of the endometrium, the thickness of the wall of the glands, the ratio of the cross-sectional area of ​​the glands to the area of the endometrium was carried out. Results. On the basis of morphometric research of histological preparations of the functional layer of the uterus in women of reproductive age, with a normal menstrual cycle, whose average age was (32+10) years, it was found that the results of the morphological research can be used for the purpose of analytical study of both physiological and pathological transformability of human endometrium. In the endometrium of the proliferation phase, the diameter of the glands arranged from 28.29 to 70.29 μm with an IQR of 21.94. The thickness of the wall is equable and its value was (15.02±3.61) μm. The ratio of the cross-sectional area of the glands to the area of the parenchyma section was equable throughout the samples and ranged from 7 % to 13 % with an average value of 10 %. In the morphometric study, the polymorphism of the glandular endometrial structures of the secretory type is confirmed by certain indices: the diameter of the glands is 71.81 (47.71; 83.95) μm and ranges from 33.39 μm to 125.02 μm with an IQR of 36.24. The increase in diameter compared with the parameters of the proliferation phase is statistically significant (p <0.05 with an exact value of the Man-Whitney U=72 criterion). At the same time, the thickness of the walls of the glands decreased somewhat and was (13.13±3.37), which was statistically significantly lower than the thickness index in the proliferation phase. The glands had more chaotic layout in comparison with the samples of the proliferation phase – the ratio of the cross-sectional area of the glands to the area of the parenchyma section ranged from 17 % to 52 % with an average of 32 % (the difference is statistically significant, p <0.05 at the value of c2 = 97). Conclusions. The morphological structure of the endometrium of women of reproductive age is characterized not only by histological but also by morphometric differences. Thus, the data obtained by us indicate a reliable difference between the main morphometric indices of the glands of the uterine mucus in the proliferative and secretory phases of the menstrual cycle in norm. Prospects for further research. The morphological structure of the endometrium in conditions of norm and pathology requires new approaches with the use of modern available methods neccesary to understand the nature of the pathological processes of the fuctional layer of the uterus, especially in women of reproductive age, who are addressing the infertility caused by the uterine factor.Эндометрий – это главная структура в реализации имплантации, которая подвергается постоянным морфофункциональным изменениям, а его адекватные состояние и прегравидарная трансформация являются необходимыми условиями для нормального развития беременности, особенно в ее первом триместре. Исследование особенностей морфологической структуры нормального эндометрия с применением современных морфометрических методов необходимо для понимания сути патологических процессов фукционального слоя матки, развитие которых может препятствовать наступлению беременности. Материал и методы. Для морфометрического исследования использовались гистологические препараты функционального слоя матки 20 женщин репродуктивного возраста с нормальным эндометрием фазы пролиферации и секреции. Выполнялись серийные постепенные срезы с парафиновых блоков толщиной 2–4 мкн, окрашивание по стандартной методике гематоксилином и эозином. Проводили замер и анализ диаметра желез эндометрия, толщины стенки желез, соотношение площади сечения желез к площади эндометрия. Результаты. В результате морфометрического исследования гистологических препаратов функционального слоя матки у женщин репродуктивного возраста с нормальным менструальным циклом, средний возраст которых составлял (32+10) лет, выяснилось, что результаты морфологического исследования могут использоваться с целью аналитического исследования как физиологической, так и патологической трансформативности эндометрия человека. У эндометрия фазы пролиферации диаметр желез колебались в пределах 28,29–70,29 мкм, при значении IQR=21,94. Толщина стенки была равномерной и ее