Variant of rare hermansky — pudlak syndrome associated with granulomatous colitis: diagnostics, clinical course and treatment

Aim: To study the relationship between the genotype and the phenotype in the patients with Hermansky — Pudlak syndrome (HPS) associated with granulomatous colitis; to monitor clinical course of the disease for adequate treatment, cancer surveillance and genetic counseling. Materials and Methods: The diagnosis of HPS is established by physical examination, chest X-ray, computed tomography, endoscopic examination with biopsy, and laboratory tests, including histology, baseline laboratory blood, urine and feces tests, determination of ASCA-C and ANCA antibodies using an ELISA. Molecular genetic testing for HPS gene mutations, R702W, G908R, L1007fs and P268S mutations in NOD2 gene, and TaqI variant of the VDR gene were carried out. Results: We report 2 cases of HPS from unrelated families. Both were complicated by inflammatory bowel disease with pathologic features of Crohn’s disease refractory to antibiotics and corticosteroids. One patient (family 1) with Ashkenazi Jewish ancestry had pathogenic variant of the HPS-4 gene in exon 8, mutation P268S of NOD2 genes and “Tt” genotype of TaqI variant of the VDR gene. Another patient (family 2) carried two mutations P268S and G908R of NOD2 gene, and had a large paraovarian cyst diagnosed. No consistent success with the standard medical therapy, used for treating granulomatous colitis, associated with HPS, in presented cases was achieved. Patients needed surgical interventions at a young age and a long-term surveillance of the probable development of tumors and other complications. Azathioprine at 2 mg/kg/day and mesalazine 3 g/day were used with some positive effect for prevention of Crohn’s disease postoperative recurrence. Conclusion: The occurrence of perianal lesions, the histopathological findings and the results of the molecular genetic analysis confirmed the mutations P268S and G908R of NOD2 gene in these cases suggest that HPS was truly associated with Crohn’s disease variant with early onset and severe course. The search for the molecular causes of the disease in some individuals may help in the development of new therapeutic and surgical approaches, as well in the improvement of understanding of premalignant inflammatory conditions in a large bowel

Rare case of intraintestinal stromal tumors in the patient with familial adenomatous polyposis

Aim: To describe the case of metachronous gastrointestinal stromal tumors in a proband with familial adenomatous polyposis (FAP), carrier of APC gene mutation in codon 1309. Material and Methods: The physical examination, genealogical analysis and molecular genetic analysis of peripheral blood in 15-years-old girl with FAP and her sister, were carried out. Macroscopic, standard histological and immunohistochemical study of surgical specimens — intraintestinal tumors of the small intestine in proband was performed. Results: Extraintestinal manifestations, including congenital abnormalities of facial skeleton, typical for Gardner’s syndrome, were observed in the sisters with FAP as the addition symptoms of the disease. Frameshift mutation in codon 1309 in the APC gene was detected in these patients. A rare neoplasia — metachronous gastrointestinal stromal tumor was found in proband 15 months after total colectomy for FAP. This is the third case described in the accessible medical literature. Conclusion: The possible role of APC gene mutation in the development of mesenchymal neoplasms is discussed. The study of stromal tumors is important for understanding of their pathogenesis that will enable to develop effective targeted therapy. Key Words: familial adenomatous polyposis, extraintestinal manifestations, APC gene mutations, gastrointestinal stromal tumors

Familial adenomatous polyposis: age of onset and association with mutations of the APC gene in patients from West Ukraine

