ПОТРЕБА НАСЕЛЕННЯ В ПАЛІАТИВНІЙ ДОПОМОЗІ НА ПРИКЛАДІ БЕРИСЛАВСЬКОГО ГОСПІТАЛЬНОГО ОКРУГУ

Palliative care is gaining ground in the health system. Under the influence of an increase in the number of seriously ill and incurable persons, there is a need for the development and improvement of palliative care on theterritoryofUkraine. Improving the state of palliative and hospice care remains a priority in improving the quality of life of the entire population.Паліативна допомога набуває великого значення в системі охорони здоров’я. Під впливом зростання кількості тяжкохворих та інкурабельних осіб виникає необхідність розвитку та вдосконалення паліативної допомоги на території України. Покращення стану паліативної та хоспісної допомоги залишається пріоритетним у покращенні якості життя всього населення

ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ ТА ГЕРІАТРИЧНИХ ХВОРИХ

The art of communication is an integral part of nursing that requires careful study and continuous improvement. Working with geriatric patients in need of professionalism in the field of establishing communication links. Formation of communicative culture of the future physician begin with a review of theoretical material, learning the rules of ethics and deontology, but early detection of problems in professional communication.Мистецтво спілкування є невід'ємною частиною діяльності медичної сестри, що потребує ретельного вивчення та постійного вдосконалення. Робота з геріатричними хворими потребує високого професіоналізму в сфері встановлення комунікативного зв'язку. Формування комунікативної культури  майбутнього медика починається з ознайомлення із теоретичним матеріалом, вивчення правил етики та деонтології, а й своєчасного виявлення труднощів у професійному спілкуванні.

ОЦІНКА РІВНЯ ВІТАМІНУ D І ЙОДНОГО СТАТУСУ В ЖІНОК ПРЕМЕНОПАУЗАЛЬНОГО ВІКУ З АВТОІМУННИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

SUMMARY. Vitamin D deficiency and insufficient iodine supply were observed in premenopausal women with hypothyroidism of autoimmune origin. The aim – to determine the level of vitamin 25 (OH) D3 and to assess the median ioduria in premenopausal women with autoimmune hypothyroidism. Material and Methods. 146 premenopausal women with autoimmune hypothyroidism were examined. To assess the functional state of the thyroid gland, the level of thyroid-stimulating hormone, free thyroxine, free triiodothyronine and the level of antibodies to thyroperoxidase and antibodies to thyroglobulin were determined. Serum vitamin D levels were determined in the autumn-winter period and iodine supply was assessed by the concentration of iodine in single portions of urine. Results and Discussion. 78.8 % of premenopausal women with autoimmune hypothyroidism had deficiency of vitamin D and 17.1 % had insufficiency of vitamin D. The results of determining the median of ioduria showed insufficient iodine supply in 48.9 % of patients (mild iodine deficiency in 26.7 % and moderate severity in 22.2 %) and excessive iodine suply in 8.9 % of patients. Significantly strong negative correlations were found between 25 (OH) D and the level of antibody to thyroperoxidase and thyroid-stimulating hormone and a medium positive correlation with the level of free thyroxine and free triiodothyronine (p<0.05). Correlation analysis revealed positive relationships of the mean strength between the level of median iodine excretion with the level of thyroid-stimulating hormone and the level of antibodies to thyroperoxidase (p<0,05). Conclusion. Vitamin D deficiency correlates with decreased thyroid function and the severity of hypothyroidism, which determines the need for additional prescription of vitamin D for all premenopausal women with autoimmune hypothyroidism. To control the iodine status of women with autoimmune hypothyroidism, it is necessary to monitor thyroid function and iodine concentration in the body.РЕЗЮМЕ. У женщин пременопаузального возраста с гипотиреозом аутоиммунного генеза наблюдались дефицит витамина D и недостаточное йодное обеспечение. Цель – определить уровень обеспеченности витамином 25(OH)D3 и провести оценку медианы йодурии у женщин пременопаузального возраста с аутоиммунным гипотиреозом. Материал и методы. Обследовано 146 женщин пременопаузального возраста с гипотиреозом на фоне аутоиммунного тиреоидита. Для оценки функционального состояния щитовидной железы определяли уровень тиреотропного гормона, свободного тироксина, свободного трийодтиронина и уровней антител к тиреопероксидазе и тиреоглобулину. Определяли уровень витамина D в сыворотке крови в осенне-зимний период и оценивали йодное обеспечение по концентрации йода в разовых порциях мочи. Результаты. У 78,8 % женщин пременопаузального возраста с аутоиммунным гипотиреозом определялся дефицит и у 17,1 % недостаточность витамина D. Результаты определения медианы йодурии показали недостаточное йодное обеспечение у 48,9 % больных (легкий дефицит йода у 26,7 % и средней степени тяжести у 22,2 %) и чрезмерные йодные нагрузки у 8,9 % больных. Установлены достоверно сильные негативные корреляционные взаимосвязи между 25(ОН)D и уровнями антител к тиреопероксидазе и тиреотропного гормона и среднюю положительную корреляцию с уровнями свободного тироксина и свободного трийодтиронина (p<0,05). Корреляционный анализ определил положительные взаимосвязи средней силы между уровнем медианы экскреции йода и уровнями тиреотропного гормона и антител к тиреопероксидазе (p<0,05). Вывод. Дефицит витамина D коррелирует со снижением функции щитовидной железы и тяжестью гипотиреоза, что определяет необходимость дополнительного назначения витамина D всем женщинам пременопаузального возраста с аутоиммунным гипотиреозом. Для контроля йодного статуса женщин с гипотиреозом аутоиммунного генеза необходимо проводить мониторинг функции щитовидной железы и концентрации йода в организме.РЕЗЮМЕ. У жінок пременопаузального віку з гіпотиреозом автоімунного ґенезу спостерігаються дефіцит вітаміну D та недостатнє йодне забезпечення. Мета роботи – визначити рівень забезпеченості вітаміном 25(OH)D3 та провести оцінку медіани йодурії у жінок пременопаузального віку з автоімунним гіпотиреозом. Матеріал і методи. Обстежено 146 жінок пременопаузального віку з гіпотиреозом на тлі автоімунного тиреоїдиту. Для оцінки функціонального стану щитоподібної залози визначали рівень тиреотропного гормону, вільного тироксину, вільного трийодтироніну та рівень антитіл до тиреопероксидази і антитіл до тиреоглобуліну. Визначали рівень вітаміну D у сироватці крові в осінньо-зимовий період та оцінювали йодне забезпечення за концентрацією йоду в разових порціях сечі. Результати. У жінок пременопаузального віку з автоімунним гіпотиреозом у 78,8 % визначався дефіцит, і у 17,1 % – нестача вітаміну D. Результати визначення медіани йодурії показали недостатнє йодне забезпечення у 48,9 % хворих (легкий дефіцит йоду у 26,7 % і середнього ступеня тяжкості у 22,2 %) та надмірне йодне навантаження у 8,9 % хворих. Встановлено достовірно сильні негативні кореляційні взаємозв’язки між 25(ОН)D та рівнем антитіл до тиреопероксидази і тиреотропним гормоном та середню позитивну кореляцію із рівнем вільного тироксину і вільного трийодтироніну (р<0,05). Кореляційний аналіз визначив позитивні взаємозв’язки середньої сили між рівнем медіани екскреції йоду з рівнями тиреотропного гормону та антитіл до тиреопероксидази (р<0,05). Висновок. Дефіцит вітаміну D корелює зі зниженням функції щитоподібної залози та тяжкістю гіпотиреозу, що визначає необхідність додаткового призначення вітаміну D всім жінкам пременопаузального віку з автоімунним гіпотиреозом. Для контролю йодного статусу жінок з гіпотиреозом автоімунного ґенезу необхідно проводити моніторинг функції щитоподібної залози та концентрації йоду в організмі

