Принципи лікування задньої нестабільності колінного суглоба (огляд літератури)

Damage of posterior crucial ligament postern-lateral stabiliz­ing structures is a significant injury to the knee. Incomplete diagnosis of lesions in the acute period of trauma and subse­quent inadequate treatment leads to functional instability and rapid progression of degenerative processes. Objective: based on the analysis of scientific literature to identify further direc­tion for improving surgical techniques and improving outcomes of patients with posterior instability of the knee joint. Meth­ods: keyword search on problems of diagnosis, classification and selection method for treating posterior knee instability in the english-speaking academic libraries, databases Pubmed, Medline, Cochrane library and the Russian media over the past 15 years. Results: mechanisms of posterior crucial ligament inju­ry are very diverse. Damage can be isolated or combined, have a chronic course. In recent years, increased interest in the re­construction of all the internal structures of the knee. Reports of the functional results of posterior crucial ligament surgi­cal treatment is less than anterior crucial ligament. The sig­nificance of the problem is associated with low frequency and less surgical treatment of posterior crucial ligament injuries, as well as the heterogeneity of acute, chronic and combined it with the potential damage involving posterolateral joint. Damage of posterior crucial ligament often remains unrecognized and therefore untreated. The authors analyzed the methods used to­day to treat patients with posterior instability of the knee joint, whereby defined prospects for improving surgical techniques and improving outcomes.Повреждения задней крестообразной связки (ЗКС) и заднебоковых стабилизирующих структур является значительной травмой для коленного сустава. Неполная диагностика этих повреждений в остром периоде травмы и дальнейшее неадекватное лечение приводит к развитию функциональной нестабильности и быстрому прогрессированию дегенеративно-дистрофических процессов.Цель: на основе анализа научной литературы определить перспективное направление для усовершенствования хирургической техники и улучшения результатов лечения пациентов с задней нестабильностью коленного сустава.Методы: проведен поиск по ключевым словам по проблемам диагностики, классификации, а также выбора способа лечения задней нестабильности коленного сустава в англоязычных научных библиотеках, базах Pubmed, Medline, Кокрановской библиотеке и русскоязычных изданиях за последние 15 лет. Результаты: механизмы травмы ЗКС очень разнообразны. Повреждения могут быть изолированными или комбинированными, иметь хроническое течение. В последние годы повысился интерес к реконструкции всех внутренних структур коленного сустава. Количество информации о функциональных результатах хирургического лечения ЗКС меньше по сравнению с передней. Значимость проблемы связана с малой частотой и более редким хирургическим лечением разрывов этой связки, а также с неоднородностью острых, хронических и комбинированных ее травм с возможным привлечением заднелатерального отдела сустава. Повреждения ЗКС часто остаются неопознанными и, соответственно, нелеченными. Авторы проанализировали применяемые сегодня методы лечения пациентов с задней нестабильностью коленного сустава, на основе чего определили перспективы по усовершенствованию хирургической техники и улучшению результатов лечения.Ушкодження задньої схрещеної зв’язки (ЗСЗ) та задньобокових стабілізувальних структур є значною травмою для колінного суглоба. Неповна діагностика цих ушкоджень у гострому періоді травми і подальше неадекватне лікування призводить до розвитку функціональної нестабільності та швидкого прогресування дегенеративно-дистрофічних процесів. Мета: на підставі аналізу наукової літератури визначити перспективний напрям для вдосконалення хірургічної техніки й поліпшення результатів лікування пацієнтів із задньою нестабільністю колінного суглоба. Методи: проведено пошук за ключовими словами щодо проблем діагностики, класифікації, а також вибору способу лікування задньої нестабільності колінного суглоба в англомовних наукових бібліотеках, базах Pubmed, Medline, Кокранівській бібліотеці та російськомовних виданнях за останні 15 років. Результати: механізми травми ЗСЗ дуже різноманітні. Ушкодження можуть бути ізольованими або комбінованими, мати хронічний перебіг. Останніми роками підвищився інтерес до реконструкції всіх внутрішніх структур колінного суглоба. Кількість інформації про функціональні результати хірургічного лікування ЗСЗ менша порівняно з передньою. Значимість проблеми пов’язана з малою частотою та рідшим хірургічним лікуванням розривів цієї зв’язки, а також із неоднорідністю гострих, хронічних та комбінованих її травм із потенційним залученням задньолатерального відділу суглоба. Ушкодження ЗСЗ часто залишається нерозпізнаним і, відповідно, нелікованим. Автори проаналізували застосовувані сьогодні методи лікування пацієнтів із задньою нестабільністю колінного суглоба, на підставі чого визначили перспективи щодо вдосконалення хірургічної техніки та поліпшення результатів лікування

Реконструкція задньої схрещеної зв’язки колінного суглоба за технологією «Onlay»

