Influence of sanatorium treatment with thermotherapy on the adaptive capacity of hard-working people

370 apparently healthy men aged 27 to 35 with considerable mental and physical burden were examined at the sanatorium. They were divided into two groups depending on the duration of rehabilitation. Group 1 consisted of 226 men with rehabilitation period from 18 to 21 days. Group 2 comprised 144 men with rehabilitation period from 10 to 14 days. Each group was subdivided into three subgroups: A, B and C. Patients of Group 1 subgroup A visited cryochamber, patients of Group 1 subgroup B visited infrared sauna, and patients of Group 1 subgroup C visited vibration sauna every second day. Patients of Group 2 subgroups A, B and C had the same procedures every day. Dynamic indicators of nonspecific adaptive response, hemodynamics, vascular adrenergic reactivity of skin, blood coagulation system, lipid and carbohydrate metabolism of all patients were studied. The results allowed us to conclude that all therapeutic complexes could be used in the restoration of adaptive capacity of hard-working people. Cryotherapy performed every second day was the most effective

РОЗПОДІЛ РЕЦЕПТОРІВ ДО ЛЕКТИНУ АРАХІСУ У СТРУКТУРАХ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА В НОРМІ ТА ПІСЛЯ АНТЕНАТАЛЬНОЇ ДІЇ АНТИГЕНУ

It has been established that the distribution of receptors to peanut lectin in the structures of the coxal joint is characterized by zonality, reflectsthe degree of its functional maturity and different properties of its components. An excess of biosynthesis  β-D-galactose remains is observed at an early stage of the postnatal period due to the action of an antigen with their further deficiency on days 14-30.Установлено, что распределение рецепторов к лектину арахиса в структурах тазобедренного сустава характеризируется зональностью, отображает уровень их функциональной зрелости и разные свойства его компонентов. После действия антигена наблюдается избыток биосинтеза остатков β-D-галактозы в раннем постнатальном периоде с дальнейшимих дефицитом на 14-30 сутки.Установлено, що розподіл рецепторів до лектину арахісу у структурах кульшового суглоба характеризується зональністю, відображає ступінь їх функціональної зрілості та різні властивості його компонентів. Після дії антигену спостерігається надлишок біосинтезу залишків β-D-га-лактози в раньому постнатальному періоді з подальшим їх дефіцитом на 14-30 доби

Application of lectinhistochemistry to study the formation and reactivity of the marginal transitional zone of the joint capsule

Aim. To analyze the formation and reactivity of the intermediate part (marginal tranzitional zone) of joint capsule using lectinhistochemistry. Methods and results. Hip joint of laboratory rats was as an object for present investigation. Method of intrafoetal antigen injection has been taken as а pattern in order to study the reactivity of above-mentioned zone. Fragments of hip joints were fixed in picroformol, decalcinated and dehydrated. We used a standard set of lectins, conjugated with horseradish peroxidase for lectinhistochemistry. In the intermediate part, we distinguished regio superficialis and regio profunda. The intensity of expression for lectin receptors in regio superficialis was always higher than in the parietal part of the joint capsule. The intermediate part is distinguishable from the surrounding tissues as early as on the 1st day, meanwhile regio superficialis and regio profunda are discernible from each other only on the 7th day. The intermediate part formation is associated with a decrease in the expression of lectin receptors in regio superficialis and an increase in the content of galactose-, mannose- and glycoconjugates in regio profunda occurring from the 14th day. Changes are more pronounced in regio profunda in comparison with regio superficialis and consist in their premature development, which is accompanied by early expression of a large number of galactoseconjugates in regio profunda on the 7th day, with a subsequent decrease in galactose – and mannose saturation in it and appearance of significant L-fucose residues amount. Conclusions. Antigenic effect leads to tension in immuno-biological relationship between articular cartilage and joint capsule and following reactive processes affecting lectin receptors glycosylation of intermediate part. Premature glycosylation of regio profunda is aimed on the early formation of the intermediate part of joint capsule having the lectin-mediated barrier, preventing excessive invasion of the joint capsule into the articular cartilage

Застосування лектинової гістохімії для вивчення формування та реактивності перехідної частини капсули суглоба

