Traumatic physical health consequences of intimate partner violence against women: what is the role of community-level factors?

<p>Abstract</p> <p>Background</p> <p>Intimate partner violence (IPV) against women is a serious public health issue with recognizable direct health consequences. This study assessed the association between IPV and traumatic physical health consequences on women in Nigeria, given that communities exert significant influence on the individuals that are embedded within them, with the nature of influence varying between communities.</p> <p>Methods</p> <p>Cross-sectional nationally-representative data of women aged 15 - 49 years in the 2008 Nigeria Demographic and Health Survey was used in this study. Multilevel logistic regression analysis was used to assess the association between IPV and several forms of physical health consequences.</p> <p>Results</p> <p>Bruises were the most common form of traumatic physical health consequences. In the adjusted models, the likelihood of sustaining bruises (OR = 1.91, 95% CI = 1.05 - 3.46), wounds (OR = 2.54, 95% CI = 1.31 - 4.95), and severe burns (OR = 3.20, 95% CI = 1.63 - 6.28) was significantly higher for women exposed to IPV compared to those not exposed to IPV. However, after adjusting for individual- and community-level factors, women with husbands/partners with controlling behavior, those with primary or no education, and those resident in communities with high tolerance for wife beating had a higher likelihood of experiencing IPV, whilst mean community-level education and women 24 years or younger were at lower likelihood of experiencing IPV.</p> <p>Conclusions</p> <p>Evidence from this study shows that exposure to IPV is associated with increased likelihood of traumatic physical consequences for women in Nigeria. Education and justification of wife beating were significant community-level factors associated with traumatic physical consequences, suggesting the importance of increasing women's levels of education and changing community norms that justify controlling behavior and IPV.</p

Уменьшение нефротоксичности и дисфункции, индуцированных паракватом, у самцов крыс-альбиносов линии Wistar

Проблематика. Паракват (PQ) – це пестицид, який широко застосовується у світовій сільськогосподарській практиці для боротьби з бур’янами. Він має несприятливі біохімічні та фізіологічні наслідки для людини і тварин. Механізм токсичної дії пов’язаний з утворенням активних форм кисню та подальшим перекисним окисненням ліпідів. На сьогодні не встановлено жодного ефективного антидоту проти токсичності параквату. Тому необхідність постійного вивчення різних підходів до лікування набуває першорядного значення. Мета. У цьому дослідженні через визначення деяких біомаркерів функції нирок і параметрів окиснення оцінювалась здатність вибраних біологічно-активних добавок зменшувати індуковані паракватом дисфункцію та ураження нирок. Методика реалізації. Тридцять шість щурів-альбіносів лінії Wistar було випадковим чином розділено на шість груп. Кожну групу (за винятком контрольної) через день піддавали інтоксикації паракватом із розрахунку 1,5 мг PQ/кг маси тіла, а чотирьом групам (крім PQ і контрольної) протягом двох тижнів щодня вводили екстракт часнику, глутатіон і вітамін С у кількості 40 мг/кг маси тіла. Результати. Результати дослідження показали достовірне (р < 0,05) підвищення концентрації малонового діальдегіду в нирках, сечовини, креатиніну та ліпідного профілю крові. Також було відзначено достовірне зниження концентрації холестерину ліпопротеїдів високої щільності, глутатіону нирок і загального антиоксидантного потенціалу в контрольній групі PQ порівняно з іншими PQ-інтоксикованими групами, яким вводили антиоксидантні композиції. Висновки. Зміни, викликані паракватом, вказували на дисфункцію та ураження нирок. Однак застосування антиоксидантних добавок зменшувало індуковану паракватом біохімічну та фізіологічну дисфункцію в щурів.Background. Paraquat (PQ) is a pesticide commonly used in the control of weed in agricultural practices worldwide. Exposure to PQ has adverse biochemical and physiological consequences to humans and animals. The mechanism of toxicity is linked to the generation of reactive oxygen species and subsequent lipid peroxidation. Presently, no single effective antidote to PQ toxicity has been established. Therefore, the need to continually investigate different treatment approaches is of paramount importance. Objective. This study evaluated the capacity of selected dietary supplements to attenuate paraquat-induced kidney dysfunction and damages by determining some kidney function biomarkers and oxidative parameters. Methods. Thirty-six Wistar albino rats were randomly separated into six groups. Each group (except Normal control) was intoxicated every other day with 1.5 mg/kg body weight of PQ and four groups (except PQ and Normal control groups) were treated daily with 40 mg/kg of garlic, glutathione and vitamin C for two weeks. Results. The results showed significant (p < 0.05) increases in concentration of kidney malondialdehyde, urea, creatinine, and blood lipid profiles. Also, significant decrease in concentrations of high-density lipoprotein cholesterol, kidney glutathione and total antioxidant capacity were presented by PQ control group compared to other PQ exposed groups treated with the antioxidant compounds. Conclusions. PQ-induced changes indicated kidney dysfunction and damage. However, the administration of antioxidant supplements attenuated the PQ-induced biochemical and physiological dysfunction in the rats.Проблематика. Паракват (PQ) – это пестицид, который широко применяется в мировой сельскохозяйственной практике для борьбы с сорняками. Он имеет неблагоприятные биохимические и физиологические последствия для человека и животных. Механизм токсического действия связан с образованием активных форм кислорода и последующим перекисным окислением липидов. На сегодняшний день не установлено ни одного эффективного антидота против токсичности параквата. Поэтому необходимость постоянного изучения различных подходов к лечению приобретает первостепенное значение. Цель. В этом исследовании через определение некоторых биомаркеров функции почек и параметров окисления оценивалась способность выбранных биологически-активных добавок уменьшать индуцированные паракватом дисфункцию и поражение почек. Методика реализации. Тридцать шесть крыс-альбиносов линии Wistar были случайным образом разделены на шесть групп. Каждую группу (за исключением контрольной) через день подвергали интоксикации паракватом из расчета 1,5 мг PQ/кг массы тела, а четырем группам (кроме PQ и контрольной) в течение двух недель ежедневно вводили экстракт чеснока, глутатион и витамин С в количестве 40 мг/кг массы тела. Результаты. Результаты исследования показали достоверное (р < 0,05) повышение концентрации малонового диальдегида в почках, мочевины, креатинина и липидного профиля крови. Также было отмечено достоверное снижение концентрации холестерина липопротеидов высокой плотности, глутатиона почек и общего антиоксидантного потенциала в контрольной группе PQ по сравнению с другими PQ-интоксицированными группами, которым вводили антиоксидантные композиции. Выводы. Изменения, вызванные паракватом, указывали на дисфункцию и поражение почек. Однако применение антиоксидантных добавок уменьшало индуцированную паракватом биохимическую и физиологическую дисфункцию у крыс