Реформування загальної середньої освіти в Україні: концепції, проекти (1988-1991)

The article covers the reasons of creation, the content of the concepts and drafts of other normative documents regarding the secondary education reform in Ukraine during 1988 – 1991. It is argued that this period is marked by a wide-ranging movement of the Ukrainian educators struggling for the development of the national secondary education within the Soviet authoritarian political system. The obtained historical and pedagogical knowledge regarding the outlined phenomenon enriches the pedagogical source study and has an important theoretical significance for further development of the Ukrainian school.В статье раскрыты причины создания, содержание концепций и проектов других нормативных документов по реформированию общего среднего образования в Украине в 1988-1991 гг. Аргументированно, что в исследуемый период развернулось широкомасштабное движение украинских педагогов относительно развития национального общего среднего образования в рамках формально действующей советской авторитарно-партийной системы. Полученное историко-педагогическое знание касательно очерченного феномена обогащает педагогическое источниковедение и имеет большое теоретическое значение для дальнейшего развития украинской школы.У статті відображено причини створення, зміст концепцій та проектів інших нормативних документів із рефоормування загальної середньої освіти в Україні в 1988-1991 рр. Аргументовано, що в досліджуваний період розгорнувся широкомасштабний рух українських педагогів щодо розвитку національної загальної середньої освіти в рамках формально чинної радянської авторитарно-партійної системи. Здобуте історико-педагогічне знання щодо окресленого феномена збагачує педагогічне джерелознавство та має велике теоретичне значення для подальшого розвитку української школи

Тенденції розвитку історії освіти в Україні: міжнародні дискурси

The main trends of the development of the history of education in Ukraine are considered in abstract.У тезах розглянуто основні тенденції розвитку історії освіти в Україні

Журнал «Вільна українська школа» (1917–1920) як джерело історії української та зарубіжної освіти

When the independence of Ukraine was proclaimed in 1991, the Ukrainian educational journal Vilna Ukrainska Shkola (Free Ukrainian School) (1917-1920), suppressed during the Soviet period, was re-introduced. This journal was created by famous Ukrainian pedagogues during the period of the Ukrainian revolution (1917-1921), the formation of the Ukrainian state, and the development of national education. It is argued that to consolidate society around the idea of the Ukrainian education system its formation was conceived in terms of the best European and world practices. To this end, the journal acquainted Ukrainian pedagogues with foreign educational practice and innovative pedagogical ideas suggested by foreign researchers. The journal is a unique historical source, a repository and carrier of historical information, presenting human activity and culture during a short period of change in the Ukraine. Based on analysis of the journal collection, this article considers the journal to be an important source for studying Ukrainian and foreign history of education, including, for example, education systems and organizations, education reforms, and biographical information about teachers.Із проголошенням незалежності України (1991) до наукового обігу введено заборонений у радянський час журнал «Вільна українська школа» (1917–1920), створений відомими українськими педагогами в добу Української революції (1917–1921), становлення української державності, розбудови національної освіти. Аргументовано, що журнал відіграв важливу роль в ознайомленні широкого загалу українських освітян з зарубіжною освітньою практикою та новаційними педагогічними поглядами зарубіжних учених задля консолідації суспільства довкола ідеї створення української системи освіти на основі кращого європейського та світового досвіду. Це унікальне історичне джерело, зберігач і носій історичної інформації, пам’ятка духовної культури, що відбиває людську діяльність в короткий, але переломний для України, історичний проміжок часу, забезпечує спадкоємність в історії, є складником людського знання і світового досвіду. На основі аналізу колекції журналу доведено, що він є цінним джерелом із різних проблем української й зарубіжної історії освіти, а саме: освітні системи; освітні реформи; педагогічна біографіка

Електронні ресурси як ефективна форма поширення історії освіти в Україні в роки війни

