ALLOCHTHONOUS MARBLES IN HIGH-GRADE METAMORPHIC TERRANES (A CASE STUDY OF OLKHON TERRANE, WEST BAIKAL AREA, RUSSIA)

Marbles are common constituents of high-temperature (HT) metamorphic terranes and shields. They have been traditionally considered as indicators of sedimentary or volcanic origin of related rocks involved into metamorphism which erases the primary features of the protoliths. This approach is correct in most cases, but carbonate and silicate-carbonate rocks, which often make linear bodies, may be allochthonous in some structurally and compositionally complex metamorphic terranes, as in the case of the Olkhon terrane.Marbles are common constituents of high-temperature (HT) metamorphic terranes and shields. They have been traditionally considered as indicators of sedimentary or volcanic origin of related rocks involved into metamorphism which erases the primary features of the protoliths. This approach is correct in most cases, but carbonate and silicate-carbonate rocks, which often make linear bodies, may be allochthonous in some structurally and compositionally complex metamorphic terranes, as in the case of the Olkhon terrane

MARBLE MÉLANGE: COMPOSITION VARIATIONS AND FORMATION MECHANISMS

The Olkhon terrane in the Western Baikal area accommodates four types of carbonate-silicate mixtures: injection (protrusion), metamorphic-boudinated, mingling, and tectonite marble mélange. The outcrops of injection mélange consist of a carbonate matrix with inclusions of native silicic rocks found in the immediate vicinities, commonly cover large areas and lack any distinct linearity in the map view. Mélange of the metamorphic boudinage type comprises diopsidite and tremilote-diopsidite fragments in a dolomitic or calcite-dolomitic matrix. Its origin is apparently due to tectonism and related metamorphism of quartz sandstones in Neoproterozoic strata on the passive margin of the Siberian craton. Mingling mélange appears as calcite marble or carbonate-silicate (calciphyre) veins with metadolerite and granite inclusions of different sizes. The veins formed by intrusion of carbonate and silicate melt batches and subsequent fragmentation of silicate rocks that crystallized earlier. Marble tectonites localized in narrow zones record the late phase of ductile marble injection

MARBLE DIKES IN THE OLKHON COMPOSITE TERRANE (WEST BAIKAL AREA)

Linear or lens-like carbonate (marble) and carbonate-silicate bodies among gabbro and amphibolites within the Krestovsky subterrane of the Olkhon composite terrane (West Baikal Area) are identified as dikes. The dikes commonly dip almost vertically, range in thickness from 20 cm to a few meters, and are up to 100 m long. The Olkhon marble dikes quite often coexist with dolerite dikes and/or granite veins and show signatures of emplacement synchronously with the igneous bodies. The marble dikes differ from mantle carbonatites in mineralogy and chemistry and thus may be derived from sedimentary carbonate rocks molten during collisional events.The origin of the Olkhon carbonate and carbonate-silicate dikes may be explained with two possible geodynamic scenarios. They may be derived either from Neoproterozoic carbonate sediments upon the Early Precambrian basement of a cratonic block which was involved in collisional events, or from abundant carbonate sedimentary material in an island-arc terrane. Large-scale melting of silicate and carbonate rocks was maintained by heat released from mantle mafic magma intruding into the lower crust. The batches of both crustal (carbonate and granitic) and mantle (mafic) melts intruded late during the collision in a strike-slip tectonic setting

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ В КУЛЬТУРІ КЛІТИН ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ НОВОНАРОДЖЕНИХ ЩУРІВ, ОПРОМІНЕНИХ in utero РАДІОІЗОТОПАМИ ЙОДУ-131 В РІЗНІ ТЕРМІНИ ГЕСТАЦІЇ

