ЗМІНИ ЛІПІДНОГО ТА ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ В ПАЦІЄНТІВ З ПОДАГРОЮ ТА НЕАЛКОГОЛЬНИМ СТЕАТОГЕПАТИТОМ

Pathology of the joint apparatus is one of the frequent and common diseases in the population. Most often, among the so-called saline arthropathies, gout is detected, the clinical course of which is significantly affected by comorbid pathology. The combination of gout and non-alcoholic steatohepatitis is a pressing issue today, as both diseases are multisystemic with metabolic and cardiovascular disorders. The aim of the study – to detect changes in lipid and carbohydrate metabolism and to evaluate the clinical manifestations of the disease in patients with gout in combination with nonalcoholic steatohepatitis. Material and Methods. The study involved 123 patients with gout during the exacerbation period, including 118 (95.9 %) men and 5 (4.1 %) women. Patients underwent general clinical examination (complaint collection, medical history, measurements of height and body weight) and biochemical tests (determined liver functional tests, lipid spectrum, carbohydrate metabolism, as well as serum levels of uric acid (UA) as a marker of disruption of purine metabolism). All surveyed were divided into two groups. Group I included 65 patients with gout without liver damage, group II included 58 people with concomitant NASH. The comparison group consisted of 30 practically healthy persons. It is established that the development of NASH in patients with gout is associated with major disorders of the functional state of the liver (increase in UA content, activity of ALT, AST, glycemia, total bilirubin, decrease in the level of total protein), accompanied by significant dys- and hyperlipidemia. Conclusion. The presence of NASH, as a concomitant disease in patients with gout, impairs their overall condition and quality of life. Deeper blood lipid abnormalities were established with the combined course of gout and NASH, which degrade the course of the underlying disease and increases the risk of cardio-vascular events.Патология суставного аппарата относится к числу частых и распространенных болезней в популяции. Чаще всего среди так называемых солевых артропатий выявляют подагру, на клиническое течение которой значительно влияет коморбидная патология. Сочетание подагры и неалкогольного стеатогепатита (НАСГ) сегодня является актуальным вопросом, поскольку оба заболевания являются мультисистемными, с метаболическими и сердечно-сосудистыми расстройствами. Цель – выявить изменения липидного и углеводного обмена и оценить клинические проявления заболевания у пациентов с подагрой в сочетании с неалкогольным стеатогепатитом. Материал и методы. В исследовании приняли участие 123 больных подагрой в период обострения, из них 118 (95,9 %) мужчин и 5 (4,1 %) женщин. Больным проводили общеклиническое обследование (сбор жалоб, анамнеза, измерения роста и массы тела) и биохимические тесты (определяли функциональные пробы печени, показатели липидного спектра, углеводного обмена, также уровень мочевой кислоты (МК) в сыворотке крови, как маркер нарушения пуринового обмена). Все пациенты были поделены на две группы. В группу I вошло 65 больных подагрой без поражения печени, в группу II – 58 человек с сопутствующим НАСГ. Группу сравнения составили 30 практически здоровых лиц. Установлено, что развитие НАСГ у больных подагрой ассоциируется с большими нарушениями показателей функционального состояния печени (повышение содержания МК, активности АлАТ, АсАТ, гликемии, общего билирубина, снижение уровня общего белка), сопровождается существенными дис- и гиперлипидемией (рост в крови ОХС, проатерогенных ЛПНП, снижение противоатерогенных ЛПВП). Вывод. Наличие НАСГ, как сопутствующего заболевания у пациентов с подагрой, ухудшает их общее состояние и качество жизни. Установлены более глубокие липидные нарушения крови при совместном течении подагры и НАСГ, что ухудшает течение основного заболевания и повышает риск кардиоваскулярных событий.Патологія суглобового апарату належить до числа частих і поширених хвороб у популяції. Найчастіше серед так званих сольових артропатій виявляють подагру, на клінічний перебіг якої значно впливає коморбідна патологія. Поєднання подагри і неалкогольного стеатогепатиту є актуальним питанням сьогодення, оскільки обидва захворювання є мультисистемними, з метаболічними та серцево-судинними розладами. Мета – виявити зміни ліпідного та вуглеводного обміну і оцінити клінічні прояви захворювання в пацієнтів із подагрою в поєднанні з неалкогольним стеатогепатитом. Матеріал і методи. В дослідженні взяли участь 123 хворих на подагру в період загострення, з них 118 (95,9 %) чоловіків і 5 (4,1 %) жінок. Хворим проводили загальноклінічне обстеження (збір скарг, анамнезу, вимірювання зросту та маси тіла) та біохімічні тести (визначали функціональні проби печінки, показники ліпідного спектра, вуглеводного обміну, також рівень сечової кислоти (СК) у сироватці крові як маркер порушення пуринового обміну). Усіх обстежених було поділено на дві групи. До групи І увійшло 65 хворих на подагру без ураження печінки, до групи ІІ – 58 осіб із супутнім НАСГ. Групу порівняння склали 30 практично здорових осіб (ПЗО). Встановлено, що розвиток НАСГ у хворих на подагру асоціюється з більшими порушеннями показників функціонального стану печінки (підвищення вмісту СК, активності АлАТ, АсАТ, глікемії, загального білірубіну, зниження рівня загального білка), супроводжується суттєвою дис- та гіперліпідемією (зростання у крові ЗХС, проатерогенних ЛПНЩ, зниження протиатерогенних ЛПВЩ). Висновок. Наявність НАСГ, як супутнього захворювання у пацієнтів з подагрою, погіршує їх загальний стан і якість життя. Встановлено глибші ліпідні порушення крові при поєднаному перебігу подагри і НАСГ, що погіршує перебіг основного захворювання і підвищує ризик кардіоваскулярних подій

