ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ В ЖІН ОК ІЗ ПОРУШЕННЯ М СТАНОВЛЕННЯ МЕНСТРУАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ В АНАМНЕЗІ ІЗ ВРАХУВАННЯ М ІН ДЕКСУ МАСИ ТІЛА

The aim of the study – to assess the reproductive potential and peculiarities of the pregnancy and childbirth in women with a variation of body mass index and a disorder of menstrual function regularization.Materials and Methods. An examination of 110 women with a disorder of menstrual function regularization in anamnesis (the main study group), starting from the preconception preparation stage, using clinical, laboratory, microbiological, sonographic (ultrasound and doplerometric), hormonal and statistical research methods have been carried out. Three groups have been formed: comparison group, which included 24 patients with normal mass-and-height index (BMI = 18.5–24.9), the first study group – 41 women with excess body weight and the second study group – 45 patients with deficit of body weight (BMI <18.5 kg / м2). The control group included 20 practically healthy women.Results and Discussion. In most women with a deficit of body weight, a delayed puberty, sexual infantilism, a disorder of menstrual function regularization by type of algodismenorrhea and dysfunctional uterine bleeding have been diagnosed, while women with overweight suffered from polycystic ovary syndrome or menstrual disturbances by type of oligoopsomenorrhea with episodes of secondary amenorrhea. The assessment of a “family portrait” and analysis of abstract of outpatient medical records of a child’s development made it possible to mark the preterm births in 12.72 % of cases, and newborns with low birth weight – in 35.45 % of observations. Also, the heterogeneity in physical development of women of the main group was found: macrosomatic harmonious development (28.18 %), disharmonious development (14.54 %), microsomatic harmonious development (23.63 %), mesosomatic harmonious development (33.63 %). In the group of patients with overweight, primiparas who were pregnant again, accounted for two-thirds of all examined patients. Pelvic surgeries, medical abortions and instrumental interventions were noted in 29.26 % of cases, premature spontaneous miscarriages – in 8.76 %, preterm labor – in 21. 95 %, primary infertility – in 12.19 %. A more pronounced decline in reproductive capacity was commonly found in women of the second group with a deficit of body weight. Primary or secondary infertility was diagnosed in 35.55 % of patients; pregnancy in women of the second group occurred during the first year of regular sexual life (17.77 %), during the second year – in 24.44 %, 28.88 % of women became pregnant after hormonal correction or after applying the assisted reproductive technologies.Conclusions. The analysis of reproductive potential demonstrated a high percentage of primary infertility, hormonal induction of ovulation, the use of assisted reproductive technologies, and a large number of obstetric complications and pathological childbirths without a significant difference in the groups. However, differences in the structure of gestational and delivery complications with predominance of habitual noncarrying of pregnancy and surgical delivery in women with a deficit of body mass and increasing preeclampsia, placental dysfunction and postpartum complications in patients with overweight should be notedЦель исследования – оценить репродуктивный потенциал и особенности течения беременности и родов у женщин с отклонением индекса массы тела и нарушением становления менструальной функции.Материалы и методы. Проведено обследование и динамическое наблюдение за состоянием 110 женщин с нарушением становления менструальной функции в анамнезе (основная группа), начиная с этапа прегравидарной подготовки, с использованием общеклинических, лабораторных, микробиологических, эхографических (ультразвуковых и допплерометрических), гормональных и статистических методов исследования. Сформированы три группы: группа сравнения, куда вошли 24 пациентки с нормальным весо-ростовым индексом (ИМТ = 18,5–24,9 кг/м2), первая исследуемая группа – 41 женщина с чрезмерной массой тела и вторая исследуемая группа – 45 человек с дефицитом массы тела (ИМТ <18,5 кг/м2). В контрольную группу включили 20 практически здоровых пациенток.