Использование данных мечения и повторного отлова для определения размера популяции

Методы мечения и повторных отловов является главной альтернативой методам абсолютного учета для определения размеров популяции в пределах фиксированной территории ее местонахождения. Главное преимущество таких методов - отсутствие зависимости между погрешностью оценки размеров популяции и оценке размеров местонахождения. Основной недостаток подобных методов заключается в зависимости результатов от выборки. Данная работа ставит целью заполнить существующий пробел и познакомить экологов с применением подобных методов для определения размера популяции на основании данных мечения и повторного отлова

Результаты радиотелеметрического исследования влияния погодных параметров на скорость миграции белых аистов

В статье выполнен анализ зависимостей между погодными условиями и средней скоростью миграции аистов на маршруте. Средняя суточная скорость миграции рассчитывалась, используя спутниковые телеметрические данные для осенней и весенней миграции белых аистов от их гнездовий в Германии и Польше до мест зимовки в Африке. Доказано, что аисты мигрируют со значительно высокой скоростью осенью (10,6 км/час) по сравнению с весенним периодом (7,4 км/час). Осенью средняя суточная скорость миграции, зафиксированная на территории Европы, была меньше относительно миграционных перемещений птиц на территории ближнего Востока и Африки (8,7, 11,7 и 11,3 км/час соответственно). Весной средняя скорость на маршруте миграции была значительно выше в Африке (10,5 км/час) по отношению к птицам, пролетающим на территории ближнего Востока и Европы (6,3 и 5,5 км/час). На скорость весенней и осенней миграции, прежде всего, влияет попутный ветер на высоте 850мБ и значение географической широты

Taxonomy of the wild species of genus Crataegus (Rosaceae): An updated review for the flora of Nakhchivan Autonomous Republic (Azerbaijan)

We clarified the current state of genus Crataegus L. in the flora of the Nakhchivan Autonomous Republic (Azerbaijan) using a comparative analysis of herbarium specimens from the Azarbaijan herbariums and data collected during the expeditions in 2004–2018. We succeed in adding some important data on the flora of Nakhchivan Autonomous Republic and Azerbaijan, we also enhanced the previous research with chromosome and morphological analysis. We identified 17 wild species of Crataegus genus in the Nakhchivan Autonomous Republic (C. pentagyna Waldst. et Kit. ex Willd., 1800, C. zangezura Pojark., 1939, C. orientalis Pall. ex Bieb., 1808, C. pojarkoviae Kossych, 1964, C. tournefortii Griseb., 1843, C. szovitsii Pojark., 1939, C. pontica C. Koch, 1853, C. meyeri Pojark., 1939, C. eriantha Pojark., 1939, C. atrosanguinea Pojark., 1939, C. caucasica C. Koch, 1853, C. pallasii Griseb., 1843, C. rhipidophylla Gand. (С. curvisepala Lindm.; C. kyrtostyla Pojark.) 1871, C. pseudoheterophylla Pojark., 1939, C. monogyna Jacq., 1775, C. x armena Pojark., 1939, and C. x cinovskisii Kassumova), which will contribute to five introduced cultural species used in the greenery. We also clarified the status of interserial and intersection hybrids using the chromosome and morphological analysis. The article includes the complete list of Crataegus L. species with information about synonyms of the species, patterns of distribution, habitat, latitude and elevation, flowering and fruiting phenology

Программа species diversity and richness и ее использование для анализа структуры биологических сообществ

The article is devoted to the usage of special application for the communities’ biological diversity estimation. The softwaremain capabilities, indexes and field of application are under consideration.Наведено огляд прикладної екологічної програми, розробленої для аналізу біологічного різноманіття угруповань. Перераховано основні можливості, індекси й галузі застосування програмиНаведено огляд прикладної екологічної програми, розробленої для аналізу біологічного різноманіття угруповань. Перераховано основні можливості, індекси й галузі застосування програми