значение составляло (15,02±3,61) мкм. Соотношения площади сечения желез к площади сечения паренхимы были равномерными в течение образцов и колебались в пределах от 7 % до 13 % со средним значением 10 %. При морфометрических исследованиях полиморфность железистых структур эндометрия секреторного типа подтверждается определенными показателями: диаметр желез составляет 71,81 (47,71; 83,95) мкм и колеблется от 33,39 мкм до 125,02 мкм при значении IQR = 36,24. Увеличение диаметра, по сравнению с показателями фазы пролиферации, является статистически достоверным (р<0,05 при строгом смысле критерия Мана-Уитни U = 72). Толщина стенок желез при этом несколько уменьшилась и составила (13,13±3,37) мкм, что было статистически достоверно меньше показателя толщины в фазе пролиферации. Располагались железы более хаотично, по сравнению с образцами фазы пролиферации, – показатель соотношения площади сечения желез к площади сечения паренхимы колебался от 17 % до 52 %, со средним значением 32 % (разница статистически достоверна, р<0,05 при значении c2 = 97). Выводы. Морфологической структуре эндометрия женщин репродуктивного возраста присущи не только гистологические, но и морфометрические различия. Полученные нами данные свидетельствуют о достоверной разнице основных морфометрических показателей желез слизистой матки в пролиферативную и секреторную фазы менструального цикла в норме. Перспективы дальнейших исследований. Морфологическая структура эндометрия в условиях нормы и патологии требует новых подходов с применением современных доступных методов, необходимых для понимания сути патологических процессов фукционального слоя матки, особенно у женщин репродуктивного возраста, обращающихся по поводу бесплодия, вызванного маточным фактором.Ендометрій – це головна структура у реалізації імплантації, яка зазнає постійних морфофункціональних змін, а його адекватні стан та прегравідарна трансформація є необхідними умовами для нормального розвитку вагітності, надто в її першому триместрі. Дослідження особливостей морфологічної структури нормального ендометрія із застосуванням сучасних морфометричних методів є необхідним для розуміння суті патологічних процесів фукціонального шару матки, розвиток яких може перешкоджати настанню вагітності. Матеріал і методи. Для морфометричного дослідження використовували гістологічні препарати функціонального шару матки 20 жінок репродуктивного віку із нормальним ендометрієм у фазах проліферації та секреції. Виконували серійні поступові зрізи з парафінових блоків товщиною 2–4 мікрона, зафарбовували за стандартною методикою гематоксиліном і еозином. Проводили замір та аналіз діаметра залоз ендометрія, товщини стінки залоз, співвідношення площі перерізу залоз до площі ендометрія. Результати. У результаті морфометричного дослідження гістологічних препаратів функціонального шару матки у жінок репродуктивного віку, із нормальним менструальним циклом, середній вік яких становив (32±10) років, з’ясовано, що результати морфологічного дослідження можуть використовуватись з метою аналітичного дослідження як фізіологічної, так і патологічної трансформативності ендометрія людини. Діаметр залоз ендометрія у фазі проліферації коливався в межах 28,29–70,29 мкм при значенні IQR=21,94. Товщина стінки була рівномірна і її значення становили (15,02±3,61) мкм. Співвідношення площі перерізу залоз до площі перерізу паренхіми були рівномірними у всьому зразку і коливалися в межах від 7 % до 13 % із середнім значенням 10 %. При морфометричному дослідженні поліморфність залозистих структур ендометрія секреторного типу підтверджується певними показниками: діаметр залоз становить 71,81 (47,71; 83,95) мкм та коливається від 33,39 мкм до 125,02 мкм при значенні IQR=36,24. Збільшення діаметра, порівняно з показниками у фазі проліферації, є статистично достовірним (р<0,05 при точному значенні критерію Манна–Уіттні U=72). Товщина стінок залоз при цьому дещо зменшилась і становила (13,13±3,37) мкм, що було статистично достовірно менше показника товщини у фазі проліферації. Розташовувались залози більш хаотично, порівняно із зразками фази проліферації, – показник співвідношення площі перерізу залоз до площі перерізу паренхіми коливався від 17 % до 52 % із середнім значенням 32 % (різниця статистично