Рибницько-екстер’єрна характеристика плідників струмкової форелі, райдужної форелі та американської палії

This study aims to determine the reproductive indices of three types of salmon fish: brown trout (Salmo trutta morfa fario Linnaeus (1758), rainbow trout (Oncorhynchus mykiss Walbaum, 1792) and brook trout (Salvelinus fontinalis Mitchill, 1814) in aquaculture. For this purpose, 10 females and 10 males of each species were selected on an analogous basis and the main fishery-exteriors and reproductive characteristics were identified. The researching of relative fertility permit to establish that this indicator in brook trout females was 18.36% higher compared to rainbow trout, however, by 7.5% lower compared to the brown trout. It was found that brook trout eggs had less weight and size in comparison with other studied species. In particular, the weight and diameter of the eggs were 2.89 and 9.7% respectively lower than of rainbow trout, as well as 8.1 and 3.44% respectively lower compared to the brown trout. When studying the quantity of ejaculate, it was found that on average, brook trout males had 16.95% less of ejaculates compared to rainbow trout males, but 79.6% more than of brown trout males. When comparing the main indices of the brooders body of the studied species, it was found that the condition factor of the brook trout and rainbow trout females was quite high at 1.55–1.57, the brown trout one was 1.35, and the profile index respectively was 3.5, 3.52 and 4.0. The males' condition factor of brook trout, rainbow trout and brown trout was respectively 1.64, 1.52 and 1.35. Fishery-exteriors indicators met the requirements of brooders species and age specificity norms of the studied fish species.Дане дослідження спрямоване на визначення репродуктивних показників трьох видів лососевих риб: струмкової форелі (Salmo trutta morfa fario Linnaeus, 1758), райдужної форелі (Oncorhynchus mykiss Walbaum, 1792) та американської палії (Salvelinus fontinalis Mitchill, 1814) в умовах аквакультури. З цією метою було відібрано 10 самок та 10 самців кожного виду за принципом аналогів і визначено основні рибницько-екстер’єрні та репродуктивні їх характеристики. При дослідженні відносної плодючості встановлено, що даний показник у самиць американської палії був на 18,36% вищим порівняно з райдужною фореллю, однак на 7,5% нижчим відносно струмкової форелі. Встановлено, що ікра американської палії була менша як за масою так і за розміром порівняно з іншими досліджуваними видами. Зокрема показники маси та діаметру ікри палії були меншими на 2,89 та 9,7% порівняно з райдужною фореллю, а також на 8,1 та 3,44% – порівняно з струмковою фореллю відповідно. При дослідженні об’єму еякуляту встановлено, що в середньому самці американської палії мали на 16,95% менше еякуляту порівняно з самцями райдужної форелі, однак на 79,6% більше ніж у самців струмкової форелі. При порівнянні основних індексів тіла плідників досліджуваних видів, встановлено, що коефіцієнт вгодованості у самиць американської палії та райдужної форелі був досить високим 1,55–1,57, струмкової форелі – 1,35, показники індексу висоти тіла відповідно становили – 3,5, 3,52 та 4,0. Коефіцієнта вгодованості самців американської палії, райдужної та струмкової форелі становив відповідно 1,64, 1,52 та 1,35. Рибницько-екстер’єрні показники відповідали нормам видової та вікової специфіки плідників досліджуваних видів риб

Технологічні параметри вирощування американської палії (Salvelinus fontinalis M.) за різних температурних режимів

