Зміни внутрішньосуглобового тиску в променево-зап’ястковому суглобі за різних об’ємів внутрішньосуглобової рідини

Intra-articular pressure was measured in 14 carpal joints of 7 fresh corpses of adults, who had not any diseases of the above joints in their case histories, after introduction of 2, 3 and 5 ml of a fluid inside the joint cavity with the normal position of the hand, as well as after its maximum flexion, extension, adduction and abduction. It was found out that the lowest pressure in the above joint was observed in cases of the neutral hand position, which was accepted to be with 5° of dorsal flexion and 10. of ulnar deviation. The maximum extension and abduction resulted in the most significant rise of pressure: more than 10 times versus the neutral position. The maximum flexion and adduction were accompanied with an increase of intra-articular pressure too. A strong positive correlation was demonstrated between intra-articular pressure and fluid volume in the joint in cases of the examined hand positions. The volume of the intra-articular cavity of the radiocarpal joint was approximately determined as equal to 2 cm3.На 14 лучезапястных суставах семи свежих трупов условно здоровых взрослых людей было проведено измерение внутрисуставного давления после введения в полость сустава 2, 3 и 5 мл жидкости при нейтральном положении кисти, а также ее максимальном сгибании, разгибании, приведении и отведении. Установлено, что наименьшее давление в лучезапястном суставе наблюдается в нейтральном положении кисти, за которое принимали положение 5º тыльной флексии и 10º локтевой девиации. При максимальном разгибании и отведении наблюдали наиболее значительное повышение давления: более чем в 10 раз по сравнению с нейтральным положением. Максимальное сгибание и приведение также сопровождались увеличением внутрисуставного давления. Показана сильная положительная корреляция между внутрисуставным давлением и объемом жидкости в суставе при изученных положениях кисти. Определен объем внутрисуставной полости лучезапястного сустава около 2 см³.На 14 променево-зап’ясткових суглобах семи свіжих трупів умовно здорових дорослих людей було проведено вимірювання внутрішньосуглобового тиску після введення в порожнину суглоба 2, 3 та 5 мл рідини під час нейтрального положення кисті, її максимального згинання, розгинання, приведення та відведення. Встановлено, що найменший тиск у променево-зап’ястковому суглобі спостерігається у нейтральному положенні кисті, за яке приймали положення 5º тильної флексії та 10º ліктьової девіації. Під час максимального розгинання та відведення виявлено найбільш значне підвищення тиску: більш ніж у 10 разів порівняно з нейтральним положенням. Максимальне згинання та приведення також супроводжувалося підвищенням внутрішньосуглобового тиску. Встановлено сильну позитивну кореляцію між внутрішньосуглобовим тиском та об’ємом рідини у суглобі в умовах досліджених положень кисті. Визначено об’єм внутрішньосуглобової порожнини променево-зап’ясткового суглобу близько 2 см³

Діагностика ревматоїдного артриту плечового суглоба

The article describes objective mechanisms in the formation of the shoulder joint contractures in patients with rheumatoid arthritis at different stages of the pathological process. Clinical, instrumental and laboratory methods of examination made it possible to detect the extent of damaging of the osseous and soft-tissue structures in the shoulder joint region, this extent influencing the tactics of treatment for such patients.В работе представлены объективные механизмы формирования контрактур плечевого сустава у больных ревматоидным артритом на разных стадиях патологического процесса. Клинические, инструментальные и лабораторные методы исследования позволяют установить степень поражения костных и мягкотканных структур области плечевого сустава, что влияет на тактику лечения таких больных.У роботі представлені об’єктивні механізми формування контрактур плечового суглоба у хворих на ревматоїдний артрит на різних стадіях патологічного процесу. Клінічні, інструментальні та лабораторні методи дослідження дозволяють встановити ступінь ураження кісткових і м’якотканинних структур ділянки плечового суглоба, що впливає на тактику лікування таких хворих

Клініко-рентгенологічні та патоморфологічні зміни тканин плечового та ліктьового суглобів у хворих на ревматоїдний артрит