The war radically changed the life of every Ukrainian. For the most part, the official web portals and Facebook pages of institutions and educational institutions contain information about the educational process, events and publications without displaying a complete picture of their work in these difficult conditions. Before our eyes the creation of a new history of Ukrainian education in the war conditions is taking place, facts are accumulating a source base for further research. A new topic of historical and educational research has appeared – this is the development of education during the Russian-Ukrainian war. With this in mind, it is important to turn to digital public history that is “inspired by crowdsourcing and citizen science, digital public history is user-centered and user-generated”. Historical and educational research is carried out by the Department of Pedagogical Source Studies and Biographistics of V. Sukhomlynskyi State Scientific and Educational Library of Ukraine. The scientific study “Pedagogical Science and Education in Persons, Documents, Bibliography” started in 2020 had to be completed already in the war realities. Despite these realities, we have prepared and published a number of electronic source studies publications in Ukrainian: the anthology “Anthology of Texts on Reforming the Content of the General Secondary School in Ukraine (1991-2017)”, index “Pedagogical editions in the German language of the second half of the 19th century-1917 in the fund of V. Sukhomlynskyi State Scientific and Educational Library of Ukraine” and others. An indisputable contribution to the development of History of Education is the unique electronic resource “Outstanding Educators of Ukraine and the World”. The resource contains pages with biographical and bibliographic information about 80 Ukrainian and foreign educators. Let’s look at the number of visits to the resource in 2022, which is about 50 thousand from different countries of the world: USA (1247); Poland (865); Germany (739); Netherlands (406); Great Britain (302); Czech Republic (231); France (221); Italy (168); Ireland (164). In the conditions of the intensification of distance education in accordance with the challenges of the COVID-19 pandemic and the war biographical online projects are gaining relevance. There is a task to spread biographical knowledge among the general public of educators and education seekers in the context of our country’s entry into the world and European space in order to preserve national memory. Based on the electronic resource “Outstanding Educators of Ukraine and the World” (https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/) we implement two online projects under the hashtags #work_for_victory: “We Stand on the Shoulders of our Predecessors: Outstanding Teachers-jubilarians” (https://www.facebook.com/240019389383740/posts/3019645038087814/) and “Educators of Ukraine: We Remember, We Honor!” (https://www.facebook.com/dnpb.gov.ua/photos/a.754048214647519/5353423281376633/). The first one represents the full-text works of Ukrainian and foreign pedagogues-jubilarians to a wide audience of educators and scientists for review and discussion. The second one introduces the pages of the electronic resource every month. They combine biographical and bibliographic information about personalities. The online projects are an efficient form of dissemination of pedagogical biography, contribute to the restoration and preservation of the national pedagogical memory. The main goal of online projects is to let society know the history of Ukrainian and foreign education. Nowadays, during the war with the Russian aggressor, the desire to rethink the knowledge about life and activity, views and worldview values of the teachers of the past are gaining relevance. The materials of electronic resources can be widely used in the educational process by pedagogical and scientific-pedagogical workers, education seekers. They are an effective means of providing open access to information on History of Education to various strata of the Ukrainian society and international community. Thanks to electronic resources the History of Education is becoming public.Війна докорінно змінила життя кожного українця. Здебільшого офіційні веб-портали та фейсбук-сторінки закладів та закладів освіти містять інформацію про навчальний процес, заходи та публікації, не відображаючи повної картини їх роботи в цих складних умовах. На наших очах твориться нова історія української освіти в умовах війни, факти накопичують джерельну базу для подальших досліджень. З’явилася нова тема історико-педагогічних досліджень – це розвиток освіти в роки російсько-української війни. Маючи це на увазі, важливо звернутися до цифрової публічної історії, яка «натхненна краудсорсингом і громадянською наукою, цифрова публічна історія орієнтована на користувача та створена користувачами». Історико-просвітницькі дослідження здійснюються відділом педагогічного джерелознавства та біографістики Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. Сухомлинського. Розпочате у 2020 році наукове дослідження «Педагогічна наука і освіта в особах, документах, бібліографії» довелося завершити вже в реаліях війни. Незважаючи на ці реалії, ми підготували та видали низку електронних джерелознавчих видань українською мовою: антологію «Антологія текстів про реформування змісту загальноосвітньої середньої школи в Україні (1991-2017)», покажчик «Педагогічні видання німецькою мовою». мова другої половини ХІХ-1917 у фонді ДНБ України імені В. Сухомлинського» та ін. Беззаперечним внеском у розвиток історії освіти є унікальний електронний ресурс «Видатні освітяни України і світу». Ресурс містить сторінки з біографічними та бібліографічними відомостями про 80 українських та зарубіжних освітян. Подивимося на кількість відвідувань ресурсу у 2022 році, яка становить близько 50 тисяч із різних країн світу: США (1247); Польща (865); Німеччина (739); Нідерланди (406); Велика Британія (302); Чехія (231); Франція (221); Італія (168); Ірландія (164). В умовах активізації дистанційної освіти відповідно до викликів пандемії COVID-19 та війни біографічні онлайн-проекти набувають актуальності. У контексті входження нашої держави у світовий та європейський простір з метою збереження національної пам’яті стоїть завдання поширити біографічні знання серед широких верств освітян та здобувачів освіти. На базі електронного ресурсу «Видатні освітяни України та світу» (https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/) ми реалізуємо два онлайн-проекти за хештегами #робота_до_перемоги: « Стоїмо на плечах наших попередників: видатні вчителі-ювіляри» (https://www.facebook.com/240019389383740/posts/3019645038087814/) та «Освітяни України: пам’ятаємо, шануємо!» (https://www.facebook.com/dnpb.gov.ua/photos/a.754048214647519/5353423281376633/). Перший представляє для ознайомлення та обговорення широкій аудиторії педагогів і науковців повні тексти праць українських та зарубіжних педагогів-ювілярів. Другий щомісяця запроваджує сторінки електронного ресурсу. Вони поєднують біографічні та бібліографічні відомості про персоналії. Онлайн-проекти є ефективною формою поширення педагогічної біографії, сприяють відновленню та збереженню національної педагогічної пам’яті. Головна мета онлайн-проектів – ознайомити суспільство з історією української та зарубіжної освіти. Нині, під час війни з російським агресором, набуває актуальності прагнення переосмислити знання про життя та діяльність, погляди та світоглядні цінності педагогів минулого. Матеріали електронних ресурсів можуть бути широко використані в освітньому процесі педагогічними та науково-педагогічними працівниками, здобувачами освіти. Вони є ефективним засобом забезпечення відкритого доступу до інформації з історії освіти для різних верств українського суспільства та міжнародної спільноти. Завдяки електронним ресурсам Історія освіти стає загальнодоступною