Результаты исследования и их обсуждение. У женщин с дефицитом массы тела обнаружено задержку полового развития, половой инфантилизм, нарушения становления менструальной функции по типу альгодисменореи и дисфункциональных маточных кровотечений, тогда как у женщин с избыточной массой тела диагностирован синдром поликистозных яичников, или нарушение менструальной функции по типу олигоопсоменореи с эпизодами вторичной аменореи. Оценка «семейного портрета» и анализ выписок из амбулаторных карт развития ребенка позволили отметить рождения недоношенными в 12,72 % случаев, маловесных – в 35,45 % наблюдений. Также была установлена разнородность в физическом развитии женщин основной группы: макросоматическое гармоничное развитие отмечено в 28,18 %, дисгармоничное – в 14,54 %, микросоматическое гармоничное развитие – 23,63 %, мезосоматическое гармоничное – 33,63 %. В группе пациенток с избыточным весом повторнобеременные первородящие составляли две трети от всех обследованных пациенток, операции на органах малого таза, медицинские аборты и инструментальные вмешательства отметили в 29,26 %, ранние самопроизвольные выкидыши – в 8,76 %, преждевременные роды и невынашивание – у 21,95 %, первичное бесплодие – 12,19 %. Для женщин второй группы с дефицитом массы тела было характерно более выраженное снижение репродуктивного потенциала. Бесплодие первичное или вторичное диагностировано у 35,55 % наблюдений, беременность у женщин второй группы наступила в течение первого года регулярной половой жизни в 17,77 %, на втором году – в 24,44 %, в 28,88 % – после гормональной коррекции или в результате использования вспомогательных репродуктивных технологий.Выводы. Анализ репродуктивного потенциала продемонстрировал значительный процент первичного бесплодия, гормональной индукции овуляции, использование вспомогательных репродуктивных технологий и значимую долю акушерских осложнений и патологического течения родов без значимой достоверной разницы по группам. Однако следует отметить различия в структуре гестационных и родовых осложнений с преобладанием невынашивания и оперативного родоразрешения у женщин с дефицитом массы тела и рост доли преэклампсии, плацентарной дисфункции и послеродовых осложнений у пациенток с избыточным весом.Мета дослідження – оцінити репродуктивний потенціал та особливості перебігу вагітності і пологів у жінок із відхиленням індексу маси тіла та порушенням становлення менструальної функції.Матеріали та методи. Проведено обстеження і динамічне спостереження за станом 110 жінок із порушенням становлення менструальної функції в анамнезі (основна група), розпочинаючи з етапу прегравідарної підготовки, із використанням загальноклінічних, лабораторних, мікробіологічних, ехографічних (ультразвукових та доплерометричних), гормональних і статистичних методів дослідження. Сформовано три групи: групу порівняння, куди ввійшли 24 пацієнтки із нормальним вагоростовим індексом (ІМТ=18,5–24,9), першу досліджувану групу – 41 жінка із надмірною вагою тіла та другу досліджувану групу – 45 осіб із дефіцитом маси тіла (ІМТ <18,5 кг/м2). У контрольну групу включили 20 практично здорових пацієнток.Результати дослідження та їх обговорення. У жінок із дефіцитом маси тіла виявлено у більшій частці затримку статевого розвитку, статевий інфантилізм, порушення становлення менструальної функції за типом альгодисменореї та дисфункціональних маткових кровотеч, тоді як у жінок із надмірною масою тіла діагностовано синдром полікістозних яєчників, або порушення менструальної функції за типом олігоопсоменореї з епізодами вторинної аменореї. Оцінка «сімейного портрета» та аналіз виписок із амбулаторних карт розвитку дитини дозволили відмітити народження недоношеними у 12,72 % випадках, маловаговими – у 35,45 % спостережень. Також була встановлена різнорідність у фізичному розвитку жінок основної групи: макросоматичний гармонійний розвиток відмічено у 28,18 %, дисгармонійний – у 14,54 %, мікросоматичний гармонійний розвиток – 23,63 %, мезосоматичний гармонійний – 33,63 %. У групі пацієнток із надмірною вагою повторновагітні першонароджуючі становили дві третини від усіх обстежених пацієнток, операції на органах малого таза, медичні аборти та інструментальні втручання відмітили у 29,26 %, ранні самовільні викидні – у 8,76 %, передчасні пологи та невиношування – у 21,95 %, первинне безпліддя – 12,19 %. Для жінок другої групи із дефіцитом маси тіла було характерним більш виражене зниження репродуктивного потенціалу. Безпліддя первинне чи вторинне діагностовано у 35,55 % спостережень, вагітність у жінок другої групи настала протягом першого року регулярного статевого життя у 17,77 %, на другому році – у 24,44 %, у 28,88 % – після гормональної корекції або внаслідок використання допоміжних репродуктивних технологій.Висновки. Аналіз репродуктивного потенціалу продемонстрував значимий відсоток первинного безпліддя, гормональної індукції овуляції, використання допоміжних репродуктивних технологій та значиму частку акушерських ускладнень і патологічного перебігу пологів без значимої достовірної різниці по групах. Проте слід відмітити відмінності у структурі гестаційних та пологових ускладнень із переважанням невиношування й оперативного розродження в жінок із дефіцитом маси тіла та зростання частки прееклампсії, плацентарної дисфункції і післяродових ускладнень у пацієнток із надмірною вагою

