Nucleotide and amino acid sequences of a coat protein of an Ukrainian isolate of Potato virus Y: comparison with homologous sequences of other isolates and phylogenetic analysis

Aim. Identification of the widespread Ukrainian isolate(s) of PVY (Potato virus Y) in different potato cultivars and subsequent phylogenetic analysis of detected PVY isolates based on NA and AA sequences of coat protein. Methods. ELISA, RT-PCR, DNA sequencing and phylogenetic analysis. Results. PVY has been identified serologically in potato cultivars of Ukrainian selection. In this work we have optimized a method for total RNA extraction from potato samples and offered a sensitive and specific PCR-based test system of own design for diagnostics of the Ukrainian PVY isolates. Part of the CP gene of the Ukrainian PVY isolate has been sequenced and analyzed phylogenetically. It is demonstrated that the Ukrainian isolate of Potato virus Y (CP gene) has a higher percentage of homology with the recombinant isolates (strains) of this pathogen (approx. 98.8– 99.8 % of homology for both nucleotide and translated amino acid sequences of the CP gene). The Ukrainian isolate of PVY is positioned in the separate cluster together with the isolates found in Syria, Japan and Iran; these isolates possibly have common origin. The Ukrainian PVY isolate is confirmed to be recombinant. Conclusions. This work underlines the need and provides the means for accurate monitoring of Potato virus Y in the agroecosystems of Ukraine. Most importantly, the phylogenetic analysis demonstrated the recombinant nature of this PVY isolate which has been attributed to the strain group O, subclade N:O.Мета. Виявлення українських ізолятів Y вірусу картоплі (PVY) у різних сортах картоплі і їхній наступний філогенетичного аналіз на основі нуклеотидних і амінокислотних послідовностей білка оболонки. Методи. ІФА, ЗТ-ПЛР, секвенування ДНК і філогенетичний аналіз. Результати. У зразках картоплі вітчизняної селекції методом ІФА ідентифіковано PVY. Оптимізовано процес виділення РНК та розроблено тест-систему на базі ПЛР для діагностики українських ізолятів PVY. Секвеновано ділянку гена капсидного білка українського ізоляту та здійснено філогенетичний аналіз. Встановлено, що зазначений ген демонструє вищий ступінь гомології з генами капсидних білків рекомбінантних ізолятів (штамів) (98,8–99,8 % гомології для нуклеотидних і амінокислотних послідовностей). Український ізолят перебуває в окремому кластері разом з рекомбінантними ізолятами із Сирії, Ірану та Японії і має з ними спільне походження. Висновки. В результаті роботи визначено засоби для точного моніторингу вірусу картоплі в агроекосистемах України. Філогенетичний аналіз продемонстрував рекомбінантну природу досліджуваного ізоляту PVY, який раніше був приписаний до групи штамів О, субклади N:О.Цель. Выявление украинских изолятов Y вируса картофеля (PVY) в различных сортах картофеля и их последующий филогенетический анализ на основе нуклеотидных и аминокислотных последовательностей белка оболочки. Методы. ИФА, ОТ-ПЦР, секвенирование ДНК и филогенетический анализ. Результаты. В образцах картофеля отечественной селекции методом ИФА идентифицирован PVY. Оптимизирован процесс выделения РНК и разработана тест-система на базе ПЦР для диагностики украинских изолятов PVY. Секвенирован участок гена капсидного белка украинского изолята и проведен филогенетический анализ. Показано, что указанный ген демонстрирует высокую степень гомологии с генами капсидных белков рекомбинантных изолятов (штаммов) (98,8–99,8 % гомологии для нуклеотидных и аминокислотных последовательностей). Украинский изолят находится в отдельном кластере вместе с рекомбинантными изолятами из Сирии, Ирана и Японии и имеет с ними общее происхождение. Выводы. В результате работы определены средства для точного мониторинга вирусов картофеля в агроэкосистемах Украины. Филогенетический анализ продемонстрировал рекомбинантную природу исследуемого изолята PVY, который ранее был приписан к группе штаммов О, субклады N:O

Comparison of blistering of W bulk and coatings under H₂, D₂ and He plasma irradiation