SUMMARY. Human organism is especially sensitive to radiation exposure due to incorporated radioisotopes of iodine in the early stages of ontogenesis (prenatal and early postnatal). Period between the 9th and 40th days after conception is considered to be especially crucial. Among the affected contingents of the Chornobyl catastrophe, which were most exposed to radioactive 131I, it was revealed that according to remote medical consequences the vulnerable individuals were not the only who irradiated in childhood and adolescence, but also those irradiated in utero in the first and third trimesters of the gestation. The aim of our investigation was to find out the morphofunctional changes in the primary culture of the thyroid gland of newborn rats irradiated in utero by  131I  radioisotope in different gestational periods. Materials and Methods.  To reach the aim the primary cell cultures from the thyroid gland tissues of newborn rats were obtained and cultivated, and also cytological, biophysical, statistical methods were used. Results. Morphofunctional changes in the primary culture of thyroid cells of newborn rats were evaluated. Cytotoxicity and mutagenicity of intrauterine influence of 131I with activity of 27.35 kBq per pregnant female as a result of the effect of radioisotope in different gestational periods on the 12th, 13-th and the 14th day were established. The doses for the fetus thyroid gland were 0.19 ± 0.05, 0.37 ± 0.06, 1.44 ± 0.09 Gy, respectively. Conclusions. A comparative morphofunctional characteristic of the primary culture of the thyroid gland of the newborn rats obtained from intact animals and under the influence of 131I radioisotope in different gestational periods was given. It has been shown that the effect of 131I in utero leads to the thyroid gland changes at the cellular level (binucleated cells and cells with micronuclei, apoptosis and disturbances of follicular formation). Тhe presence of "ring-like" cells is an indicator of the genome instability and a sign of neoplastic transformation.Резюме. Организм человека особенно чувствителен к воздействию облучения за счет инкорпорированных радиоизотопов йода на ранних этапах онтогенеза (пренатальном и раннем постнатальном). Критическим считают период между 9–40-ми сутками после зачатия. Cреди пострадавших Чернобыльской катастрофы, которые в наибольшей степени подверглись воздействию радиоактивного 131І, уязвимыми по отдаленных медицинских последствиях оказались не только облученные в детском и подростковом возрасте, но и облученные in utero в І и ІІІ триместрах гестации. Цель исследования – изучить структурно-функциональные изменения в первичной культуре клеток щитовидной железы (ЩЖ) новорожденных крыс, облученных in utero вследствие поступления радиоизотопа 131І в различные сроки гестации. Материалы и методы. Экспериментальную модель облучения животных 131И разработано вместе с сотрудниками отдела радиобиологии и радиоэкологии Института ядерных исследований НАН Украины. Для создания экспериментальной модели облучения in utero было привлечено 12 беременных самок крыс линии Вистар с исходной массой (200±15) г, которым на 12-и, 13-и и 14-и сутки гестации вводили однократно перорально через зонд раствор Na131I в дистиллированной воде (27,35 кБк на животное). Животных содержали в стандартных условиях вивария. Среднесуточное потребление стабильного йода с кормом составило 13–15 мкг/сутки на животное. Исследование выполнено в соответствии с международными принципами Европейской конвенции о защите позвоночных животных, используемых для исследовательских и других научных целей (Страсбург, 1986), Закона Украины № 3447 IV “О защите животных от жестокого обращения” (2014). Результаты исследований и их обсуждение. Исследованы структурно-функциональные изменения в первичной культуре клеток щитовидной железы новорожденных крыс, дана оценка цитотоксичности и мутагенности внутриутробного воздействия 131I с активностью 27,35 кБк на беременную самку в результате поступления радиоизотопа в разные сроки гестации, а именно на 12-е, 13-е и 14-е сутки, что формировало дозу на ЩЖ плода (0,19±0,05), (0,37±0,06), (1,44±0,09) Гр соответственно. Выводы. Представлена ​​сравнительная морфофункциональная характеристика первичной культуры щитовидной железы новорожденных крыс, полученной из интактных животных после воздействия радиоизотопа 131І в разные сроки гестации. Показано, что в условиях поступления 131І in utero щитовидная железа претерпевает изменения на клеточном уровне (двухъядерные клетки и клетки с микроядрами, апоптоз и нарушения дифференциации фолликулов). Наличие “перстневидных» клеток является свидетельством нестабильности генома и признаком неопластической трансформации.Резюме. Організм людини особливо чутливий до впливу опромінення через інкорпоровані радіоізотопи йоду на ранніх етапах онтогенезу (пренатальному і ранньому постнатальному). Критичним вважають період між 9–40-ю добами після зачаття. Cеред постраждалих Чорнобильської катастрофи, які найбільшою мірою зазнали впливу радіоактивного 131І, найбільшуразливими щодо віддалених медичних наслідків виявилися не тільки особи, опромінені у дитячому та підлітковому віці, а й опромінені in utero в І та ІІІ триместрах гестації. Мета дослідження – вивчити структурно-функціональні зміни в первинній культурі клітин щитоподібної залози (ЩЗ) новонароджених щурів, опромінених in utero, унаслідок надходження радіоізотопу 131І в різні терміни гестації. Матеріали і методи. Експериментальну модель опромінення тварин 131І розроблено разом із співробітниками відділу радіобіології та радіоекології Інституту ядерних досліджень НАН України. Для створення експериментальної моделі опромінення in utero було залучено 12 вагітних самок щурів лінії Вістар із початковою масою (200±15) г, яким на 12-ту, 13-ту та 14-ту доби гестації вводили одноразово перорально через зонд розчин Na131I у дистильованій воді (27,35 кБк на тварину). Тварин утримували у стандартних умовах віварію. Середньодобове споживання стабільного йоду з кормом становило 13–15 мкг/добу на тварину. Дослідження виконано відповідно до міжнародних принципів Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей (Страсбург, 1986), Закону України № 3447 IV “Про захист тварин від жорстокого поводження” (2014 р.) Результати досліджень та їх обговорення. Досліджено структурно-функціональні зміни в первинній культурі клітин ЩЗ новонароджених щурів, надано оцінку цитотоксичності та мутагенності внутрішньоутробного впливу 131I з активністю 27,35 кБк на вагітну самку внаслідок надходження радіоізотопу в  різні терміни гестації, а саме на 12-ту, 13-ту та 14-ти доби, що формувало дозу на ЩЗ плода – (0,19±0,05),  (0,37±0,06), (1,44±0,09) Гр відповідно. Висновки. Надано порівняльну морфофункціональну характеристику первинної  культури щитоподібної залози новонароджених щурів, отриманої в інтактних тварин при дії радіоізотопу 131І у різні терміни гестації. Показано, що за умов надходження 131І in utero щитоподібна залоза зазнає змін на клітинному рівні (двоядерні клітини та клітини з мікроядрами, апоптоз та порушення диференціації фолікулів); наявність “перснеподібних” клітини є свідком нестабільності геному й ознакою неопластичної трансформації