ПОРІВНЯННЯ ПОКАЗНИКІВ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ РОБОТИ ПРИВАТНОГО ТА КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО КОНСУЛЬТАТИВНО-ДІАГНОСТИЧНИХ ЦЕНТРІВ

The comparative analysis of the organization of secondary outpatient care to the adult population of Mykolaiv was carried out in municipal and private consultative and diagnostic centers. Sociological research has suggested that there is a need for a new optimized model of health care for the population of a large city using the forms and models of public-private partnership.Проведено порівняльний аналіз організації вторинної амбулаторної допомоги дорослому населенню м. Миколаєва у комунальному та приватному консультативно-діагностичних центрах. Соціологічне дослідження дозволило стверджувати, що існує необхідність нової оптимізованої моделі надання медичної допомоги для населення великого міста з використанням форм і моделей державно-приват­ного партнерства

ВПЛИВ МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ НА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ПАЛІАТИВНИХ ПАЦІЄНТІВ

The life quality is one of the phenomena, which reflects the person’s experiencing of the current life situation connected with health problems. Providing, keeping and improving of the seriously ill patients life quality is the main aim of the palliative medicine. The nurse in cooperation with multidisciplinary team, giving high professional care and support to the palliative patients, helps to improve their life quality.Якість життя – один із феноменів, що відображає особливості переживання людиною актуальної життєвої ситуації у зв’язку з порушенням здоров’я. Забезпечення, підтримка і покращення якості життя тяжкохворих – основна мета паліативної медицини. Медична сестра, співпрацюючи з членами мультидисциплінарної команди, здійснюючи кваліфікований професійний догляд та підтримку паліативних пацієнтів, допомагає покращити їхню якість життя.

ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ НА ВІЛ/СНІД В ОДЕСЬКОМУ ОБЛАСНОМУ ЦЕНТРІ СОЦІАЛЬНО ЗНАЧУЩИХ ХВОРОБ

Nursing staff play a key role in the organization of palliative care for people living with HIV/AIDS and tuberculosis. Palliative care is a holistic approach, consisting of a medical, social, psychological and spiritual component. A nurse is the key person in the environment of the patient who provides proper medical care, qualifi ed assessment and psychological support to palliative patients.Сестринський персонал відіграє ключову роль в організації паліативної допомоги хворим на ВІЛ/СНІД. Паліативна допомога є цілісним підходом, що складається з медичного, соціального, психологічного та духовного компонентів. Медсестра – ключова особа в оточенні пацієнта, яка забезпечує належну медичну допомогу, кваліфікований догляд та психологічну підтримку паліативним пацієнтам

РОЛЬ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ У ПОДОЛАННІ ВІДЧУТТЯ САМОТНОСТІ В ПАЦІЄНТІВ ХОСПІСУ

The loneliness feeling of the hospice patients is observed in 96 % of cases. In cooperation with the hospice doctors  the nurse helps the patients to overcome the complicated results of loneliness by the way of giving consultations, information and support.The nurse should be able to recognize and pay attention to the patient’s severe loneliness in time. The qualified effective nursing care helps them to overcome the loneliness feeling.Відчуття самотності у пацієнтів хоспісу спостерігається у 96 % хворих. Медична сестра, співпрацюючи із лікарями у хоспісах, допомагає пацієнтам долати складні наслідки самотності, шляхом надання консультацій, інформацій та підтримки.Медсестра повинна вміти розпізнати і  вчасно звернути увагу на виражену самотність пацієнта. Кваліфікаційний, ефективний медсестринський  догляд  допомагає їм подолати відчуття самотності

ОЦІНКА ЯКОСТІ ЖИТТЯ ПАЛІАТИВНИХ ПАЦІЄНТІВ ОДЕСЬКОГО ОБЛАСНОГО ЦЕНТРУ СОЦІАЛЬНО ЗНАЧУЩИХ ХВОРОБ ЗА СИСТЕМОЮ EuroQol-5D-5L

The quality of life of patients with tuberculosis in combination with HIV/AIDS was studied on the basis of the palliative department of the municipal non-profit enterprise «Odessa Regional Center of Socially Significant Diseases» under the system EuroQol-5D-5L.Вивчено якість життя пацієнтів із туберкульозом у поєднанні з ВІЛ/СНІДом на базі паліативного відділення Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» за системою EuroQol-5D-5L.&nbsp

ВПЛИВ МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ У ПОДОЛАННІ ДЕПРЕСИВНИХ СТАНІВ ПАЦІЄНТІВ ХОСПІСУ

Nursing staff plays a key role in the organization of palliative care. The nurse has great opportunities to establish psychological contacts with the patient, which will promote adequate and organized care.Nursing care, as one of the components of hospice care, helps to detect depression and control it in time.Сестринський персонал відіграє ключову роль в організації паліативної допомоги. Медична сестра має великі можливості налагодити психологічний контакт із пацієнтом, що сприятиме адекватному і організованому догляду. Медсестринський догляд, як один із складових хоспісної допомоги, допомагає виявити депресивні стани та вчасно контролювати їх. Когнітивно-поведінкову психотерапію вважають пріоритетним способом, який полягає в навчанні хворого вміння контролювати власні емоції, мислення, поведінку

Assessment of Landfill-emitted Gaseous Pollutants and Particulate Matters in Alimosho Local Government of Lagos state, Nigeria

Information on landfill-emitted pollutants in Nigeria cities has consequently become a priority. This study was designed to assess the air quality of landfill sites and the nearby communities in the Alimosho Local Government Area of Lagos state, Nigeria. Five public landfills in use since about thirty years ago were chosen for this study. A lightly populated area, free from other sources of air pollution served as control. Target points for the study were the centre of landfill (CLF), 50M from CLF, 100M from CLF, and a radius of 100M away from landfill. Levels of selected gaseous pollutants (NO2, O3, H2S and CO) and particulate matters (PM2.5 and PM10) were determined in the landfill environments and control (unpolluted area), using Aeroqual Series 500 with sensors for NO2, O3, H2S, CO, PM2.5 and PM10. The result showed that levels of H2S were significantly (p<0.001) higher at the CLF, 50M from CLF and 100M from CLF compared with unpolluted area. There was no significant (p>0.05) difference when the level of H2S in 100M radius was compared with the unpolluted area. Levels of CO were significantly (p<0.001) higher at the CLF, 50M from CLF, 100M from CLF and 100M radius compared with unpolluted area. The levels of O3 were significantly (p<0.001) higher at the CLF, 50M from CLF, 100M from CLF and 100M radius compared with unpolluted area. Levels of VOC were significantly (p<0.001) higher at the CLF, 50M from CLF, 100M from CLF and 100M radius compared with unpolluted area. The levels of NO2 were significantly (p<0.001) higher at the CLF, 50M from CLF, 100M from CLF and 100M radius compared with the unpolluted area. The levels of PM2.5 increased significantly (p<0.001) at the CLF, 50M from CLF, 100M from CLF and 100M radius compared with the unpolluted area. The levels of PM10 were also significantly (p< 0.001) higher at the CLF, 50M from CLF, 100M from CLF and 100M radius compared with the unpolluted area. In conclusion, communities close to landfills may be polluted with toxic gases and particulate matters. Further investigation is needed to validate the safe distance of residential areas from landfills to avert the risks of toxicity associated with gaseous pollutants