Spatial patterns of habitat distribution of Corvidae (the case of urban-rural gradient)

The spatial distribution and abundance of Corvidae species in Zhytomyr region was studied in terms of the urban-rural gradient. We selected Rook (Corvus frugilegus L.), Eurasian Jackdaw (C. monedula L.), Hooded Crow (C. cornix L.), Common Raven (C. corax L.), Eurasian Magpie (Pica pica L.) and Eurasian Jay (Garrulus glandarius L.) for our observations during 2009–2012. Some 38 survey routes totaling more than 8000 km were surveyed in 21 settlements in Zhytomyr region. Among them 13 routes were in Zhytomyr city. The average density of Rooks was 55.9 birds/km2. We found a strong correlation between Rook density and rural-urban gradient and observed that the numbers of wintering Rooks in cities significantly increased due to the influx from villages. The peak number of Rooks in villages was registered in the breeding and post-breeding seasons while in the cities it was high in winter and during the spring migration. The average density of Eurasian Magpies in the study area was 8.7 birds/km2 and we registered weak correlation with the urban-rural gradient. Their maximum density in urban habitats was in the winter period whereas the highest density in rural habitats was fixed in the summer months. The density of Magpies varied insignificantly within a narrow range during the three years of research, which suggests the species has successfully adjusted to the transformed landscapes. Average density of Hooded Crows in towns was 6.6 birds/km2. The linear relationship between the urban-rural gradient and the density of this species was rather weak. In the breeding period, the birds’ density was considerably higher in urban habitats. We also registered that the average density of Hooded Crows changed insignificantly but gradually increased during the study period. The average density of Eurasian Jackdaws was 9.7 birds/km2 and had high annual dynamics. It also changed significantly during the three years of research. The average density of Eurasian Jays was 2.4 birds/km2 and varied significantly in different settlements, although the fluctuation range was small (0.1–9.3 birds/km2). We registered an expansion in the breeding distribution of Eurasian Jays in recent years i.e. the birds began to nest in old urban neighborhoods and small central parks of large cities. However, the number of birds naturally decreased along the gradient of landscape transformation. The impact of urban-rural gradient on Eurasian Jay density was significant but the correlation was weak and negative. The density of this species was highest in small villages (4.9 birds/km2) and the lowest in medium-sized cities (1.5 birds/km2). The seasonal density of Jays varied significantly and the greatest value was registered in the post-breeding period. In urban areas the birds’ density was much higher in winter compared to the nesting period, and in villages we observed the reverse situation. The number of Eurasian Jays remained almost stable in all the settlements during the study period indicating the stability of the local populations. The average density of the Common Raven was 1.3 birds/km2 and the highest density was registered in small villages (2.2 birds/km2), the lowest – in the townships (small urban type settlements) (0.6 birds/km2). The urban-rural gradient significantly affected the spatial distribution of Common Ravens, but we cannot claim an increase or decrease in their numbers along the gradient of urbanization, since the value of this indicator also depended on habitat conditions in each specific settlement. The spatial distribution of Common Ravens varied seasonally and the highest density was typical in winter due to food migrations towards human settlements

Особливості просторового та біотопічного розподілу воронових птахів (вплив градієнта урбанізації)

