The use of different methods of celiac plexus neurolysis in the treatment of pain syndrome associated with pancreatic cancer

Черевне сплетення є визнаною мішенню для інтервенційних методик лікування болю, що виникає внаслідок неоперабельного злоякісного новоутворення підшлункової залози або інших органів, розташованих у верхній половині черевної порожнини. Представлено клінічний випадок пацієнтки, 66 років, з раком підшлункової залози, якій для зменшення больового синдрому здійснено декілька спроб застосувати методики нейролізису сонячного сплетення. У зв’язку з великим розміром пухлини та її проростанням у навколишні органи провести симпатолізис під час біопсії за допомогою ендоскопічної ультрасонографії було неможливо. Спроба нейролізису переднім трансабдомінальним доступом під ультразвуковою навігацією не дала бажаного результату. Задній крізьшкірно-паравертебральний підхід під комп’ютерно-томографічним контролем сприяв значному полегшенню стану пацієнтки. Проведено порівняння різних методик нейролізису сонячного сплетення, їхніх переваг та недоліків використання в закладах охорони здоров’я України. The celiac plexus is a recognized target for interventions to provide pain relief to patients with pain resulting from inoperable malignancies of the pancreas or other organs in the upper abdomen.The clinical case of a 66-year-old female patient with pancreatic cancer who underwent several different techniques of celiac plexus neurolysis to reduce pain is presented. Due to the large size of the tumor and its extension into adjacent organs, it was not possible to perform sympatholysis during the biopsy using endoscopic ultrasonography. An attempt of neurolysis through an anterior transabdominal US-guided approach did not bring the desired result. Posterior percutaneous paravertebral CT-guided approach provided a significant relief of the patient's condition.Comparisons of different methods of the celiac plexus neurolysis and their advantages and disadvantages of use in health care institutions of Ukraine are given.If it is impossible to perform neurolysis with the help of endosonography, anterior transabdominal US-guided approach, or if there are difficulties in performing them, we recommend performing neurolysis by posterior percutaneous-paravertebral CT-guided approach

Дослідження сироваткової концентрації білків UCH-L1 і S100B у діагностиці дифузного і вогнищевого ушкодження головного мозку за тяжкої черепно-мозкової травми

Purpose: To evaluate the feasibility of determining serum concentration of biomarker of neuronal protein damage UCH-L1 and biomarker of astroglia damage S100 on the 1st day after injury, particularly for the diagnosis of focal and diffuse brain impairments based on clinical and biochemical and computer tomographic study in patients with acute severe brain injury.Methods. We used the results of diagnostic tests and therapeutic manipulations in 72 patients aged 16 to 76 years with severe traumatic brain injury. Correlation of the molecular biological study results (determining the UCH-L1 and S100B serum concentration by solid phase enzyme immunoassay — ELISA using sets of reagents Sigma-Aldrich, USA, on the 1st day after severe TBI) with the injury type (diffuse or focal according to L. F. Marshall classification) was evaluated.Results. In patients with isolated severe TBI, after exclusion of concomitant extracranial injuries, intoxication and other causes for unconsciousness, UCH-L1 / S100B concentration ratio exceeding the cut-off value of 15.8 indicated a high probability of diffuse injury, ratio less than 15.8 was a marker of focal injury. The sensitivity of the model was 77.8%, specificity — 79.6%.Conclusion. It has been shown that the estimation of serum concentration of neuronal damage biomarker UCH-L1 and astroglial damage biomarker S100B in patients with severe TBI on the 1st day after injury allows diagnose diffuse and focal brain damage with high efficiency.