The surface topography of W bulk prepared by powder sintering (20 μm thickness) and W coatings deposited by cathodic arc evaporation and by argon ion sputtering was studied under the influence of low-energy hydrogen (deuterium) and helium plasma at room temperature. The surface modifications induced by the plasma irradiation were studied by scanning electron microscopy. It was observed formation of blisters and sputtering. After helium and deuterium plasma irradiation, numerous blisters were observed on the surface of W foils samples and coatings deposited by argon ion sputtering. The surface of W coatings deposited by cathodic arc evaporation was undergone only sputtering process under the same irradiation conditions.Вивчено зміну топографії поверхні масивного вольфраму, отриманого методом порошкового спікання (товщиною 20 мкм), і W-покриттів осадженими вакуумно-дуговим методом та іонним розпиленням під впливом низькоенергетичної водневої (дейтерієвої) і гелієвої плазми при кімнатній температурі. Поверхневі модифікації, індуковані плазмовим опроміненням, вивчалися за допомогою сканувальної електронної мікроскопії. Після опромінення гелієвою і дейтерієвою плазмою на поверхні зразків фольги W і покриттів, нанесених іонним розпиленням, спостерігалися численні блістери. Поверхня W-покриттів, осаджених вакуумно-дуговим способом, піддавалася тільки розпорошенню при тих же умовах опромінення.Изучены изменения топографии поверхности массивного вольфрама, полученного методом порошкового спекания (толщиной 20 мкм), и W-покрытий осажденными вакуумно-дуговым методом и ионным распылением под воздействием низкоэнергетической водородной (дейтериевой) и гелиевой плазмы при комнатной температуре. Поверхностные модификации, индуцированные плазменным облучением, изучались с помощью сканирующей электронной микроскопии. После облучения гелиевой и дейтериевой плазмой на поверхности образцов фольги W и покрытий, нанесенных ионным распылением, наблюдались многочисленные блистеры. Поверхность W-покрытий, осажденных вакуумно-дуговым способом, подвергалась только распылению при тех же условиях облучения

Surface morphology and sputtering of FeCrAl coating on steel exposed to low-energy deuterium plasmas

Processes of sputtering and surface modification of FeCrAl coatings deposited on steel by vacuum arc was studied under the influence of low-energy (500 eV) deuterium plasma with fluence (4⋅10²⁴) D+/m² at room temperature. It was determined the composition of coatings by an energy dispersive X-ray spectrometer allowed to establish that the elements in the coatings are distributed more evenly when it coated in a nitrogen atmosphere. Results of erosion studies indicated that the sputtering yields for deuterium on coatings are 1.3…0.45 at./ion and at least two-three times less in comparison with initial alloys and published data for pure iron and chromium. For coatings deposited in a nitrogen atmosphere found that the obtained sputtering coefficients are almost an order of magnitude smaller in comparison with published data for pure iron and chromium and only 1.8 times higher compared to tungsten.Процеси напилення і модифікації поверхні покриттів FeCrAl, нанесених на сталь вакуумною дугою, вивчали під впливом низькоенергетичної (500 еВ) плазми дейтерію з флюенсом (4⋅10²⁴) D+/m² при кімнатній температурі. Було визначено склад покриттів за допомогою енергодисперсійного рентгенівського спектрометра: це дозволило встановити, що елементи в покритті розподіляються більш рівномірно при нанесенні покриття в атмосфері азоту. Результати ерозійних досліджень показали, що коефіцієнти розпилення дейтерію на покриттях становлять 1,3…0,45 ат./іон і, як мінімум, в два-три рази менші в порівнянні з вихідними сплавами і опублікованими даними для чистого заліза і хрому. Для покриттів, нанесених в атмосфері азоту, встановлено, що отримані коефіцієнти розпилення майже на порядок менші в порівнянні з опублікованими даними для чистого заліза і хрому та лише в 1,8 рази вищі в порівнянні з вольфрамом.Процессы напыления и модификации поверхности покрытий FeCrAl, нанесенных на сталь вакуумной дугой, изучали под воздействием низкоэнергетической (500 эВ) плазмы дейтерия с флюенсом (4⋅10²⁴) D+/m² при комнатной температуре. Был определен состав покрытий с помощью энергодисперсионного рентгеновского спектрометра: это позволило установить, что элементы в покрытии распределяются более равномерно при нанесении покрытия в атмосфере азота. Результаты эрозионных исследований показали, что коэффициенты распыления дейтерием покрытий составляют 1,3…0,45 ат./ион и, как минимум, в два-три раза меньше по сравнению с исходными сплавами и опубликованными данными для чистого железа и хрома. Для покрытий, нанесенных в атмосфере азота, установлено, что полученные коэффициенты распыления почти на порядок меньше по сравнению с опубликованными данными для чистого железа и хрома и лишь в 1,8 раза выше по сравнению с вольфрамом