Clinical and morphological picture of rheumatoid arthritis (RA) is characterized by a complex combination of inflammatory, distrophic, destructive, reparative, and sclerosing processes in the tissues of the joints. However structural changes in the tissues of the upper limb joints (shoulder and elbow) in cases of RA understudied. Objective: to set clinical, radiological and pathomorphological features of the tissue in the shoulder and elbow joints in patients with RA. Methods: we investigated the tissues of the shoulder or elbow joints in six patients with RA who underwent total joints replacement with the removal of fragments of the articular ends of bones and the joint capsule using clinical, radiologic and pathomorphologic analysis. Sections were stained with hematoxylin and eosin. It was found that complex pathological changes in the tissues of the articular ends and of the joint capsule are based on the functional insufficiency of the shoulder and elbow joints. Although chronic inflammatory process with an immune component of varying intensity, more often of mild or moderate intensity, is the leading factor of damage to normal structures of the joints in late terms of the disease dystrophic and destructive changes in the articular ends of bones acquire the greatest value. More pronounced dystrophic, destructive and chronic inflammatory changes noted in the shoulder joint have corresponded to morphological picture of osteoarthritis of moderate or severe grade reflecting as individual metabolic processes, topography and activity of rheumatoid inflammation as biomechanical features of the joints.Клинико-морфологическая картина ревматоидного артрита (РА) характеризуется сложным сочетанием воспалительных, дистрофических, деструктивных, репаративных и склерозирующих процессов в тканях суставов. Однако структурные изменения тканей суставов верхней конечности (плечевого и локтевого) при РА исследованы мало. Цель: установить клинико-рентгенологические и патоморфологические особенности тканей плечевого и локтевого суставов у больных РА. Методы: исследовали ткани плечевого или локтевого суставов шести больных РА, которым выполняли тотальное эндопротезирование суставов с удалением фрагментов суставных концов костей и суставной капсулы с помощью клинико-рентгенологического и патоморфологического анализа. Срезы окрашивали гематоксилином и эозином. Установлено, что в основе функциональной недостаточности плечевого и локтевого суставов лежат сложные патоморфологические изменения в тканях суставных концов и суставной капсулы. Хотя ведущим фактором повреждения нормальных структур суставов является хронический воспалительный процесс с иммунным компонентом разной интенсивности, чаще слабой или средней, в отдаленные сроки заболевания наибольшее значение приобретают дистрофически-деструктивные изменения в суставных концах костей. Более выраженные дистрофически-деструктивные и хронические воспалительные патологические изменения, отмеченные в плечевых суставах, соответствовали морфологической картине остеоартроза средней или высокой степени, которые отображают как индивидуальные метаболические процессы, топографию и активность ревматоидного воспаления, так и биомеханические особенности суставов.Клініко-морфологічна картина ревматоїдного артриту (РА) характеризується складним поєднанням запальних, дистрофічних, деструктивних, репаративних та склерозивних процесів у тканинах суглобів. Однак структурні зміни тканин суглобів верхньої кінцівки (плечового та ліктьового) за РА досліджені мало. Мета: встановити клініко-рентгенологічні та патоморфологічні особливості тканин плечового та ліктьового суглобів у хворих на РА. Методи: досліджували тканини плечового або ліктьового суглобів шести хворих на РА, яким виконували тотальне ендопротезування суглобів з видаленням фрагментів суглобових кінців кісток і суглобової капсули, за допомогою клініко-рентгенологічного та патоморфологічного аналізу. Зрізи фарбували гематоксиліном і еозином. Встановлено, що в основі функціональної недостатності плечового та ліктьового суглобів лежать складні патоморфологічні зміни в тканинах суглобових кінців і суглобової капсули. Хоча провідним фактором ушкодження нормальних структур суглобів є хронічний запальний процес з імунним компонентом різної інтенсивності, частіше слабкої або середньої, у віддалені терміни захворювання найбільшого значення набувають дистрофічно-деструктивні зміни в суглобових кінцях кісток. Вираженіші дистрофічно-деструктивні та хронічні запальні патологічні зміни, виявлені в плечових суглобах, відповідали морфологічній картині остеоартрозу середнього або високого ступеня, які відображають як індивідуальні метаболічні процеси, топографію і активність ревматоїдного запалення, так і біомеханічні особливості суглобів

Патоморфологія ураження головки стегнової кістки та деякі клініко-морфологічні залежності у хворих на диспластичний коксартроз