The article presents the research results on the growth dynamics of brook trout from caviar to commercial weight at different temperatures. Two groups of brook trout control and experimental individuals were formed to conduct the experiment, kept at different temperature regimes (control – natural water temperature, experimental – with partial heating at other times of the year up to 12 °С). The total duration of the embryonic period for brook trout, starting from fertilization of eggs and ending with free embryos at 2.8 °C was 101 days or 283 degrees-days; at 12 °C, incubation of eggs lasted 30 days (360 degrees-days). The yield of free trout embryos at a constant temperature was 90.5 % of the eggs laid for incubation. The yield of free embryos of brook trout, which was incubated at lower temperatures, was 82.9 %. The complete transition of brook trout larvae at a water temperature of 3.3 °C in the control group to artificial feed took place within 24 days of cultivation. In the experimental group, this transition lasted about ten days. The yield of larvae from embryos in control was 88.2 % in the experiment – 92.0 %. The larvae were then transplanted into 0.5 m3 plastic pools, where they were reared. Planting density in both cases was 5 thousand specimens/m2. The yield from rearing was almost the same and ranged from 91.4 to 92.5 %, but the average weight of young animals reared in heated water was significantly higher and was 3 g against 1.24 g in the control group. The duration of growing one-year-old trout was 240 days. The result was 3234 specimens of one-year-old in control weighing 15.57 g and 3603 specimens in the experiment weighing 35.5 g. The yield from cultivation was 77.0 and 85.8 %, respectively. Fish productivity was 2.5 times higher in the pool where the one-year-old research group was kept. The total weight of fish caught in the experimental group was 77.4 kg. One-year-old brook trout were planted in 30 m3 pools to produce marketable products. The average weight of fish of the control group at planting was 15.6 g, experimental – 35.5 g. 3000 specimens of one-year-old were planted in the pools. The duration of cultivation was 210 days. 2835 specimens were caught from the pools, the control pool, and 2874 specimens from the experimental one, with an average weight of 252.4 and 288.5 g, respectively. The total weight of fish caught was 1.2 times higher in fish of the experimental group. Fish productivity is 3.79 kg/m3 higher.У статті наведені результати досліджень динаміки росту американської палії від ікри до товарної маси за різних температурних режимів. Для проведення експерименту було сформовано дві групи особин американської палії контрольну та дослідну, які утримувалися за різних температурних режимів (контрольна – природна температура води, дослідна – з частковим підігрівом у різні пори року до 12 оС). Загальна тривалість ембріонального періоду для американської палії, починаючи від запліднення ікри і закінчуючи виходом вільних ембріонів, за температури 2,8 °С становила 101 добу, або 283 градусо-дні, при температурі 12 оС інкубація ікри тривала 30 діб (360 градусо-днів). Вихід вільних ембріонів палії при сталій температурі становив 90,5 % від закладеної на інкубацію ікри. Вихід вільних ембріонів американської палії, інкубація ікри якої проходила за більш низьких температурних показників, становила 82,9 %. Повний перехід личинок американської палії за температури води 3,3 оС у контрольній групі на штучні корми відбувся впродовж 24 діб вирощування. У дослідній групі такий перехід тривав близько 10 діб. Вихід личинок від ембріонів в контролі становив 88,2 %, в досліді – 92,0 %. Надалі личинок пересаджували у пластикові басейни об’ємом 0,5 м3, де проводили їх підрощування. Щільність посадки в обох випадках становила 5 тис. екз./м2. Вихід з підрощування був майже однаковий і коливався в межах 91,4–92,5 %, проте середня маса молоді, яка підрощувалася на підігрітій воді, була значно вищою і становила 3 г проти 1,24 г у контрольній групі. Тривалість вирощування однорічок палії становила 240 діб. В результаті було отримано 3234 екз. однорічок у контролі масою 15,57 г  та 3603 екз. у досліді, масою 35,5 г. Вихід з вирощування становив 77,0 та 85,8 % відповідно. Рибопродуктивність була у 2,5 раза вищою у басейні, де утримували дослідну групу однорічок. Загальна маса виловленої риби дослідної групи була більшою на 77,4 кг. Для одержання товарної продукції однорічок американської палії висаджували у басейни об’ємом 30 м3. Середня маса риб контрольної групи при посадці становила 15,6 г, дослідної – 35,5 г. У басейни посаджено по 3000 екз. однорічок. Тривалість вирощування становила 210 діб. З басейнів було виловлено: 2835 екз. з контрольного та 2874 екз. з дослідного, середньою масою 252,4 та 288,5 г відповідно. Загальна маса виловленої риби була вищою у риб дослідної групи у 1,2 раза. Рибопродуктивність була вищою на 3,79 кг/м3