ПОРУШЕННЯ ЗВ’ЯЗУВАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ СИРОВАТКОВОГО АЛЬБУМІНУ, БІЛКОВОГО ТА ЛІПІДНОГО ОБМІНУ І ЇХ КОРЕКЦІЯ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ В ПОЄДНАННІ З НЕАЛКОГОЛЬНИМ СТЕАТОГЕПАТИТОМ

The last years showed the increased interest towards studying of arterial hypertension, due to the high rate of its pathology, which leads to a long-term loss of work ability. Importance of this problem is related as well with a low effectiveness of treatment of such patients. The important role in processing of this impairment belongs to different comorbid conditions, in particular nonalcoholic steatohepatitis (NASH), however pathogenesis of such combination is not yet enough researched. The aim of the study – to suggest clinical, pathogenetic evaluation of disorders of serum albumin binding (DSAB) at hypertension with diastolic heart failure in patients with combined nonalcoholic steatohepatitis and offer a medication correction of presented changes. Material and Methods. 40 volunteers with hypertension of stage II-III were divided into 2 groups. Group 1 contained patients with hypertension without a liver impairment, group 2 had those with combined non-alcoholic steatohepatitis. All patients were examined with a standard clinical examination, additionally they were examined their serum albumin binding function, protein fractions and lipidogram. Results and Discussion. In patients of group 1 it was found a lipidogram disorder (atherogenic dyslipidemia), during a concomitant NASH credible decrease DSAB, as well as impairment of protein and lipid metabolism. The patients of both groups were receiving a basic antihypertensive therapy. Group 2 additionally received medication Antral 200 mg 3 times a day during 2 months. After conducted treatment there were found a credible increase of DSAB and improvement of protein fractions and lipid metabolism. Conclusion. Comorbidity of arterial hypertension with non-alcoholic steatohepatitis is accompanied by a credible increase of DSAB and more profound changes in the protein and lipid metabolisms. Additional prescription of antral for such patients results in a significant increase of DSAB and normalization of protein and lipid metabolism.В последние годы значительно повысился интерес к изучению гипертонической болезни, в связи с высоким уровнем заболеваемости этой патологией, которая приводит к длительной потере работоспособности. Серьезность проблемы связана также с низкой эффективностью лечения таких больных. Важная роль в течении данного заболевания принадлежит различным коморбидным состояниям, в частности неалкогольному стеатогепатиту, однако патогенез такой совмещенной патологии исследован недостаточно. Цель – дать клинико-патогенетическую оценку нарушений связывающей функции сывороточного альбумина (СФСА) при гипертонической болезни с диастолической сердечной недостаточностью у больных сопутствующим неалкогольным стеатогепатитом (НАСГ) и предложить медикаментозную коррекцию выявленных изменений. Материал и методы. Обследовано 40 лиц с гипертонической болезнью ІІ–ІІІ степени. Они были поделены на 2 группы. В 1 вошли пациенты с гипертонической болезнью без поражения печени, во 2 – больные с сопутствующим неалкогольным стеатогепатитом. Все больные прошли стандартное клиническое обследование, а также у них исследовали СФСА, белковые фракции, липидограмму. Результаты. У пациентов 1 группы выявлено нарушение липидограммы (атерогенный тип дислипидемии), при сопутствующем НАСГ выявлено достоверное снижение СФСА, а также нарушение белкового и липидного обмена. Больные обеих групп получали базовую антигипертензивную терапию. Во второй – дополнительно принимали препарат Антраль 200 мг трижды в сутки длительностью 2 месяца. После проведенного лечения у большинства больных 2 группы имели место достоверное увеличение СФСА и улучшение белковых фракций и липидного обмена. Выводы. Коморбидность гипертонической болезни с неалкогольным стеатогепатитом сопровождается достоверным снижением СФСА и более глубокими изменениями белкового и липидного обмена. Дополнительное назначение Антраля таким больным проявляется существенным увеличением СФСА и нормализацией белкового и липидного обмена.В останні роки значно підвищився інтерес до вивчення гіпертонічної хвороби, у зв’язку з високим рівнем захворюваності на цю патологію, що призводить до тривалої втрати працездатності. Серйозність проблеми пов’язана також із низькою ефективністю лікування таких хворих. Важлива роль у перебігу цього захворювання належить різним коморбідним станам, зокрема, неалкогольному стеатогепатиту, однак патогенез такої поєднаної патології досліджений недостатньо. Мета – дати клініко-патогенетичну оцінку порушень зв’язувальної функції сироваткового альбуміну (ЗФСА) при гіпертонічній хворобі з діастолічною серцевою недостатністю у хворих із супутнім неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ) та запропонувати медикаментозну корекцію виявлених змін. Матеріал і методи. Обстежено 40 хворих на гіпертонічну хворобу ІІ–ІІІ ступенів. Їх було поділено на 2 групи. До 1 групи увійшли пацієнти з гіпертонічною хворобою без ураження печінки, до 2 – хворі із супутнім неалкогольним стеатогепатитом. Усі хворі пройшли стандартне клінічне обстеження, також у них визначали ЗФСА, білкові фракції, ліпідограму. Результати. У пацієнтів 1 групи виявлені порушення ліпідограми (атерогенний тип дисліпідемії), при супутньому НАСГ виявлено достовірне зниження ЗФСА, а також порушення білкового та ліпідного обміну. Хворі обох груп отримували базову антигіпертензивну терапію. У другій групі додатково приймали препарат Антраль 200 мг тричі на добу впродовж 2 місяців. Після проведеного лікування у більшості хворих 2 групи мали місце достовірне збільшення ЗФСА та покращення білкових фракцій та ліпідного обміну. Висновки. Коморбідність гіпертонічної хвороби з неалкогольним стеатогепатитом супроводжується достовірним зниженням ЗФСА та більш глибокими змінами в білковому та ліпідному обміні. Додаткове призначення Антралю таким хворим проявляється істотним збільшенням ЗФСА та нормалізацією білкового та ліпідного обміну