Історія педагогіки як наука та навчальна дисципліна: український та європейський виміри

Author’s abstract introduces Ukraine’s integration to the continental scientific discourse in the field of history of education, highlighting also the role and position of historical approach in educational knowledge and teacher training.Автором презентовано інтеграцію України до континентального наукового дискурсу в галузі історії освіти, висвітлюючи також роль та позицію історичного підходу в освітніх знаннях та підготовці вчителів

Хрестоматія як засіб актуалізації творів видатних українських та зарубіжних педагогів

Chrestomathies are analyzed as a collection of works of Ukrainian and foreign educators, as a means of actualizing their ideas in the educational and scientific space of Ukraine, disclosing a new Ukrainian history of education, introducing little-known or unknown pedagogical works into scientific circulation.Хрестоматиї аналізуються як збірник праць українських та зарубіжних освітян, як засіб актуалізації їх ідей в освітньому та науковому просторі України, розкриття нової української історії освіти, введення в науковий обіг маловідомих або невідомих педагогічних праць

Педагогічний дискурс про реформування загальної середньої освіти в радянській Україні крізь призму захисту дітей у 1920-х роках: боротьба проти уніфікації

The article reveals the leading ideas of Ukrainian teachers and civil leaders (V. Arnautov, Ya. Chepiha, T. Harbuz, H. Ivanytsia, Ya. Riappo, M. Skrypnyk, O. Zaluzhnyi, etc.) on reforming school education for the sake of development and protection of a child in the Ukrainian Socialist Soviet Republic (USSR) in the 1920s. It has been proven that after the defeat of the Ukrainian Revolution (1917–1921) and the capture of the territory of Ukraine by the Bolsheviks, the pedagogical discourse focused on the idea of creating a new labour school. It should be based on the following principles: labour, active, social education to protect the child, communist, the principle of Ukrainization and at the same time the imposition of Russification, etc. Ukrainian educators, looking for active methods of teaching children in a labour school, turned mainly to European and world pedagogical science (A. Binet, J. Dewey, F. Freeman, G. Kerschensteiner, E. Meumann, P. Natorp, F. Seidel, Ch. Spearman, W. Stern, L. Terman, E. Thorndike etc.). Pedagogical discourse was aimed at opposing the unification of school education according to the Russian model. The policy of Ukrainization was effective, so the all-Union authorities intensified ideological pressure, seeking to curtail this process. The struggle for the Ukrainian school ended tragically for Ukrainian teachers. This eloquently testifies to how the Soviet ideology during the reform used the ideas of social protection of the child, Ukrainization of the educational process to establish its own ideological and socio-political goals of the totalitarian society.У статті розкриваються провідні ідеї українських педагогів та громадських діячів (В. Арнаутов, Я. Чепіга, Т. Гарбуз, Г. Іваниця, Я. Ряппо, М. Скрипник, О. Залужний та ін.) щодо реформування шкільної освіти задля розвитку та захисту дитини в Українській Соціалістичній Радянській Республіці (УРСР) у 1920-х роках. Доведено, що після поразки Української революції (1917–1921 рр.) і захоплення більшовиками території України педагогічний дискурс зосередився на ідеї створення нової трудової школи. Встановлено, що після поразки Української революції (1917–1921 рр.) і захоплення більшовиками території України педагогічний дискурс зосередився на ідеї створення нової трудової школи. В її основі повинні бути такі принципи: трудовий, активний, суспільно-просвітницький, захисту дитини, комуністичний, принцип українізації і водночас насадження русифікації тощо. Українські педагоги, шукаючи активних методів навчання дітей у трудовій школа, зверталися переважно до європейської та світової педагогічної науки (А. Біне, Дж. Дьюї, Ф. Фрімен, Г. Кершенштейнер, Е. Мейманн, П. Наторп, Ф. Зайдель, Ч. Спірмен, У. Стерн, Л. Терман, Е. Торндайк та ін.). Педагогічний дискурс був спрямований на протидію уніфікації шкільної освіти за російським зразком. Політика українізації була ефективною, тому загальносоюзна влада посилила ідеологічний тиск, прагнучи згорнути цей процес. Боротьба за українську школу закінчилася для українського вчителя трагічно. Це красномовно свідчить про те, як радянська ідеологія під час реформування використовувала ідеї соціального захисту дитини, українізації навчально-виховного процесу для утвердження власних ідеологічних і соціально-політичних цілей тоталітарного суспільства