Цель. На основе анализа результатов клинико-биохимического и компьютерно-томографического исследования пострадавших в остром периоде тяжелой ЧМТ оценить возможности определения концентрации в сыворотке биомаркера повреждения нейронов белка UCH-L1 и биомаркера повреждения астроглии белка S100B в 1-е сутки после травмы в определении патофизиологических особенностей ЧМТ, в частности, диагностике очагового и диффузного повреждения головного мозга.Материалы и методы. Проанализированы результаты диагностических исследований и лечебных манипуляций, проведенных у 72 пострадавших в возрасте от 16 до 76 лет с тяжелой ЧМТ. Оценивали корреляцию результатов молекулярно-биологического исследования (определение концентрации белков UCH-L1 и S100B в сыворотке крови методом твердофазного иммуноферментного анализа - ИФА с использованием наборов производства «Sigma-Aldrich», США в 1-е сутки после тяжелой ЧМТ) с видом повреждения (диффузного или очагового), определенного в соответствии с классификацией LF Marshall.Результаты. При тяжелой изолированной ЧМТ в 1-е сутки после травмы, при исключении сопутствующих повреждений, интоксикации и других причин нарушения сознания пострадавшего, превышение порогового значения показателя отношение концентрации UCH-L1 / S100B в сыворотке крови» 15,8 позволяло с высокой вероятностью диагностировать диффузное повреждение головного мозга, а при значениях этого показателя ниже порогового 15,8 - диагностировать очаговое повреждение головного мозга. Чувствительность модели 77,8%, специфичность - 79,6%.Вывод. Определение концентрации биомаркера повреждения нейронов белка UCH-L1 и биомаркера повреждения астроглии белка S100B в сыворотке крови пострадавших в 1-е сутки после травмы позволяет с высокой эффективностью диагностировать диффузное и очаговое повреждение головного мозга при тяжелой ЧМТ.Мета. На основі аналізу результатів клініко-біохімічного і комп’ютерно-томографічного дослідження потерпілих у гострому періоді тяжкої черепно-мозкової травми (ЧМТ) оцінити можливості визначення концентрації у сироватці біомаркера ушкодження нейронів білка UCH-L1 і біомаркера ушкодження астроглії білка S100B у 1-шу добу після травми у визначенні патофізіологічних особливостей ЧМТ, зокрема, в діагностиці вогнищевого і дифузного ушкодження головного мозку (ГМ).Матеріали і методи. Проаналізовані результати діагностичних досліджень і лікувальних маніпуляцій, проведених у 72 потерпілих віком від 16 до 76 років за тяжкої ЧМТ. Оцінювали кореляцію результатів молекулярно-біологічного дослідження (визначення концентрації білків UCH-L1 та S100B у сироватці крові методом твердофазного імуноферментного аналізу — ІФА з використанням наборів виробництва “Sigma-Aldrich”, США у 1-шу добу після тяжкої ЧМТ) з видом ушкодження відповідно до класифікації L.F. Marshall (дифузного або вогнищевого).Результати. За тяжкої ізольованої ЧМТ у 1-шу добу при виключенні супутніх ушкоджень, інтоксикації та інших причин непритомного стану потерпілого, перевищення порогового значення показника відношення концентрації UCH-L1 / S100B у сироватці крові 15,8 дозволяло з високою вірогідністю діагностувати дифузне ушкодження ГМ, при значенні показника, меншого за порогове – діагностувати вогнищеве ушкодження ГМ. Чутливість моделі 77,8%, специфічність — 79,6%.Висновок. Визначення концентрації біомаркера ушкодження нейронів білка UCH-L1 та біомаркера ушкодження астроглії білка S100B у сироватці крові потерпілих у 1-шу добу після травми дозволяє з високою ефективністю діагностувати дифузне й вогнищеве ушкодження ГМ за тяжкої ЧМТ

Оцінка сироваткової концентрації убіквітин-С-кінцевої гідролази L1 як предиктора наслідків тяжкої черепно-мозкової травми