Posterior crossed ligament injury is one of the most serious damages to the capsular-ligament complex of the knee joint, which is difficult to detect.Objective: to improve the treatment of patients with damage to the posterior crossed ligament of the knee by means of arthroscopic reconstruction using «Onlay» technology.Methods: 56 patients (44 men, 12 women) with posterior crossed ligament injury were operated. In 32 (57.14 %) cases, isolated posterior crossed ligament raptures were detected, in 24 (42.86 %) — combined injuries. Patients are operated using RetroDrill® reverse drilling technology using arthroscopic iimplantation of quadriceps tendon.Results: out of 56 patients in the period up to 6 years after the operation, it was possible to completely examine 21 individuals. Indicators on the VAS scale did not exceed 5 points in any case. In the assessment of mobility in the knee joint, 85 % of patients were assigned to a normal group, 15 % to almost normal. The joint function is recognized as normal in 5 % operated, almost normal — 15 %, moderate — 10 %, bad — 10 %. On the Kellgren-Lawrence scale, patients were divided into groups: 66.7 % — stage I with the onset of arthrosis, 28.57 % — stage II with slightly pronounced arthrosis, 4.76 % — stage III with moderate arthrosis.Conclusions: arthroscopic «everything inside» with RetroDrill® can be recommended as an alternative to posterior crossed ligament reconstruction. Averaged time, subjective and objective results were optimistic. At the heart of this are subjective pleasure, objective stability, a return to sports, avoiding arthrosis changes. Due to insignificant number of observations in the absence of a control group, the interpretation of results is limited.Повреждения задней крестообразной связки (ЗКС) — одно из самых серьезных повреждений капсульно-связочного аппарата коленного сустава, которое трудно обнаружить.Цель: усовершенствовать лечение пациентов с повреждением ЗКЗ коленного сустава с помощью артроскопической реконструкции по технологии «Onlay».Методы: прооперировано 56 пациентов (44 мужчины, 12 женщин) с повреждением ЗКС. В 32 (57,14 %) случаях выявлены изолированные разрывы ЗКС, в 24 (42,86 %) — комбинированные повреждения. Пациентов прооперировали с использованием технологии обратного сверления изнутри наружу (RetroDrill®) с помощью артроскопической техники имплантации с использованием сухожилия четырехглавой мышцы бедра.Результаты: из 56 пациентов в период до 6 лет после операции удалось полностью обследовать 21 человека. Показатели по субъективной шкале ВАШ не превышали 5 баллов ни в одном случае. По оценкам подвижности в коленном суставе 85 % пациентов отнесены к группе с нормальным результатом, 15 % — с почти нормальным. Функция сустава признана нормальной у 5 % прооперированных, почти нормальной — у 15 %, умеренной — у 10 %, плохой — у 10%. По шкале Kellgren-Lawrence пациенты распределились на группы: 66,7 % — стадия I с началом артроза; 28,57 % — стадия II с незначительно выраженным артрозом; 4,76 % — стадия III с умеренным артрозом.Выводы: артроскопическая техника вмешательства «все внутри» с помощью RetroDrill® может быть рекомендована в качестве альтернативы реконструкции ЗКС. Усредненные по срокам субъективные и объективные результаты оказались оптимистичными. В основе этого субъективное удовлетворение, объективная стабильность, возвращение к занятиям спортом, избежание артрозных изменений. Из-за небольшого количества наблюдений и при отсутствии контрольной группы интерпретация результатов ограничена.Ушкодження задньої схрещеної зв’язки (ЗСЗ) — одне з найсерйозніших ушкоджень капсульно-зв’язкового апарату колінного суглоба, яке важко виявити.Мета: удосконалити лікування пацієнтів із ушкодженням ЗСЗ колінного суглоба за допомогою артроскопічної реконструкції за технологією «Onlay».Методи: прооперовано 56 пацієнтів (44 чоловіки, 12 жінок) з ушкодженням ЗСЗ. У 32 (57,14 %) випадках виявлено ізольовані розриви ЗСЗ, у 24 (42,86 %) — комбіновані ушкодження. Пацієнтів прооперовано із застосуванням технології зворотного свердління зсередини назовні (RetroDrill®) за допомогою артроскопічної техніки імплантації з використанням сухожилля чотириголового м’яза стегна.Результати: із 56 пацієнтів у період до 6 років після операції вдалося повністю обстежити 21 особу. Показники за суб’єктивною шкалою ВАШ не перевищували 5 балів у жодному випадку. За оцінюванням рухомості в колінному суглобі 85 % пацієнтів віднесено до групи з нормальним результатом, 15 % — із майже нормальним. Функція суглоба визнана нормальною в 5 % прооперованих, майже нормальною — в 15 %, помірною — в 10 %, поганою —  в 10 %. За шкалою Kellgren-Lawrence пацієнти розподілились на групи: 66,7 % — стадія I із початком артрозу, 28,57 % — стадія II з незначно вираженим артрозом, 4,76 % — стадія III з помірним артрозом.Висновки: артроскопічна техніка втручання «усе всередині» за допомогою RetroDrill® може бути рекомендована як альтернатива реконструкції ЗСЗ. Усереднені за термінами суб’єктивні та об’єктивні результати виявилися оптимістичними. В основі цього суб’єктивне задоволення, об’єктивна стабільність, повернення до занять спортом, уникнення артрозних змін. Через незначну кількість спостережень і за відсутності контрольної групи інтерпретація результатів обмежена