Періодизація реформи загальної середньої освіти в незалежній Україні (1991–2017)

In the article, based on the basic analysis of the development of education in the independent Ukraine (1991–2017) developed by the Ukrainian scientists in different aspects of the development of education in the independent Ukraine (1991–2017) and taking into account changes in the educational legal and regulatory framework, the division of the general secondary education reforms into periods have been substantiated. Three periods have been defined: I – (1991–2002) – national self-identification in general secondary education; II – (2002–2013) – the formation of the state policy on the general secondary education in a new methodological and socio-economic context; III – (2013–2017) – comprehensive modernization of the general secondary education.У статті, грунтуючись на базовому аналізі розвитку освіти в незалежній Україні (1991–2017), розробленому українськими вченими з різних аспектів розвитку освіти в незалежній Україні (1991–2017) та з урахуванням змін у законодавчій та нормативно-правовій базі освіти, обґрунтовано поділ реформ загальної середньої освіти на періоди. Визначено три періоди: I - 1991–2002) - національна самоідентифікація в загальній середній освіті; II - (2002–2013) - формування державної політики щодо загальної середньої освіти в новому методологічному та соціально-економічному контексті; III - (2013–2017) - всебічна модернізація загальної середньої освіти

Реформування змісту загальної середньої освіти в незалежній Україні (1991–2017): історіографія та джерела дослідження

The article characterizes the historiography of the problem, which made it possible to identify the works of scientists who were directly involved in the development of theoretical and methodological foundations of the content of general secondary education in independent Ukraine (1991-2017). The author has systematized and typologized the source complex: official documents (laws, doctrines, standards, concepts), analytical materials (national report, etc.), initiative authorial (individual, collective) concepts of the content of educational branches of general secondary education.Стаття характеризує історіографію проблеми, що дало змогу виявити праці вчених, які безпосередньо брали участь у розробці теоретичних та методологічних основ змісту загальної середньої освіти в незалежній Україні (1991-2017). Автор систематизував та типологізував джерельний комплекс: офіційні документи (закони, доктрини, стандарти, концепції), аналітичні матеріали (національний звіт тощо), ініціативні авторські (індивідуальні, колективні) концепції змісту освітніх галузей загальної середньої освіти

Реформа загальної середньої освіти в незалежній Україні (1991–2017 рр.): концепції, програми, доктрини та стратегії

The article covers the content of the main regulatory documents (concepts, programmes, doctrines, and strategies) regarding secondary education reform in the independent Ukraine (1991 – 2017) in order to gain historical and educational knowledge about the mentioned phenomenon and enrich pedagogical source study. The analysed sources reveal the history of the national public education policy, school reforms and counter-reforms, and scientific and pedagogical works by Ukrainian educators. They may be helpful for conducting historical and pedagogical research on the history of secondary education reform in the independent Ukraine.Стаття присвячена змісту основних нормативних документів (концепцій, програм, доктрин і стратегій) щодо реформування середньої освіти в незалежній Україні (1991 - 2017 рр.) з метою отримання історичних та освітніх знань про згадане явище та збагачення педагогічного джерела. Проаналізовані джерела розкривають історію національної державної освітньої політики, шкільних реформ та контрреформ, а також науково-педагогічні роботи українських педагогів. Вони можуть бути корисними для проведення історико-педагогічних досліджень з історії реформування середньої освіти в незалежній Україні