Aim. To evaluate the average age of familial adenomatous polyposis (FAP) onset in both males, females and in their relatives, carriers or not carriers of the APC gene mutations, to estimate the anticipation in successive generations for early identification of the individuals in the risk group. Methods. The medical records, genealogical information were gathered and molecular genetic study of blood was carried out in 25 probands with adenomatous polyposis. FAP was confirmed in 44.0 % of probands. The probands with FAP had 36 affected relatives. The amplified frag-ments of the APC gene were screened for the mutations involving heteroduplex analysis and detection of single-stranded conformational polymorphism. The age of FAP onset was evaluated in probands and their relatives. The anticipation index (A) was calculated. Results. Among patients with FAP 61.7 % were males and 38.3 % were females. The age of FAP onset in males was 36.0 ± 1.4 years, while in females the disease manifested earlier – in 29.5 ± 2.4 years (p<0.01). The APC mutations, including four novel mutations, were found in 63.6 % of probands with FAP. The lowest age of polyposis onset was observed in carriers of the APC mutation c.3927_3931delAAAGA p.Q1309fs. The average age difference between FAP onset in the parents and their offspring was 12.0 ± 1.7 years. In 3 of 4 families with FAP and novel mutations of the APC gene predominance of males (12:4) and anticipation phenomenon were observed.The strongest age correlations of FAP onset were found in mother-offspring pairs and parents-son pairs. The statistically significant difference between the data confirmed more similarities of descendant, especially sons, with parents. Conclusions. There was no statistically significant differ-ence between average age of the disease onset in patients carriers of the APC mutations (33.1 ± 2.1 years) and in patients without the APC mutations studied by the traditional methods (33.7 ± 1.6 years). In offsprings with FAP the reduced age of disease onset compared to the parents was revealed irrespective of the presense of the APC mutations. The anticipation index in FAP was 18.0 %. Accounting anticipation allows estimating the approximate average age at FAP onset during genetic counseling, and therefore timely carries out targeted prevention.Мета. Визначити середній вік виникнення сімейного аденоматозного поліпозу (САП) у чоловіків, жінок, їх родичів, носіїв мутацій гена АРС, або ж у хворих без підтверджених мутацій цього гена, для оцінки антиципації у наступних поколіннях для раннього виявлення осіб групи ризику. Методи. Провели аналіз медичної документації, генеалогічної інформації та виконали молекулярно-генетичне дослідження крові в 25 пробандів із аденоматозним поліпозом. У 44,0 % пробандів було підтверджено САП. Пробанди мали 36 родичів із цим синдромом. Ампліфіковані фрагменти гена APC були скриновані на наявність мутацій з використанням гетеродуплексного аналізу й конформаційного поліморфізму однотиткової ДНК. Вік початку захворювання визначали в пробандів, їх родичів та рахували індекс антиципації (A). Результати. Серед пацієнтів із САП було 61,7 % чоловіків і 38,3 % жінок. Встановлено, що вік маніфестації синдрому в чоловіків становив 36,03 ± 1,44 років, а в жінок захворювання виникало раніше – у віці 29,5 ± 2,43 років (р<0,01). Мутації гена APC, включаючи 4 нові мутації, виявили в 63,6 % пробандів із САП. Найменший вік виникнення поліпозу спостерігали в носіїв мутації с.3927_3931delAAAGA p.Q1309fs гена АРС. Середня різниця у віці початку САП у батьків і їх потомства становила 12,0 ± 1,7 років. У 3 із 4 сімей із САП, члени яких були носіями нових мутацій, спостерігали переважання чоловічої статі (12:4) і явище антиципації, а один пробанд був носієм мутації, яка виникла de novo. Найсильнішу кореляцію за віком виникнення САП були знайдені в парах матері-нащадки і батьки-сини. Статистично значуща різниця між отриманими даними підтверджує більшу подібність нащадків, особливо синів, з батьками. Висновки. Між віком виникнення САП у пацієнтів, носіїв мутації гена АРС (33.1±2.1 років) і віком хворих, у яких не підтверджено мутацій цього гена за допомогою традиційних методів (33.7±1.6 років), не було виявлено статистично істотної різниці. Індекс антиципації (А) у пацієнтів із САП дорівнював 18,0 %. У нащадків із САП зменшення віку виникнення захворювання порівняно з батьками не залежало від наявності мутацій гена АРС. Облік антиципації дозволяє оцінити середній вік початку САП під час генетичного консультування, і, отже, своєчасно здійснювати цільову профілактику.Цель. Определить средний возраст начала семейного аденоматозного полипоза (САП) у мужчин, женщин, а также у родственников пробандов носителей мутаций гена АРС, или же у больных без подтвержденных мутаций этого гена, в последующих поколениях для оценки явления антиципации и для раннего выявления лиц групп риска. Методы. Провели анализ медицинской документации, генеалогической информации и выполнили молекулярно-генетическое исследование крови в 25 пациентов с аденоматозным полипозом. В 44,0 % пробандов с полипозом было подтверждено САП. Пробанды имели 36 родственников с этим синдромом. Амплифицированные фрагменты гена APC были скриновани на наличие мутаций с использованием гетеродуплексного анализа и конформационного полиморфизма однонитевой ДНК. Возраст начала заболевания определяли у пробандов, их родственников и вычисляли индекс антиципации (A). Результаты. Среди пациентов из САП было 61,7 % мужчин и 38,3 % женщин. Усновлено, что возраст начала синдрома в мужчин составлял 36,03 ± 1,44 лет, а у женщин заболевания возникало раньше – в возрасте 29,5 ± 2,43 лет (р<0,01). Мутации гена APC, включая 4 новые мутации, обнаружили в 63,6 % пробандов из САП. Наименьший возраст возникновения полипоза наблюдали у носителей мутации с.3927_3931delAAAGA p.Q1309fs гена АРС. Средняя разница в возрасте начала САП у родителей и их потомства составила 12,0 ± 1,7 лет. У 3 из 4 семей из САП, члены которых были носителями новых мутаций, наблюдали преобладание мужского пола (12:4) и явление антиципации, а один пробанд был носителем мутации, которая возникла de novo. Самую сильную корреляцию по возрасту возникновения САП было найдено в парах матери-потомки и родители-сыновья. Статистически значимая разница между полученными данными подтверждает большее сходство потомков, особенно сыновей, с родителями. Выводы. Между возрастом возникновения САП у пациентов, носителей мутаций гена АРС (33.1 ± 2.1 года), и возрастом больных, у которых не подтверждено мутаций этого гена с помощью традиционных методов (33.7 ± 1.6 года), не было выявлено статистически значимой разницы. Индекс антиципации у пациентов из САП равнялся 18,0 %. У потомков из САП уменьшение возраста возникновения заболевания по сравнению с родителями не зависело от наличия мутаций гена АРС. Учет антиципации позволяет оценить средний возраст начала САП при генетическом консультировании, и, следовательно, своевременно осуществлять целевую профилактику

