41 research outputs found

    Економічна оцінка впливу екологічних імперативів на рівень суспільного виробництва

    Get PDF
    В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-прикладної задачі врахування дії екологічних імперативів на рівень суспільного виробництва, яке відрізняється тим що вперше аграрна та промислова сфера суспільного виробництва розглядається як єдина система, що може дати можливість знизити загальний збиток від забруднення довкілля на 40 млрд. гривень в пропорційній мірі підвищити продуктивність суспільного виробництва. Згідно з розробленими рекомендаціями нами був розрахований соціально-економічний ефект. Відмовлення від виробництва овочів, картоплі та зерна з одночасним переводом посівних площ на вирощування рапсу дає можливість підвищити вміст гумусу в грунті, у 2 рази підвищити прибутки сільськогосподарських підприємств у регіонах (якщо рапс буде експортуватися); при власному споживанні рапсу як сировини для дизельного палива сума ефекту відказу від вирощування культур на 100% економе державні субсидії виробникам рапсу, дає можливість побудувати два заводи з переробки рапсу у біодизель, на 100% забезпечити потребу у паливі сільські господарства 5-ти областей (Запорізької, Донецької, Дніпропетровської, Миколаївської, Кіровоградської), знизити питоме навантаження на довкілля у таких пропорціях: викиди CO2 – на 10%, сажі – на 40%. З урахуванням вищевикладеного при моделюванні екологізації економічного зростання обґрунтовано необхідність оптимізації вибору стратегій соціально-економічного розвитку. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3266Диссертация посвящена исследованию теоретических и методических положений экономической оценки влияния экологических императивов на уровень общественного производства. В диссертации приведено теоретическое обобщение и новое решение научно-прикладной задачи учета действия экологических императивов на уровень общественного производства, которое отличается тем, что впервые аграрная и промышленная сфера общественного производства рассматривается как единая система, которая может дать возможность снизить общий ущерб от загрязнения окружающей среды на 40 млрд. гривен в пропорциональной мере повысить производительность общественного производства. Существующее поле эколого-экономических исследований в области формального анализа, эмпирической оценки и оптимизации связи “экономика – экология”, в обобщенном виде, можно разделить на такие направления: 1) направление “отечественной школы” эколого-экономических исследований, основные положения которой связаны с категорией экономического ущерба от загрязнения окружающей среды; 2) направление “западной” или рыночной школы экологической экономики, ядро теории и методических рекомендаций которой составляет оценка и оптимизация негативных внешних эффектов (экстерналий). Несмотря на то, что как в теории, так и в методике этих двух направлений есть определенные соответствия (например, сущность метода контрольных районов фактически идентична положениям метода гедонистической цены, а метод транспортных затрат – узкая разновидность метода прямого счета), учет влияния экономических на качество окружающей среды, рациональное использование природных ресурсов и здоровье населения нашел более широкое распространение в анализе представителей рыночной школы. Возможность ускорения уровня социально-экономического развития, при условии выполнения экологических императивов, основывается на тесной взаимосвязи экологических, экономических и социальных факторов. Загрязнение атмосферного воздуха увеличивается пропорционально росту объема производства предприятий-загрязнителей, но наибольшую опасность для социально-экономического развития представляет загрязнение продуктов питания. По сравнению с развитыми странами Европы на сегодняшнем уровне социально-экономического развития Украина на один доллар ВВП выбрасывает в 24 раза больше сернистого ангидрида, в 8 раз больше окислов азота, в 23 раза больше аммиака, загрязнение воды на один доллар ВВП в Украине в 11 раз больше. Потери рабочего времени от экологическо-обусловленной заболеваемости составляют в среднем на одного работника 48 часов в год. Экономическая оценка влияния экологических императивов на уровень общественного развития должна учитывать характер этой взаимосвязи как в пространстве, так и во времени. Уровень загрязнения в промышленных районах Украины наиболее высокий, что требует немедленного применения экологических императивов к хозяйственной деятельности. Эффективность стратегий инновационного процесса в значительной мере обусловлена учетом полных затрат реализации экологического проекта. Социально-экологическая составляющая должна учитываться на каждом этапе принятия хозяйственных решений. На сегодняшний день препятствием для сохранности окружающей среды как среды пребывания человека, путем эффективного выполнения экологических императивов, является отсутствие объективной оценки социально-экологических потерь, характера их взаимодействия и соподчиненности при обосновании направлений инвестиционных проектов. Наиболее актуальной задачей при разработке природоохранных стратегий является определение контролированной части социально-экологического ущерба, которая может быть элиминирована прямо сейчас, без больших инвестиционных затрат или же компенсирована пострадавшим реципиентам за счет приемлемых затрат. В результате исследования нами: 1) предложена система механизмов влияния институциональных и экономических факторов на социально-экологические последствия общественного производства в соответствии со стадиями экономического развития (аграрной, индустриальной, информационной), проанализированы аспекты количественной оценки влияния стадий экономического развития на социально-экономические показатели общественного производства, рассмотрены методические вопросы относительно учета статистических показателей и оценок развития информационной экономики в эмпирическом эколого-экономическом анализе общественного производства; 2) предложена классификация институциональных и экономических факторов влияния на социально-экологические последствия общественного производства по уровням их формирования; с методических позиций освещены информационные источники структура и тип данных для учета и эмпирической оценки влияния, обсуждены проблемы формулировки гипотез и корректности статистической оценки с учетом отраслевой специфики экономики Украины, специфики переходного периода; 3) определен факторный набор для эмпирической оценки связи “экономические и институциональные факторы – социально-экологические последствия” на микроэкономическом, макроэкономическом и международном уровне. В соответствии с чем мы можем сделать вывод о том, что комплексную оценку влияния экономических детерминант необходимо проводить на международном уровне. С учетом вышеизложенного, при моделировании экологизации экономического роста обосновано необходимость оптимизации выбора стратегий социально-экономического развития. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3266The theoretical deduction and new decision of the applied-scientific task of accounting the influence of ecological imperatives on the level of social production, that differs from the current state of the on the basis that for the first time agrarian and industrial sphere of social production is considered as the uniform system, which gives a possibility of lowering the total level of environmental costs by 40 billions UAH, to increase the social productivity proportionally. According to the developed recommendations we have defined the socio-economic effect. Waiver of production of vegetables, potato and corn with simultaneous switch of sowing areas on growing of rape enables to promote maintenance of humus in soil, in 2 times to promote the incomes of agricultural enterprises in regions (if rape will be exported); at own consumption of rape as raw material for a diesel fuel the sum of effect of waiver of growing of cultures on 100% economize state subsidies to the producers of rape, enables to build two factories from processing of rape in a biological diesel fuel, on 100% to provide a necessity in a fuel agricultures of 5 regions (Zaporizhskoyi, Donetskoyi, Dnepropetrovskoyi, Mykolayivskoyi, Kyrovogradskoyi), to reduce loadings on the environment in such proportions from each to the litre of biological diesel fuel consumption: emissions of CO2 by 10%, and of the soot by 40%. With the account of mentioned above in the process of modeling the ecologization of economic growth we have substantiated the optimization of choice of strategies of social economic development. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/326