Дослідження стабільності показника продуктивності сортів сорго зернового (Sorghum bicolor L.) в умовах Лісостепу

Мета. Установити стабільність насіннєвої продуктивності сортів сорго зернового (Sorghum bicolor L.). Методи. Дослідження, предметом яких були сорти сорго звичайного двокольорового зернового напряму використання (‘АРАБЕСК’, ‘АРКАН’, ‘ЕС ВІЛЛІ’ та ‘Степовий’), проводили впродовж 2018–2020 рр. у зоні Лісостепу на дослідних полях Полтавської, Вінницької та Черкаської філій Українського інституту експертизи сортів рослин (УІЕСР). Закладання дослідів, оцінювання матеріалу, фенологічні спостереження та біометричні вимірювання рослин, збирання врожаю виконували відповідно до «Методики проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп’яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні». Показники якості насіння визначали згідно з «Методикою проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні. Методи визначення якості». Під час дослідження застосовували польовий, лабораторний, біохімічний і статистичний методи. Результати. Оптимальні умови Лісостепу забезпечили своєчасність настання фенологічних фаз росту та розвитку рослин і несуттєве варіювання тривалості періоду вегетації від 117 до 123 діб. Продуктивність сорго зернового оцінювали за кількісними показниками виходу насіння з однієї рослини та маси 1000 насінин. Висновки. За допомогою обчислення коефіцієнта Левіса КS.F, значення якого характеризують фенотипову стабільність сортів, встановлено, що сорти ‘ЕС ВІЛЛІ’ (1,00) та ‘Степовий’ (1,06) були досить стабільними на дослідному полі Полтавської філії УІЕСР. Умови Вінницької та Полтавської філій виявилися сприятливішими для формування якісного зерна сорго двокольорового та більшої маси 1000 насінин

Пластичність нових сортів пшениці м’якої озимої (Triticum aestivum L.) за врожайністю в різних ґрунтово-кліматичних умовах України

Мета. Визначити рівень продуктивності, стабільності та пластичності нових сортів пшениці м’якої озимої за її вирощування в різних ґрунтово-кліматичних умовах України. Методи. Польовий дослід виконували в умовах пунктів досліджень Українського інституту експертизи сортів рослин (УІЕСР) у ґрунтово-кліматичних зонах Степу, Лісостепу та Полісся впродовж 2022–2023 рр. Вивчали особливості росту та розвитку рослин; пластичність і стабільність формування врожайності 34 нових сортів пшениці м’якої озимої обчислювали та аналізували за методикою Ебергарда – Рассела, загальну гомеостатичність і селекційну цінність – за Хангільдіним В. В. і Литвиненком М. А. У процесі досліджень використовували розрахунковий і статистичний методи, для підготовки висновків – аналізу та синтезу. Результати. Врожайність сортів залежно від ґрунтово-кліматичної зони та пункту досліджень варіювалася від 5,4 до 8,4 т/га. Найбільшим її середнім значенням характеризувався ‘LG Optimist’ (8,1 т/га), найменшим – ‘ЮСОН’ (6,0 т/га). Найсприятливіші умови для дослідження росту та розвитку генотипів у 2022 р. були в зонах Лісостепу (Ij = 0,9) та Полісся (Ij = 0,6), у 2023-му – Полісся (Ij = 0,2); найгірші у 2022 р. – в Степу (Ij = –0,7), у 2023-му – в Степу (Ij = –0,7) та Лісостепу (Ij = –0,5). Розрахункова врожайність сортів у пунктах досліджень не відрізнялася від фактичної, змінювалася в межах 6,0–8,1 т/га й становила в середньому 7,1 т/га. Високу гомеостатичність і низький рівень варіації (V ≤ 10,0%) виявлено в сортів ‘Євразія’ (Hom = 15,6), ‘Dekaster’ (Hom = 15,2), ‘ФОРСАЙТ’ (Hom = 13,9) та ‘LG Optimist’ (Hom = 12,1). Крім того, ‘LG Optimist’ (Sc = 6,9) і ‘Dekaster’ (Sc = 6,6) мали найвищий показник селекційної цінності. Сорт ‘ФОРСАЙТ’ (bi = 0,2; S2 di = 0,24), урожайність якого в середньому становила 7,4 т/га, є високопластичним, тому його доцільно вирощувати на екстенсивних фонах і в несприятливих умовах. Сорти ‘Євразія’, ‘Носівочка’, ‘SOLIFLOR CS’, ‘Мізинка’, ‘Трояна’, ‘LG Optimist’, ‘Бісквіт’, ‘МІП Довіра’, ‘Етуаль’, ‘Творчість одеська’, ‘Attribut’, ‘Epihraf’, ‘Dekaster’, ‘Епітет’, ‘Jannis’, ‘Пам’яті Горлача’, ‘Trembita bilotserkivska’ та ‘Слава Унави’ із сукупним проявом високої екологічної пластичності (bi = 1) та стабільності (S2 di = 0) й середньою врожайністю зерна 7,2 т/га за генотипом добре реагують на поліпшення умов вирощування і є найбільш практично цінними. Висновки. Досліджувані нові сорти пшениці м’якої озимої реалізовують свій генетичний потенціал і формують врожаї навіть за суттєвих змін умов середовища та вирощування в різних ґрунтовокліматичних зонах

ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ В ЖІН ОК ІЗ ПОРУШЕННЯ М СТАНОВЛЕННЯ МЕНСТРУАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ В АНАМНЕЗІ ІЗ ВРАХУВАННЯ М ІН ДЕКСУ МАСИ ТІЛА

The aim of the study – to assess the reproductive potential and peculiarities of the pregnancy and childbirth in women with a variation of body mass index and a disorder of menstrual function regularization.Materials and Methods. An examination of 110 women with a disorder of menstrual function regularization in anamnesis (the main study group), starting from the preconception preparation stage, using clinical, laboratory, microbiological, sonographic (ultrasound and doplerometric), hormonal and statistical research methods have been carried out. Three groups have been formed: comparison group, which included 24 patients with normal mass-and-height index (BMI = 18.5–24.9), the first study group – 41 women with excess body weight and the second study group – 45 patients with deficit of body weight (BMI <18.5 kg / м2). The control group included 20 practically healthy women.Results and Discussion. In most women with a deficit of body weight, a delayed puberty, sexual infantilism, a disorder of menstrual function regularization by type of algodismenorrhea and dysfunctional uterine bleeding have been diagnosed, while women with overweight suffered from polycystic ovary syndrome or menstrual disturbances by type of oligoopsomenorrhea with episodes of secondary amenorrhea. The assessment of a “family portrait” and analysis of abstract of outpatient medical records of a child’s development made it possible to mark the preterm births in 12.72 % of cases, and newborns with low birth weight – in 35.45 % of observations. Also, the heterogeneity in physical development of women of the main group was found: macrosomatic harmonious development (28.18 %), disharmonious development (14.54 %), microsomatic harmonious development (23.63 %), mesosomatic harmonious development (33.63 %). In the group of patients with overweight, primiparas who were pregnant again, accounted for two-thirds of all examined patients. Pelvic surgeries, medical abortions and instrumental interventions were noted in 29.26 % of cases, premature spontaneous miscarriages – in 8.76 %, preterm labor – in 21. 95 %, primary infertility – in 12.19 %. A more pronounced decline in reproductive capacity was commonly found in women of the second group with a deficit of body weight. Primary or secondary infertility was diagnosed in 35.55 % of patients; pregnancy in women of the second group occurred during the first year of regular sexual life (17.77 %), during the second year – in 24.44 %, 28.88 % of women became pregnant after hormonal correction or after applying the assisted reproductive technologies.Conclusions. The analysis of reproductive potential demonstrated a high percentage of primary infertility, hormonal induction of ovulation, the use of assisted reproductive technologies, and a large number of obstetric complications and pathological childbirths without a significant difference in the groups. However, differences in the structure of gestational and delivery complications with predominance of habitual noncarrying of pregnancy and surgical delivery in women with a deficit of body mass and increasing preeclampsia, placental dysfunction and postpartum complications in patients with overweight should be notedЦель исследования – оценить репродуктивный потенциал и особенности течения беременности и родов у женщин с отклонением индекса массы тела и нарушением становления менструальной функции.Материалы и методы. Проведено обследование и динамическое наблюдение за состоянием 110 женщин с нарушением становления менструальной функции в анамнезе (основная группа), начиная с этапа прегравидарной подготовки, с использованием общеклинических, лабораторных, микробиологических, эхографических (ультразвуковых и допплерометрических), гормональных и статистических методов исследования. Сформированы три группы: группа сравнения, куда вошли 24 пациентки с нормальным весо-ростовым индексом (ИМТ = 18,5–24,9 кг/м2), первая исследуемая группа – 41 женщина с чрезмерной массой тела и вторая исследуемая группа – 45 человек с дефицитом массы тела (ИМТ <18,5 кг/м2). В контрольную группу включили 20 практически здоровых пациенток.