Estimation of efficiency of ozone therapy application in treatment of acute initial caries in temporary teeth in children

Серед усіх біологічних ефектів озону традиційне перше місце займає його бактеріо-, фунгі- та віріцидний ефект. О3 знищує практично усі мікроорганізми, що робить його найбільш ефективним антибактеріальним засобом. Безпосередньою причиною загибелі бактеріальної клітини під час дії озону є локальне пошкодження плазматичної мембрани бактерій, що призводить до втрати життєдіяльності або впливає на їх здатність до розмноження. Пряма дія озону виявляється під час зовнішнього застосування його різних модифікацій, особливо у надвисоких концентраціях. При цьому, на відміну від багатьох відомих антисептиків, озон не подразнює і не руйнує тканини макроорганізму тому, що на противагу мікроорганізмам багатоклітинний організм людини має потужну антиоксидантну систему захисту. Крім того, молекула О3 значно менша за розміром, у порівнянні з молекулами інших антисептиків, що сприяє її надзвичайно високій проникаючій здатності

Stages of economic substantiation analysis and modeling for the meat processing companies’ price strategy

The authors have presented the stages of economic substantiation analysis and modeling for making decisions on the price strategy as part of management accounting in the articl

Can recombinant tree shrew (Tupaia belangeri chinensis) chymosin coagulate cow (Bos taurus) milk?

Genetically engineered chymosin from the tree shrew (Tupaia belangeri chinensis) has been obtained and partially characterized for the first time. The target enzyme was produced in Escherichia coli, strain BL21(DE3). It was shown that tree shrew recombinant chymosin coagulates cow milk (Bos taurus). The total and specific milk-clotting activity of the obtained enzyme was 0.7–5.3 IMCU/mL and 8.8–16.6 IMCU/mg. The nonspecific proteolytic activity of tree shrew recombinant chymosin in relation to total bovine casein was 30 and 117% higher than that of recombinant chymosin of cow and of single-humped camel respectively. It was found that in comparison with most of the known genetically engineered chymosins, the tree shrew enzyme showed exceptionally low thermal stability. After heating at 45°C, the coagulation ability of tree shrew recombinant chymosin decreased by more than 40%, and at 50°C the enzyme lost more than 90% of the initial milk-clotting activity. The Michaelis constant (Km), enzyme turnover number (kcat), and catalytic efficiency (kcat/Km) for genetically engineered chymosin from the tree shrew were 6.3 ± 0.1 µM, 11 927 ± 3169 s–1 and 1968 ± 620 µM–1 s–1, respectively. Comparative analysis showed that the primary structure of the chymosin-sensitive site of cow kappa-casein and the supposed similar sequence of tree shrew kappa-casein differed by 75%. The ability of tree shrew recombinant chymosin to coagulate cow’s milk, along with a low thermal stability and high catalytic efficiency with respect to the substrate, imitating the chymosin-sensitive site of cow kappa-casein, suggests that this enzyme is of potential interest for cheese making

Минералогические и биологические свидетели Редикарского захоронения X–XI вв.

The study of products of copper alloys of the Lomatov culture of the X-XI centuries from the collection of the Cherdyn Museum revealed two types of patina. The first pseudomorphic might be composed of intergrowths of chlorides formed upon interaction with the sweat of the hands, or a zonal rim of cuprite-malachite-azurite composition, due to interaction with groundwater. The second type, which distorts the shape of the original product, is associated with the leaching of copper and other metals and the crystallization of oxides and salts on the surface in the form of worm-like, kidney-shaped and drusoid aggregates. Fragments of mineralized biological objects (wings, eggs and larvae of flies, mole hair) found on the surface of the patina testify to the rapid oxidation of bronze, which is associated with flooding of the soil of the burial ground immediately after burial.Археоминералогическое изучение изделий из медных сплавов ломоватовской культуры X–XI вв. из коллекции Чердынского краеведческого музея позволило выявить два типа патины. Первая – псевдоморфная – может быть сложена вростками хлоридов, формирующихся при взаимодействии с потом рук, или зональной оторочкой куприт-малахит-азуритового состава, обусловленной взаимодействием с грунтовыми водами. Второй тип, искажающий форму исходного изделия, связывается с выщелачиванием меди и других металлов и кристаллизацией оксидов и солей на поверхности в виде червеобразных, почковидных и друзовидных агрегатов. Выявленные на поверхности патины фрагменты минерализованных биологических объектов (крылья, яйца и личинки мух, волосы крота) свидетельствуют о быстрой скорости окисления бронзы, что связывается с обводнением грунта могильника сразу после захоронени