Modern treatment of endometrial local hyperplastic processes from positions of the pathogenic approach

Purpose of research: to improve the treatment effectiveness of patients with endometrial local hyperplasia by use of endoscopic technologies and pathogenetical postoperative therapy. Materials and methods. 66 women whose treatment algorithm included 4 stages (hysteroscopic polyp ablation followed by the morphological study, hormonal therapy aimed at the endometrium suppression, hormonal status optimization and dispensary observation within 5 years) were the subject of the study. After complex examination and histological verification of endometrial polyposis diagnosis patients were divided into two groups: A (n = 34) with the immune corrective therapy and B (n = 32). Examination algorithm included the endometrial immune histochemical examination with its immune histochemical profile definition. Study results. Histological screening of endometrium state resulted that 9 (26.5%) patients in the A group had the chronic endometritis features. The corresponding index for the B group stood for 15 patients (46.9%) that is 20.4% higher compared to the A group. Estrogen receptors expression with the background of progestogen treatment indicated the 1.2 times lowering for both groups. The viral and bacterial complex screening indicated the endometrial pathogenic contamination dramatic decrease. Study of tumor necrosis factor’s level determined the straightforward tendency with the CD 138 index dynamics. In a year term the complete treatment effect in A group was observed among 29 patients (85.2%), and the endometrial polyposis recurrence was observed among 5 (14.8%) patients. Conclusions. It is necessary to take into account the woman’s age, joint genital and somatic pathology’s presence and the immune histochemical profile of hyperplastic endometrial while determining the endometrial pathology differentiated treatment tactics. Additional immune corrective therapy with the antibacterial treatment determines the receptor phenotype restoration, normalization of tumor necrosis factor-α lever and increases the endometrial polyposis treatment effectiveness up to 22.7%

Особливості психоемоційного стану вагітних із завмерлою на ранніх термінах вагітністю

Purpose. To determine peculiarities of psychoemotional state of pregnant women with missed abortion in the early stages of pregnancy. Patients and methods. The study included 60 women with missed abortion in the early stages of pregnancy (I group) and 30 women with an advanced pregnancy to 8 weeks of gestation (II control group). To determine peculiarities of psychoemotional status of women conducted a survey according to standard methods: determination of the level of neuropsychic tension on questionnaire Nemchina, the level of anxiety according to the scale Spielberg—Hanin, the level of anxiety on a scale of Taylor—Norakidze. Results. Analysis of psychoemotional state groups have demonstrated that pregnant women with physiological course of pregnancy at an early stage (group II) is characterized by a moderate level of mental stress (40.8±1.3) on a scale of Nemchina, the average level of personal and reactive anxiety (38.6±1.1 and 37.2±1.2, respectively) according to the scale Spielberg—Hanin, the average anxiety level on a scale of Taylor— Norakidze. In women with the missed abortion at the early stages of pregnancy there is a high level of psychoemotional load, reactive anxiety (57.3±1.6), mental stress (of 62.6±1.4) and anxiety (31.8±2.3 years). Conclusions. The obtained results indicate the need for strong psychological support and if necessary medical assistance to women with missed abortion in the early stages of pregnancy, since the accession of psychopathological symptoms does not contribute to the psycho-emotional adaptation and can provoke the development of psychosomatic pathological syndromes in postabortion period and on the phase of rehabilitation and subsequent pregravid preparation.Цель — определить особенности психоэмоционального состояния беременных с замершей на ранних сроках беременностью. Пациенты и методы. Обследовано 60 женщин с замершей на ранних сроках беременностью (I группа) и 30 женщин с прогрессирующей беременностью до 8 недель гестации (ІІ контрольная группа). С целью определения особенностей психоэмоционального состояния женщин проведен опрос по стандартным методикам: определение уровня нервно-психического напряжения по опроснику Немчина, уровня тревожности по шкале Спилбергера—Ханина, уровня тревоги по шкале Тейлора—Норакидзе. Результаты. Анализ психоэмоционального состояния по группам продемонстрировал, что для беременных с физиологическим течением беременности на ранних сроках (II группы) характерен умеренный уровень нервно-психического напряжения (40,8±1,3) по шкале Немчина, средний уровень личностной и реактивной тревожности (38,6±1,1 и 37,2±1,2 соответственно) по шкале Спилбергера—Ханина, средний уровень тревоги по шкале Тейлора-Норакидзе. У женщин с замершей на ранних сроках беременностью имеет место высокий уровень психоэмоциональной нагрузки, реактивной тревожности (57,3±1,6), нервно-психического напряжения (62,6±1,4) и тревоги (31,8±2,3). Выводы. Полученные результаты указывают на необходимость активной психологической поддержки женщин с замершей на ранних сроках беременностью, а при необходимости — медикаментозной помощи, ведь присоединение психопатологических признаков не способствует психоэмоциональной адаптации и может провоцировать развитие психосоматических патологических синдромов в послеабортном периоде и на этапе реабилитации и последующей прегравидарной подготовки. Ключевые слова: невынашивание, замершая беременность, психоэмоциональное состояние.Мета: визначити особливості психоемоційного стану вагітних із завмерлою на ранніх термінах вагітністю. Пацієнти та методи. Обстежено 60 жінок із завмерлою на ранніх термінах вагітністю (І група) та 30 жінок з прогресуючою вагітністю до 8 тижнів гестації (ІІ контрольна група). З метою визначення особливостей психоемоційного стану жінок проведено опитування за стандартними методиками: визначення рівня нервово-психічної напруги за запитальником Нємчина, рівня тривожності за шкалою Спілбергера—Ханіна, рівня тривоги за шкалою Тейлора—Норакідзе. Результати. Аналіз психоемоційного стану продемонстрував, що вагітним із фізіологічним перебігом вагітності на ранніх термінах (ІІ групи) притаманний помірний рівень нервово-психічного напруження (40,8±1,3) за шкалою Нємчина, середній рівень особистісної та реактивної тривожності (38,6±1,1 та 37,2±1,2 відповідно) за шкалою Спілбергера—Ханіна, середній рівень тривоги за шкалою Тейлора—Норакідзе. У жінок із завмерлою на ранніх термінах вагітністю (І група) має місце високий рівень психоемоційного навантаження, реактивної тривожності (57,3±1,6), нервово-психічної напруги (62,6±1,4) та тривоги (31,8±2,3). Висновки. Отримані результати вказують на необхідність активної психологічної підтримки жінок із завмерлою на ранніх термінах вагітністю, а за потреби — медикаментозної допомоги, адже приєднання психопатологічних ознак не сприяє психоемоційній адаптації та може провокувати розвиток психосоматичних патологічних синдромів у післяабортному періоді та на етапі реабілітації і наступної прегравідарної підготовки. Ключові слова: невиношування, завмерла вагітність, психоемоційний стан