    Does economic freedom influence environmental pollution: theory and evidence

    Get PDF
    Economic freedom is considered as a factor of economic growth. From the other side atmospheric pollution is a kind of market failures. We assume negative relation between pollution and economic freedom. However economic freedom itself can not be considered as an explanatory variable for pollution trend. A set of macroeconomic determinants should be considered also. Moreover we should be aware of country specific effects (transition or developed economies, structure of energy resources) and time effects (for ex. scientific progress, economic slowdowns, crises ). When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/822

    Безпечна гнучкість - запорука стійкого розвитку фірми

    Get PDF
    В останні роки набула поширення концепція безпечної гнучкості. В англійській мові поєднання слів гнучкість (flexibility) та безпека (security) народило неологізм – flexicurity – слова яке не має прямого перекладу. За визначенням Тона Вільтагена безпечна гнучкість – це стратегія яка намагається за допомогою синхронних та добре обміркованих дій покращити гнучкість ринку праці, організацію праці, трудові відносини і одночасно покращити права робітників та соціальне забезпечення населення особливо слабо захищених груп на ринку праці та за його межами. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2638

    Визначальні фактори міжнародних інвестицій в нові технології в перехідних економіках

    Get PDF
    В роботі проведено кількісний аналіз детермінант міжнародних інвестицій у перехідних економіках. Встановлено, що найбільш вагомим позитивним зовнішнім фактором слугує конкуренція в галузі, а найбільш керованим позитивним внутрішнім фактором – диверсифікація виробництва. Надано політико-економічні рекомендації. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2934В работе проведен количественный анализ детерминант международных инвестиций в переходных экономиках. Установлено, что наиболее сильным внешним позитивным фактором является конкуренция в отрасли, а наиболее управляемым позитивным внутренним фактором – диверсификация производства. Предложены политико-экономические рекомендации. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/293

    Особливості формування інституційної моделі екологічно сталого розвитку: міжнародний аспект

    Get PDF
    Стаття присвячена виявленню особливостей формування iнституцiйної моделi екологiчно сталого розвитку в умовах глобалiзацiї. Проведено аналiз iснуючої iнституцiйної системи природокористування на вiдповiднiсть принципам та задачам екологiчно сталого розвитку. Розглянуто зарубiжний досвiд у сферi природокористування. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/293

    Social and economic problems of information society

    Get PDF
    Международная коллективная монография посвящена исследованию социально-экономических проблем информационного общества. Рассматриваются закономерности, особенности и противоречия формирования информационной экономики и социально-экономических отношений при переходе к постиндустриальной формации. В книге представлены работы ученых, отстаивающих разные, порой противоположные точки зрения и представляющих различные научные школы из нескольких регионов Украины, а также России, Германии, США, Индии, Республики Беларусь, Бразилии, Великобритании, Сингапура.Міжнародна колективна монографія присвячена дослідженню соціально-економічних проблем інформаційного суспільства. Розглядаються закономірності, особливості та протиріччя формування інформаційної економіки і соціально-економічних відносин при переході до постіндустріальної формації. У книзі представлені роботи вчених, які відстоюють різні, часом протилежні точки зору, які представляють різні наукові школи з декількох регіонів України, а також Росії, Німеччини, США, Індії, Республіки Білорусь, Бразилії, Великобританії, Сінгапуру.International collective monograph is devoted to the study of socio-economic problems of information society. The paper considers regularities, peculiarities and contradictions of the information economy and the socio-economic relations during the transition to a post-industrial formation. The book presents the work of scholars who defend different, sometimes the opposite point of view and representing different scientific schools from several regions of Ukraine, Russia, Germany, USA, India, Belarus, Brazil, UK, Singapore
    corecore