Blistering of W, Ta and W-Ta coatings under the influence of particles of low-energy hydrogen plazma

The surface topography and deuterium retention in W, Ta and W-Ta coatings under the influence of low-energy deuterium plasma was studied. It was observed formation of blisters as dome and burst or delaminated structures. The W-Ta coatings showed improved characteristics: smaller sizes and density of blisters and a significantly lower thickness of the delaminated layer.Вивчено зміну топографії поверхонь покриттів W, Ta і W-Ta і вміст дейтерію під дією частинок низькоенергетичної водневої плазми. Спостерігалося утворення блістерів куполоподібної форми, відшарування та лущення. Покриття W-Ta показали поліпшені характеристики: менші розміри і знижену густину блістерів і значно меншу товщину відшарованого шару.Изучены изменение топографии поверхности покрытий W, Ta и W-Ta и накопление дейтерия под действием частиц низкоэнергетической дейтериевой плазмы. Наблюдалось образование блистеров куполообразной формы, отслаивание и шелушение. Покрытия W-Ta показали улучшенные характеристики: меньшие размеры и плотность блистеров и значительно уменьшенную толщину отслаиваемого слоя

Erosion behavior of W-Ta coatings in plasmas of stationary mirror Penning discharges

Investigations had been carried out of the influence of Ta alloying (2…16 wt.%) in W-coatings on their erosion behavior in steady state plasmas of Penning discharges in different gases: argon, nitrogen, and hydrogen. The coatings were deposited on stainless steel substrates by argon ion sputtering of targets made from appropriate metals. For comparison the erosion behavior had been examined of pure W and Ta coatings obtained by the same method. It was shown the essential decrease of an erosion rate after Ta addition in W coatings. The possible physical mechanism is suggested to explain such erosion behavior.Исследуется влияние легирующей добавки Ta (2…16 вес.%) в W-пленке, на эрозионное поведение в плазме разряда Пеннинга различных газов (аргона, азота и водорода). Покрытия наносились путём распыления ионами аргона мишеней из соответствующих металлов на подложку из нержавеющей стали. Для сравнения исследовано эрозионное поведение в различных газах однокомпонентных W- и Ta-пленок, полученных тем же методом. Обнаружено существенное уменьшение скорости эрозии после добавления Ta в W-покрытия. Предлагается физический механизм для объяснения такого поведения эрозии.Досліджується вплив легуючої добавки Ta (2…16 ваг.%) в W-плівці на ерозійну поведінку в плазмі розряду Пеннінга різних газів (аргону, азоту і воденю). Покриття наносилися шляхом розпилювання іонами аргону мішеней з відповідних металів на підкладку з нержавіючої сталі. Для порівняння досліджена ерозійна поведінка в різних газах однокомпонентних W- і Ta-покриттів, отриманих тим же методом. Виявлено істотне зменшення швидкості ерозії після додавання Ta в W-покриття. Пропонується фізичний механізм для пояснення такої поведінки ерозії

Structure and properties of W, Ta and W-Ta coatings deposited with the use of a gas-plasma source

W, Ta and W-Ta coatings were deposited by argon ion sputtering of targets made from appropriate metals using the gas plasma source. Mechanical properties of the obtained coatings were investigated by the methods of X-ray fluorescence analysis, scanning electron microscopy, X-ray diffraction analysis and nanoindentation. It has been shown that the coatings have a bcc structure with crystallite size from 16 to 30 nm. Single-component coatings have a columnar structure. Introduction of Ta (5…38%) in the W coating leads to the columnar growth suppression and formation of a condensate with more equiaxial elements. Coatings with such a structure possess the best mechanical properties (H/E-0.7…0.77).За допомогою джерела газової плазми, шляхом розпилення іонами аргону мішеней з відповідних металів отримані W, Ta і W-Ta-покриття. Методами рентгенофлюоресцентного аналізу, скануючої електронної мік-роскопії, рентгеноструктурного аналізу та наноіндентування вивчені: склад, структура, а також механічні властивості отриманих покриттів. Показано, що покриття володіють ОЦК-структурою з розміром ОКР від 16 до 30 нм. Однокомпонентні покриття володіють стовбчастою структурою. Введення до складу W-покриття Та (5…38 мас.%) призводить до припинення стовпчастого росту і формуванню конденсату з більш равновісними структурними елементами. Покриття з такою структурою володіють кращими механічними властивостями (Н/Е-0,7...0,77).С помощью источника газовой плазмы, путем распыления ионами аргона мишеней из соответствующих металлов получены W, Ta и W-Ta-покрытия. Методами рентгенофлюоресцентого анализа, сканирующей электронной микроскопии, рентгеноструктурного анализа и наноиндентирования изучены: состав, структура, а также механические свойства полученных покрытий. Показано, что покрытия обладают ОЦК-структурой с размером ОКР от 16 до 30 нм. Однокомпонентные покрытия обладают столбчатой структурой. Введение в состав W-покрытия Та (5...38 мас.%) приводит к подавлению столбчатого роста и формированию конденсата с более равноосными структурными элементами. Покрытия с такой структурой обладают наилучшими механическими свойствами (Н/Е-0,7...0,77)