Особливості стану фетоплацентарного комплексу в жінок із невиношуванням вагітності на тлі надлишкової маси тіла і метаболічного синдрому

Objective — to study the functional state of the fetoplacental complex at women with miscarriage due to the overweight and metabolic syndrome.Patients and methods. The study involved 169 pregnant women. The study group consisted of 116 women with recurrent miscarriages, which were dividedinto groups according to body mass index and the presence of the metabolic syndrome. The control group consisted of 53 women who gave birth for the firsttime and did not have a history of extragenital pathology. In all pregnant women was determined the content of hormones and hormone proteins in the peripheralblood by the way of enzyme immunoassay with the use of the test system. Evaluation of the investigated parameters was carried out after 28 weeks ofpregnancy, as for this time there were no significant differences between the control and the study group (p> 0.05).Results. In pregnant women with miscarriage due to the overweight and metabolic syndrome from the 28–32 weeks was marked a significant decrease of the E2 contents,concentrations of progesterone, placental lactogen, human chorionic gonadotropin at the simultaneous increasing of the levels of cortisol. The presence of negativechanges in the regard to the content of placenta proteins from the 28–32 weeks of pregnancy in women with miscarriage due to the obesity and the metabolic syndromeis found: an increase of a-FP, PAMG, AMGF, SSBG and reducing of SP1, which is, at the same time, correlates with a high frequency of miscarriage and perinatal losses.Conclusions. Metabolic syndrome is a significant risk factor for violations of the functional state of the placenta and fetus. This risk increases with the durationof pregnancy and update the need of improvement of the existing medical and forecasting activities.Key words: pregnancy, miscarriage, obesity, metabolic syndrome, perinatal loss.Цель — изучить функциональное состояние фетоплацентарного комплекса у женщин с невынашиванием беременности на фоне избыточной массытела и метаболического синдрома.Пациенты и методы. Проведено обследование 169 беременных. Основную группу составили 116 женщин с невынашиванием беременности, которыебыли распределены на группы в зависимости от индекса массы тела и наличия метаболического синдрома. Контрольную группу составили 53 жен-щины, которые рожали впервые и не имели в анамнезе экстрагенитальной патологии. У всех беременных определяли в периферической крови содер-жимое гормонов и плацентарных белков путем иммуноферментного анализа с использованием тест-систем. Оценка исследуемых параметров осу-ществлялась после 28 нед. беременности, поскольку к этому сроку не было достоверных отличий между контрольной и основными группами (р>0,05).Результаты. У беременных с невынашиванием на фоне избыточной массы тела и метаболического синдрома, начиная с 28–32 нед., отмечено досто-верное снижение содержимого Е2, концентрации прогестерона, плацентарного лактогена, хорионического гонадотропина, при одновременномповышении уровня кортизола. Установлено наличие негативных изменений относительно содержимого плацентных белков с 28–32 нед. беремен-ности у женщин с невынашиванием беременности на фоне ожирения и метаболического синдрома : увеличение a-ФП, ПАМГ, АМГФ, SSBG и уме-ньшение SP1, что, в свою очередь, коррелирует с высокой частотой невынашивания беременности и перинатальными потерями.Выводы. Метаболический синдром является существенным фактором риска развития нарушений со стороны функционального состояния плацен-ты и плода. Этот риск растет с увеличением срока беременности и актуализирует необходимость усовершенствования имеющихся лечебно-профи-лактических и прогностических мероприятий.