The spatial distribution and abundance of Corvidae species in Zhytomyr region was studied in terms of the urban-rural gradient. We selected Rook (Corvus frugilegus L.), Eurasian Jackdaw (C. monedula L.), Hooded Crow (C. cornix L.), Common Raven (C. corax L.), Eurasian Magpie (Pica pica L.) and Eurasian Jay (Garrulus glandarius L.) for our observations during 2009–2012. Some 38 survey routes totaling more than 8000 km were surveyed in 21 settlements in Zhytomyr region. Among them 13 routes were in Zhytomyr city. The average density of Rooks was 55.9 birds/km2. We found a strong correlation between Rook density and rural-urban gradient and observed that the numbers of wintering Rooks in cities significantly increased due to the influx from villages. The peak number of Rooks in villages was registered in the breeding and post-breeding seasons while in the cities it was high in winter and during the spring migration. The average density of Eurasian Magpies in the study area was 8.7 birds/km2 and we registered weak correlation with the urban-rural gradient. Their maximum density in urban habitats was in the winter period whereas the highest density in rural habitats was fixed in the summer months. The density of Magpies varied insignificantly within a narrow range during the three years of research, which suggests the species has successfully adjusted to the transformed landscapes. Average density of Hooded Crows in towns was 6.6 birds/km2. The linear relationship between the urban-rural gradient and the density of this species was rather weak. In the breeding period, the birds’ density was considerably higher in urban habitats. We also registered that the average density of Hooded Crows changed insignificantly but gradually increased during the study period. The average density of Eurasian Jackdaws was 9.7 birds/km2 and had high annual dynamics. It also changed significantly during the three years of research. The average density of Eurasian Jays was 2.4 birds/km2 and varied significantly in different settlements, although the fluctuation range was small (0.1–9.3 birds/km2). We registered an expansion in the breeding distribution of Eurasian Jays in recent years i.e. the birds began to nest in old urban neighborhoods and small central parks of large cities. However, the number of birds naturally decreased along the gradient of landscape transformation. The impact of urban-rural gradient on Eurasian Jay density was significant but the correlation was weak and negative. The density of this species was highest in small villages (4.9 birds/km2) and the lowest in medium-sized cities (1.5 birds/km2). The seasonal density of Jays varied significantly and the greatest value was registered in the post-breeding period. In urban areas the birds’ density was much higher in winter compared to the nesting period, and in villages we observed the reverse situation. The number of Eurasian Jays remained almost stable in all the settlements during the study period indicating the stability of the local populations. The average density of the Common Raven was 1.3 birds/km2 and the highest density was registered in small villages (2.2 birds/km2), the lowest – in the townships (small urban type settlements) (0.6 birds/km2). The urban-rural gradient significantly affected the spatial distribution of Common Ravens, but we cannot claim an increase or decrease in their numbers along the gradient of urbanization, since the value of this indicator also depended on habitat conditions in each specific settlement. The spatial distribution of Common Ravens varied seasonally and the highest density was typical in winter due to food migrations towards human settlements.Протягом 2009–2012 рр. досліджено просторовий розподіл воронових птахів у Житомирській області відповідно градієнту антропогенного навантаження та сезонів року. У Житомирській області зустрічається шість видів воронових птахів: сіра ворона, ворон, грак, галка, сойка, сорока. Середня щільність граків у перший рік досліджень (2009–2010 рр.) становила 50,1 ос./км2, у другий (2010–2011 рр.) – 58,3 ос./км2, у третій (2011–2012 рр.) – 59,4 ос./км2. Зростанню чисельності та подальшій урбанізації сірої ворони, на нашу думку, сприяє велика кількість кормів антропогенного походження, у вигляді харчових і господарських відходів, що дозволяє птахам пережити суворі погодні умови. Інтенсивне зростання чисельності сірої ворони стримує конкуренція з боку грака. За період досліджень помітно змінилася щільність галки в містах. Це свідчить про зростання чисельності міських популяцій і доводить, що у Житомирській області галка – типовий синурбаніст. Сойка активно заселяє всі типи населених пунктів області, а також триває її входження до найбільше перетворених людиною ландшафтів (великі міста), де її чисельність із року в рік зростає – спостерігається активна синантропізація виду. Середня щільність крука за три роки досліджень суттєво не змінилася, хоча спостерігалось її незначне підвищення з 1,2 ос./км2 у 2009–2010 рр. до 1,5 ос./км2 у 2011–2012 роках. Протягом 2009–2012 рр. досліджено просторовий розподіл воронових птахів у Житомирській області відповідно градієнту антропогенного навантаження та сезонів року. У Житомирській області зустрічається шість видів воронових птахів: сіра ворона, ворон, грак, галка, сойка, сорока. Середня щільність граків у перший рік досліджень (2009–2010 рр.) становила 50,1 ос./км2, у другий (2010–2011 рр.) – 58,3 ос./км2, у третій (2011–2012 рр.) – 59,4 ос./км2. Зростанню чисельності та подальшій урбанізації сірої ворони, на нашу думку, сприяє велика кількість кормів антропогенного походження, у вигляді харчових і господарських відходів, що дозволяє птахам пережити суворі погодні умови. Інтенсивне зростання чисельності сірої ворони стримує конкуренція з боку грака. За період досліджень помітно змінилася щільність галки в містах. Це свідчить про зростання чисельності міських популяцій і доводить, що у Житомирській області галка – типовий синурбаніст. Сойка активно заселяє всі типи населених пунктів області, а також триває її входження до найбільше перетворених людиною ландшафтів (великі міста), де її чисельність із року в рік зростає – спостерігається активна синантропізація виду. Середня щільність крука за три роки досліджень суттєво не змінилася, хоча спостерігалось її незначне підвищення з 1,2 ос./км2 у 2009–2010 рр. до 1,5 ос./км2 у 2011–2012 роках.