Quantitative morphological changes in the tissues of the proximal epimetaphysis of the femur with dysplastic coxarthrosis may differ from those observed in the hip joint in other diseases.Objective: based on the study of the pathohistological characteristics of the femoral head tissue and some frequency differences between them, establish correlation dependencies between clinical and morphological parameters in dysplastic coxarthrosis patients.Methods: we studied femoral head tissue in 22 patients. Clinical parameters were taken into account — the age of patients, the duration of the disease, the intensity of the pain syndrome according to the visual analogue scale. Based on the detected pathohistological changes in the tissues of the femoral head, several morphological gradation indices were taken into account, which diversify the degree of severity of dystrophic-destructive changes.Results: in the complex of pathomorphological changes in femoral head, the most significant are: deformation of the articular surface, degeneration and destruction of articular cartilage, bone-cartilaginous growths, pathology of subchondral spongiosis tissue. They occur with different frequencies and in some cases are combined at different degrees of severity. Between the individual clinical manifestations and morphological indices of the condition of the femoral head tissues, correlation dependencies are established, which should be taken into account when predicting the degree of hip joint lesion in dysplastic coxarthrosis.Conclusions: the revealed morphological features and clinical and morphological dependencies are important for planning the fixation of the femoral component of the endoprosthesis in the case of hip replacement in patients with dysplastic coxarthrosis of different time of presentation, the type of displacement of femoral head by Crowe and the degree of disruption of joint function.Количественно-морфологические изменения тканей проксимального эпиметафиза бедренной кости при диспластическом коксартрозе (ДКА) могут отличаться от наблюдаемых в тазобедренном суставе при других заболеваниях.Цель: на основе изучения патогистологических характеристик тканей головки бедренной кости (ГБК) и некоторых частотных отличий между ними установить корреляционные зависимости между клиническими и морфологическими показателями у больных ДКА.Методы: материалом исследования послужили ткани ГБК 22 больных. Учитывали клинические показатели — возраст пациентов, давность заболевания, интенсивность болевого синдрома по визуально-аналоговой шкале. На основе обнаруженных патогистологических изменений в тканях ГБК учтены несколько морфологических градационных показателей, которые разносторонне характеризуют степень выраженности дистрофически- деструктивных изменений.Результаты: в комплексе патоморфологических изменений ГБК наиболее существенными представляются: деформация суставной поверхности, дистрофия и деструкция суставного хряща, костно-хрящевые разрастания, патология субхондральной спонгиозы. Они встречаются с разной частотой и в отдельных случаях сочетаются при разных степенях выраженности. Между отдельными клиническими проявлениями и морфологическими показателями состояния тканей ГБК установлены корреляционные зависимости, которые следует учитывать при прогнозировании степени поражения тканей тазобедренного сустава при ДКА.Выводы: выявленные морфологические особенности и клинико-морфологические зависимости имеют значение для планирования особенностей фиксации феморального компонента эндопротеза в случае выполнения эндопротезирования тазобедренного сустава у больных ДКА разной давности, типа смещения ГБК по Crowe и степени нарушения функции сустава.Кількісно-морфологічні зміни тканин проксимального епіметафіза стегнової кістки в разі диспластичного коксартрозу (ДКА) можуть відрізнятися від спостережуваних у кульшовому суглобі за умов інших захворювань.Мета: на підставі вивчення патогістологічних характеристик тканин головки стегнової кістки (ГСК) і деяких частотних відмінностей між ними встановити кореляційні залежності між клінічними та морфологічними показниками у хворих на ДКА.Методи: матеріалом дослідження були тканини ГСК 22 хворих. Брали до уваги клінічні показники — вік пацієнтів, давність захворювання, інтенсивність больового синдрому за візуально-аналоговою шкалою. На підставі виявлених патогістологічних змін у тканинах ГСК ураховані кілька морфологічних градаційний показників, які різнобічно характеризують ступінь вираженості дістрофічно-деструктивних змін.Результати: у комплексі патоморфологічних змін ГСК найбільш істотними є: деформація суглобової поверхні, дистрофія і деструкція суглобового хряща, кістково-хрящові розростання, патологія субхондральної спонгіози. Вони трапляються з різною частотою і в окремих випадках поєднуються за різних ступенів вираженості. Між окремими клінічними проявами та морфологічними показниками стану тканин ГСК встановлено кореляційні залежності, які слід ураховувати під час прогнозування ступеня ураження тканин кульшового суглоба за ДКА.Висновки: виявлені морфологічні особливості та клініко-морфологічні залежності мають значення для планування особливостей фіксації феморального компонента ендопротеза в разі виконання ендопротезування кульшового суглоба у хворих на ДКА різної давності, типу зміщення ГСК за Crowe і ступеня порушення функції суглоба