Ключевые слова: беременность, невынашивание, ожирение, метаболический синдром, перинатальные потери.Мета — вивчити функціональний стан фетоплацентарного комплексу в жінок із невиношуванням вагітності на тлі надлишкової маси тіла і метабо-лічного синдрому.Пацієнти та методи. Проведено обстеження 169 вагітних. Основну групу склали 116 жінок із невиношуванням вагітності, яких було розподілено нагрупи залежно від індексу маси тіла і наявності метаболічного синдрому. Контрольну групу становили 53 жінки, що народжували вперше та не малив анамнезі екстрагенітальної патології. У всіх вагітних визначали в периферичній крові вміст гормонів і плацентарних білків шляхом імунофермент-ного аналізу з використанням тест-систем. Оцінка досліджуваних параметрів здійснювалася після 28 тиж. вагітності, оскільки до цього терміну небуло достовірних відмінностей між контрольною й основними групами (р>0,05).Результати. У вагітних із невиношуванням на тлі надлишкової маси тіла і метаболічного синдрому, починаючи з 28–32 тиж., відмічено достовірне зни-ження вмісту Е2, концентрації прогестерону, плацентарного лактогену, хоріонічного гонадотропіну, при одночасному збільшенні рівня кортизолу.Встановлено наявність негативних змін щодо вмісту плацентарних білків із 28–32 тиж. вагітності в жінок із невиношуванням вагітності на тлі ожирін-ня і метаболічного синдрому: збільшення a-ФП, ПАМГ, АМГФ, SSBG та зменшення SP1, що, своєю чергою, корелює з високою частотою невиношу-вання вагітності й перинатальними втратами.Висновки. Метаболічний синдром є істотним чинником ризику розвитку порушень з боку функціонального стану плаценти й плода. Цей ризик зрос-тає зі збільшенням терміну вагітності та актуалізує необхідність удосконалення наявних лікувально-профілактичних і прогностичних заходів.Ключові слова: вагітність, невиношування, ожиріння, метаболічний синдром, перинатальні втрати

ПРОФІЛАКТИКА ТРОМБОФІЛІЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ВАГІТНИХ З МЕТАБОЛІЧНИМ СИНДРОМОМ

The role of thrombophilia in pathogenesis of main obstetrics aftereffects of illness in women with metabolic syndrome has been studied out. The flow of pregnancy, childbirth and puerperal period in women with metabolic syndrome and genetic determinate hypofibrinolysis and multigens form of thrombophilia were analysed. The main concepts of the pregnancy preparations has been worked out. Pathologically grounded prophylactics with using low-molecular geparin, vitamins and antioxidants for women with metabolic syndrome was worked out.Изучена роль тромбофилии в патогенезе основных акушерских осложнений у женщин с метаболическим синдромом. Проанализировано течение беременности, родов и послеродового периода при мультигенной форме тромбофилии и генетически детерминированного гипофибринолиза у женщин с метаболическим синдромом. Разработаны принципы подготовки к беременности, а также патогенетически обоснованная профилактика с применением низкомолекулярного гепарина, витаминов и антиоксидантов у женщин с метаболическим синдромом.Вивчено роль тромбофілії в патогенезі основних акушерських ускладнень у жінок з метаболічним синдромом. Проаналізовано перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду при мультигенній формі тромбофілії й генетично детермінованого гіпофібриноліза у жінок з метаболічним синдромом. Розроблено принципи підготовки до вагітності, а також патогенетично обґрунтована профілактика з використанням низькомолекулярного гепарину, вітамінів та антиоксидантів у жінок з метаболічним синдромом