Spatial distribution of Corvidae in transformed landscapes of Zhytomyr region

The spatial distribution and abundance of Corvidae species was studied in Zhytomyr region with a focus on rural and urban differences in the studied parameters. We selected Rook (Corvus frugilegus L.), Western Jackdaw (C. monedula L.), Hooded Crow (C. cornix L.), Eurasian Magpie (Pica pica L.), Eurasian Jay (Garrulus glandarius L.), and Common Raven (Corvus corax L.). All observations were made during 2009–2012. During the study period some 38 survey paths of more than 8,000 km were surveyed in 21 settlements of Zhytomyr region, among them 13 were in Zhytomyr city. The aim of our study was to establish the number and density of Corvidae in different seasons in the settlements of Zhytomyr region along a rural-urban gradient. The average density of Rooks was 55.9 ind./km2. We also found a strong correlation between Rook density and the rural-urban gradient and observed that the number of Rooks wintering in cities significantly increased due to the influx from villages. The peak number of Rooks in villages was registered in the breeding and post-breeding season while in the cities it was high in winter and during the spring migration. The average density of Eurasian Magpie in the study area was 8.7 ind./km2 and had a weak correlation with the urban-rural gradient. The density of Eurasian Magpies in urban areas differs significantly only from the density of birds in villages with a population of ca. 1,000 people. The density of Magpies varied insignificantly within a narrow range during the three years of research, remaining relatively stable, which suggests that the species successfully adjusts to conditions in transformed landscapes. The urban-rural gradient significantly affects the density of Hooded Crows. The average density of birds in towns was 6.6 ind./km2. In breeding period the urban birds had a low density and rural crows, on the contrary, had a high density, the density of birds in the nesting period was greater than in autumn and winter, due to the distribution of birds in their breeding territories and the start of the reproductive cycle. The average density of Eurasian Jackdaw was 9.7 ind./km2 and the rural-urban gradient significantly affected the number of birds. For jackdaws we registered high annual population dynamics. The peak number of birds was observed in the winter period in cities and small towns while in villages it was registered in the breeding and post-breeding season. The average density of Eurasian Jay was 2.4 ind./km2 and varied significantly in different settlements, although the fluctuation range was small (0.1–9.3 ind./km2). The number of this species naturally decreases along the gradient of landscape transformation. The highest average density was typical in small villages (4.9 ind./km2) and the lowest was found in medium-sized cities (1.5 ind./km2). We have identified certain patterns in the seasonal dynamic of Eurasian Jays relative to the type of settlement. In urban areas the birds’ density was much higher in winter compared to the nesting period, and in villages we observed the reverse situation. The average density of Common Raven was 1.3 ind./km2. The highest density was registered in small villages and was 2.2 ind./km2, and the smallest in the villages of urban type (0.6 ind./km2). The urban-rural gradient significantly affected the spatial distribution of Common Raven, but we cannot state that this bird increased or decreased its number along the gradient of urbanization, since the value of this indicator also depended on habitat conditions in specific settlements. The spatial distribution of Common Ravens varied seasonally and the highest density was typical in winter due to food migrations to human settlements

