Phenotype characteristic of colonic intraepithelial lymphocytes in patients with Crohn's disease

Intraepithelial lymphocytes (IEL) play a critical role in maintaining the immune balance of the gut and provide the first line of mucosal defense against luminal antigens as well as rapidly respond to epithelial injury. Recently, IEL have received a lot of attention as key mediators of aberrant immune response resulted in persistent immune activation, inflammation and altered intestinal barrier function, seen in Crohn's disease (CD). This study describes for the first time subsets of colonic IEL in CD patients as compared to healthy controls aimed at characterization of altered IEL contribution to the pathogenesis of Crohn's disease.The peripheral venous blood and colon tissues were obtained from 10 CD patients and 6 donors. IEL were isolated from the mucosa by incubation the tissue in a predigesting solution. Lymphoid cells phenotype was investigated using monoclonal antibodies and flow cytometry.The majority of colonic IEL was identified as СD3+T lymphocytes and no significant differences were found in their numbers in investigated groups. However, changes in T cell subsets composition have been shown: the ratio of СD3+СD4+IEL and СD3+СD8+IEL was 1:1 in colon of CD patients and correlated with T cells in peripheral blood (R = 0.7; p < 0.05) while donor tissues were characterized by expected СD3+СD8+T killers prevalence and the ratio reached 1:2 (p < 0.05). The increase of unconventional γδIEL (mainly due to V81+T cells) and СD161+T cells in association with TNK cells decrease were revealed in colon (p < 0.01) as well as in peripheral blood (p < 0.05) of CD patients as compared to donors. Moreover, the number of colonic γδIEL was correlated with disease location (R = -0.6; p < 0.05), and disease behavior (R = 0.7; p < 0.01) according to Montreal classification.The observed data indicates changes in colonic IEL composition in CD patients that may provide valuable insight into the contribution of T helpers, γδT cells and mucosa-associated СD161+T cells in autoimmune intestinal inflammation but need further possible mechanisms discussion

Гастроінтестинальні кровотечі після хірургічного лікування пацієнтів з хронічним панкреатитом

The aim of the work: to study the frequency and optimal methods of treating of gastrointestinal bleeding after pancreatic resection for chronic pancreatitis.Materials and Methods. The study included 437 interventions for chronic pancreatitis, including 331 pancreatic resections. Postoperative gastrointestinal bleeding occurred in 17 (5.1 %) patients.Results and Discussion. Conservative therapy was used in 6 patients. Relaparotomy was performed in 7 patients. Endovascular hemostasis was successfully used in 2 patients. Endoscopic hemostasis of the pancreatojunoanastomosis was performed using a doubleballoon enteroscopy. One (5.9 %) patient died. Resections of the pancreas are associated with a high risk of postoperative bleeding. Urgent relaparotomy for hemostasis is indicated if late profuse bleedings occurred. The effectiveness of endovascular and endoscopic hemostasis require further studies.Цель работы: изучить частоту и рациональные способы лечения желудочно-кишечных кровотечений после резекционных операций на поджелудочной железе по поводу хронического панкреатита.Материалы и методы. В исследование включено 437 пациентов, оперированных по поводу хронического панкреатита, в том числе выполнена 331 резекционная операция. Послеоперационные желудочно-кишечные кровотечения возникли у 17 (5,1 %) пациентов.Результаты исследовыаний и их обсуждение. Консервативная терапия использована у 6 пациентов. Релапаротомия выполнена 7 пациентам. Эндоваскулярный гемостаз успешно применен у 2 пациентов. Выполнен эндоскопический гемостаз зоны панкреатоеюноанастомоза с использованием двухбаллонного энтероскопа. Умер один (5,9 %) пациент. Резекции поджелудочной железы связаны с высоким риском послеоперационных кровотечений. При поздних профузных кровотечениях показана срочная релапаротомия с остановкой кровотечения. Требуют дальнейшего изучения возможности эндоваскулярного и эндоскопического гемостаза.Мета роботи: вивчити частоту і раціональні способи лікування післяопераційних шлунково-кишкових кровотеч після резекційних операцій на підшлунковій залозі з приводу хронічного панкреатиту.Матеріали і методи. У дослідження включено 437 пацієнтів, оперованих із приводу хронічного панкреатиту, в тому числі виконано 331 резекційна операція. Післяопераційні шлунково-кишкові кровотечі виникли в 17 (5,1 %) пацієнтів.Результати досліджень та їх обговорення. Консервативну терапію застосовано у 6 пацієнтів. Релапаротомію виконано 7 пацієнтам. Ендоваскулярний гемостаз успішно застосовано у 2 пацієнтів. Виконано ендоскопічний гемостаз зони панкреатоеюноанастомозу з використанням двобалонного ентероскопа. Помер один (5,9 %) пацієнт. Резекції підшлункової залози пов’язані з високим ризиком післяопераційних кровотеч. При пізніх профузний кровотечах показана термінова релапаротомія з зупинкою кровотечі. Вимагають подальшого вивчення можливості ендоваскулярного та ендоскопічного гемостазу.