Germline MSH2 and MLH1 mutational spectrum in HNPCC families from Poland and the Baltic States.

Peer reviewe

Diagnostyka molekularna w biologii i medycynie

In the last decade, the development and application of molecular techniques has revolutionised the diagnosis and monitoring of human diseases. Nucleic acids techniques, such as microbial DNA genotyping, analysis of restriction fragment length polymorphism (RFLP) and polymerase chain reaction (PCR), are making progress in medical diagnostic laboratories. Sequence analysis of amplified DNA allows better identification of pathogen, detection of mutant genes and more accurate prognosis of certain diseases.W ostatnim dziesięcioleciu rozwój i wdrożenie technik molekularnych zrewolucjonizowało diagnostykę i monitorowanie chorób człowieka. Techniki badań kwasów nukleinowych, takie jak genotypowanie DNA mikroorganizmów, analiza polimorfizmu fragmentów restrykcyjnych (RFLP) i reakcja łańcuchowa polimerazy (PCR) przyczyniają się do stałego postępu w laboratoriach diagnostyki medycznej. Analiza sekwencji amplifikowanych fragmentów DNA umożliwia lepszą identyfikację patogenów, wykrywanie zmutowanych genów a także prognozowanie określonych chorób

Design of the RF Phase Reference System and Timing Control for the TESLA Linear Collider

The frequency distribution system for the TESLA linear collider must deliver a highly phase stable rf signal to the 616 rf stations over a length of 33 km. At the operating frequency of 1300 MHz a short term and long term stability of the order of 1 degree with respect to the accelerated beam is required. Our solution involves three coherent oscillators, a 9 MHz low loss coaxial cable distribution, 1.3 GHz fiber optics, and continuous calibrations based on beam phase measurements. This system is transparent to beam operation and will continually monitor and correct slow phase drifts