Технології вирощування коропа та їх особливості

Carp is one of the few fish farms for which a wide range of technologies has been developed: from extensive, with minimal human intervention in the formation of fish productivity of the reservoir, to intensive, with the most controlled production conditions. Carp has many biological features, enhanced by centuries of breeding work, making this fish extremely “technological”, able to more or less fully realize the genetically determined bioproductive properties of different breeding technologies. Technologies for growing commercial carp according to the level of intensification of the production process can be divided into extensive (grazing), semi-intensive, intensive, and continuous, as a distinct type of intensive technology for growing carp in ponds and pools. Extensive technology assumes that the fish will feed exclusively on natural food, zooplankton, and bottom fauna. In this case, the cost of growing carp will be the lowest; the fish will be called “ecological”, but the growth of individuals will be insignificant. Semi-intensive technology assumes that carp feed on natural feeds, and their energy needs are met by providing carbohydrate additives to feed. Intensive technology believes that carp feeding with compound feeds with high protein content is used, which allows achieving productivity of 3–20 tons/ha. This system requires the highest costs, although it gives the highest performance. The pond must provide additional aeration and water flow to prevent contamination of the reservoir and the development of fish diseases. The main disadvantage of popular carp growing technologies is their staging. All operations are carried out strictly one after another in specialized ponds. Moreover, each stage ends with the descent of the tanks, and the fish are transplanted several times from one to another (from spawning to juvenile, from them to nursery). During this, the carp is injured, which negatively affects its productivity and inevitably leads to waste. To remedy this, fish farming is now using continuous rearing technology. The choice of technology for growing carp is a responsible task on which the profitability of fisheries depends.Короп – один із тих небагатьох об’єктів рибництва, для одержання товарної продукції якого розроблено широкий спектр технологій: від екстенсивних, з мінімальним втручанням людини у процес формування рибопродуктивності водойми, до інтенсивних, з максимально контрольованими умовами виробництва продукції. Короп має ряд біологічних особливостей, підсилених багатовіковою селекційною роботою, які роблять цю рибу надзвичайно «технологічною», здатною більш-менш повно реалізувати генетично обумовлені біопродуктивні властивості за різних технологій вирощування. Технології вирощування товарного коропа за рівнем інтенсифікації виробничого процесу можна розділити на екстенсивну(випасну), напівінтенсивну, інтенсивну та безперервну, як окремий різновид інтенсивної технології вирощування коропа в ставах і басейнах. Екстенсивна технологія передбачає, що риба буде харчуватися виключно натуральними кормами, тобто зоопланктоном, фауною дна і т. д. У такому випадку витрати на вирощування коропа будуть найменшими, риба буде що називається «екологічною», але й приріст особин буде незначним. Напівінтенсивна технологія передбачає, що короп харчується натуральними кормами, а його потреба в енергії задовольняється завдяки підгодівлі вуглеводними добавками до кормів. Інтенсивна технологія передбачає, що застосовується годування коропів комбікормами з високим вмістом білків, що дозволяє досягти продуктивності в 3–20 тонн/га. Ця система вимагає найбільших витрат, хоча і дає найвищу продуктивність. При цьому в ставі необхідно забезпечити додаткову аерацію і проточність води, щоб не допускати забруднення водойми і розвитку хвороб риб. Головним недоліком популярних технологій вирощування коропа є їх етапність. Всі операції здійснюються одна за одною в спеціалізованих ставах. Причому кожна стадія завершується спуском резервуарів, і риба при цьому кілька разів пересаджується з одного в інший (з нерестових у малькові, з них – у вирощувальні і т.д.). Під час цього короп травмується, а це негативно впливає на його продуктивність і неминуче призводить до зниження виживаності. Щоб усунути це, зараз в рибництві застосовують безперервну технологію вирощування. Вибір тої чи іншої технології вирощування коропа – відповідальне завдання, від якого залежить прибутковість рибогосподарської діяльності