Результаты исследования и их обсуждение. У женщин с дефицитом массы тела обнаружено задержку полового развития, половой инфантилизм, нарушения становления менструальной функции по типу альгодисменореи и дисфункциональных маточных кровотечений, тогда как у женщин с избыточной массой тела диагностирован синдром поликистозных яичников, или нарушение менструальной функции по типу олигоопсоменореи с эпизодами вторичной аменореи. Оценка «семейного портрета» и анализ выписок из амбулаторных карт развития ребенка позволили отметить рождения недоношенными в 12,72 % случаев, маловесных – в 35,45 % наблюдений. Также была установлена разнородность в физическом развитии женщин основной группы: макросоматическое гармоничное развитие отмечено в 28,18 %, дисгармоничное – в 14,54 %, микросоматическое гармоничное развитие – 23,63 %, мезосоматическое гармоничное – 33,63 %. В группе пациенток с избыточным весом повторнобеременные первородящие составляли две трети от всех обследованных пациенток, операции на органах малого таза, медицинские аборты и инструментальные вмешательства отметили в 29,26 %, ранние самопроизвольные выкидыши – в 8,76 %, преждевременные роды и невынашивание – у 21,95 %, первичное бесплодие – 12,19 %. Для женщин второй группы с дефицитом массы тела было характерно более выраженное снижение репродуктивного потенциала. Бесплодие первичное или вторичное диагностировано у 35,55 % наблюдений, беременность у женщин второй группы наступила в течение первого года регулярной половой жизни в 17,77 %, на втором году – в 24,44 %, в 28,88 % – после гормональной коррекции или в результате использования вспомогательных репродуктивных технологий.Выводы. Анализ репродуктивного потенциала продемонстрировал значительный процент первичного бесплодия, гормональной индукции овуляции, использование вспомогательных репродуктивных технологий и значимую долю акушерских осложнений и патологического течения родов без значимой достоверной разницы по группам. Однако следует отметить различия в структуре гестационных и родовых осложнений с преобладанием невынашивания и оперативного родоразрешения у женщин с дефицитом массы тела и рост доли преэклампсии, плацентарной дисфункции и послеродовых осложнений у пациенток с избыточным весом.Мета дослідження – оцінити репродуктивний потенціал та особливості перебігу вагітності і пологів у жінок із відхиленням індексу маси тіла та порушенням становлення менструальної функції.Матеріали та методи. Проведено обстеження і динамічне спостереження за станом 110 жінок із порушенням становлення менструальної функції в анамнезі (основна група), розпочинаючи з етапу прегравідарної підготовки, із використанням загальноклінічних, лабораторних, мікробіологічних, ехографічних (ультразвукових та доплерометричних), гормональних і статистичних методів дослідження. Сформовано три групи: групу порівняння, куди ввійшли 24 пацієнтки із нормальним вагоростовим індексом (ІМТ=18,5–24,9), першу досліджувану групу – 41 жінка із надмірною вагою тіла та другу досліджувану групу – 45 осіб із дефіцитом маси тіла (ІМТ <18,5 кг/м2). У контрольну групу включили 20 практично здорових пацієнток.Результати дослідження та їх обговорення. У жінок із дефіцитом маси тіла виявлено у більшій частці затримку статевого розвитку, статевий інфантилізм, порушення становлення менструальної функції за типом альгодисменореї та дисфункціональних маткових кровотеч, тоді як у жінок із надмірною масою тіла діагностовано синдром полікістозних яєчників, або порушення менструальної функції за типом олігоопсоменореї з епізодами вторинної аменореї. Оцінка «сімейного портрета» та аналіз виписок із амбулаторних карт розвитку дитини дозволили відмітити народження недоношеними у 12,72 % випадках, маловаговими – у 35,45 % спостережень. Також була встановлена різнорідність у фізичному розвитку жінок основної групи: макросоматичний гармонійний розвиток відмічено у 28,18 %, дисгармонійний – у 14,54 %, мікросоматичний гармонійний розвиток – 23,63 %, мезосоматичний гармонійний – 33,63 %. У групі пацієнток із надмірною вагою повторновагітні першонароджуючі становили дві третини від усіх обстежених пацієнток, операції на органах малого таза, медичні аборти та інструментальні втручання відмітили у 29,26 %, ранні самовільні викидні – у 8,76 %, передчасні пологи та невиношування – у 21,95 %, первинне безпліддя – 12,19 %. Для жінок другої групи із дефіцитом маси тіла було характерним більш виражене зниження репродуктивного потенціалу. Безпліддя первинне чи вторинне діагностовано у 35,55 % спостережень, вагітність у жінок другої групи настала протягом першого року регулярного статевого життя у 17,77 %, на другому році – у 24,44 %, у 28,88 % – після гормональної корекції або внаслідок використання допоміжних репродуктивних технологій.Висновки. Аналіз репродуктивного потенціалу продемонстрував значимий відсоток первинного безпліддя, гормональної індукції овуляції, використання допоміжних репродуктивних технологій та значиму частку акушерських ускладнень і патологічного перебігу пологів без значимої достовірної різниці по групах. Проте слід відмітити відмінності у структурі гестаційних та пологових ускладнень із переважанням невиношування й оперативного розродження в жінок із дефіцитом маси тіла та зростання частки прееклампсії, плацентарної дисфункції і післяродових ускладнень у пацієнток із надмірною вагою