ДАЙКИ МРАМОРОВ И КАЛЬЦИФИРОВ ОЛЬХОНСКОГО КОМПОЗИТНОГО ТЕРРЕЙНА (ЗАПАДНОЕ ПРИБАЙКАЛЬЕ, РОССИЯ)

Linear or lens-like carbonate (marble) and carbonate-silicate bodies among gabbro and amphibolites within the Krestovsky subterrane of the Olkhon composite terrane (West Baikal Area) are identified as dikes. The dikes commonly dip almost vertically, range in thickness from 20 cm to a few meters, and are up to 100 m long. The Olkhon marble dikes quite often coexist with dolerite dikes and/or granite veins and show signatures of emplacement synchronously with the igneous bodies. The marble dikes differ from mantle carbonatites in mineralogy and chemistry and thus may be derived from sedimentary carbonate rocks molten during collisional events.The origin of the Olkhon carbonate and carbonate-silicate dikes may be explained with two possible geodynamic scenarios. They may be derived either from Neoproterozoic carbonate sediments upon the Early Precambrian basement of a cratonic block which was involved in collisional events, or from abundant carbonate sedimentary material in an island-arc terrane. Large-scale melting of silicate and carbonate rocks was maintained by heat released from mantle mafic magma intruding into the lower crust. The batches of both crustal (carbonate and granitic) and mantle (mafic) melts intruded late during the collision in a strike-slip tectonic setting.В статье дается характеристика даек мраморов и кальцифиров в пределах Ольхонского композитного террейна (Западное Прибайкалье). Надежно обоснована дайковая природа линейных и линзовидных тел карбонатных пород в массивах габбро и ортоамфиболитах Крестовского субтеррейна. Преобладают субвертикальные дайки мощностью от 20 см до нескольких метров при прослеженной протяженности, иногда превышающей 100 м. Нередко карбонатные дайки ассоциируют с дайками долеритов и/или жилами гранитов с признаками субсинхронного внедрения. По минералого-геохимическим особенностям изученные дайки резко отличаются от карбонатитов мантийного генезиса и, предположительно, являются продуктами плавления первично-осадочных карбонатных толщ в результате коллизионных процессов.Предлагаемая модель образования карбонатных даек включает вовлечение фрагмента раннедокембрийского блока с перекрывающими неопротерозойскими карбонатными осадками в процессе коллизии композитного террейна с Сибирским кратоном. Альтернативным вариантом является присутствие значительного количества карбонатных толщ в островодужном разрезе. Повышение температуры, связанное с внедрением мантийных магм базитового состава в нижние части коры, наряду с утолщением последней, обусловило массовое плавление силикатных пород анхигранитного состава и карбонатов. В процессе наиболее мощно проявленного сдвигового тектогенеза происходило внедрение порций гранитного и карбонатного состава, а также мантийных базитовых магм

РЕГЕНЕРАТИВНА МОДУЛЯЦІЯ ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ ТА ІНКРЕТОРНОЇ АКТИВНОСТІ Β-КЛІТИН ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ

Summary. The acuteness of the problem of carbohydrate metabolism disorders – metabolic syndrome and diabetes mellitus – does not require evidence. Epidemiological data on these diseases, disability and premature mortality are very eloquent. Simultaneously, the issues of rational compensation of carbohydrate metabolism disorders and the inextricably linked with it restoration of the incretory activity of the pancreas remain relevant. The aim of the study – in order to determine the effectiveness of treatment, the content of glycosylated hemoglobin (HbA1c) and C-peptide was analyzed in patients with type 2 diabetes mellitus who received traditional antidiabetic therapy before admission to the clinic and were under dispensary supervision at the place of residence. Materials and Methods. At the clinic "MC" Institute of Family Medicine Plus" patients underwent comprehensive treatment, which included: correction of antidiabetic therapy, detoxification, pathogenetic physiotherapy and regenerative therapy: intravenous infusion of multipotent mesenchymal stem cells and subcutaneous injections of placenta extract. Before and after treatment, a comprehensive examination was performed, which included, in addition to general clinical and biochemical analyzes, a study of the carbohydrate metabolism panel, with the determination of HbA1c and C-peptide. Results. Using of mesenchymal stem cells can not only increase the effectiveness of the type 2 diabetes treatment with traditional means and techniques, but sometimes allows completely abandon them. Stem cells restore the sensitivity of human tissues and cells to insulin action; significantly improve the function of the pancreas, which leads to the normalization of blood sugar levels. Conclusions. The data obtained after re-examination of patients, conducted 3 months after treatment, indicate the prospects for the using of cell therapy as a pathogenetic method of compensating for carbohydrate metabolism disorders and preventing complications of diabetes.Резюме. Гострота проблеми порушень вуглеводного обміну – метаболічного синдрому і цукрового діабету – не потребує доказів. Дані епідеміології цих  захворювань, інвалідизації та передчасної смертності дуже красномовні. Водночас, залишаються актуальними питання раціональної компенсації порушень вуглеводного обміну і нерозривно пов'язане з ними відновлення інкреторної активності підшлункової залози. Мета дослідження – з'ясувати ефективність лікування і проаналізувати зміст глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) і С-пептиду у хворих на цукровий діабет 2 типу, які до госпіталізації отримували традиційну цукрознижувальну терапію і перебували під диспансерним наглядом за місцем проживання. Матеріали і методи. У клініці «МЦ «Інститут сімейної медицини плюс» пацієнтам було проведено комплексне лікування, яке включало: корекцію цукрознижувальної терапії, детоксикацію, патогенетичну фізіотерапію і регенеративну терапію: внутрішньовенну інфузію мультипотентних мезенхімальних стовбурових клітин і підшкірні ін'єкції екстракту плаценти. До та після лікування проводили комплексне обстеження, що включало в себе, окрім загальноклінічних і біохімічних аналізів, дослідження панелі вуглеводного обміну із визначенням HbA1c і С-пептиду. Результати. Лікування цукрового діабету 2 типу мезенхімальними стовбуровими клітинами дозволяє не тільки підвищити ефективність лікування традиційними засобами та методиками, але часом і повністю від них відмовитися. Стовбурові клітини відновлюють чутливість тканин і клітин організму до дії інсуліну, значно покращують функцію підшлункової залози, що приводить до нормалізації рівня цукру в крові. Висновки. Отримані дані після повторного обстеження хворих, проведеного через 3 місяці після лікування, свідчать про перспективність застосування клітинних технологій як патогенетичного методу компенсації вуглеводного обміну і запобігання ускладнень цукрового діабету