Оцінка препаратів групи макроциклічних лактонів за ектопаразитозів коропа

The material for the study were Lubin carp of one year old spontaneously invaded by the ectoparasites Lernaea cyprinacea and Dactylogyrus vastator. For the experiment we used drugs: "Brovermectin-granulate" (development of “BFP” serial production; 1 g of the preparation contains: active substance (ADR) ivermectin – 3.5 mg; tocopherol acetate (20 mg) and Emamectin benzoate (manufactured by King Quenson Industry Group; 1 g of preparation contains ADR emamectin benzoate (50 mg). Analyzing morphological, biochemical and immunological parameters of blood and organs of fish, it is possible to state that the fact that the anti-parasitic drugs “Brovermectin granulate” and “Emamectin benzoate” has a pronounced antiparasitic effect, normalizing the homeostasis of the body. The results obtained showed significant fluctuations in the number neutrophils, eosinophils and lymphocytes. In ectoparasites infested of fishes used for macrocyclic lactones, y leukocyte formula sharply increases the percentage of rod-shaped neutrophils and at the same time decreases the proportion of lymphocytes. At the same time, there is an increase in the number of eosinophils that perform the function of protecting the body of fish from parasites. Eosinophilia, as in the higher vertebrates, is one of objective indicators of allergy (sensitization) of the body, nature the course of inflammatory processes. The results obtained indicate a decrease in the production of total T-lymphocytes are cells that play a key role in the immune system protection in the body of carp for damage by ectoparasites. In analyzing the above data, attention is drawn to the lower functional the activity of the blood T-lymphocyte system in ectoparasites infested with fish, than those given antiparasitic drugs. From this it follows that the ability of the blood lymphocytes of the fish to which the drugs from the group were given of macrocyclic lactones, before pathogen binding and production of antigens the antibodies that neutralize them are much higher than the fish affected ectoparasites. The immune system in fish provides self-regulation through direct contact of cells (macrophages, neutrophils, cytotoxic T-lymphocytes) as well as due to humoral factors (lysozyme, complement). The use of drugs from the group of macrocyclic lactones promotes the release of infested fish from ectoparasites with the following normalization of their life, increase of immune status and resistance.Матеріалом для дослідження були однорічки любінського лускатого коропа, спонтанно інвазовані ектопаразитами Lernaea cyprinacea та Dactylogyrus vastator. Для досліду використовували препарати: “Бровермектин-гранулят” (розробка НВФ “Бровафарма” серійного виробництва; 1 г препарату містить: активно діючу речовину (АДР) івермектин – 3,5 мг; токоферол ацетат – 20 мг) і “Емамектин-бензоат” (виробництво King Quenson Industry Group; 1 г препарату містить АДР емамектин-бензоат – 50 мг). Аналізуючи морфологічні, біохімічні та імунологічні показники крові та органів риб, можна констатувати, що протипаразитарні препарати “Бровермектин-гранулят” та “Емамектин-бензоат” виявляють виражену антипаразитарну дію, нормалізуючи гомеостаз організму. Отримані результати показали вірогідні коливання кількості нейтрофілів, еозинофілів та лімфоцитів. У інвазованих ектопаразитами риб, яким застосовували препарати з групи макроциклічних лактонів, у лейкоцитарній формулі різко зростає відсоток паличкоядерних нейтрофілів і одночасно знижується частка лімфоцитів. Водночас відбувається зростання кількості еозинофілів, які виконують функцію захисту організму риб від паразитів. Еозинофілія, як і у вищих хребетних, є одним з об’єктивних показників алергізації (сенсибілізації) організму, характеру перебігу запальних процесів. Одержані результати свідчать про зменшення продукції загальних Т-лімфоцитів – клітин, які відіграють ключову роль у системі імунного захисту в організмі коропа за ураження ектопаразитами. При аналізі наведених даних привертає увагу нижча функціональна активність системи Т-лімфоцитів крові у інвазованих ектопаразитами риб, ніж у тих, яким задавали протипаразитарні препарати. З цього випливає, що здатність лімфоцитів крові риб, яким задавали препарати з групи макроциклічних лактонів, до зв’язування антигенів патогенів і продукції антитіл, які їх знешкоджують, значно вища, ніж у риб, уражених ектопаразитами. Імунна система у риб забезпечує саморегуляцію за допомогою безпосереднього контакту клітин (макрофагів, нейтрофілів, цитотоксичних Т-лімфоцитів), а також завдяки гуморальним факторам (лізоциму, комплементу). Застосування препаратів з групи макроциклічних лактонів сприяє звільненню інвазованих риб від ектопаразитів з подальшою нормалізацією їхньої життєдіяльності, підвищенню імунного статусу і резистентності

Результати вирощування та зміни рибницько-біологічних показників цьоголіток коропа при використанні кормових добавок NuPro® та Bio-Mos