ОБЗОР ПРОГРАММНЫХ ПРОДУКТОВ ДЛЯ ОБРАБОТКИ ДАННЫХ ОРНИТОЛОГИЧЕСКОГО МОНИТОРИНГА

Приводится обзор наиболее употребительных компьютерных программ для обработки данных орнитологического мониторинга. Рассмотрены возможности и ограничения программ, приведены примеры их использования. Предложена методика обработки данных полевых наблюдений при помощи прикладных экологических компьютерных программ

Spatial distribution of Corvidae in transformed landscapes of Zhytomyr region

Протягом 2009–2012 рр. досліджено просторовий розподіл воронових птахів у Житомирській області відповідно до градієнта антропогенного навантаження та сезонів року. У Житомирській області зустрічаються шість видів воронових птахів: сіра ворона, ворон, грак, галка, сойка, сорока. Середня щільність граків у 2009–2010 рр. становила 50,1 ос./км2, у 2010–2011 рр. – 58,3, у 2011–2012 рр. – 59,4 ос./км2. Збільшенню чисельності та подальшій урбанізації сірої ворони, на нашу думку, сприяє велика кількість кормів антропогенного походження у вигляді харчових і господарських відходів. Це дозволяє птахам пережити суворі зимові погодні умови. Інтенсивне збільшення чисельності популяцій сірої ворони стримує конкуренція з боку грака. За період досліджень помітно змінилася щільність галки у містах, що свідчить про зростання міських популяцій і доводить, що в умовах Житомирської області галка – типовий син­урбаніст. Сойка активно заселяє всі типи населених пунктів області, триває її входження до найбільш перетворених людиною ландшафтів (великі міста), де чисельність виду з року в рік зростає. Це свідчить про активну синантропізацію сойки. Середня щільність крука за три роки досліджень суттєво не змінилася, хоча спостерігається її незначне підвищення: від 1,2 ос./км2 у 2009–2010 рр. до 1,5 ос./км2 у 2011–2012 рр. Протягом 2009–2012 рр. досліджено просторовий розподіл воронових птахів у Житомирській області відповідно до градієнта антропогенного навантаження та сезонів року. У Житомирській області зустрічаються шість видів воронових птахів: сіра ворона, ворон, грак, галка, сойка, сорока. Середня щільність граків у 2009–2010 рр. становила 50,1 ос./км2, у 2010–2011 рр. – 58,3, у 2011–2012 рр. – 59,4 ос./км2. Збільшенню чисельності та подальшій урбанізації сірої ворони, на нашу думку, сприяє велика кількість кормів антропогенного походження у вигляді харчових і господарських відходів. Це дозволяє птахам пережити суворі зимові погодні умови. Інтенсивне збільшення чисельності популяцій сірої ворони стримує конкуренція з боку грака. За період досліджень помітно змінилася щільність галки у містах, що свідчить про зростання міських популяцій і доводить, що в умовах Житомирської області галка – типовий син­урбаніст. Сойка активно заселяє всі типи населених пунктів області, триває її входження до найбільш перетворених людиною ландшафтів (великі міста), де чисельність виду з року в рік зростає. Це свідчить про активну синантропізацію сойки. Середня щільність крука за три роки досліджень суттєво не змінилася, хоча спостерігається її незначне підвищення: від 1,2 ос./км2 у 2009–2010 рр. до 1,5 ос./км2 у 2011–2012 рр. The spatial distribution and abundance of Corvidae species was studied in Zhytomyr region with a focus on rural and urban differences in the studied parameters. We selected Rook (Corvus frugilegus L.), Western Jackdaw (C. monedula L.), Hooded Crow (C. cornix L.), Eurasian Magpie (Pica pica L.), Eurasian Jay (Garrulus glandarius L.), and Common Raven (Corvus corax L.). All observations were made during 2009–2012. During the study period some 38 survey paths of more than 8,000 km were surveyed in 21 settlements of Zhytomyr region, among them 13 were in Zhytomyr city. The aim of our study was to establish the number and density of Corvidae in different seasons in the settlements of