Influence of antibiotic therapy on indicators of endotoxinemia and systemic inflammation in acute SARS-CoV-2 lung damage

Background. Prescribing antibacterial drugs for the treatment of a new coronavirus infection at the outpatient stage is often unreasonable and can also lead to an aggravation of the patient’s condition due to the effect of this group of drugs on the intestinal microflora and lead to other undesirable effects.The aim: to assess the level of lipopolysaccharide-binding protein and indicators of systemic inflammation in patients with moderate viral SARS-CoV-2 lung disease on the background of antibiotic therapy.Materials and methods. 60 patients hospitalized in the infectious diseases department with a positive PCR result for SARS-CoV-2 in the age group 44–70 years old were examined. The patients were divided into 2 groups: group 1 (n = 26) – patients who did not receive antibacterial drugs at the outpatient stage, group 2 (n = 34) – patients who received antibiotic therapy. The control group was also selected (n = 20). Patients underwent a study of the level of lipopolysaccharide-binding protein (LBP), ferritin and C-reactive protein in the peripheral blood.Results. In the group of patients with new coronavirus infection who were admitted to the inpatient stage of treatment and received antibacterial therapy at the outpatient stage, a significantly higher levels of LBP – 37.3 [13.8; 50.4] µg/ml (p˂0.05) and ferritin – 276.00 [184.00; 463.00] µg/ml (p˂0.05) were revealed, compared with group 1 and the control group.Conclusions. In the group of patients who received antibiotic therapy at the outpatient stage, a significantly higher level of LBP was revealed compared to the group in which this group of drugs was not used. These results indicate the possible impact of uncontrolled and early intake of antibacterial drugs on the gut microbiome and intestinal permeability, and also prove the need for a more responsible approach to the choice of starting therapy for new coronavirus infection

