Production of technetium in molybdenum target on linac and modeling technetium distillation

Along with the traditional methods of molybdenum and technetium separation from target irradiated by an electron linear accelerator, the possibility of technetium stripping from aqueous solution has been considered. To achieve the required temperature we used phosphoric acid.Наряду с традиционными методами разделения молибдена и технеция из мишени, облучённой на линейном ускорителе электронов, рассмотрена возможность отгонки технеция из водного раствора. Для достижения необходимой температуры использована ортофосфорная кислота.Нарівні з традіційними методами розділення молібдену і технецію з мішені, опроміненої на лінійному прискорювачі електронів, розглянута можливість відгонки технецію з водного розчину. Для досягнення необхідної температури використана ортофосфорна кислота

Research of the state of internal surfaces of a supercritical water loop after a session of irradiation

Made of austenitic steel at the NSC KIPT, the supercritical water convection loop Loop-1a was running for more than 500 hours in the first experimental session (in 2011). The materials tested in the loop were placed into a stream of water (more than 50 g/s) at a temperature of 350…400°C, a pressure of 23… 25 MPa, and were irradiated by an electron beam with an energy of 10 MeV. Sediments that emerged on the inner surface of the loop were examined. The sediment mainly consisted of compounds of calcium and iron mixed with other elements. There is a possibility to increase corrosion induced by radiation due to dislocation damage, hydrogenation of metal and under the impact of active oxygen.Виготовлена з аустенітної стали в ННЦ ХФТІ надкритична водяна конвекційна петля Loop-1a в першому експериментальному сеансі (2011 рік) пропрацювала понад 500 год. Випробовувані у петлі матеріали перебували в потоці води (понад 50 г/с) при температурі 350…400°C, тиску 23…25 МПа і опромінювалися електронним пучком енергією 10 МеВ. Досліджували відкладення на внутрішній поверхні петлі, які складаються в основному із сполук кальцію і заліза з домішкою інших елементів. Можливе посилення корозії під дією випромінювання за рахунок дислокаційних ушкоджень, насичення воднем і активного кисню.Изготовленная из аустенитной стали в ННЦ ХФТИ сверхкритическая водяная конвекционная петля Loop-1a в первом экспериментальном сеансе (2011 год) проработала более 500 ч. Испытываемые в петле материалы находились в потоке воды (более 50 г/с) при температуре 350…400°C, давлении 23… 25 МПа и облучались электронным пучком энергией 10 МэВ. Исследовали отложения на внутренней поверхности петли, которые состоят в основном из соединений кальция и железа с примесью других элементов. Возможно усиление коррозии под действием излучения за счет дислокационных повреждений, наводорoживания и активного кислорода

Some results of research of chemical processes in a supercritic convectional water loop under electron exposure

The specific heat of water at the critical point increases abruptly and therefore supercritical water (SCW) can effectively cool a nuclear reactor, it would be promising to use SCW in nuclear energy. However, at high temperatures and due to radiolysis in which, along with hydrogen, oxygen, free electrons, hydrogen peroxide and free radicals are formed, SCW has increased corrosion activity.Питома теплоємність води в критичній точці стрибкоподібно збільшується, і тому надкритична вода (НКВ) може ефективно охолоджувати ядерний реактор. Було б перспективно використовувати НКВ у ядерній енергетиці. Однак при високій температурі і за рахунок радіолізу, при якому поряд з воднем, киснем, вільними електронами утворюються пероксид водню і вільні радикали, НКВ має підвищену корозійну активність.Удельная теплоемкость воды в критической точке скачкообразно увеличивается, и поэтому сверхкритическая вода (СКВ) может эффективно охлаждать ядерный реактор. Было бы перспективно использовать СКВ в ядерной энергетике. Однако при высокой температуре и за счет радиолиза, при котором наряду с водородом, кислородом, свободными электронами образуются пероксид водорода и свободные радикалы, СКВ имеет повышенную коррозионную активность

About the use in nuclear medicine of pharmaceuticals on the basis of the isotope ¹⁸F and its achievements on linear electron accelerators of NIK "Accelerator"

The importance widely used in the world of Radiopharmaceutical: 2-fluoro [¹⁸F]-2-deoxy-D-glucose (fluo-rideglucose, ¹⁸F) for the diagnosis of various diseases using PET and CT imaging are shown. Provides information about the levels of specific activity of aqueous solutions containing the isotope ¹⁸F, the resulting target irradiation-matrix of Teflon (C₂F₄) on different linear accelerators of electrons NIK "Accelerator". Emphasis on the need to increase the density of the electron flux on the target and find ways of improvement of the methodology for obtain-ing Radiopharmaceutical, using isotope ¹⁸F, produced by the photonuclear method.Показана значимість широко використовуваного в світі РФП: 2-фтор[¹⁸F]-2-дезоксі-D-глюкози (фторде-зоксіглюкози, ¹⁸F) для діагностики різних захворювань із застосуванням ПЕТ і КТ-томографіі. Приведені відомості про рівні питомої активності водних розчинів, що містять ізотоп ¹⁸F, що утворюється в результаті опромінення мішеней-матриць з фторопласту (C₂F₄) на різних лінійних прискорювачах електронів НДК «Прискорювач». Робиться наголос на необхідності підвищення щільності потоку електронів на мішені і пошуку шляхів удосконалення методології отримання РФП-фтордезоксіглюкози з використанням ізотопу ¹⁸F, напрацьованого фотоядерним методом.Показана значимость широко используемого в мире РФП: 2-фтор[¹⁸F-2-дезокси-D-глюкозы (фтордезок-сиглюкозы, ¹⁸F) для диагностики различных заболеваний с применением ПЭТ и КТ-томографии. Приведены сведения об уровнях удельной активности водных растворов, содержащих изотоп ¹⁸F, образующийся в результате облучения мишеней-матриц из фторопласта (C₂F₄) на различных линейных ускорителях электронов НИК «Ускоритель». Делается ударение на необходимости повышения плотности потока электронов на мишени и поиска путей усовершенствования методологии получения РФП-фтордезоксиглюкозы с использованием изотопа ¹⁸F, нарабатываемого фотоядерным методом