Skin potential level under arousal video stimulation in comparison with individual differences in empathy

The reletaionship between the individual level of empathy and skin potential level as autonomic index of human arousal was investigated. Empathy belongs to higher psychical processes of perception and processing of the emotional information. It is considered that the empathy level is related also to the arousal level and not only to modulation of emotional reactions, due the same brain areas were shown activated for object and subject persons during processes of emotion identification and sympathy depending on type of emotions which were investigated. The aim of this work was to describe the relationship of personal empathy level (defined by psychological question­naire), subjective mood and emotional tension with the arousal of individuals (defined by an objective index of skin potential level). Palmar skin potential level was recorded for 60 volunteers before, during and after affective videostimulation. It was shown that subjective mood, emotional tension and skin potential level is statistically significant changed during stimulation meanwhile empathy level related to the dynamics of skin potential during subjects switching from one type of activity to other

Heterogeneity of diabetes: β-cells, phenotypes, and precision medicine: proceedings of an international symposium of the canadian institutes of Health Research’s Institute of Nutrition, Metabolism and Diabetes and the U.S. National Institutes of Health’s National Institute of Diabetes and Digestive and Kidney Diseases

One hundred years have passed since the discovery of insulin - an achievement that transformed diabetes from a fatal illness into a manageable chronic condition. The decades since that momentous achievement have brought ever more rapid innovation and advancement in diabetes research and clinical care. To celebrate the important work of the past century and help to chart a course for its continuation into the next, the Canadian Institutes of Health Research's Institute of Nutrition, Metabolism and Diabetes and the U.S. National Institutes of Health's National Institute of Diabetes and Digestive and Kidney Diseases recently held a joint international symposium, bringing together a cohort of researchers with diverse interests and backgrounds from both countries and beyond to discuss their collective quest to better understand the heterogeneity of diabetes and thus gain insights to inform new directions in diabetes treatment and prevention. This article summarizes the proceedings of that symposium, which spanned cutting-edge research into various aspects of islet biology, the heterogeneity of diabetic phenotypes, and the current state of and future prospects for precision medicine in diabetes