РАДІОЗАХИСНІ ВЛАСТИВОСТІ 2-МЕРКАПТОБЕНЗОТІАЗОЛУ НА КЛІТИНИ IN VITRO

Aim: to study the radioprotective properties of 2-merсaptobenzothiazole on proliferating cell culture test system.Material and Methods. Cytological, statistics.Results. Upon the incubation of inoculated cellline L929 with 2-merсaptobenzothiazole in the concentration range 0.03–3.00 µg/mL statistically significant change (p≤0.05) of cell population density in mono layer cultures was not found. At the same time for all the applied reagent concentrations stimulation of mitotic activity in the terminal (5th day) stage of cultivation was observed. Exposure of cells by gamma-quanta of 60Co in doses of 1, 5 and 10 Gyled to dose-dependant morphological changes in cell culture. The irradiation of cells in the presence of 2-mercaptobenzothiazole significantly reduced the negative effect of radiation on the indicators of vitality of cells and their differentiation in culture.Conclusions. Quantitative evaluation of radioprotective properties of 2-mercaptobenzothiazole in the test systems of culture of myogenic cells as well as in the L929 line (fibroblast cells) revealed that the highest coefficients of protection (0.31–0.36) and maximum level of factor of dose reduction (4) were observed at 3 mg/ml reagent concentration (irradiation dose – 1 Gy). According to the literature data and our research results, 2-mercaptobenzothiazole might be considered as a reagent with radioactive properties for cells in vitro.Целью работы было исследование радиопротекторных свойств 2-меркаптобензотиазола в тест-системах первичной и перевиваемой культур пролиферирующих клеток.Материал и методы. Использовали цитологические и статистические методы.Результаты. При инкубации перевиваемых клеток линии L929 с 2-меркаптобензотиазолом в диапазоне концентраций 0,03–3,00 мкг/м не было выявлено статистически достоверного изменения (р≤0,05) плотности клеточной популяции в монослойных культурах. В то же время наблюдали для всех примененных концентраций реагента стимуляцию митотической активности на терминальной (5 сутки) стадии культивирования. Облучение клеток гамма-квантами 60Со в дозах 1, 5 и 10 Гр привело к дозозависимым морфофункциональным изменениям в культуре клеток. Облучение клеток в присутствии 2-меркаптобензотиазола существенно уменьшило негативное влияние радиации на показатели жизнеспособности клеток и их дифференциацию в культуре.Выводы. Количественная оценка радиопротекторных свойств 2-меркаптобензотиазола в тест-системах культуры миогенных клеток и линии L929 (фибробластоподобные клетки) показала, что наивысшие показатели коэффициента защиты (0,31–0,36) реагент показал при концентрации 3 мкг/мл при облучении в дозе 1 Гр, а фактор уменьшения дозы был максимальный – 4, при концентрации 3,00 мкг/мл. По совокупности данных литературы и результатов собственных исследований можно считать 2-меркаптобензотиазол реагентом с радиопротекторными свойствами для клеток in vitro.Метою роботи було дослідження радіопротекторних властивостей 2-меркаптобензотіазолу у тест-системах первинної та перещеплюваної культур проліферуючих клітин.Матеріал і методи. Використовували цитологічні і статистичні методи.Результати. При інкубації перещеплюваних клітин лінії L929 з 2-меркаптобензотіазолом у діапазоні концент­рацій 0,03–3,00 мкг/м не було виявлено статистично достовірної зміни (р≤0,05) щільності клітинної популяції у моношарових культурах. Водночас спостерігали для усіх застосованих концентрацій реагенту стимуляцію мітотичної активності на термінальній (5 доба) стадії культивування. Опромінення клітин гамма-квантами 60Со в дозах 1, 5 та 10 Гр призвело до дозозалежних морфофункціональних змін у культурі клітин. Опромінення клітин у присутності 2-меркаптобензотіазолу істотно зменшило негативний вплив радіації на показники життєздатності клітин та їх диференціацію в культурі.Висновки. Кількісна оцінка радіопротекторних властивостей 2-меркаптобензотіазолу у тест-системах культури міогенних клітин та лінії L929 (фібробластоподібні клітини) показала, що найвищі показники коефіцієнта захисту (0,31–0,36) реагент показав при концентрації 3 мкг/мл при опроміненні в дозі 1 Гр, а фактор зменшення дози був максимальний – 4, за концентрації 3,00 мкг/мл. За сукупністю даних літератури та результатів власних досліджень можна вважати 2-меркаптобензотіазол реагентом із радіопротекторними властивостями для клітин in vitro