Допплерометрія маткових артерій як складова перинатального моніторингу вагітних групи високого ризику

Goal is on the basis of comparative study of ultrasound and doppler indicators in pregnant women with physiological and complicated course of gestation to distinguish early prognostic markers of physiological disorders of pregnancy.Patients and methods. The study was conducted in three clinical groups: I group — patients with physiological pregnancy (n=100). Group II — patients with pregnancy complicated by placental dysfunction with signs of delayed fetal growth (n=44); group III — patients with a pregnancy that stopped in development (n=58).Results. Found that at 11–12 weeks of gestation in the group I indicators, systolic-diastolic relationship in the right and left uterine arteries in these patients was 1.9±0.3 mm and 2.1±0,35, respectively. In pregnant women with adverse outcomes of pregnancy, systolic-diastolic ratio in right and left uterine arteries in group II was 3.0±0.5 and 2.9±0,45. It was found that 72 (72%) patients with uncomplicated at 11–12 weeks of pregnancy in intervillous space blood flow was not registered. In 28 (28%) patients — found continuous venouslike blood flow. Arteriolike pulsating type of flow it is not revealed none of the group II pregnant. In group II in 32 (72.7%) of the pregnant woman were recorded, two types of curve in intervillous space in pulsed and continuous arteriolike venouslike. Only in 12 (27.3%) patients of this group the blood flow in intervillous space was not determined. In intervillous space the overwhelming majority, 46 (79.3%) patients of group III, were recorded arteriopathy venouslike and type of blood flow. Conclusion. The increased peripheral vascular resistance in both uterine arteries (systolic-diastolic ratio more than 2.5), which is accompanied by the appearance arteriovenous type of blood flow in venouslike space are early markers of formation of obstetric pathology.Keywords: Doppler, uterine artery, systolic-diastolic relationship.Цель — на основании сравнительного изучения ультразвуковых и допплерометрических показателей у беременных с физиологическим и осложненным течением гестации выделить ранние прогностические маркеры нарушения физиологического течения беременности.Пациенты и методы. Исследование проведено в трех клинических группах: I группа — пациентки с физиологическим течением беременности (n=100); II группа — пациентки с беременностью, осложненной плацентарной дисфункцией с признаками задержки роста плода (n=44); III группа — пациентки с беременностью, которая остановилась в развитии (n=58).Результаты. Установлено, что в 11–12 недель гестации в I группе показатели систоло-диастолического отношения в правой и левой маточных артериях у этих пациенток составили 1,9±0,3 и 2,1±0,35 соответственно. У беременных с неблагоприятными исходами гестации систоло-диастолическое отношение в правой и левой маточной артерии во II группе составило 3,0±0,5 и 2,9±0,45. Установлено, что у 72 (72%) пациенток с неосложненным течением в 11–12 недель беременности в межворсинчатом пространстве кровоток не регистрировался. У 28 (28%) пациенток обнаружили непрерывный венозноподобный кровоток. Пульсирующий артериоподобный тип кровотока не обнаружен ни у одной беременной II группы. Во II группе у 32 (72,7%) беременных регистрировались два типа кривой в межворсинчатом пространстве: пульсирующий артериоподобный и непрерывный венозноподобный. Лишь у 12 (27,3%) пациенток этой группы кровоток в интервеллезном пространстве не определялся.В межворсинчатом пространстве подавляющего большинства — 46 (79,3%) — пациенток III группы регистрировались артериоподобный и венозноподобный тип кровотока.Выводы. Повышение периферического сосудистого сопротивления в обеих маточных артериях (систоло-диастолическое отношение более 2,5), сопровождающееся появлением артериоподобного типа кровотока в межворсинчатом пространстве, является ранним маркером формирования акушерской патологии.Ключевые слова: допплерометрия, маточные артерии, систоло-диастолическое отношение.Мета — на підставі порівняльного вивчення ультразвукових та допплерометричних показників у вагітних з фізіологічним та ускладненим перебігом гестації виділити ранні прогностичні маркери порушення фізіологічного перебігу вагітності.Пацієнти та методи. Дослідження проведено у трьох клінічних групах: I група — пацієнтки з фізіологічним перебігом вагітності (n=100); II група — пацієнтки з вагітністю, ускладненою плацентарної дисфункцією з ознаками затримки росту плода (n=44); III група — пацієнтки з вагітністю, що зупинилась в розвитку (n=58).Результати. Встановлено, що в 11–12 тижнів гестації в І групі показники систоло-діастолічного відношення в правій і лівій маткових артеріях у цих пацієнток склали 1,9±0,3 і 2,1±0,35 відповідно. У вагітних із несприятливими наслідками гестації систоло-діастолічне відношення в правій та лівій матковій артерії в II групі склало 3,0±0,5 та 2,9±0,45.Встановлено, що у 72 (72%) пацієнток з неускладненим перебігом в 11–12 тижнів вагітності в інтервельозному просторі кровотік не реєструвався. У 28 (28%) пацієнток виявили безперервний венозноподібний кровотік. Пульсуючий артеріоподобний тип кровотоку не виявлено у жодної вагітної І групи. У II групі у 32 (72,7%) вагітних реєструвалися два типи кривої у міжворсинчатому просторі: пульсуючий артеріоподібний і безперервний венозноподібний. Лише у 12 (27,3%) пацієнток цієї групи кровотік в інтервельозному просторі не визначався.У міжворсинчатому просторі переважної більшості — 46 (79,3%) — пацієнток III групи реєструвалися артеріоподібний і венозноподібний тип кровотоку.Висновки. Підвищення периферичного судинного опору в обох маткових артеріях (систоло-діастолічне відношення понад 2,5), що супроводжується появою артеріоподібного типу кровотоку в міжворсинчатому просторі, є раннім маркером формування акушерської патології.Ключові слова: допплерометрія, маткові артерії, систоло-діастолічне відношення