The purpose of the study was to investigate the potential of determining the serum concentration of neuronal damage biomarker ubiquitin C-terminal hydrolase L1 (UCH-L1) for predicting the outcomes of traumatic brain injury (TBI).Methods. We analyzed the results of diagnostic tests and therapeutic interventions in 72 patients aged 16 to 76 years with severe traumatic brain injury of different origin with the assessment of its outcomes. The results of the molecular biological study (determining the UCH-L1 serum concentration by solid phase enzyme immunoassay — ELISA using sets of reagents Sigma-Aldrich, USA, on the 1st day after severe TBI) were compared with the analyzes of 10 healthy donors. The TBI outcomes were assessed by Glasgow Outcome Scale (GOS) in 6 months after injury. A correlation of severe TBI outcomes with UCH-L1 serum levels obtained on the 1st day after injury was evaluated.Results. In patients with isolated severe TBI, after exclusion of concomitant extracranial injuries, intoxication and other causes for unconsciousness, serum levels of UCH-L1 exceeding the cut-off value of 29.5 ng/ml indicated a high probability of patient’s death (sensitivity of the model was 91.2 %, specificity — 94.7 %). The levels of serum UCH-L1 exceeding the cut-off value of 15.2 ng/ml on the 1st day after severe TBI was a marker of a high probability of unfavorable outcomes in 6 months after the trauma, which include death and severe disability (sensitivity of the model was 100 %, specificity — 86.7 %).Conclusion. The estimation of serum concentration of neuronal damage biomarker UCH-L1 in patients with severe TBI on the 1st day after injury demonstrated a high effectiveness for predicting the TBI outcomes in 6 months after injury.Цель исследования — изучение возможностей определения содержания в сыворотке крови биомаркера повреждения нейронов белка убиквитин-С-концевой гидролазы L1 (UCH-L1) в прогнозировании последствий черепно-мозговой травмы (ЧМТ).Материалы и методы. Проанализированы результаты диагностических исследований и лечебных манипуляций у 72 пострадавших в возрасте от 16 до 76 лет с тяжелой ЧМТ различного происхождения с оценкой ее последствий. Результаты молекулярно-биологического исследования (определение концентрации белка UCH-L1 в сыворотке крови методом твердофазного иммуноферментного анализа — ИФА с использованием наборов производства “Sigma-Aldrich”, США в 1-е сутки после тяжелой ЧМТ) сравнивали с соответствующими данными у 10 условно здоровых доноров. Последствия ЧМТ оценивали с помощью шкалы исходов Глазго (ШИГ) через 6 мес после травмы. Установлена корреляция исхода ЧМТ с концентрацией UCH-L1 в сыворотке крови в 1-е сутки после травмы.Результаты. У пострадавших с тяжелой изолированной ЧМТ, при исключении сопутствующих повреждений, интоксикации и других причин потери сознания, превышение уровня UCH-L1 в сыворотке крови порогового значения 29,5 нг/мл позволяло с высокой вероятностью прогнозировать смерть больного (чувствительность модели 91,2%, специфичность — 94,7%). Превышение концентрации белка UCH-L1 в сыворотке крови в 1-е сутки после тяжелой ЧМТ порогового значения 15,2 нг/мл с высокой вероятностью свидетельствовало о возникновении через 6 мес после травмы неблагоприятных последствий, в том числе, смерти и тяжелой инвалидизации (чувствительность модели 100%, специфичность — 86,7%).Вывод. Определение концентрации биомаркера повреждения нейронов белка UCH-L1 в сыворотке крови пострадавших с тяжелой ЧМТ в 1-е сутки после травмы позволяет с высокой вероятностью прогнозировать неблагоприятные последствия травмы, которые возникают через 6 мес после повреждения.Мета дослідження — вивчення можливостей визначення вмісту в сироватці крові біомаркера ушкодження нейронів білка убіквітин-С-кінцевої гідролази L1 (UCH-L1) в прогнозуванні наслідків черепно-мозкової травми (ЧМТ).Матеріали і методи. Проаналізовані результати діагностичних досліджень і лікувальних маніпуляцій у 72 потерпілих віком від 16 до 76 років з тяжкою ЧМТ різного походження з оцінкою її наслідків. Результати молекулярно-біологічного дослідження (визначення концентрації білка UCH-L1 у сироватці крові методом твердофазного імуноферментного аналізу — ІФА з використанням наборів виробництва “Sigma-Aldrich”, USA у 1-шу добу після тяжкої ЧМТ) порівнювали з відповідними даними у 10 умовно здорових донорів. Наслідки ЧМТ оцінювали за шкалою наслідків Глазго (ШНГ) через 6 міс після травми. Встановлено кореляцію наслідків ЧМТ з концентрацією UCH-L1 у сироватці крові у 1-шу добу після травми.