Розподіл астрогліальних білків у мозку щурів за дії доксорубіцину та гуміліду

Doxorubicin causes toxic side effects which result in profound changes in various organs including the heart muscle, which leads to the development of cardiomyopathy, with further complications, as our earlier studies have shown. But there are complications in treatment by anthracycline chemotherapy. The reduction of toxicity of cytotoxic drugs without reduction of their antitumor action remains an important medical challenge. The S-100b and glial fibrillar acid protein (GFAP) are the key astroglial proteins which are widely used as biomarkers for neurotraumas and strokes. Thus the purpose of our work was to study the GFAP and S-100b levels under the experimental model of doxorubicin-induced cardiomyopathy and the effect of the cytostatic separately or combined with Humilid. The level of studied proteins was measured by ELISA using monospecific antibodies against GFAP and S-100b (Sigma, USA), secondary anti-IgG labeled with horseradish peroxidase (Sigma, USA) and GFAP and S-100b standards (Sigma, USA). The experiment was conducted on white Wistar male rats weighing 210 ±50 g, which were divided into 3 groups with 8 animals in each: 1 – control, rats received saline i/p, 2 – doxorubicin 1 mg/kg i/p once weekly during 4 weeks, 3 – doxorubicin by the same scheme plus 0.01% solution of Humilid during 4 weeks. Under impact of doxorubicin an increase of fibrillar GFAP content in the rats’ hippocampus was shown, which may have occurred as a result of the proliferation of astrocytes. An increase of concentration of S-100b to 20–26% compared with the control animals was also detected in the hippocampus, thalamus and the cerebral cortex of the studied animals. Concomitant administration of doxorubicin with Humilid partially prevented the increase in concentration of GFAP and S-100b in the rats’ hippocampus. The reciprocal change in the level of S-100b and GFAP in the peripheral nervous system of the heart tissue was defined with a high degree of correlation under impact of doxorubicin. Accordingly, we have proposed the hypothesis that the increase in of the filament GFAP in the hippocampus may occur due to the development of the ischemic state under the impact of doxorubicin-induced cardiomyopathy. Humilid with doxorubicin prevented changes in the researched astroglial proteins of the heart muscle and brain parts of rats. Застосування доксорубіцину протягом 4 тижнів у дозі 1 мг/кг викликає розвиток кардіоміопатії у щурів, що було показано раніше. Порушення роботи серця та, як наслідок, виникнення гіпоксичного стану спричинюють ризик утворення ішемії мозку. Астроглія перша відповідає на порушення метаболізму у мозку. Досліджено рівень астроцитспецифічних білків: кальційзв’язувального білка S-100b і гліального фібрилярного кислого білка (ГФКБ), у моделі доксорубіцин-індукованої кардіоміопатії та дії цього цитостатика окремо або у комплексі з гумілідом. Унаслідок впливу доксорубіцину відбувається підвищення вмісту фібрилярного ГФКБ у гіпокампі щурів, імовірно через проліферацію астроцитів. Не визначено вірогідних змін рівня розчинного ГФКБ у гіпокампі за впливу доксорубіцину, при цьому в мозочку відмічено зменшення рівня рГФКБ порівняно з контрольною групою. У гіпокампі, таламусі та корі великих півкуль спостерігається збільшення концентрації S-100b на 20–26% порівняно з контрольними тваринами. Застосування доксорубіцину разом із гумілідом частково сприяє запобіганню збільшення концентрації ГФКБ та S-100b у гіпокампі щурів. У периферічній нервовій системі серцевої тканини визначено реципрокну зміну рівня S-100b та ГФКБ із високим ступенем кореляційного зв’язку за вливу доксорубіцину. У разі застосування доксорубіцину рівні білків ГФКБ та S-100b у мозку на порядок–два вищі за концентрацію цих самих білків у плазмі крові та серці, що свідчить про збереження цілісності гематоенцефалічного бар’єру за впливу досліджуваного антибіотика. Застосування доксорубіцину протягом 4 тижнів у дозі 1 мг/кг викликає розвиток кардіоміопатії у щурів, що було показано раніше. Порушення роботи серця та, як наслідок, виникнення гіпоксичного стану спричинюють ризик утворення ішемії мозку. Астроглія перша відповідає на порушення метаболізму у мозку. Досліджено рівень астроцитспецифічних білків: кальційзв’язувального білка S-100b і гліального фібрилярного кислого білка (ГФКБ), у моделі доксорубіцин-індукованої кардіоміопатії та дії цього цитостатика окремо або у комплексі з гумілідом. Унаслідок впливу доксорубіцину відбувається підвищення вмісту фібрилярного ГФКБ у гіпокампі щурів, імовірно через проліферацію астроцитів. Не визначено вірогідних змін рівня розчинного ГФКБ у гіпокампі за впливу доксорубіцину, при цьому в мозочку відмічено зменшення рівня рГФКБ порівняно з контрольною групою. У гіпокампі, таламусі та корі великих півкуль спостерігається збільшення концентрації S-100b на 20–26% порівняно з контрольними тваринами. Застосування доксорубіцину разом із гумілідом частково сприяє запобіганню збільшення концентрації ГФКБ та S-100b у гіпокампі щурів. У периферічній нервовій системі серцевої тканини визначено реципрокну зміну рівня S-100b та ГФКБ із високим ступенем кореляційного зв’язку за вливу доксорубіцину. У разі застосування доксорубіцину рівні білків ГФКБ та S-100b у мозку на порядок–два вищі за концентрацію цих самих білків у плазмі крові та серці, що свідчить про збереження цілісності гематоенцефалічного бар’єру за впливу досліджуваного антибіотика.

Ordinary differential equations = Звичайні диференційні рівняння

This study guide provides the basic concepts and definitions of differential equation theory. It highlights the most important integration methods and theorems of solution existence. This textbook should be used for educational purpose by university students studying technical science.Наведено основні поняття та визначення теорії звичайних диференціальних рівнянь. Висвітлено найбільш важливі методи інтегрування та теореми існування розв’язків. Для студентів вищих навчальних закладів технічних спеціальностей різних форм навчання