Status of NSLS-II booster

The National Synchrotron Light Source II is a third generation light source under construction at Brookhaven National Laboratory. The project includes a highly optimized 3 GeV electron storage ring, linac pre-injector and full-energy booster-synchrotron. Budker Institute of Nuclear Physics builds booster for NSLS-II. The booster should accelerate the electron beam continuously and reliably from minimal 170 MeV injection energy to maximal energy of 3.15 GeV and average beam current of 20 mA. The booster shall be capable of multi-bunch and single bunch operation. This paper summarizes the status of NSLS-II booster.Национальный источник синхротронного излучения II является синхротроном третьего поколения, созданным в Брукхевенской национальной лаборатории. Проект включает: высокооптимизированное накопительное кольцо на 3 ГэВ, линейный ускоритель и бустерный синхротрон на полную энергию. Институт ядерной физики им. Г.И. Будкера создает бустер для NSLS-II. Бустер должен надежно и непрерывно ускорять пучок электронов от минимальной энергии инжекции 170 МэВ до максимальной энергии 3,15 ГэВ с током пучка 20 мА. Бустер должен быть способен работать в односгустковом и многосгустковом режимах. Эта статья суммирует состояние дел по бустеру для NSLS-II.Національне джерело синхротронного випромінювання II є синхротроном третього покоління, створеним у Брукхевенській національній лабораторії. Проект включає: високооптимізоване накопичувальне кільце на 3 ГеВ, лінійний прискорювач і бустерний синхротрон на повну енергію. Інститут ядерної фізики ім. Г.І. Будкера створює бустер для NSLS-II. Бустер повинен надійно і безперервно прискорювати пучок електронів від мінімальної енергії інжекції 170 МеВ до максимальної енергії 3,15 ГеВ зі струмом пучка 20 мА. Бустер повинен бути здатний працювати в односгустковому і багатосгустковому режимах. Ця стаття підсумовує стан справ по бустеру для NSLS-II

Program of Small Satellites Application for Observation of Smallsized Fractions of Space Debris

Available ground optic and radar facilities are not capable to observe small sized fragments (less than 10 cm) of space debris, being a serious danger for manned flights safety and long-term automatic space vehicles. New generation of space electrooptic sensors, installed onboard small space vehicles may unable to successfully solve the problem. At present possibilities of electrooptic instruments and small space vehicles for space debris observation are under consideration in Russia. International co-operation program is proposed on creation of a space system for monitoring and warning of a danger of space debris fragments collision with some manned objects