Surgical treatment of wounded persons with complicated thoracic damages

Objective. To improve the results of complex surgical treatment of wounded and injured persons with thoracic trauma, complicated by bronchopleural fistulas, pleural empyema and defects in the thoracic wall soft tissues, basing on introduction of the proposed procedure of vacuum therapy in combination with bronchoscopic obturation of certain bronchus. Materials and methods. Analysis of results of the complex surgical help delivery for 54 wounded persons with defects of the thoracic wall soft tissues, broncho-pleural fistulas and pleural empyema, caused by the combat thoracic trauma, on ІІІ and ІV levels of medical support while conduction of the Antiterrorist operation/Operation of the Joined Forces (the main group) and 73 injured persons with thoracic trauma of the peace period (the comparison group) in the 2014 - 2019 yrs period was conducted. Results. Improvement of complex surgical treatment of the wounded and damaged persons with thoracic trauma and defects of the thoracic wall soft tissues have permitted to reduce the complications frequency by 6.7%, and lethality - by 9.2% in the main group. Conclusion. There was proposed a procedure of vacuum therapy, ultrasound cavitation together with bronchoscopic bronchial obturation for its fistula, which have proved its efficacy in complex surgical treatment of severely wounded persons with the gun-shot thoracic damages and presence of combination of pleural empyema, bronchial fistula and defects of soft tissues

Генетические детерминанты устойчивости МБТ к рифампицину, не включенные в состав отечественных молекулярно-генетических тест-систем

The objective: to study the genetic determinants of rifampicin resistance of Mycobacterium tuberculosis by sequencing the RRDR rpoB gene.Subjects and Methods. The study included 651 M. tuberculosis isolates that were tested for drug suceptibility (DST) by genotypic methods (gDST) TB-TEST (BIOCHIP-IMB, Russia), and Amplitube-MDR-RV (NPK Sintol, Russia) and phenotypic methods (phDST): the absolute concentration method, BACTEC MGIT 960 system, and Sensititre Myco TB kit. Sanger RRDR sequencing of the rpoB gene was performed for 20 isolates with discrepancies in the results of phDST and gDST.Results. As a result of sequencing, two variants of mutations in the RRDR region of the rpoB gene were found, which were not detected by TB-TEST and Amblitub MDR-RV test systems, however were strongly associated with rifampicin resistance of Mycobacterium tuberculosis. The most common variant was the insertion of three nucleotides (TTC) encoding the amino acid phenylalanine at position 434 of the codon (1296-1300insTTC).Цель исследования: изучить генетические детерминанты лекарственной устойчивости МБТ к рифампицину путем секвенирования RRDR гена rpoB.Материалы и методы. В исследование включен 651 изолят M. tuberculosis, тесты на лекарственную устойчивость (ТЛЧ) которых были проведены генотипическими методами (гТЛЧ): TB-TEST (БИОЧИП-ИМБ, Россия) и «Амплитуб-МЛУ-РВ»(НПК Синтол, Россия) и фенотипическими методами (фТЛЧ): метод абсолютных концентраций, система BACTEC MGIT 960, набор Sensititre Myco TB. Для 20 изолятов с расхождениями результатов фТЛЧ и гТЛЧ проведено секвенирование методом Сэнгера RRDR гена rpoB.Результаты. В результате секвенирования обнаружено два варианта мутаций в регионе RRDR гена rpoB, которые не детектируются тест-системами ТБ-ТЕСТ и Амблитуб МЛУ-РВ, но достоверно ассоциированы с устойчивостью МБТ к рифампицину. Наиболее распространенным вариантом явилась вставка трех нуклеотидов (TTC), кодирующих аминокислоту фенилаланин в позиции 434 кодона (1296-1300insTTC)