The intensification and development potential of the aquaculture sector has created challenges in finding alternative sources of protein for use in fish feed diets to develop feeds that provide adequate nutrition for fish growth while reducing the use of traditional protein sources. Therefore, the paper aimed to study the feasibility and effectiveness of feed additives “Bio-Mos” and “NuPro®” when implementing them into the diet of this year's carp (Сyprinus carpio). Researches were carried out in the conditions of the fishery “Rudnyky” of the Mykolaiv district of the Lviv region. The object of the study was this year's carp (Cyprinus carpio L.), which were grown in monoculture with artificial feed. In our research, it was found that the maximum average monthly temperature of the water supply source is set in August – +25.6 °С. The oxygen concentration was in the range of 6.5–7.3 mg/dm3. The highest values of permanganate oxidation were found in August – 12.8 g O2/m3, NO2 content increased slightly in July (0.052 mgN/l) and August (0.071 mgN/l) the number of nitrates increased slightly in August and September at 0.360 mgN/l and 0.281 mgN/l. The concentration of NH4+ was at the level of minimum values – 0.151–0.331 mg N/dm3. The phosphate content (PO4-3) fluctuated slightly in the range of 0.11–0.18 mg P/dm3. As a result of research, it was found that when the drug “NuPro” was included in the diet, the average individual weight of this year's carp was higher during the caught period by 24.3 %, and when using the additive “Bio-Mos” this figure exceeded the control by 28.6 %. Accordingly, the total mass of caught young carp from the second experimental pond exceeded this figure in the first control pond by 45.0 %, and in the third experimental pond, respectively – by 57.4 %. At the same time, “NuPro” та “Bio-Mos” increase the survival of young people from 9.3 % to 16.7 %. Therefore, when using feed additives “NuPro” and “Bio-Mos” in the amount of 2 % by weight of feed has a positive effect on the productivity of this year`s carp (Cyprinus carpio L.), which are grown in the III zone of fish farming.Інтенсифікація і потенціал розвитку сектора аквакультури створили проблеми, що стосуються пошуку альтернативних джерел білку, які використовуються для годівлі риб, щоб розробити корми, які забезпечують повноцінне живлення риб, одночасно зменшуючи використання традиційних джерел білку. Тому метою роботи було вивчення та дослідження доцільності та ефективності застосування кормових добавок “Bio-Mos” та “NuPro®” при введенні їх до складу раціону цьоголіткам коропа (Сyprinus carpio). Дослідження проводилися в умовах господарства “Рудники” Миколаївського району Львівської області. Об’єктом дослідження були цьоголітки коропа (Cyprinus carpio L.), які вирощувалися в монокультурі з підгодівлею штучними кормами. У наших дослідженнях проаналізовано, максимальні середньомісячні показники температури джерела водопостачання встановленні у серпні – +25,6 °С. Концентрація кисню була у діапазоні 6,5–7,3 мг/дм3. Найвищі значення перманганатної окиснюваності були у серпні – 12,8 г О2/м3, вміст NО2- дещо підвищився у липні (0,052 мгN/л) та серпні (0,071 мгN/л). показник кількості нітратів дещо зростав у серпні та вересні 0,360 мгN/л та 0,281 мгN/л відповідно. Концентрація NH4+ перебувала на рівні мінімальних значень – 0,151–0,331 мг N/дм3. Вміст фосфатів (PO4-3) дещо коливався у діапазоні 0,11-0,18 мг Р/дм3. У результаті досліджень встановлено, що при введенні до складу раціону препарату “NuPro” середня індивідуальна маса цьоголіток при вилові була вищою на 24,3 %, а при використанні добавки “Bio-Mos” даний показник перевищував контроль на 28,6 %. Відповідно до цього, загальна маса виловленої молоді з другого дослідного ставу переважала цей показник у першому контрольному ставі на 45,0 %, а у третьому дослідному ставі відповідно – на 57,4 %. При цьому препарати “NuPro” та “Bio-Mos” підвищують виживання молоді від 9,3 % до 16,7 % відповідно. Отже, при використанні кормових добавок “NuPro” та “Bio-Mos” у кількості 2 % від маси корму позитивно впливає на продуктивні показники цьоголіток коропа (Cyprinus carpio L.), які вирощуються в умовах ІІІ зони рибництва