Результати. За тяжкої ізольованої ЧМТ, при виключенні супутніх ушкоджень, інтоксикації та інших причин непритомного стану, перевищення рівня UCH-L1 у сироватці крові порогового значення 29,5 нг/мл дозволяло з високою вірогідністю прогнозувати смерть хворого (чутливість моделі 91,2%, специфічність — 94,7%). Перевищення концентрації білка UCH-L1 у сироватці крові у 1-шу добу після тяжкої ЧМТ порогового значення 15,2 нг/мл з високою вірогідністю свідчило про появу через 6 міс після травми несприятливих наслідків, в тому числі смерті та тяжкої інвалідизації (чутливість моделі 100%, специфічність — 86,7%).Висновок. Визначення концентрації біомаркера ушкодження нейронів білка UCH-L1 у сироватці крові потерпілих за тяжкої ЧМТ у 1-шу добу після травми дозволяє з високою вірогідністю прогнозувати несприятливі наслідки травми, що виникають через 6 міс після ушкодження

Можливості визначення вмісту білка S100B у сироватці крові в прогнозуванні наслідків тяжкої черепно-мозкової травми

The objective was to evaluate the potentialities of determining serum level of astroglial biomarker S100B for predicting the consequences of a severe traumatic brain injury (TBI).Methods. We used the results of diagnostic tests and therapeutic manipulations in 72 patients aged 16 to 76 years with severe traumatic brain injury of different origin with the assessment of its outcomes. The results of the molecular biological study (determining S100B serum concentration by solid phase enzyme immunoassay — ELISA using sets of reagents Sigma-Aldrich, USA, on the 1st day after severe TBI) compared with the analyzes of 10 healthy donors. The outcomes of TBI were assessed by Glasgow Outcome Scale (GOS) in 6 months after injury. A correlation of severe TBI outcomes with S100B serum levels obtained on the 1st day after injury was evaluated.Results. In patients with isolated severe TBI, after exclusion of concomitant extracranial injuries, intoxication and other causes for unconsciousness, serum levels of S100B exceeding the cut-off value of 1.35 ng/ml indicated most likely probability of patient’s death (model sensitivity 97.1 %, specificity 81.6 %). The levels of serum S100B exceeding the cut-off value of 1.30 ng/ml on the 1st day after severe TBI implied a high probability of unfavorable outcomes in 6 months after the trauma, which include death and severe disability (model sensitivity 88.1 %, specificity 86.7 %).Conclusion. The estimation of serum concentration of astroglial damage biomarker S100B in patients with severe TBI on the 1st day after injury was found to be highly efficient to predict the outcomes of TBI in 6 months after injury.Цель исследования — изучить возможности определения содержания в сыворотке крови биомаркера повреждения астроглии белка S100B в прогнозировании последствий тяжелой черепно-мозговой травмы (ЧМТ).Материалы и методы. Проанализированы результаты диагностических исследований и лечебных манипуляций, проведенных у 72 пострадавших в возрасте от 16 до 76 лет с тяжелой ЧМТ различного происхождения с оценкой ее последствий. Результаты молекулярно-биологического исследования (определение концентрации белка S100B в сыворотке крови методом твердофазного иммуноферментного анализа — ИФА с использованием наборов производства “Sigma-Aldrich”, США в 1-е сутки после тяжелой ЧМТ) сравнивали с соответствующими данными у 10 условно здоровых доноров. Последствия ЧМТ оценивали по показателям шкалы исходов Глазго (ШИГ) через 6 мес после травмы. Устанавливали корреляцию исхода ЧМТ с концентрацией S100B в сыворотке крови в 1-е сутки после травмы.