СКРИНІНГ ЗНАНЬ ПРО ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗ БАТЬКІВ ДІТЕЙ, ЯКІ ЗАЗНАЛИ НАПАДІВ КЛІЩІВ

The aim of the work – to evaluate parents’ knowledge about Lyme borreliosis whose children suffered from the attack of ticks at the territory of Ternopil region and define the frequency of natural infection of B. Burgdorferi sensu lato of ticks extracted from citizens of the region.Patients and methods. 207 parents were interrogated. All of them answered the questions from the uniform international questionnaire. The parents’ knowledge about Lyme Borreliosis whose children suffered from the attack of ticks has been analyzed and evaluated. The expediency of dissemination of their knowledge about this disease and other infections caused by ticks’ bites has been proved.Мета роботи – оцінити обізнаність щодо Лайм-бореліозу батьків тих дітей, які зазнали нападів кліщів на території Тернопільської області, тавстановити частоту природного зараження B. burgdorferi sensu lato кліщів, відібраних від мешканців області.Пацієнти і методи. Опитуванням було охоплено 207 батьків. Усі опитані дали відповіді на запитання уніфікованої міжнародної анкети-опитувальника. На основі анкетних даних проаналізовано та оцінено поінформованість батьків дітей, що зазнали нападів кліщів, щодо бореліозу, а також обґрунтовано доцільність розширення їх знань про хворобу Лайма та інші інфекції, пов’язані з укусом кліщів

ЕНДОГЕННА ІНТОКСИКАЦІЯ, ПЕРОКСИДНЕ ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ ТА АНТИОКСИДАНТНА СИСТЕМА ОРГАНІЗМУ В ХВОРИХ НА ПОДАГРУ НА ТЛІ НЕАЛКОГОЛЬНОГО СТЕАТОГЕПАТИТУ