Холестатичний гепатоз вагітних. Наслідки для плода та новонародженого

Objective — to study perinatal outcomes in women with cholestatic hepatosis according to the treatment.Patients and methods. A comprehensive survey of 129 pregnant women with cholestatic hepatosis and 50 practically healthy pregnant women with physio'logical course of pregnancy and childbirth (control group) in the age 18'42 years is conducted.Results. It is demonstrated that the pathological processes in the body of a pregnant woman due to cholestasis contribute to increase of the frequencyof preterm birth, fetal malnutrition and the risk of fetal death.Conclusions. The inclusion of the efferent therapy in the complex treatment of pregnant women with cholestatic hepatosis improves pregnancy outcomesfor the fetus and newborn.Key words: cholestatic hepatosis of pregnant women, perinatal complications.Цель — изучить перинатальные исходы у женщин с холестатическим гепатозом в зависимости от проведенного лечения.Пациенты и методы. Проведено комплексное обследование 129 беременных с холестатическим гепатозом и 50 практически здоровых беременныхс физиологичным течением беременности и родов (контрольная группа) в возрасте 18–42 года.Результаты. Продемонстрировано, что патологические процессы в организме беременной женщины, обусловленные холестазом, способствуютувеличению частоты преждевременных родов, гипотрофии плода, риска антенатальной гибели плода.Выводы. Включение эфферентной терапии в комплекс лечения беременных с холестатическим гепатозом улучшает исходы беременности для плодаи новорожденного.Ключевые слова: холестатический гепатоз беременных, перинатальные осложнения.Мета — вивчити перинатальні наслідки в жінок із холестатичним гепатозом залежно від проведеного лікування.Пацієнти та методи. Проведено комплексне обстеження 129 вагітних із холестатичним гепатозом і 50 практично здорових вагітних із фізіологічнимперебігом вагітності та пологів (контрольна група) віком 18–42 роки.Результати. Продемонстровано, що патологічні процеси в організмі вагітної жінки, обумовлені холестазом, сприяють збільшенню частотипередчасних пологів, гіпотрофії плода, ризику антенатальної загибелі плоду.Висновки. включення еферентної терапії в комплекс лікування вагітних з холестатичним гепатозом покращує результати вагітності для плода тановонародженого.Ключові слова: холестатичний гепатоз вагітних, перинатальні ускладненн