Результаты. При тяжелой изолированной ЧМТ, в отсутствие сопутствующих повреждений, интоксикации и других причин нарушения сознания, превышение уровня S100B в сыворотке крови порогового значения 1,35 нг/мл позволяло с высокой вероятностью прогнозировать смерть больного (чувствительность модели 97,1%, специфичность — 81,6%). Превышение концентрации белка S100B в сыворотке крови в 1-е сутки после тяжелой ЧМТ порогового значения 1,30 нг/мл с высокой вероятностью свидетельствовало о возникновении через 6 мес после травмы неблагоприятных последствий, в том числе смерти и тяжелой инвалидизации (чувствительность модели 88,1%, специфичность — 86,7%).Вывод. Определение концентрации биомаркера повреждения астроглии белка S100B в сыворотке крови пострадавших с тяжелой ЧМТ в 1-е сутки после травмы позволяет с высокой вероятностью прогнозировать неблагоприятные последствия травмы, которые возникают через 6 мес после повреждения.Мета дослідження — вивчити можливості визначення вмісту в сироватці крові біомаркера ушкодження астроглії білка S100B в прогнозуванні наслідків тяжкої черепно-мозкової травми (ЧМТ).Матеріали і методи. Проаналізовані результати діагностичних досліджень і лікувальних маніпуляцій, проведених у 72 потерпілих віком від 16 до 76 років за тяжкої ЧМТ різного походження з оцінкою її наслідків. Результати молекулярно-біологічного дослідження (визначення концентрації білка S100B у сироватці крові методом твердофазного імуноферментного аналізу — ІФА з використанням наборів виробництва “Sigma-Aldrich”, США у 1-шу добу після тяжкої ЧМТ) порівнювали з відповідними даними у 10 умовно здорових донорів. Наслідки ЧМТ оцінювали за шкалою наслідків Глазго (ШНГ) через 6 міс після травми. Встановлювали кореляцію наслідків ЧМТ з концентрацією S100B у сироватці крові у 1-шу добу після травми.Результати. За тяжкої ізольованої ЧМТ, при виключенні супутніх ушкоджень, інтоксикації та інших причин непритомного стану, перевищення рівня S100B у сироватці крові порогового значення 1,35 нг/мл дозволяло з високою вірогідністю прогнозувати смерть хворого (чутливість моделі 97,1%, специфічність — 81,6%). Перевищення концентрації білка S100B у сироватці крові у 1-шу добу після тяжкої ЧМТ порогового значення 1,30 нг/мл з високою вірогідністю свідчило про появу через 6 міс після травми несприятливих наслідків, в тому числі смерті та тяжкої інвалідизації (чутливість моделі 88,1%, специфічність — 86,7%).Висновок. Визначення концентрації біомаркера ушкодження астроглії білка S100B у сироватці крові потерпілих за тяжкої ЧМТ у 1-шу добу після травми дозволяє з високою вірогідністю прогнозувати несприятливі наслідки травми, що виникають через 6 міс після ушкодження

Перший досвід комбінованого лікування злоякісних гліом головного мозку за допомогою блокування мембранних кальцієвих каналів

Objective. To investigate the antitumor effect of low concentrations of calcium channel blockers on the example of verapamil hydrochloride in the combined treatment of patients with glioblastomas after operation.Materials and methods. Patients who underwent brain tumor surgery, postoperative radiotherapy and chemotherapy were divided into two groups. The first group of 8 patients received verapamil hydrochloride at low concentrations; the second group (32 patients) served as a control group. The drug concentration was selected individually according to peripheral blood cells aggregation data on the “Plasmon-6” biosensor. The criterion for selecting the drug concentration was the lowest level of peripheral blood cells aggregation in vitro, reflecting the level of blocking of NMDA-dependent calcium channels on the membranes of peripheral blood cells. The optimal concentration of verapamil hydrochloride for all patients was less than 10,000 times less compared to common dose. The criteria of the antitumor activity of verapamil hydrochloride at low concentrations was the postoperative life expectancy of the patients.Results. When using the drug in patients, there were no signs of toxic effects of verapamil hydrochloride on the body, and life expectancy was 10 months more compared to the group of patients not treated with verapamil hydrochloride at low concentrations in the postoperative period.Conclusions. There was an increase in the life expectancy and improvement of the quality of life in patients who received treatment with low concentrations of verapamil hydrochloride, along with the absence of the toxic and tumor-stimulating action of the drug.