Introduction. Gout and non-alcoholic steatohepatitis are common diseases, but the pathogenesis of this combined pathology has not been sufficiently studied. The aim of the study – to investigate the severity of endogenous intoxication, malonedialdehyde content and superoxide dismutase activity in the blood of gout patients in combination with non-alcoholic steatohepatitis, as well as to study the therapeutic efficacy of 4th generation сarbon еnterosorbent “Carboline”. Research Methods. 123 gout patients were examined during the exacerbation period, they were divided into 2 groups. Group I included patients with gout without liver damage, group II got patients with concomitant non-alcoholic steatohepatitis. Each of these groups was subdivided into subgroups, one of which, besides standard treatment, received carbon enterosorbent “Carboline”. All patients underwent a standard clinical examination, as well as a study of the level of average mass molecules in serum with the method of Habrielyan N. and coauthers, determination of malondialdehyde and superoxide dismutase activity in blood plasma by spectrophotometric method. Results and Discussion. In patients with gout, increased levels of endotoxicosis and imbalance of lipid peroxidation and antioxidant protection were detected. These body changes intensified against the background of concomitant non-alcoholic steatohepatitis. The use of carboline enterosorbent in the complex treatment contributed to the reduction of endotoxicosis and improvement of lipid peroxidation and antioxidant protection: decrease of malonic dialdehyde concentration and increase of superoxide dismutase activity. The increase in endogenous intoxication and the imbalance between lipid peroxidation and antioxidant protection are clearly associated with impaired metabolism and decreased gastric and renal detoxification function, which is inherent in gout. The therapeutic efficacy of carboline is due to the high absorption activity of toxic metabolites in this enterosorbent. Conclusions. Gout is accompanied by an increase of the endogenous intoxication, in particular the content of molecules of average weight in serum, the content of malondialdehyde and the reduction of superoxide dismutase. These changes are bigger on the background of non-alcoholic steatohepatitis. The use of carboline enterosorbent leads to a decrease of endotoxicosis and an improvement of these lipid peroxidation rates and antioxidant protection.Вступление. Подагра и неалкогольный стеатогепатит принадлежат к распространенным болезням, однако патогенез такой сочетанной патологии исследован недостаточно. Цель исследования – изучить выраженность эндогенной интоксикации, содержание малонового диальдегида и уровень супероксиддисмутазы в крови больных подагрой в сочетании с неалкогольным стеатогепатитом, а также лечебную эффективность углеродного энтеросорбента IV поколения “Карболайн”. Методы исследования. Обследовано 123 больных подагрой в период обострения. Их было разделено на 2 группы. В 1-ю группу вошли пациенты с подагрой без поражения печени, во 2-ю – больные с сопутствующим неалкогольным стеатогепатитом. Каждую из этих групп разделили на подгруппы, пациенты одной из которых, кроме стандартного лечения, получали углеродный энтеросорбент “Карболайн”. Все больные прошли стандартное клиническое обследование, а также у них исследовали уровень молекул средней массы в сыворотке крови по методу Н. И. Габриэлян и соавт., определяли содержание малонового диальдегида и уровень супероксиддисмутазы в плазме крови с помощью спектрофотометрического метода. Результаты и обсуждение. У больных подагрой выявлено повышение уровня эндотоксикоза и дисбаланс перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты. Эти изменения организма усиливались на фоне сопутствующего неалкогольного стеатогепатита. Применение энтеросорбента “Карболайн” в комплексном лечении способствовало уменьшению эндотоксикоза и улучшению показателей перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты: снижению содержания малонового диальдегида и повышению уровня супероксиддисмутазы. Нарастание эндогенной интоксикации и дисбаланс между перекисным окислением липидов и антиоксидантной защитой, очевидно, вызваны нарушением метаболизма и снижением дезинтоксикационной функции печени и почек, что характерно подагре. Лечебная эффективность карболайна обусловлена высокой поглощающей активностью в отношении токсичных метаболитов у этого энтеросорбента. Выводы. Подагра сопровождается повышением эндогенной интоксикации, в частности содержания молекул средней массы в сыворотке крови, содержания малонового диальдегида и уменьшением уровня супероксиддисмутазы. Эти изменения более выражены на фоне сопутствующего неалкогольного стеа­тогепатита. Применение энтеросорбента “Карболайн” приводит к снижению эндотоксикоза и улучшению указанных показателей перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты.Вступ. Подагра і неалкогольний стеатогепатит належать до розповсюджених хвороб, однак патогенез такої поєднаної патології досліджено недостатньо. Мета дослідження – вивчити вираження ендогенної інтоксикації, вміст малонового діальдегіду та рівень супероксиддисмутази у крові хворих на подагру в поєднанні з неалкогольним стеатогепатитом, а також лікувальну ефективність вуглецевого ентеросорбенту IV покоління “Карболайн”. Методи дослідження. Обстежено 123 хворих на подагру в період загострення. Їх було поділено на 2 групи. До 1-ї групи ввійшли пацієнти з подагрою без ураження печінки, до 2-ї – хворі із супутнім неалкогольним стеатогепатитом. Кожну із цих груп поділили на підгрупи, пацієнти однієї з яких, окрім стандартного лікування, отримували вуглецевий ентеросорбент “Карболайн”. Усі хворі пройшли стандартне клінічне обстеження, а також у них досліджували рівень молекул середньої маси в сироватці крові за методом Н. І. Габріелян та співавт., визначали вміст малонового діальдегіду та рівень супероксиддисмутази в плазмі крові за допомогою спектрофотометричного методу. Результати й обговорення. У хворих на подагру виявлено підвищення рівня ендотоксикозу та дисбаланс пероксидного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту. Ці зміни організму посилювалися на тлі супутнього неалкогольного стеатогепатиту. Застосування ентеросорбенту “Карболайн” у комплексному лікуванні сприяло зменшенню ендотоксикозу та поліпшенню показників пероксидного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту: зниженню вмісту малонового діальдегіду та підвищенню рівня супер­оксиддисмутази. Наростання ендогенної інтоксикації та дисбаланс між пероксидним окисненням ліпідів і антиоксидантним захистом, очевидно, спричинені порушенням метаболізму та зниженням дезінтоксикаційної функції печінки і нирок, що притаманно подагрі. Лікувальна ефективність карболайну зумовлена високою поглинальною активністю щодо токсичних метаболітів у цього ентеросорбенту. Висновки. Подагра супроводжується підвищенням ендогенної інтоксикації, зокрема вмісту молекул середньої маси в сироватці крові, вмісту малонового діальдегіду та зменшенням рівня супероксиддисмутази. Ці зміни більш виражені на тлі супутнього неалкогольного стеатогепатиту. Застосування ентеросорбенту “Карболайн” призводить до зниження ендотоксикозу та покращення зазначених показників пероксидного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЕНТЕРОСОРБЕНТУ “ЕНТЕРОСГЕЛЬ” ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ

Наведено результати дослідження показників синдрому ендогенної інтоксикації у хворих на ХОЗЛ до та після лікування. Отримані результати показали, що захворювання супроводжується вираженим ендотоксикозом, який проявляється збільшенням вмісту молекул середньої маси та еритроцитарного індексу інтоксикації у сироватці крові. Відзначено позитивний вплив кремнійорганічного ентеросорбенту “Ентеросгель” в комплексному лікуванні таких хворих, про що свідчать зменшення рівня молекул середньої маси та нормалізація еритроцитарного індексу інтоксикації

Динаміка показників імунологічного статусу у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень при застосуванні ентеросорбції

The are presented the results of research indicators of immunological status in patients with chronic obstructivepulmonary disease after incluing in the complex therapy of diseases enterosorbents “Enterosgel” or “Karbolayn”.Received results showed that the disease is accompanied by increased levels of circulating immune complexesand immunoglobulin E content and a decrease in serum lysozyme. Enterosorption marked positive effect on thebackground of the basic treatment of patients with chronic obstructive pulmonary disease as evidenced by the reductionof circulating immune complexes and immunoglobulin E and rising of lysozyme. After conducting a comparativeanalysis of two sorbents we found that carbon sorbent was more efficient.Приведены результаты исследования показателей иммунологического статуса у больных хроническим обструктивным заболеванием легких при включении в комплексную его терапию энтеросорбентов “Энтеросгель” и “Карболайн”. Полученные результаты показали, что заболевание сопровождается уве-личением уровня циркулирующих иммунных комплексов и иммуноглобулина E и уменьшением содержания лизоцима в сыворотке крови. Отмечено положительное влияние энтеросорбции на фоне базисной терапии больных хроническим оструктивным заболеванием легких, о чем свидетельствуют снижение содержания циркулирующих иммунных комплексов и иммуноглобулина Е и рост уровня лизоцима. При проведении сравнительного анализа двух сорбентов мы установили, что более эффективным был углеродный сорбент.Наведено результати дослідження показників імунологічного статусу у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень при включенні в комплексну його терапію ентеросорбентів “Ентеросгель”і “Карболайн”. Отримані результати показали, що захворювання супроводжується збільшенням рівня циркулюючих імунних комплексів та імуноглобуліну E і зменшенням вмісту лізоциму в сироватці крові. Відзначено позитивний вплив ентеросорбції на фоні базисної терапії хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, про що свідчать зниження вмісту циркулюючих імунних комплексів та імуноглобуліну Е і зростання рівня лізоциму. При проведенні порівняльного аналізу двох сорбентів ми встановили, що більш ефективним був вуглецевий сорбент

ПРОФЕСІЙНЕ ВИГОРАННЯ СЕРЕД МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ: ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ

The article shows the features of professional burnout in health care professionals. In general, this problem has not been studied enough, there is little data on the study of people’s suitability for medical professions in terms of their psychological characteristics, especially the recommendations for adaptation to professional activity. The individual psychological features of people have been studied in great detail in the framework of K. Jung’s theory, which first stated that a person’s thinking and behavior depend directly on the structure of his psyche. Subsequently, his teachings were developed by followers who identified 16 psychological types in the common processes of perception and processing of information, thinking, behavior. Psychotype is an integral concept that defines the psychological features of the interaction of the individual with the environment. The basis of Jungian psychotypes were such properties of higher nervous activity as temperament, speed of processes of arousal and inhibition, in structure the model of psyche of S. Freud (conscious and subconscious) is taken as a basis. We have made an attempt to divide the basic professional competencies of the physician and the nurse by the functions of Jung: intuition, sensory, logic, ethics. It is established that in the professional activity of medical workers all the Jungian functions are loaded. It should be assumed that the long-term load on the weak functions in the practical activity of the healthcare worker leads to their rapid exhaustion. Therefore, applying a typological approach based on Jung’s theory would give an opportunity to both specify approaches to the acquisition of professional competencies by health professionals, taking into account their individual characteristics, and to outline measures for the prevention of professional burnout.У статті показано особливості професійного вигорання у медичних працівників. У літературі ця проблема вивчена недостатньо, є мало даних про вивчення придатності людей до медичних професій з точки зору їх психологічних особливостей, тим більше мало рекомендацій щодо адаптації до професійної діяльності. Досить детально індивідуальні психологічні особливості людей досліджено в рамках теорії К. Юнга, який перший стверджував, що мислення і поведінка людини безпосередньо залежать від структури її психіки. У подальшому його вчення розвинули послідовники, які виділили 16 психологічних типів за спільністю процесів сприйняття і обробки інформації, мислення, поведінки. Психотип – це інтегральне поняття, яке визначає психологічні особливості взаємодії індивіда з навколишнім середовищем. В основі юнгівських психотипів лягли такі властивості вищої нервової діяльності, як темперамент, швидкість процесів збудження і гальмування, у структурі психотипів взята за основу модель психіки З. Фрейда (свідоме і підсвідоме). Ми зробили спробу розподілити основні професійні компетентності лікаря й медсестри за юнгівськими функціями, такими, як: інтуїція, сенсорика, логіка, етика. Встановлено, що у професійній діяльності медичних працівників несуть навантаження усі юнгівські функції. З точки зору вищенаведеної теорії, слід припустити, що саме тривале навантаження на слабкі функції в практичній діяльності медичного працівника веде до швидкого їх виснаження. Отже, застосування типологічного підходу, що ґрунтується на теорії Юнга, дало б можливість як конкретизувати підходи до набуття професійних компетентностей медичними працівниками з урахуванням їх індивідуальних особливостей, так і окреслити заходи профілактики розвитку професійного вигорання

КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТЕРМОГРАФІЇ ПРИ ХРОНІЧНОМУ ПОДАГРИЧНОМУ АРТРИТІ

In recent years, interest in the study of gout has increased significantly due to the high level of its morbidity and frequent relapses, which leads to prolonged disability. Important clinical and pathogenetic manifestations of gout include violation of thermoregulation and regional blood flow. However, the thermography of gouty arthritis remains little studied. The aim of the study – the clinical and pathogenetic reasoning of the possible application of thermography for the diagnosis of chronic gouty arthritis. Materials and Methods. The study included 40 stationary patients with chronic gouty arthritis (37 men and 3 women) aged 45 to 74 years. The duration of the disease was more than 5 years. The thermographic examination was performed using the ULIRvision TI 120 thermal imager (Zhejiang Ulirvision Technology Co., China), following the manufacturer's recommendations. Results. It was established that with an increase of the disease duration there is an increase in the number of affected joints, tofus, increased intensity of pain for VAS, the frequency of exacerbations during the year. On the thermograms obtained in the phase of exacerbation of chronic gouty arthritis, a zone of intense hyperthermia, which in size exceeded the apparent hyperemia, was visible. Borders of erythema are clear. ΔT was 1.8–5.4 °C. In reconvalescents at discharge from the hospital, the area of hyperthermia smaller and less intense, the contours were not clear. ΔT was 0.7–3.3 °C. Two months after discharge, most patients had hyperthermia at low intensity over the studied joint. ΔT was 0.6–1 °C. Conclusions. In gouty arthritis in the exacerbation phase there is intense infrared radiation from the affected area. On thermograms, it manifests itself as a thermal asymmetry with a zone of hyperthermia that exceeds the area of inflammation. In the phase of exacerbation of this disease, the change in the radiation temperature in the inflammation center, as compared with symmetrical healthy parts of the skin varies from 1.8 to 5.4 °C. In the period of remission of chronic gouty arthritis, in the absence of clinical changes from the affected joint, there is an increase in the local temperature, indicating the presence of subclinical inflammation.В последние годы значительно повысился интерес к изучению подагры в связи с высоким уровнем заболеваемости и частыми рецидивами, что приводит к длительной потере трудоспособности. К важным клинико-патогенетическим проявлениям подагры относят нарушения терморегуляции и регионарного кровотока. Однако термография подагрического артрита остается мало изученной. Цель исследования – клинико-патогенетическое обоснование возможного применения термографии для распознавания хронического подагрического артрита. Материал и методы. В исследование включено 40 стационарных пациентов с хроническим подагрическим артритом (37 мужчин и 3 женщины) в возрасте от 45 до 74 лет. Длительность заболевания составила более 5 лет. Термографическое исследование осуществляли с помощью тепловизора ULIRvision ТЕ 120 (Zhejiang Ulirvision Technology Co., Китай), следуя рекомендациям производителя. Результаты. Установили, что с ростом продолжительности заболевания имеет место увеличение числа пораженных суставов, тофусов, усиление интенсивности боли по ВАШ, частоты обострений в течение года. На термограммах, полученных в фазе обострения хронического подагрического артрита, видно зону интенсивной гипертермии, которая по размерам превышала видимую гиперемию. Границы эритемы четкие. Δ Т равна 1,8–5,4 °C. У реконвалесцентов при выписке из стационара зона гипертермии была меньшей площади и интенсивности, четкость контуров терялась. Δ Т составила 0,7–3,3 °C. Через 2 месяца после выписки у большинства больных сохранялась гипертермия небольшой интенсивности над исследуемым суставом. Δ Т составляла 0,6–1 °C. Выводы. При подагрическом артрите в фазе обострения имеет место интенсивное инфракрасное излучение с пораженного участка. На термограммах оно проявляется термоасимметрией с зоной гипертермии, которая превышает площадь воспаления. В фазе обострения данного заболевания перепад радиационной температуры в очаге воспаления, по сравнению с симметричными здоровыми участками кожи, колеблется от 1,8 до 5,4 °C. В период ремиссии хронического подагрического артрита при отсутствии клинических изменений со стороны пораженного сустава имеет место повышение местной температуры, что указывает на наличие субклинического воспаления.В останні роки значно підвищився інтерес до вивчення подагри у зв’язку з високим рівнем захворюваності на цю патологію та частими рецидивами, що приводять до тривалої втрати працездатності. До важливих клініко-патогенетичних проявів подагри належать порушення терморегуляції та реґіонарного кровотоку. Разом з тим, термографія подагричного артриту залишається мало вивченою. Мета дослідження – клініко-патогенетичне обґрунтування можливого застосування термографії для розпізнавання хронічного подагричного артриту. Матеріал і методи. У дослідження включено 40 стаціонарних пацієнтів з хронічним подагричним артритом (37 чоловіків і 3 жінки) віком від 45 до 74 років. Тривалість захворювання склала понад 5 років. Термографічне дослідження здійснювали за допомогою тепловізора ULIRvision ТІ 120 (Zhejiang Ulirvision Technology Co., Китай), дотримуючись рекомендацій виробника. Результати. Встановили, що зі зростанням тривалості захворювання збільшується число уражених суглобів, тофусів, збільшуються інтенсивність болю за ВАШ, частота загострень протягом року. На термограмах, отриманих у фазі загострення хронічного подагричного артриту, видно зону інтенсивної гіпертермії, яка за розмірами перевищувала видиму гіперемію. Границі еритеми чіткі. Δ Т дорівнювала 1,8–5,4 °C. У реконвалесцентів при виписуванні зі стаціонару зона гіпертермії мала менші площу й інтенсивність, чіткість контурів втрачалася. Δ Т склала 0,7–3,3 °C. Через 2 місяці після виписування у більшості хворих зберігалася гіпертермія невеликої інтенсивності над досліджуваним суглобом. Δ Т становила 0,6–1 °C. Висновки. При подагричному артриті у фазі загострення наявне інтенсивне інфрачервоне випромінювання з ураженої ділянки. На термограмах воно проявляється термоасиметрією, із зоною гіпертермії, яка перевищує площу запалення. У фазі загострення цього захворювання перепад радіаційної температури у вогнищі запалення, порівняно із симетричними здоровими ділянками шкіри, коливається від 1,8 до 5,4 °C. У період ремісії хронічного подагричного артриту, за відсутності клінічних змін з боку ураженого суглоба, має місце підвищення місцевої температури, що вказує на наявність субклінічного запалення

СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ БЕЗЕРИТЕМНОЇ ФОРМИ ХВОРОБИ ЛАЙМА

The aim of the study to propose a method for the diagnosis of non-erhythematic Lyme disease by means of thermography examination of patients. Patients and methods. 33 patients with Lyme borreliosis were observed: 12 people with non-erythematous and little symptomatic form of the disease, 21 – with erythema migrans (skin form). Patients ranged in age from 24 to 49 years, with an average age (34.3±1.5) years. Among the surveyed, there were 15 (45.4 %) men and 18 (54.5 %) women. The presence of a non-erythematous form of Lyme disease was diagnosed by local inflammation of the skin at the site of the tick bite in the form of its minor hyperthermia (∆T=0.6-1.1 °C), which was maintained for two or more weeks. TI-120 medical imager (China) was used. The thermograms were analyzed using the «IRSee Software» package. Results. The method of distance thermography allows for quick diagnosis of the non-erythematous form of Lyme disease, so it is advisable to use it in practical medicine. Conclusion. On thermograms of the ticks bites areas of patients with non-erythematous and little symptomatic form of Lyme disease with the help of a thermal imager, always registered the presence of local «warming up». At the same time, almost every fourth such person ∆T was in the range 0.6-1.1 °С, in half – 1.2-1.6 °С and only 16.7 % exceeded 1.6 °С. Local «warming up» of sites of bite by ticks more than 1.6 °С was almost twice more often observed in patients with erythema migrans than in non-erythematous form.Мета дослідження – запропонувати метод діагностики безеритемної форми хвороби Лайма за допомогою термографічного обстеження хворих. Пацієнти і методи. Спостерігали 33 хворих на Лайм-бореліоз: 12 осіб з безеритемною і малосимптомною формою недуги, 21 – з мігруючою еритемою (шкірна форма). Пацієнти були віком від 24 до 49 років, середній вік склав (34,3±1,5) року. Серед обстежених - 15 (45,4 %) чоловіків і 18 (54,5 %) жінок. Наявність безеритемної форми хвороби Лайма діагностували за місцевим запаленням шкіри на місці присмоктування кліща у вигляді її незначної гіпертермії (∆Т=0,6-1,1 °С), що утримувалась протягом двох і більше тижнів. Використовували медичний тепловізор ТІ-120 (Китай). Термограми аналізували за допомогою програмного пакету «IRSee Software». Результати. На термограмах ділянок укусів кліщами хворих на безеритемну і малосимптомну шкірну форму ХЛ за допомогою тепловізора завжди реєстрували наявність локального «розігріву». При цьому майже у кожної четвертої такої особи ∆Т перебував у діапазоні 0,6-1,1 °С, у половини – 1,2-1,6 °С і лише у 16,7 % перевищував 1,6 °С. Локальний «розігрів» ділянок укусу кліщами більше 1,6 °С майже удвічі частіше відзначався у хворих з мігруючою еритемою, ніж при безеритемній формі. Висновок. Метод дистанційної термографії дозволяє швидко діагностувати безеритемну форму хвороби Лайма, тому його доцільно використовувати у практичній медицині

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЕНТЕРОСОРБЦІЙНОЇ ТЕРАПІЇ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ ЗРІЛОГО І СЕРЕДНЬОГО ВІКУ З ЛАБОРАТОРНИМИ ПРОЯВАМИ ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ

The results of the study parameters of endogenous intoxication syndrome in patients with COPD mature and middle aged after including in the complex therapy of disease enterosorbents enterosgel or karbolayn. Enterosorption marked positive effect on the background of basic therapy of COPD patients, as evidenced was the reduction of middle mass molecules and normalization of erythrocyte index of intoxication.Приведены результаты исследования показателей синдрома эндогенной интоксикации у больных ХОБЛ зрелого и среднего возраста при включении в комплексную терапию заболевания энтеросорбентов энтеросгель или карболайн. Отмечено положительное влияние энтеросорбции на фоне базисной терапии больных ХОБЛ, о чем свидетельствуют уменьшение уровня молекул средней массы и нормализация эритроцитарного индекса интоксикации.Наведено результати дослідження показників синдрому ендогенної інтоксикації у хворих на ХОЗЛ зрілого і середнього віку при включені в комплексну терапію захворювання ентеросорбентів ентеросгель або карболайн. Відзначено позитивний вплив ентеросорбції на фоні базисної терапії хворих на ХОЗЛ, про що свідчать зменшення рівня молекул середньої маси та нормалізація еритроцитарного індексу інтоксикації