Осложнения хирургического лечения пациентов со свежими переломами вертлужной впадины: систематический обзор

Background.The combination of classical anterior and posterior approaches, as well as their modifications, is recognized as the most effective in acetabular fractures surgical treatment. The use of classical and modified approaches is accompanied by  serious  intra-  and  postoperative  complications  associated  primarily  with  the  duration  of  surgery,  significant  blood loss, tissue trauma, surgical site infection. The aim of review — to determine the main and most frequent complications associated with surgical approaches to the acetabulum. material and methods. Access to literature sources is carried out in the information systems and databases PubMed/Medline, Embase, Scopus, Сochran Library, eLibrary, Wiley Online Library. Keywords: acetabular fractures, surgical treatment, approach to the acetabulum, total hip replacement.Results. The most common intraoperative complications are incorrect fragments reduction, sciatic nerve injury, less often — intraarticular implant position, damage to the superior gluteal artery and other vessels, among the early postoperative complications - wound infection, both superficial and deep, less often — venous thrombosis. Late postoperative complications are mainly represented  by  the  development  of  heterotopic  ossification,  post-traumatic  coxarthrosis,  less  often  revealed  aseptic necrosis of the femoral head, residual protrusion and secondary femoral head lesion. Conclusion. The main approach to the acetabulum are the ileo-inguinal and the Kocher-Langenbeck approach, as well as their combination.Complications were more common using two approaches, especially in cases of simultaneous use. The main intraoperative complications are the sciatic nerve and the superior gluteal artery injury with posterior approaches, the femoral lateral cutaneous nerve with expanded ilio-femoral approach, and the obturator nerve with anterior approaches.Введение. Наиболее эффективным в оперативном лечении переломов вертлужной впадины (ВВ) признан комбинированный подход с сочетанием классических передних и задних доступов, а также их модификаций. Применение классических и модифицированных доступов сопровождается возникающими серьезными интра- и послеоперационными осложнениями, связанными, прежде всего, с длительностью оперативного вмешательства, значительной кровопотерей, травматизацией тканей, развитием хирургической инфекции.Цель – определение основных и наиболее частых осложнений, связанных с применением хирургических доступов к вертлужной впадине.Материал и методы. Доступ к источникам литературы осуществлен в информационных системах и базах данных Pubmed, Embase, Scopus, Medline, Сochran Library, еLibrary, Wiley Online Library. Использованы ключевые слова: переломы вертлужной впадины, оперативное лечение, доступы к вертлужной впадине, эндопротезирование тазобедренного сустава. Результаты. Из интраоперационных осложнений чаще выявляются некорректная репозиция отломков, повреждение седалищного нерва, и реже – расположение части импланта в ВВ, повреждение верхней ягодичной артерии и других сосудов. Среди ранних послеоперационных осложнений отмечена раневая хирургическая инфекция, как поверхностная, так и глубокая, и реже венозные тромбозы. Поздние послеоперационные осложнения в основном представлены развитием гетеротопической оссификацией, посттравматическим коксартрозом, реже выявлялись асептический некроз голоски бедренной кости, остаточная протрузия и вторичное повреждение голоски бедренной кости. Заключение. Основными доступами к вертлужной впадине являются подвздошно-паховый и Кохера-Лангенбека, и их сочетание. Осложнения чаще встречались при использовании двух доступов, особенно в случаях одновременного их применения. Отмечена разновидность интраоперационных осложнений, ранних и поздних послеоперационных осложнений. Основными интраоперационными осложнениями являются повреждение седалищного нерва и верхней ягодичной артерии при задних доступах, бокового кожного нерва бедра при расширенном подвздошно-бедренном, запирательного нерва при передних доступах

Structure and properties of FeCr, CrAl and FeCrAl coatings deposited by cathodic arc evaporation