Цель: исследовать противоопухолевое действие низких концентраций блокаторов кальциевых каналов на примере верапамила гидрохлорида при комбинированном лечении пациентов с глиобластомами после хирургического лечения.Материалы и методы. После операции по удалению глиобластом, проведения курсов облучения и химиотерапии пациентов разделили на две группы. Первая группа (n=8) принимала верапамила гидрохлорид в низких концентрациях, вторая группа служила контролем (n=32). Концентрацию препарата подбирали индивидуально с помощью показателей агрегации клеток периферической крови на биосенсоре «Плазмон-6», сконструированном с использованием физического явления поверхностного плазмонного резонанса. Критерием подбора концентрации препарата был самый низкий уровень агрегации клеток периферической крови в условиях in vitro, отображающий уровень блокирования NMDA-зависимых кальциевых каналов на мембранах клеток периферической крови. Оптимальная концентрация верапамила гидрохлорида для всех пациентов оказалась меньше общепринятой в 10 тыс. раз. Критерием противоопухолевой активности верапамила гидрохлорида в низких концентрациях была продолжительность жизни пациентов в отдаленный послеоперационный период.Результаты. При использовании препарата у пациентов отсутствовали признаки токсического воздействия верапамила гидрохлорида на организм, а продолжительность жизни была на 10 мес больше по сравнению с группой пациентов, не получавших лечение верапамила гидрохлоридом в низких концентрациях в послеоперационный период.Выводы. Отмечено увеличение продолжительности и улучшение качества жизни пациентов, получавших лечение низкими концентрациями верапамила гидрохлорида, а также отсутствие токсического и опухольстимулирующего действия препарата.Мета: дослідити протипухлинну дію низьких концентрацій блокаторів кальцієвих каналів на прикладі верапамілу гідрохлориду при комбінованому лікуванні пацієнтів з гліобластомами після хірургічного лікування.Матеріали та методи. Після операції з видалення гліобластом, проведення курсів опромінення та хіміотерапії пацієнтів розподілили на дві групи. Перша група (n=8) приймала верапамілу гідрохлорид у низьких концентраціях, друга група слугувала контролем (n=32). Концентрацію препарату підбирали індивідуально за допомогою показників агрегації клітин периферичної крові на біосенсорі «Плазмон-6», сконструйованому з використанням фізичного явища поверхневого плазмонного резонансу. Критерієм підбору концентрації препарату був найнижчий рівень агрегації клітин периферичної крові в умовах in vitro, який відображує рівень блокування NMDA-залежних кальцієвих каналів на мембранах клітин периферичної крові. Оптимальна концентрація верапамілу гідрохлориду для всіх пацієнтів виявилася меншою від загальноприйнятої в 10 тис. разів. Критерієм протипухлинної активності верапамілу гідрохлориду в низьких концентраціях була тривалість життя хворих у віддалений післяопераційний період.Результати. При використанні препарату в пацієнтів були відсутні ознаки токсичного впливу верапамілу гідрохлориду на організм, а тривалість життя була на 10 міс більше порівняно з групою пацієнтів, які не отримували лікування верапамілу гідрохлоридом у низьких концентраціях в післяопераційний період.Висновки. Відзначено збільшення тривалості та поліпшення якості життя у пацієнтів, котрі отримували лікування низькими концентраціями верапамілу гідрохлориду, а також відсутність токсичної та пухлиностимулювальної дії препарату