Zhytomyr region along a rural-urban gradient. The average density of Rooks was 55.9 ind./km2. We also found a strong correlation between Rook density and the rural-urban gradient and observed that the number of Rooks wintering in cities significantly increased due to the influx from villages. The peak number of Rooks in villages was registered in the breeding and post-breeding season while in the cities it was high in winter and during the spring migration. The average density of Eurasian Magpie in the study area was 8.7 ind./km2 and had a weak correlation with the urban-rural gradient. The density of Eurasian Magpies in urban areas differs significantly only from the density of birds in villages with a population of ca. 1,000 people. The density of Magpies varied insignificantly within a narrow range during the three years of research, remaining relatively stable, which suggests that the species successfully adjusts to conditions in transformed landscapes. The urban-rural gradient significantly affects the density of Hooded Crows. The average density of birds in towns was 6.6 ind./km2. In breeding period the urban birds had a low density and rural crows, on the contrary, had a high density, the density of birds in the nesting period was greater than in autumn and winter, due to the distribution of birds in their breeding territories and the start of the reproductive cycle. The average density of Eurasian Jackdaw was 9.7 ind./km2 and the rural-urban gradient significantly affected the number of birds. For jackdaws we registered high annual population dynamics. The peak number of birds was observed in the winter period in cities and small towns while in villages it was registered in the breeding and post-breeding season. The average density of Eurasian Jay was 2.4 ind./km2 and varied significantly in different settlements, although the fluctuation range was small (0.1–9.3 ind./km2). The number of this species naturally decreases along the gradient of landscape transformation. The highest average density was typical in small villages (4.9 ind./km2) and the lowest was found in medium-sized cities (1.5 ind./km2). We have identified certain patterns in the seasonal dynamic of Eurasian Jays relative to the type of settlement. In urban areas the birds’ density was much higher in winter compared to the nesting period, and in villages we observed the reverse situation. The average density of Common Raven was 1.3 ind./km2. The highest density was registered in small villages and was 2.2 ind./km2, and the smallest in the villages of urban type (0.6 ind./km2). The urban-rural gradient significantly affected the spatial distribution of Common Raven, but we cannot state that this bird increased or decreased its number along the gradient of urbanization, since the value of this indicator also depended on habitat conditions in specific settlements. The spatial distribution of Common Ravens varied seasonally and the highest density was typical in winter due to food migrations to human settlements

New species of Sorbus (Rosaceae) for the flora of the Nakhchivan Autonomous Republic (Azerbaijan)

As a result of perennial researches conducted, as well as the analysis of the herbaria materials and literature sources during expeditions to the various areas of the Nakhchivan Autonomous Republic during 2004–2017, the following new species of rowans, Sorbus albovii Zinserl., S. armeniaca Hedl., S. buschiana Zinserl., S. caucasica Zinserl., S. fedorovii Zaikonn., S. kusnetzovii Zinserl., S. migarica Zinserl. and S. tamamschjanae Gabr., were identified for the flora of the Nakhchivan Autonomous Republic. The article includes information about the synonyms of the types, regularity of distribution depending on altitude zones, bloom and ripening duration