Protective coatings with different compositions of Fe, Cr, and Al were deposited by cathodic arc evaporation method on fragments of Zr1Nb alloy fuel claddings. The influence of the composition and structural state of the developed coatings on their physical and mechanical properties (microhardness, resistance to corrosion and cavitation and abrasive wear) has been studied. It is shown that the optimal combination of mechanical properties and high resistance to oxidation from a series of studied coatings FeCr, FeCrAl, and CrAl have coatings of the FeCrAl system with a concentration of Cr ⁓ 22 at.% and Al ⁓ 14.3 at.%. It was found that protective coatings such as FeCr, FeCrAl, and CrAl with a thickness of ⁓ 12 μm significantly increase the resistance to oxidation and prevent the destruction of fuel claddings under oxidation in air at a temperature of 1150 °C for 1 h.Вакуумно-дуговим методом нанесені захисні покриття різного складу з катодів Fe, Cr, Al та CrAl на фрагменти твельних оболонок зі сплаву Zr-1%Nb. Досліджені структурні особливості, механічні та корозійні властивості осаджених покриттів. Встановлено вплив складу та структури розроблених покриттів на їх фізико-механічні властивості (мікротвердість, стійкість до корозії та кавітаційного і абразивного зносу). Показано, що оптимальним поєднанням механічних властивостей і високою стійкістю до окислення з серії досліджених покриттів: FeCr, FeCrAl та CrAl, мають покриття системи FeCrAl з концентрацією Cr ⁓ 22 ат.% та Al ⁓ 14,3 ат.%. Встановлено, що захисні покриття типу фехраль FeCrAl та CrAl товщиною ⁓ 12 мкм суттєво підвищують стійкість до окислення та запобігають руйнуванню оболонок твелів в умовах окислення на повітрі при температурі 1150 °С впродовж 1 год.Вакуумно-дуговым способом нанесены покрытия различного состава из катодов Fe, Cr, Al и CrAl на фрагменты твэльных оболочек из сплава Zr-1%Nb. Исследованы структурные особенности, механические и коррозионные свойства осажденных покрытий. Установлено влияние состава и структуры разработанных покрытий на их физико-механические свойства (микротвердость, устойчивость к коррозии и абразивному, и кавитационному воздействию). Показано, что оптимальным сочетанием механических свойств и высокой стойкостью к окислению из серии исследованных покрытий: FeCr, FeCrAl и CrAl, имеют покрытия системы FeCrAl с концентрацией Cr ⁓ 22 ат.% и Al ⁓ 14,3 ат.%. Установлено, что покрытия типа фехраль FeCrAl и CrAl толщиной ⁓ 12 мкм существенно повышают устойчивость к окислению и предотвращают разрушение оболочек твэлов в условиях окисления на воздухе при температуре 1150 °С в течение 1 ч

Ровесники. Содружество писателей революции "Перевал" историко-литературном процессе 1920–1930-х годов

The monography is devoted to the one of the main participants of the literary process of 1920-1930's – the Writers of Revolution Community “Pereval”. The creative history of the Community is restored, the role of “Pereval” in the literary process of 1920-1930's, stipulated by the aesthetic position of the members of the Community, and its realization in their works, is determined, the social and literary position of “Pereval” in the literary process of the above mentioned period is investigated, as well as realization of the basic principles of the aesthetic platform of the Community in the creative works, articles and programme documents. The general characteristic of creative activity of “Pereval” prosaics is given, the creative relations between members of the Community and writers closely connected with them are revealed, the connection between the aesthetic principles of “Pereval” and principles of the Russian literature of XIX-XX centuries is shown.Настоящее исследование посвящено творческой судьбе одной из ведущих литературных групп 1920–1930-х годов – Содружеству писателей революции «Перевал». В монографии предложены принципы описания Содружества «Перевал» как особой формы литературной жизни, активного участника литературного процесса 1920–1930-х годов, спецификой которого была борьба между литературными группами с разной общественно-литературной позицией, в частности – противостояние «Перевала» и ВАПП. На основе этих принципов по-новому охарактеризована история создания, программные документы, стратегия выбора общественно-литературного поведения, формирование творческих принципов и эстетической позиции Содружества, дана общая характеристика перевальской прозы. Анализ выполнен на широком документальном и архивном материале времени существования «Перевала» (1924–1932 гг.). Книга адресована специалистам-филологам, преподавателям и учителям русской литературы, студентам филологических специальностей, а также всем интересующимся историей русской литературы ХХ века