достовірна, р<0,05 при значенні c2=97). Висновки. Морфологічній структурі ендометрія жінок репродуктивного віку притаманні не лише гістологічні, а й морфометричні відмінності. Отримані нами дані свідчать про достовірну різницю основних морфометричних показників залоз слизової матки в проліферативній та секреторній фазах менструального циклу в нормі. Перспективи подальших досліджень. Морфологічна структура ендометрія за умов норми та патології вимагає нових підходів із застосуванням сучасних доступних методів, необхідних для розуміння суті патологічних процесів фукціонального шару матки, особливо у жінок репродуктивного віку, що звертаються з приводу непліддя, спричиненого матковим фактором

ОСОБЛИВОСТІ ЕКСТРАГЕНІТАЛЬНОЇ СОМАТИЧНОЇ ПАТОЛОГІЇ ТА СТРУКТУРНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕНДОМЕТРІЯ В ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ ІЗ ПЕРВИННИМ І ВТОРИННИМ НЕПЛІДДЯМ

The aim of the study – to determine the characteristics of endometrium structural transformations with conditions of comorbidity of women in reproductive age with primary and secondary infertility.Materials and Methods. Analysis of medical cases and endometrial biopsies pathomorphological research of women of reproductive age was diagnosed with infertility. Research design included gynecological, general and specialized clinical laboratory and instrumental researches. We studied an anamnesis, reproductive function, gynecological diseases, somatic status.Results and Discussion. All women were examined in a hospital. 65.7 % of patients were diagnosed with primary infertility and 34.3 % – with secondary. Pathological changes in the endometrium, such as glandular hyperplasia, stromal polypous transformation, endometritis, registered in 55.6 % of women with primary infertility and 71.4 % in women with secondary infertility. The share of unknown causal factors did not differ significantly in both groups of subjects and was 0.4 % and 0.6 %. The abnormalities structure of functional layer of the uterus with secondary infertility was different morphologically by issues of a more pronounced glandularstructures proliferative activity in cases of glandular hyperplasia, glandular and stromal components in cases of endometrial polyps and severity of chronic inflammation, whereas in cases of primary infertility issues of endometrium proliferation activity was less expressed, except of one's evolved under thyreopaty conditions. Given the fact that as the results of our research most women with secondary infertility had extragenital pathology (81.2 % of patients) and mostly thyreopathy we should consider appropriate to further better understanding of endometrial transformation in women with infertility and their possible impact with violations of the thyroid gland.Conclusions. The functional state of endometrium should be considered when pregnancy is planning. The structure of comorbidity in patients with secondary infertility predominant percentage of thyroid pathology. Women with thyreopathy were mostly diagnosed with primarily glandular proliferation, endometrial stromal polypous transformation, as well as two to three cases of abortions in various stages of pregnancy. The special issue of endometrial remodeling in polimorbing conditions advisable to include high frequency of glandular-cystic hyperplasia and glandular-stromal transformation.Цель исследования – выяснить характерные особенности структурных трансформаций эндометрия в условиях коморбидности у женщин репродуктивного возраста с первичным и вторичным бесплодием.Материалы и методы. Проведен анализ медицинских карт и патоморфологического исследования биопсий эндометрия женщин репродуктивного возраста с диагностированным бесплодием. Дизайн обследования включал гинекологическое, общеклинические и профильные инструментальные и лабораторные исследования, результаты патоморфологического исследования. Изучались данные анамнеза, репродуктивной функции, гинекологических заболеваний, соматического статуса.