Aim. To analyze the formation and reactivity of the intermediate part (marginal tranzitional zone) of joint capsule using lectinhistochemistry.Methods and results. Hip joint of laboratory rats was as an object for present investigation. Method of intrafoetal antigen injection has been taken as а pattern in order to study the reactivity of above-mentioned zone. Fragments of hip joints were fixed in picroformol, decalcinated and dehydrated. We used a standard set of lectins, conjugated with horseradish peroxidase for lectinhistochemistry. In the intermediate part, we distinguished regio superficialis and regio profunda. The intensity of expression for lectin receptors in regio superficialis was always higher than in the parietal part of the joint capsule. The intermediate part is distinguishable from the surrounding tissues as early as on the 1st day, meanwhile regio superficialis and regio profunda are discernible from each other only on the 7th day. The intermediate part formation is associated with a decrease in the expression of lectin receptors in regio superficialis and an increase in the content of galactose-, mannose- and glycoconjugates in regio profunda occurring from the 14th day. Changes are more pronounced in regio profunda in comparison with regio superficialis and consist in their premature development, which is accompanied by early expression of a large number of galactoseconjugates in regio profunda on the 7th day, with a subsequent decrease in galactose – and mannose saturation in it and appearance of significant L-fucose residues amount.Conclusions. Antigenic effect leads to tension in immuno-biological relationship between articular cartilage and joint capsule and following reactive processes affecting lectin receptors glycosylation of intermediate part. Premature glycosylation of regio profunda is aimed on the early formation of the intermediate part of joint capsule having the lectin-mediated barrier, preventing excessive invasion of the joint capsule into the articular cartilage.Цель работы – с помощью лектиновой гистохимии изучить формирование и реактивность переходной зоны капсулы сустава.Материалы и методы. Объектом исследования стал тазобедренный сустав лабораторных крыс. Для изучения реактивности переходной зоны капсулы сустава использовали методику внутриплодного введения антигена крысам на 18 сутки антенатального периода. Фрагменты тазобедренных суставов фиксировали в жидкости Буэна, декальцинировали, дегидратировали и заливали в смесь парафин:воск:каучук. Для исследования распределения рецепторов к лектинам использовали стандартные наборы лектинов, конъюгированных с пероксидазой хрена.Результаты. В переходной зоне капсулы сустава выделяли regio superficialis и regio profunda. Установлено, что интенсивность экспрессии рецепторов к лектинам в regio superficialis была всегда выше, чем в париетальной части капсулы сустава. Переходная зона капсулы отличима от прилегающих тканей сустава уже на 1 сутки, а regio superficialis и regio profunda дифференцируются между собой только на 7 сутки. В работе установлено, что формирование переходной зоны сопряжено с уменьшением экспрессии рецепторов к исследуемым лектинам в regio superficialis и увеличением содержания галактозо-, маннозо- и глюкозоконьюгатов в regio profunda, что имеет место с 14 суток. Реактивные изменения в переходной зоне капсулы сустава после воздействия антигенов более выражены в regio superficialis, чем в regio profunda и заключаются в её преждевременном становлении, что сопровождается ранней экспрессией большого количества галактозоконъюгатов в regio profunda на 7 сутки с последующим снижением в ней галактозо- и маннозоконъюгатов и появлением значительного содержания остатков L-фукозы.Выводы. Антигенное влияние приводит к напряжённости иммуно-биологических взаимоотношений между суставным хрящом и капсулой сустава и компенсаторно-приспособительным изменениям гликозиляции структур переходной зоны. Преждевременная гликозиляция regio profunda, направленная на раннее становление переходной зоны капсулы сустава с целью формирования неспецифического анатомо-физиологического лектин-опосредованного барьера, предотвращает чрезмерную инвазию капсулы сустава в суставной хрящ.Мета роботи – за допомогою лектинової гістохімії вивчити формування та реактивність перехідної частини капсули суглоба.Матеріали та методи. Об’єктом дослідження став кульшовий суглоб лабораторних щурів. Для вивчення реактивності перехідної частини капсули суглоба використовували методику внутрішньоплідного введення антигена щурам на 18 добу антенатального періоду. Фрагменти кульшових суглобів фіксували в рідині Буена, декальцинували, дегідратували та заливали в суміш парафін:віск:каучук. Для дослідження розподілу рецепторів до лектинів використовували стандартні набори лектинів, що кон’юговані з пероксидазою хрону.Результати. У перехідній частині капсули суглоба виділяли regio superficialis і regio profunda. Встановили, що інтенсивність експресії рецепторів до лектинів у regio superficialis була завжди вищою, аніж у парієтальної частини капсули суглоба. Перехідну частину капсули можна відрізнити від прилеглих тканин суглоба вже у першу добу, а regio superficialis і regio profunda диференціюються між собою лише на 7 добу. У роботі встановили, що формування перехідної частини пов’язане зі зменшенням експресії рецепторів до досліджуваних лектинів у regio superficialis і збільшенням вмісту галактозо-, манозо- та глюкозокон’югатів у regio profunda, що відбувається з 14 доби. Реактивні зміни в перехідній частині капсули суглоба після дії антигенів більш виражені в regio superficialis, ніж у regio profunda й полягають у її передчасному становленні, що супроводжується ранньою експресією великої кількості галактозокон’югатів у regio profunda на 7 добу, з дальшим зниженням у ній галактозо- та манозокон’югатів і появою чималого вмісту залишків L-фукози.Висновки. Антигенний вплив призводить до напруженості імунобіологічних взаємовідносин між суглобовим хрящем і капсулою суглоба та компенсаторно-пристосувальних змін глікозиляції структур перехідної частини. Передчасна глікозиляція regio profunda спрямована на раннє становлення перехідної частини з метою формування неспецифічного анатомо-фізіологічного лектин-опосередкованого бар’єра задля запобігання надмірній інвазії капсули суглоба в суглобовий хрящ