Результаты исследования и их обсуждение. Все женщины обследованы в условиях стационара. В 65,7 % пациенток диагностировано первичное бесплодие и в 34,3 % – вторичное. Патологические изменения эндометрия, а именно железистая гиперплазия, стромально полипозная трансформация, эндометриты, зарегистрированные в 55,6 % среди женщин с первичным бесплодием и в 71,4 % – у женщин с вторичным бесплодием. Доля же неустановленного причинного фактора существенно не отличалась в обеих группах обследуемых и составила 0,4 % и 0,6 %. Структура патологий функционального слоя матки при вторичном бесплодии морфологически отличалась признаками более выраженной пролиферативной активности железистых структур при железистых гиперплазиях, железистого и стромального компонентов при полипах эндометрия и выраженностью проявлений хронического воспаления, тогда как при первичном бесплодии признаки пролиферативной активности эндометрия были менее выраженными, исключая развившихся в условиях тиреопатий. Учитывая тот факт, что, по результатам наших исследований, у большинства женщин с вторичным бесплодием (81,2 % обследованных) встречалась экстрагенитальная патология и преимущество имели тиреопатии, считаем целесообразным дальнейшее углубленное изучение особенностей эндометриальной трансформации у женщин с бесплодием и их возможной связи с нарушениями работы щитовидной железы.Выводы. Морфофункциональное состояние слизистой матки следует считать эндометриальным фактором составляющей при планировании беременности. В структуре коморбидности у пациенток с вторичным бесплодием преобладает процент патологии щитовидной железы. У женщин с тиреопатиями преимущественно диагностируются пролиферативная железисто-стромальная полипозная трансформация эндометрия, а также от двух до трех случаев выкидышей в разные сроки беременности. К особенности ремоделирования эндометрия в условиях полиморбидности целесообразно отнести высокую частоту железисто-кистозной гиперплазии и железисто-стромальной трансформации.Мета дослідження – з’ясувати характерні особливості структурних трансформацій ендометрія за умов коморбідності в жінок репродуктивного віку із первинним та вторинним непліддям.Матеріали та методи. Проведено аналіз медичних карт та патоморфологічного дослідження біопсій ендометрія жінок репродуктивного віку із діагностованим непліддям. Дизайн обстеження включав гінекологічне, загальноклінічні та профільні інструментальні й лабораторні дослідження, результати патоморфологічного дослідження. Вивчали дані анамнезу, репродуктивної функції, гінекологічних захворювань, соматичного статусу.Результати дослідження та їх обговорення. Усі жінки обстежені в умовах стаціонару. У 65,7 % пацієнток діагностовано первинне непліддя і в 34,3 % – вторинне. Патологічні зміни ендометрія, а саме залозиста гіперплазія, стромально поліпозна трансформація, ендометрити, зареєстровані у 55,6 % серед жінок із первинним непліддям та в 71,4 % – у жінок із вторинним непліддям. Частка ж невстановленого причинного фактора суттєво не відрізнялася в обох групах обстежуваних і становила 0,4 % і 0,6 %. Структура патологій функціонального шару матки при вторинному неплідді морфологічно відрізнялася ознаками більш вираженої проліферативної активності залозистих структур при залозистих гіперплазіях, залозистого і стромального компонентів при поліпах ендометрія та вираженістю проявів хронічного запалення, тоді як при первинному неплідді ознаки проліферативної активності ендометрія були менш вираженими, за винятком тих, що розвинулися за умов тиреопатій. Зважаючи на той факт, що, за результатами наших досліджень, у більшості жінок із вторинним непліддям (81,2 % обстежуваних) зустрічалася екстрагенітальна патологія та перевагу мали тиреопатії, вважаємо доцільним подальше поглиблене вивчення особливостей ендометріальної трансформації у жінок із непліддям та їх можливого зв’язку із порушеннями роботи щитоподібної залози.Висновки. Морфофункціональний стан слизової матки слід вважати ендометріальним фактором складової при плануванні вагітності. У структурі коморбідності у пацієнток із вторинною неплідністю переважає відсоток патології щитоподібної залози. У жінок із тиреопатіями переважно діагностуються проліферативна залозисто-стромальна поліпозна трансформація ендометрія, а також від двох до трьох випадків викиднів у різні терміни вагітності. До особливості ремоделювання ендометрія за умов поліморбідності доцільно віднести високу частоту залозисто-кістозної гіперплазії та залозистостромальної трансформації